Нове процесуальне життя. ЦПК

Огляд основних змін в цивільному судочинстві у зв’язку з набранням чинності нової редації Цивільного процесуального кодесу (далі —  ЦПК або Кодекс).

Серед основних засад  цивільного судочинства, які в новій редакції Кодексу зібрані в окрему статтю, окремо закріплений як основоположний принцип верховенства права, а також з’явились неприпустимість зловживання процесуальними правами та пропорційність.

Принцип пропорційності передбачає врахування: завдань цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов’язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

До можливих зловживань процесуальними правами стаття 44 відносить дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
— подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
— подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
— подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
— необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
— укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Нова частина статті 5 “Способи захисту, які застосовуються судом” дозволяє суду самостійно визначити спосіб захисту порушеного права в межах позовних вимог: у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб, який не суперечить закону.

Розширено та деталізовано положення щодо гласності судового процесу. Фактично, положення Кодексу приведено у відповідність до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”:

  • прямо закріплено право будь-якої особи бути присутньою на відкритому судовому засіданні
  • виключено необхідність дозволяти ухвалою кіно фото-, кіно-, теле- чи відеозйомки (раніше була колізія з Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, який надає всім присутнім право застосовувати зйомку в залі без дозволу суду, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню. Зазначено лише, що має бути запитано про згоду учасників процесу та право суду визначити місце, з якого буде проводитись зйомка
  • передбачено можливість суду дозволити проведення в залі судового засідання фото-, кіно-, теле- чи відеозйомки, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет незалежно від наявності згоди учасників справи, якщо розгляд справи становить значний суспільний інтерес

Новацією Кодексу (як і всіх нових кодексів) є Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС), що забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між 12 учасниками судового процесу, і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Наразі процес створення циєї систем триває, у зв’язку з чим низка норм набуде чинності лише після її створення та прийняття положень, що більш детально регулюють її роботу. Строки створення системи, яка фактично дозволить звертатися до суду і брати участь в судових засіданнях не виходячи з офісу, поки що невідомі.

Юрисдикція.

Окрім територіальної та галузевої, у кодексі з’явилось поняття інстанційної юрисдикції.

Так, апеляційний суд може розглядати справи як суд першої інстанції — це справи, пов’язані з оскарженням, визнанням та виконанням рішень третейських судів та рішень міжнародного комерційного арбітражу.

Предметна і суб’єктна юрисдикції суттєво не змінились.

Що стосується територіальної юрисдиції, в цілому правила збігаються з попередньою редакцію, при цьому є декілька уточнень:

До загальної підсудності: позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (раніше було зазначено “за місцезнаходженням” юридичної особи, що іноді призводило до непорозумінь, чи вважати місцезнаходженням юридичну адресу чи місце здійснення діяльності).

До виключної підсудності: позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцем знаходження об’єкта, вартість якого є найвищою (в попередній редакції критерій вартості об’єкта був відсутній, тому яка частина майна є основною, сторони визначали на свій розсуд, з чим не завжди погоджувались суди при вирішенні питання про відкриття провадження у справі).

Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги (раніше такі справи відносились до загальної підсудності і розглядались за місцезнаходженням відповідача).

Змінилися правила відводу судді. Тепер (стаття 40) якщо суд не погоджується з заявленим відводом, він зупиняє провадження і передає питання через процедуру авторозподілу на вирішення судді, який не входить до його складу. Виключення можливе через брак наявних суддів — якщо їх 3 і менше, включаючи того суддю, якому заявлений відвід, питання може розглядатися останнім. Строк розгляду такого відводу — не більше 2 днів.
Нагадаємо, що проти штучного затягування процесу завідомо безпідставними відводами введені запобіжники:

  • відповідно до пункту 1) частини 2, частини 3 статті 44 суд може, визнавши заяву про відвід завідомо безпідставною, повернути її або залишити без розгляду
  • відвід може бути заявленим учасником справи протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, але не пізніше початку підготовчого засідання, пізніше відвід можна заявляти коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше 2 днів із дня, коли він про неї дізнався (частина 3 статті 39). Раніше (частина 3 статті 23) відвід міг бути заявленим до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

В новій редакції питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо ж суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Врегульовано порядок подання доказів — згідно вимог статті 83, позивач повинен подати докази з позовною заявою, відповідач — з відзивом на позов, третя особа — з поясненнями. Копії доказів (крім речових доказів) заздалегідь направляються іншим учасникам справи особою, яка їх подає.

