Справа «Україна проти правосуддя, Антоненка та ін.» Дурний початок.

Огляд засідань 08 та 21 жовтня.

Процесуальні рішення.

Початок розгляду справи проти Антоненка, Дугарь, Кузьменко ознаменувався грубими порушеннями закону і стандартів правосуддя.
 
Після відбору присяжних і відхилення відводу і клопотання про усунення присяжного стороною захисту прокурор завзято заперечував, а в наступному засіданні — сам просив відвести цього ж присяжного з тих самих підстав, що раніше просив захист. І тут суд, який раніше відхиляв аргументи захисту, тепер раптово до них прислухався. 
 
У подальшому головуюча суддя Голуб весь час вела засідання  в притаманному їй стилі базарної хабалки — вона хамила присутнім в залі, вигадувала власні, не передбачені законом, правила ведення засідання [«вхід-вихід лише з дозволу головуючого» — такого правила нема, вхід в судову залу не може бути обмежено], всупереч ч. 3 ст. 330 КПК без ухвали суду видалила присутнього (А.Тетерука), який ніяких правил не порушував, не дала адвокату Кулику продемонструвати експонати під час виступу (тобто порушила право на захист – висловити свої аргументи під час виступу за допомогою експозиції), більше того, під час промов адвокатів демонстративно не слухала їх, переглядала КПК і вголос прямо в мікрофон спілкувалася зі своєю подружкою Антонюк.

Додам, що наприкінці засідання 21 жовтня суддя Голуб залишила Андрія Антоненка під вартою. Юлію Кузьменко зобов’язала носити браслет (раніше його зняли). під надуманим приводом. Яна Дугарь залишається під заставою майже без обмежень. Усі ці рішення приймає не весь склад присяжних, а с.Голуб одноосібно, присяжні мають право лише дорадчого голосу.

Суд (з усіма присяжними) відмовив захисту у виклику як свідків Зеленського, Авакова, Коваля, Рябошапки та інших. Це рішення вже вказує на упередженість, оскільки список абсолютно нікчемних 263 свідків від прокурора був прийнятий без будь-яких обгрунтувань, а на момент відмови захисту суд навіть не поцікавався і не надав можливості обгрунтувати, що саме захист хоче почути від цих свідків. Хоча, очевидно з їхніх публічних виступів, що їм багато що відомо, зокрема, можливо й прізвища справжніх вбивць (але про це пізніше). Суддя Голуб заявила, що, мовляв, 
всі ці особи не були безпосередніми свідками обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні“. Звідки же їй, Кассандрі, вже на цій стадії це стало відомо? І в цьому безглуздому і неправосудному рішенні, яке є грубим порушенням права на захист, вже формально брали участь усі присяжні, і на них покладається відповідальність, хоча як видно з відео, с.Голуб їхню думку навіть не питала. 
 
Це рішення, однак, можна у подальшому переглянути. І ми будемо звертатися з клопотаннями про виклик цих свідків знов і знов, бо деяким зі списку відомо набагато більше про обставини злочину, ніж суду, про що вони прямо заявляли.
 
Повернемося до перебігу засідань
 

Вступні промови

Далі за процесом відбувається стадія вступних промов — це коли обвинувачення і захист анонсують свої позиції, доводи і докази, а також пропонують порядок їх дослідження. До речі, ця стадія процесу існує в усіх цивілізованих юрисдикціях, але у нас з’явилась лише 17.10.2019.
 
І тут в засіданні 8.10.2020 на сцені з’являється прокурор Тішин зі своєю вступною промовою у супроводі поліцейської презентації.  Виступ прокурора Тішина мав би анонсувати перебіг подій і докази, якими ті чи інші факти підтверджуються. Натомість він увійде в історію правосуддя як приклад невігластва, беззаконня, хаотичного спаму, маніпуляцій і брехні.
 
І ось чому.