В разі потреби у витребуванні доказів, відповідне клопотання має бути подане в ті ж самі строки, в які мали бути подані докази.

Введено можливість письмового опитування учасників справи в якості свідків — учасник справи має право поставити письмові запитання (не більше десяти), на які інший учасник має дати вичерпну відповідь або обґрунтовану відмову таку відповідь надавати.

Зміни стосуються також і правил забезпечення позову. Зокрема щодо терміну дії самого у забезпечення — у разі задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним рішення законної сили. Якщо протягом вказаного строку буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення діють до повного виконання судового рішення.

З’явилось поняття зустрічного забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Статтею 154 передбачено випадки. в яких суд зобов’язаний застосувати зустрічне забезпечення  — коли позивач не має зареєстрованого в установленому порядку місця проживання в Україні або якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії можуть ускладнити виконання рішення про відшкодування збитків, спричинених забезпеченням позову у разі відмови в позові.

Також новою редакцією встановлено вимоги до заяв, клопотань, заперечень (стаття 183) і передбачено право учасника разом із заявою, клопотанням подати проект ухвали, постановити яку він просить суд.

В новій редакції кодексу приділено більш значну порівняно з попередніми увагу спонуканню сторін до примирення.

Так, глава 4 Кодексу присвячена врегулюванню спору за участі судді у формі спільних та закритих нарад.

Крім того, в Кодексі продубльовано положення закону про судовий збір щодо повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, апеляційної/касаційної скарг у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом, відмови від позову/скарги, визнання позову/скарги до початку розгляду справи по суті.

З метою скорочення строків розгляду справ введено скорочений порядок розгляду для позовного провадження.

У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та трудові спори, а також за клопотанням позивача.

Не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження справи:

  • що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;
  • щодо спадкування;
  • щодо приватизації державного житлового фонду;
  • щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування;
  • яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • інші вимоги, об’єднані з вимогами у вищенаведених спорах.

Як і в господарському процесі, введено граничний річний строк для апеляційного і касаційного оскарження рішень, навіть за наявності поважних причин пропуску загальновстановлених строків (30 днів для рішення, 15 — для ухвали). В попередній редакції такий строк був встановлений лише для скаржників прокурорів, органів державної влади і  місцевого самоврядування. Тепер він діє для всіх, за виключенням тих, хто не був повідомлений про розгляд справи або пропустив річний строк внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Розширено перелік підстав для відмови у відкритті касаційного оскарження.

Суд касаційної інстанції може відмовити у відкритті касаційного провадження у справах, з ціною позову, що не перевищує менше 500 прожиткових мінімумів (850 тисяч грн.) та якщо Верховний Суд вже викладав висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. По двох видах ухвал (про повернення заяви та щодо дій виконавця) суд може відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо рішення по скарзі не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Також суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Серед видів судових рішень в новій редакції ЦПК з’явилась постанова.

Постанова виноситься за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції, незалежно від результату.

За результатами розгляду справи в порядку позовного та окремого провадження суд першої інстанції виносить рішення, наказного — судовий наказ.

Шляхом постановлення ухвал вирішуються тільки процедурні питання. 

Цікаво, що всі ухвали набирають законної сили одразу після проголошення, якщо інший порядок набрання чинності не встановленого для певного виду ухвал.

Кровати переставлены. Указы Президента об укрупнении судов

Сегодня, 29 декабря, все суды подверглись географической реорганизации. Существенно укрупнены районные общие суды, а также апелляционные административные и хозяйственные суды путем объединения территориальных юрисдикций.

Местные хозяйственные суды лишь переименованы в окружные хозяйственные. В наименованиях окружных хозяйственных судов Днепропетровской и Кировоградской областей сохранены традиционные недекоммунизированные названия.

Вместо 8 апелляционных судов образовано 7: Восточный в Харькове (включает теперь Донецкую и Луганскую области), Центральный в Днепре (добавлено Запорожскую область), Южный в Севастополе, Юго-Западный в Одессе, Северный в Киеве (включает теперь Сумскую область), Северо -западный в Ровно, Западный во Львове.

Апелляционные административные суды теперь именуються цифрами. Их теперь 8 вместо 9и: 1й (ранее — Донецкий) в г. Краматорске, 2й (Харьковский), 3й (Днепропетровский), 4й (Севастопольский), 5й (Одесский), 6й (Киевский), 7й (Винницкий плюс Житомирская область) и 8й (Львовский плюс Ровенская область). Прекратил существование Житомирский апелляционный административный суд.

27 общих апелляционных судов переименованы из «апелляционный суд такой-то области» на «такой-то апелляционный суд», например Апелляционный суд Одесской области изменил название на Одесский апелляционный суд. Объединены апелляционные суды города Киева и Киивськой области. Таким образом образовано 26 апелляционных судов. В отличие от хозяйственных судов, искоренены недекоммунизированные названия областей (Днепровский апелляционный суд, Кропивницкий апелляционный суд).

Образовано 230 окружных судов в различных областях Украины путем слияния различных районных в областях, межрайонных и городских районных общих судов.

Вместо 117 районных судов в крупных городах созданы 50 окружных судов в таких городах.

В частности, в городе Киеве окружные общие суды объединили:

1й — Деснянский и Днепровский районы,

2й — Дарницкий район,

3й — Голосеевский и Печерский,

4й — Святошинский и Соломенский,

5й — Шевченковский район,

6й — Оболонский и Подольский районы.

В Харькове, соответственно,

1й — Киевский и Шевченковский (Дзержинский),

2й — Московский район,

3й — Индустриальный (Орджоникидзевский) и Немышлянский (Фрунзенский)

4й — Основянский (Червонозаводский) и Слободской (Коминтерновский),

5й — Новобаварский (Октябрьский) и Холодногорский (Ленинский) районы.

Соответствующие указы обнародованы на официальном сайте главы государства.

Указ№449/2017 «О ликвидации и создании местных общих судов»;

Указ№450/2017 «О ликвидации и создании местных общих судов»;

Указ№451/2017 «О реорганизации местных общих судов»;

Указ№452/2017 «О ликвидации апелляционных судов и образовании апелляционных судов в апелляционных округах»;

Указ№453/2017 «О ликвидации хозяйственных судов и образования окружных хозяйственных судов»;

Указ№454/2017 «О ликвидации апелляционных судов и образовании апелляционных хозяйственных судов в апелляционных округах»;

Указ№455/2017 «О ликвидации апелляционных административных судов и образовании апелляционных административных судов в апелляционных округах».

Нове процесуальне життя. КПК

Огляд змін у кримінальному процесі у зв’язку із початком роботи Верховного Суду і набранням чинності Законом України від 03.10.17 №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”.

Раніше ми вже повідомляли, що 07 грудня 2017 року Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування” від 16.11.2017 № 2213-VIII. Натомість вже 15 грудня Кримінальний процесуальний кодекс України зазнав чергових змін.

Поряд з новими редакціями адміністративного, господарського та цивільного кодексів ризикували залишитись майже непомітними зміни, які були внесені тим самим законом до основного закону, що регулює порядок розслідування злочинів та притягнення осіб до кримінальної відповідальності.

Більшість змін має косметичний характер, що пов’язаний з передачею прав касаційної інстанції новоствореному Верховному суду та ліквідацією Вищого спеціалізованого суду.

Дещо змінився порядок здійснення кримінального провадження в судах. Так, у визначених кодексом випадках кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється судовою палатою Касаційного кримінального суду (палатою), об’єднаною палатою Касаційного кримінального суду (об’єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).

Виключено можливість судів першої та апеляційної інстанцій відступати від правових позицій Верховного суду. Таким право наділений виключно Верховний суд. Саме бажання відступити від сталої практики є підставою для передачі кримінального провадження на розгляд об’єднаної палати та Великої Палати Верховного Суду. Питання про передачу кримінального провадження на розгляд об’єднаній палаті або Великій Палаті Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Було виключено з Кодексу згадку про автоматизовану систему документообігу суду. Відтепер у судах має функціонувати єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, проте коли це відбудеться не зрозуміло. Перехідні положення всіх нових кодексів та самого закону мають купу рекомендацій та доручень спрямованих на запровадження цієї системи.