Читайте або дивіться промову прокурора на нашому каналі YouTube

  Стенограма промови зі слайдами і відео
  Дивитись на YouTube
Скачати офіційний документ (текст відрізняється від промови)


Почнемо з того, що як сам виступ, так його надрукована версія разом зі слайдами рясніли численими орфографічними і стілістичними помилками (“з метою з’ясування вибухового пристрою“, “Федеральне бюро розслідування“, “дитонатор”,  “брущатка“, “вцілому“, “закладчики являються“, “історії хворіб“, “після експерементального вибуху”, ) і вертухайським жаргоном (“відфіксовано на відеокамери”, “допитано колектив видання”, “відпрацьовано місце вчинення злочину і статті потерпілого”, “проходила підозрілою ходою“, “злочини даної категорії є неочевидними“).

 
Рагульські перлини чи бурштин Тішина? 
 
…було виявлено жінку, яка 15 та 18 липня підозрілою ходою проходила біля авто потерпілого, а на телефон фіксувала камери відеоспостереження

…в Антоненка наявна так само різної форми борода, так само як і в особи, яка зафіксована на відео 

роз’ясненням експертів встановлено, що отвір в міні Антоненка зроблено для нештатного підриву частини МОН-50, а при підриві автомобіля Павла Шеремета теж було використано частину міни МОН-50
 
Однак це лише характеризує якість кадрів, кинутих на таку важливу справу.
 
Менше з тим сам зміст презентації жахнув неймовірно. 
 
По-перше, замість того, щоб описувати факти і докази, якими вони підтверджуються, обвинувачення навело звіт про виконану роботу: кількість задіяних працівників, допитаних свідків, витрачених зусиль та кількість «комплексних експертиз», обшуків та виїмок. І це при цьому, що у справі в такій кількості відповідні матеріали не містяться! Тобто, прокурор фактично анонсував докази, яких немає і не буде! Здобуті слідством дані, які не відкривались стороні захисту, не будуть представлені суду і не мають відношення до справи, були анонсовані у вступній промові на підтвердження вини обвинувачених з наступним підтекстом:
 
«оскільки ми так довго і безрезультатно шукали, а знайшли лише цих, то це вони і є»!
 
По-друге, суд розпочався з найгрубішого порушення прав людини і засад кримінального судочинства: з втручання в приватне життя і долучення до справи явно недопустимих доказів. І це не перебільшення. Річ в тім, що прокурор у своєму виступі мав нахабство демонструвати приватні телефонні розмови БЕЗ УХВАЛ СЛІДЧОГО СУДДІ, що є грубим порушенням ст. 31 Конституції і ст. 14 КПК, а головуюча допустила подібне свавілля в залі суду, а потім долучила диск з цим непотрібом до матеріалів справи (диск, до речі, містив файл, заражений вірусом). Прокурор взагалі міг представляти «прослушку» виключно після чи одночасно з демонстрацією судових дозволів, однак не спромігся навіть долучити їх до матеріалів слідства. Очевидно недопустимі докази, серед яких є підслуховування без дозволу суду (ч. 2 ст. 87 КПК ), не підлягають дослідженню взагалі (ч. 2 ст. 89 КПК).  Питання не лише у використанні недопустимих доказів як таких, але ще й в публічній їх демонстрації з точки зору порушення прав усіх співрозмовників, а не лише фігурантів.
 
Але і це не все. Нормою частини 1 ст. 88 КПК прямо заборонено використання відомостей щодо характеру або окремих рис характеру обвинуваченого для доведеності вини. Такі докази є недопустимими і мають бути виключеними вже на стадії їх долучення! Але прокурор і головуюча суддя або цієї норми не знають або свідомо ігнорують закон, бо прокурор в своїй промові постійно використовував приватне спілкування обвинувачених не стосовно обставин злочину, а на підтвердження певних ознак характеру і заради дискредитації обвинувачених, про що неодноразово прямо заявляв під час промови. У нього прямо слайд яки так і названий «характеристики обвинувачених».
 