Ця система має забезпечити об’єктивний розподіл справ між суддями, визначення присяжних, доступ до матеріалів судових справ, реєстрації всієї кореспонденції та участь в режимі відеоконференції. Вводиться обов’язковість реєстрації офіційних електронних адрес в цій системі адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання державного та комунального секторів економіки.

За новим правилом, якщо справа підлягає колегіальному розгляду, єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система визначає тільки суддю-доповідача, решта суддів – це члени постійної колегії до якої входить визначений за допомогою комп’ютера суддя-доповідач. Постійні колегії визначається зборами суддів відповідного суду строком на один рік. Раніше весь склад суду визначався за допомогою автоматичного розподілу.

Дещо було змінено зміст поняття “нововиявлених обставин”. Відокремився новий вид який отримав назву “виключних обставин”. До останніх належать:

    1. встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи;
    2. встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом;
    3. встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

Порядок розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами є тотожним раніше існуючому порядку перегляду рішень за нововиявленими обставинами.

Цікаво, що цим же законом було суттєво відредаговано деякі важливі норми щодо основних положень кримінального провадження. Проте ці зміни набудуть чинності через три місяці.

Дещо було конкретизовано питання територіальної підсудності клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді. Жодних сумнівів — клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа, бодай де б фактично не знаходився підрозділ такого органу.

Багато в ЗМІ говорили про питання строків досудового розслідування.

Тепер досудове розслідування має бути закінчено з дотриманням таких двох умов:

  • з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру минуло не більше 6 місяців для кримінальних проступків, 12 – злочинів невеликої та середньої тяжкості, 18 місяців для тяжких та особливо тяжких;
  • з моменту повідомлення особі про підозру – не більше місяця для проступків, два для злочинів.

На щастя, було вирішено питання, що робити з провадженнями, де підозрюваних за рік так і не знайшли. Так, якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 КПК, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк до двох місяців для кримінальних проступків, 6 місяців для злочинів невеликої та середньої тяжкості, 12 місяців для тяжких чи особливо тяжких злочинів. Так само підлягає продовженню строк досудового розслідування, якщо було пред’явлено особі підозру. Щодо кримінальних проступків таким правом наділений районний або прирівняний до нього прокурор. Стосовно злочинів:

  • до трьох місяців — керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора;
  • до шести місяців — слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
  • до дванадцяти місяців — слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.

Як видно після набуття чинності цією редакцією досудове розслідування продовжується прокурором або слідчим суддею. При цьому в КПК зараз дві статті з однаковим номером 297-1 в Главі 24 та 24-1.

Суттєвих змін зазнав порядок проведення обшуку. Слідчий або прокурор мають зазначати в клопотанні на проведення обшуку індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням. Раніше КПК мав вимогу про зазначення речей, документів або осіб, яких планується відшукати без необхідності обґрунтування причини їх відшукування. Така норма дозволяла вилучати майно, яке взагалі не мало жодного відношення до кримінального правопорушення, або проводити обшук в осіб з метою, відмінною від мети кримінального провадження.

Крім того, слідчий та прокурор не матимуть більше права повторно звертатись з тим самим клопотанням про проведення обшуку якщо у клопотанні не зазначені нові обставини.

Зазнає змін нещодавно введена норма, щодо права особи, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, користуватись допомогою адвоката на будь-якому етапі обшуку. Законодавці навіть не забули тоді вказати, що невиконання цієї вимоги тягне передбачену законом відповідальність.

Тепер КПК зобов’язує слідчого або прокурора допускати на місце проведення обшуку захисника чи адвоката незалежно від стадії цієї слідчої дії, що в одній статті повторюється аж два рази. Однак зникла згадка про відповідальність за порушення цього обов’язку. В принципі нічого суттєво не зміниться.

Обшук особи на її вимогу так само здійснюватиметься в присутності адвоката, який має прибути не пізніше ніж через три години.

Насамкінець, обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов’язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису. Нижче наведено порівняння чинної та майбутньої редакції статті, що встановлює порядок виконання ухвали про дозвіл на обшук.

 

Чинна редакція

Майбутня редакція

Стаття 236. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

Стаття 236. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

1. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник, адвокат та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

1. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов’язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу.

2. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

2. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли заподіюється найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може істотно зашкодити меті обшуку.

3. Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності — іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

3. Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності — іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.

4. У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

4. У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

5. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

5. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Обшук особи здійснюється особами тієї самої статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку. Хід і результати особистого обшуку підлягають обов’язковій фіксації у відповідному протоколі.

6. Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині третій цієї статті.

6. Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині третій цієї статті.

7. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном

7. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

8. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

8. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

9. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності — повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

9. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності — повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

10. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов’язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

Фактично новим став порядок залучення експерта. Експертиза проводиться виключно за дорученням слідчого судді або суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження. Слідчий та прокурор самостійно експертизи більше не призначатимуть!

Розширено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, за рахунок можливості оскарження повідомлення про підозру у зв’язку з порушенням строків закриття кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

 

Нове процесуальне життя. ГПК

Наводимо короткий огляд основних змін в господарському судочинстві у зв’язку  із набранням чинності новим Господарським процесуальним кодексом (надалі — Кодекс або ГПК).

З 15 грудня (дня початку роботи Верховного Суду) розгляд всіх справ в касаційній інстанції починається заново в новому складі суду і за новим Кодексом.

Всі суди нижчих інстанцій продовжують розгляд справ за новими правилами. Якщо заява або скарга подана до моменту набрання Кодексом чинності за старими правилами, її не можна повернути або залишити без руху або відмовити у прийнятті.

Головний лейтмотив нового ГПК — швидкість. Більше публічності в першій і менше — в вищих інстанціях, запобіжники для затягувань і перегляду. Електронні системи, електронний суд (хоча й невідомо коли). 

Засади гласності процесу приведено у сувору відповідність до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, визначено право всіх осіб, присутніх в залі судового засідання, на вільне здійсненя в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису без дозволу суду, окрім прямої трансляції. 

В новому ГПК, окремо, як і в кожному з 4х процесуальних кодексів, передбачена однакова норма щодо створення Єдиної  судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). До моменту її створення прив’язані деякі новітні норми Кодексу (наприклад, подання скарг безпосередньо до суду апеляційної, касаційної інстанції).  До створення ЄСТІС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Після створення — буде можливість все судове діловодство перевести в електронну форму (включаючи подання позовних заяв, доказів, скарг, отримання копій рішень і звернення рішень до виконання), а всі судові засідання перевести в режим відеоконференції. Судитися можна буде взагалі не виходячи з дому, за наявності мережі, комп’ютера і ЕЦП. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України. Зараз нічого не затверджено і не відомо, коли це трапиться.

В новому ГПК тепер буде залишення позовних заяв і скарг без руху для виправлення недоліків, майже повністю викреслені мертві норми про досудове врегулювання спорів (порядок направлення претензій), з’являється інститут показань свідків, а також письмове опитування учасників спору як свідків, врегульоване поняття електронних доказів, висновок експерта може робитися заздалегідь за замовленням учасника процесу (раніше це був висновок спеціаліста, а експерт — лише той, хто призначений судом), передбачене поняття висновку експерта в галузі права (правова позиція без оцінки обставин справи),  встановлена знижка 50% на судовий збір у разі досягнення мирової, електронні позови і засідання по відео стануть звичайною практикою, судді за згодою сторін проводитимуть спільні або закриті наради зі сторонами з метою примирення (врегулювання спору за участю судді) , суд не має права самостійно збирати докази,  змінений і розширений перелік форм забезпечення доказів (назва зі старої редакції — запобіжні заходи) і порядок забезпечення доказів, звужено і чітко окреслено коло випадків звільнення від доказування у зв’язку із визнанням обставин іншою стороною або рішеннями інших судів (преюдиція).

Введено поняття зловживання процесуальними правами, зокрема подання декількох однакових позовів з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справї; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. 

Введені заходи процесуального примусу: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом (державний виконавцем за відповідною ухвалою); штраф (від 1 до 10 прожиткових мінімумів).

Позивач тепер може подавати докази виключно разом з позовною заявою, відповідач — виключно разом з відзивом, з обов’язковим направленням іншій стороні (крім тих, що наявні у іншої  сторони або публічно доступних). Подання доказів в іншій строк можливо лише за умови обґрунтування неможливості їх подання у встановлений строк, подібно принципу надання доказів в апеляційній інстанції.  