Незрозуміло чому Юлія Кузьменко в своїй вступній промові потім виправдовувалась щодо своїх кумедних балачок з «Градами по Києву» та «викрадення дітей Марусі Звіробій». В справі є психологічна експертиза, яка визнає відсутність у сторін розмов  подібних намірів — все це метафори і фантазії. Безумна писана торба міністра Авакова щодо «викрадення дітей Марусі» — це просто дезінформація, бо прямо з контексту розмови видно, що йдеться про гіпотетичну ідею: імітацію викрадення  дітей за згодою з їхнею матір’ю, щоб порозбурхувати суспільство, і що ця ідея виходить не від Юлії Кузьменко, яка, сміючись, її заперечує.
 
Але яке все це має відношення до вбивства Павла Шеремета? Висновок однозначний: ніякого, треба просто чесну людину представити в непривабливому ракурсі, показати кандидата наук, дитячого лікаря, яка матюкається і протиставляє себе шмаркливим киянам-тиловим щурам, яких непогано б підбадьорити Градами. І завдяки цій дезінформації ці шмаркливі кияни ведуться на це, вважаючи Юлію своїм ворогом, джерелом небезпеки і перший з них — недоумкуватий спікер Дмитро Разумков, який відзначився тим, що після славнозвісного брифінгу прокоментував саме ці розмови. Це все, що залишилось в його звивині — страх перед людьми зі світу війни. “В мирних містах нашої держави”  — це взірець страусячої голови лідера парламенту країни, яка знаходиться в стані війни і окупації.
 
Лише недолугому в інтелектуальному сенсі міністру і його придуркуватим підлеглим могло спасти на думку прив’язати подібні висловлювання до вбивства, провести дику, безумну паралель між телефонною балаканиною та “дестабілізацією” шляхом публічної страти журналіста. Будь-якому обізнаному спостерігачу очевидно, що ці речі споріднені немов “на городі бузіна і в Києві дідько (👿 )“.
 
жоден з цих переляканих тилових жиробасів стільки не прибрав недопалків в своєму під’їзді, скільки Юлія Кузьменко врятувала дитячих життів. 
Однак дезінформація суспільства своєї цілі частково досягнула: пацифіська і колабороантська спільнота уся прониклася токсичністю волонтерів, які «планують обстріляти Київ Градами» та «вбити наших дітей». При тому, що жоден з цих переляканих тилових жиробасів стільки не прибрав недопалків в своєму під’їзді, скільки Юлія Кузьменко врятувала дитячих життів. 
 
Питання трохи в іншому. Яке мала право уся ця гопота слухати чужі розмови і публічно їх відтворювати без дозволу суду (слідчого судді) і дозволу інших співрозмовників, якщо ці розмови не про Шеремета, а характеристики обвинувачених заборонено використовувати як докази? Де була так звана головуюча суддя Голуб, коли це неподобство прокурор Тішин влаштував в судовій залі? Чим передбачене публічне дослідження приватних розмов без доведення законності «прослушки»?
 
По-третє, замість доказів по суті обвинувачення вжило три демагогічних прийоми
  • кляузнічество
  • спам з нерелевантної інформації
  • маніпуляції і брехня з елементами “тухлий оселедець”.
Кляузнічество — це коли аргументи прокурора нагадують не суворо, логічно і слушно вибодувану версію подій з підтвердженнями, а скаргу в ЖЕК на бридкого сусіда, щоб створити тому неприємності (“слідство зацікавило”, “підозріла хода”, “з’явились питання”, “відмовились від співпраці”, “приховали пароль”), тобто не конкретні факти і логіка, а заклик до з’ясування фактів, які самому заявнику не відомі. 

Спам з нерелевантної інформації — це, навпаки, доведення реальних обставин  і доказів, які, однак, не мають жодного відношення до справи, що розглядається. Тут пан Тішин (насправді по написаному аваківськими посіпаками сценарію ) дав жару від душі: тут і родина Грищенків, і копус МОН-50 Антоненка, особливо з фантазіями про дірку, і таємнича геомітка в неіснуючому телефоні Юлії Кузьменко в день, який не є днем злочину, і розмови Яни Дугарь про саперну сумку, які були чомусь названі “приховуванням саперної сумки” і недоумкуваті експертизи про підписи Яни Дугарь в історії хвороби, нібито зроблені пізніше, і якісь дегененартивні підбірки фотографій бороди Андрія Антоненка 2012 року.  Все це покликане створити уяву про наявність величезної кількості непрямих доказів і налаштовує суд на довгий і кропіткий розгляд цієї макулатури.