За вимогами про стягнення грошової заборгованості не більше 100 прожиткових мінімумів (вимірюється станом на початок року, у 2018 році це 170 тис. грн) за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, справа може розглядатися в наказному провадженні (розгляд заяви 5 днів з моменту подання, набирає законної сили протягом 20 днів з дня вручення боржнику).

Малозначні справи (у яких ціна позову не більше 100 прожиткових мінімумів — у будь якому випадку, або за погодженням суду якщо ціна позову не більше 500 прожиткових мінімумів) розглядаються, за клопотанням позивача, у спрощеному позовному провадженні. Виключення складають деякі окремі категорії, наприклад, банкрутство, корпоративні відносини. Строк розгляду такої справи не повинен перевищувати 60 днів. Він проводиться без повідомлення сторін, якщо ніхто з них не поклопочеться про інше. Рішення у таких справах не підлягають касаційному оскарженню, крім окремо описаних виключних випадків, коли справа має вирішальне значення.

 

Виконавчі документи (ухвала або наказ) видається в електронній формі без заяви сторони через 5 днів після набрання рішенням законної сили шляхом внесення в електронний реєстр; одночасно, за заявою стягувача, суд може вживати заходів забезпечення виконання рішення на цій стадії. Це, звісно, запрацює теж лише після створення ЄСІТС.

 

Всі судові ухвали, навіть ті, які можуть бути оскаржені, набирають законної сили негайно після проголошення (в письмовому провадженні — з моменту підписання, якщо інше не передбачено Кодексом (законом про банкрутство). Таких (інших) випадків в поточному тексті Кодексу немає.
Це правило насправді  існувало і раніше, але не було прямо зазначене в Кодексі, що іноді викликало непорозуміння під час виконання ухвал.

 

Апеляційна інстанція тепер не перевіряє справу в повному обсязі, а обмежена доводами апеляційної скарги і не розглядає підстави позову, не заявлені в першій інстанції. У справах ціною позову до 100 прожиткових мінімумів (170 тис. грн) апеляційний суд на власний розсуд може розглядати справу без виклику сторін. Таке ж правило застосовується щодо перегляду деяких ухвал.

 

Апеляційна та касаційна інстанції не обмежуються доводами та вимогами скарг, якщо буде вслановлене порушення процесуального права, яке є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення або порушення норм матеріального права.

 

Врегульовано поняття повторного апеляційного (касаційного) оскарження, подібно правилам ЦПК. Оскільки тепер справи переглядаються лише в межах доводів скарг, існує можливість повторного апеляційного (касаційного) перегляду справи за скаргою учасника справи, який не звертався зі скаргою раніше. У таких випадках апеляційний та касаційний суди у разі задоволення скарги мають право скасовувати власні постанови, прийняті раніше за результатами розгляду інших скарг.

 

Це, зокрема, запобігає процесуальним диверсіям, наприклад, коли один з фіктивних відповідачів швиденько подає необгрунтовану апеліційну скаргу з тим, щоб унеможливити апеляційне оскарження учасником, який не був повідомлений про прийняте рішення, щоб у такий спосіб його легитімізувати, мовляв, пройшло апеляційну інстанцію.

 

Апеляційні і касаційні скарги подаються тепер безпосередньо в суд апеляційної (касаційної) інстанції, а не в суд першої (апеляційної) інстанції. Це, до речі, стосується всіх юрисдикцій. Зазначене правило починає діяти лише з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а до того моменту буде діяти старий порядок подання скарг (п.17.5 Перехідних положень).

Строки апеляційного, касаційного оскарження судових рішень змінилися і обчислюються з дати складання повного тексту рішення. Строк апеляційного оскарження рішень складає тепер 20 днів, ухвал — 10 днів (раніше — 10 і 5 відповідно), строк касаційного оскарження складає 20 днів як для рішень так і для ухвал.


Суд касаційної інстанції може відмовити у відкритті касаційного провадження у справах, де ціна позову менше 500 прожиткових мінімумів (850 тис грн) та якщо Верховний Суд вже викладав висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. По двох видах ухвал (про повернення заяви та щодо дій виконавця) суд може відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо рішення по скарзі не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

 

Під час апеляційного і касаційного оскарження введено граничний річний срок оскарження рішень, навіть за наявності поважних причин пропуску загальновстановлених строків (20 днів). В попередній редакції такий строк був встановлений лише для скаржників прокурорів, органів державної влади і  місцевого самоврядування. Тепер він діє для всіх, за виключенням тих, хто не був повідомлений про розгляд справи або пропустив річний строк не просто з поважних причин, а за форс-мажорних обставин.

 

Нове процесуальне життя. Маленькі дрібниці до нових кодексів

Закон від 3.10.17 №2147-VIII , який набрав чинності сьогодні, 15 грудня, вніс зміни не лише в чотири процесуальних кодекси.  Правки стосуються також Кримінального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП).

Нова редакція КпАП дозволяє оскарження в апеляційному порядку постанов по справах за вчинення правопорушень, передбачених ст. 185-3 (Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України). Ця категорія справ розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, таким чином апеляційною інстанцією згідно нової редакції ст. 221-1 КпАП буде суд вищої інстанції.

Постанова судді Верховного Суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Касаційного кримінального суду і переглядається у складі колегії з трьох суддів.

В Кримінальний кодекс також внесено декілька важливих змін.
Так, стаття 384 змінила назву із “Завідомо неправдиве показання ” на “Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу”.
До органів, за введення в оману яких передбачена відповідальність, крім суду та органу досудового розслідування додано Вищу раду правосуддя та слідчі комісії Верховної ради України.
Окрім надання неправдивих показань, завідомо неправдивих звітів про оцінку та неправдивих висновків експерта, відповідальність передбачена також за подання завідомо недостовірних або підроблених доказів.

Також у Кримінальному кодексі з’явилась стаття 400-1 “Представництво в суді без повноважень”, яка передбачає відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги.
Санкція статті передбачає штраф до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до трьох місяців.

Нагадаємо, згідно п. 14 Положення про ордер на надання правової допомоги з урахуванням змін, затверджених Радою адвокатів України 27 травня 2017 року, про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об’єднання (бюро) зобов’язані вказати на звороті ордера.

Нагадаємо, що з сьогодні змінюються також і розміри судового збору. По це дивіться в нашому матеріалі

Судовий збір. Суттєві зміни з новими кодексами

Судебный сбор. Существенные изменения с новыми кодексами

Новый Закон от 3.10.17 №2147-VIII вносит изменения не только в четыре процессуальных кодекса, но также существенно изменяет другие правила судопроизводства. Ниже приводим краткий обзор введенных изменений в Закон Украины «О судебном сборе». Напомним, что закон вступает в силу со дня начала работы Верховного Суда (15 декабря 2017 года).

Ставки судебного сбора за исковые заявления имущественного характера остались неизменными — 1,5 процента от суммы иска для юридических лиц и 1 процент для физических лиц и физических лиц-предпринимателей.

Для общих судов возвращен максимальный размер судебного сбора для юридических лиц, он составляет 350 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц (на сегодня — 589 400 грн, с 1 декабря — 616 700 грн).

Для административных и хозяйственных споров максимальный размер судебного сбора увеличен до 350 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц (150 в действующей редакции).

Уменьшен размер судебного сбора за подачу заявления о выдаче судебного приказа с 0,5 до 0,1 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и введен судебный сбор за подачу заявления об отмене судебного приказа в размере 0,05 размера прожиточного минимума.

Увеличены ставки судебного сбора за обжалование судебных решений.

Так, с подачи апелляционной жалобы нужно оплатить 150 процентов от ставки, подлежащей уплате при подаче искового заявления (вместо 110), кассационной — 200 (вместо 120).

Отменен судебный сбор за выдачу дубликата судебного приказа и исполнительного листа, а также за распечатку технической записи судебного заседания.

Новые положения:

Закон дополнен положением о применении коэффициента 0,8 в случае подачи искового заявления в электронном виде.

Закреплена возможность онлайн оплаты судебного сбора.

Если жалобу (заявление) подано о пересмотре судебного решения в части исковых требований (сумм, подлежащих взысканию по решению суда), судебный сбор за подачу жалобы (заявления) рассчитывается и выплачивается только по пересмотру судебного решения в части таких исковых требований (оспариваемых сумм).