Можна впевнено стверджувати, що уся промова прокурора була спамом, адже єдиному хоч скільки-небудь достойному доказу прокурор присвятив в своєму виступі … 26 секунд! Включаючи паузи!
 
Але є ще маніпуляції і брехня. Безсовісна і нахабна. Зухвала і безкарна брехня. Маніпуляції — це викладення фактів формально правдиво (“а де я збрехав”?), однак зі створенням хибної уяви про них у неуважного або необізнаного слухача.
 
Коли, наприклад, в суді на слайді показують сумку сапера з російського сайту-барахолки, немов би цю сумку вилучили у Яни Дугарь, хоча остання ніяких сумок не приховувала і нічого подібного у неї не вилучалась.

Або коли демонструють якісь незрозумілі геомітки нібито з телефону Юлії Кузьменко “неподалік” (1,6 км) від місця злочину, дату пишуть правильно, але “забувають” сказати, що це не день злочину, а на добу раніше, посувають на карті місце злочину і не кажуть, що “геомітку” за 2016 рік “знайшли в телефоні”, який 2018 року випуску! Насправді то був евристичним пошуком знайдений смітник з закачаних карт Apple, який майже не має відношення до позицій телефону чи її хазяйки і вже точно не має відношення до неї час реєстрації місцезнаходження магазинів в Apple.
 
Або пишуть в поліцейських повідомленнях , що в так званій “міні Антоненка” був гексоген і в основі бомби, яка вбила Павла Шеремета, теж був гексоген, хоча гексоген в останній був лише на уламках детонатора (який не є елементом мін), а основна вибухова речовина експертизами не встановлена. Це для того, щоб скласти враження, що вибухівка, яка відсутня у Антоненка,  саме тому і відсутня, бо нею вбили Павла Шеремета! А правда в тому, що двоє свідків підтверждують, що пусту коробку від міни Андрій Антоненко отримав у вже вихолощеному стані, зберігав її вдома, де проживають його діти, а також з фейсбуку видно, що він неодноразово з нею фотографувався (див. фото з його сторінки від 21.11.201920.11.201918.11.201923.08.201910.01.2017)! При цьому в жодному слові, в жодному брифінгу та у промовах в суді обвинувачення чомусь забуває сказати, що єдині два елементи (втулка і шрапнель), які можуть зв’язувати “бомбу Шеремета” з міною МОН-50, наявні в “корпусі міни Антоненка”, тобто нікуди не ділися!
 
 
У вас є половинка міни МОН-50 вдома? Немає? От і в мене немає. Тож ми з вами її використали для вбивства Павла Шеремета. 
А чиста брехня? Є і чиста брехня, яку озвучив прокурор пан Тішин в суді.  Це не помилки і не добросовісна омана. Це — свідоме, заздалегідь сплановане цілою групою осіб, скоріш за все організованою групою, кримінальне правопорушення. На жаль, прокурор за українським законом може безкарно вводити в оману суд, бо не є суб’єктом статті 384 КПК України (свідок, експерт, перекладач), якщо не подає підроблені докази. Але і такі є.
 
І ми дочекаємось, поки він їх подасть. 

Часткове спростування цієї брехні і маніпуляцій читайте в промовах адвокатів. Але пізніше ми наведемо систематизований її виклад додатково.
 
Читайте або дивіться промову адвоката Кулика на нашому каналі YouTube. 

  Стенограма промови адвоката Кулика зі слайдами і відео
   Дивитись на YouTube



Читайте або дивіться промову адвоката Кругового на нашому каналі YouTube. 

  Стенограма промови адвоката Кругового зі слайдами і відео
   Дивитись на YouTube


 

 
 
Published by
Leave a Reply