В случае заключения мирового соглашения до принятия решения по делу судом первой инстанции, отказа истца от иска, признания иска ответчиком до начала рассмотрения дела по существу суд в соответствующем определении или решении в порядке, установленном законом, решает вопрос о возвращении истцу из государственного бюджета 50 процентов судебного сбора, уплаченного при подаче иска

Аналогичные положения применены к примирению на стадии апелляционного и кассационного обжалования.

Установлен перечень условий для рассрочки и отсрочки уплаты судебного сбора, а именно если истцами являются: военнослужащие; родители, имеющие ребенка в возрасте до четырнадцати лет или ребенка-инвалида, если другой родитель уклоняется от уплаты алиментов; одинокие матери (отцы), имеющие ребенка в возрасте до четырнадцати лет или ребенка-инвалида; члены малообеспеченной или многодетной семьи; лицо, действующее в интересах малолетних или несовершеннолетних лиц и лиц, признанных судом недееспособными или дееспособность которых ограничена или если предметом иска является защита социальных, трудовых, семейных, жилищных прав, возмещения вреда здоровью.

Урегулировано, в каких случаях при решении вопроса об отсрочке или рассрочке судебного сбора следует учитывать имущественное положение стороны (если размер судебного сбора превышает 5% от годового дохода лица).

Ранее при определении этих вопросов суд должен руководствоваться исключительно внутренним убеждением.

E-иск в реалиях. Первый опыт

Юристы СЕНС Консалтинг впервые подали административный иск своего клиента в суд по электронной почте. Ни один бумажный документ не подавался. Открыто производство.

Определением Харьковского окружного административного суда от 30.11.2017 по делу 820/5643/17 (судья — Котенев А.Г.)  исковое заявление ЧП «ЭЛЬТАН» к ДФС Украины и приложенные к нему документы, признаны полностью соответствущими требованиям ст.ст. 105, 106 КАС Украины, и препятствий для открытия производства по административному делу нет. Административный иск был направлен со всеми приложениями в суд по электронной почте. Документы заверялись электронной цифровой подписью адвоката. 

Напомним, что согласно части 1 статьи 8 Закона Украины «Об электронных документах и ​​электронном документообороте» юридическая сила электронного документа не может отрицаться исключительно из-за того, что он имеет электронную форму.

Харьковский окружной административный суд не входит в перечень пилотных судов, определенных приказом Государственной судебной администрации Украины №367 от 23.03.17, которым принят Временный регламент обмена электронными документами между судами и участниками судебного процесса, уголовного производства (т.н. «Электронный суд») . Указанный проект фактически переводит все дело в электронный режим изготовления, ведения, хранения, передачи документов и ознакомления с ними. Электронный иск, о котором идет речь, подавался через почту mail.gov.ua, но вне рамок этой системы.

Также обращаем внимание, что с 15 декабря этого года вступают в силу новые редакции процессуальных кодексов, предусматривающие (ст. 18 КАС, ст.6 ХПК, ст. 14 ГПК, ст. 35 УПК) создание единой судебной информационно-телекоммуникационной системы, которая будет обеспечивать как обмен электронными документами (в том числе материалами дел) между судами и участниками процесса так и ведение судебных заседаний в режиме видеоконференций. Попутно отмечаем, что теперь участник судебного процесса сможет участвовать в видеоконференции в том числе с помощью собственных технических средств, а суд теперь не вправе отказать в своевременно (за 5 дней) поданном заявлении об участии в судебном заседании в режиме видеоконференции вне здания суда.

При подаче иска в электронной форме требование о предоставлении копии искового заявления и приложенных к нему документов в соответствии с количеством ответчиков и третьих лиц не применяется, хотя это регламентируется только здравым смыслом и, к сожалению, не нашло отражения в текстах новых кодексов.

Кошмарить нельзя, блюсти. Жесткие изменения в УПК еще до новых кодексов

7 декабря вступил в силу Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты по обеспечению соблюдения прав участников уголовного производства и других лиц правоохранительными органами при осуществлении досудебного расследования» от 16.11.2017 № 2213-VIII, который вводит серьезные барьеры злоупотреблениям со стороны правоохранительных органов во время проведения следственных действий, особенно наносящих вред предприятиям. Законом также предусмотрено создание Кабинетом Министров Украины комиссии в сфере защиты предпринимательской деятельности и введена уголовная ответственность за простое разглашение сведений оперативно-розыскной деятельности, предварительного следствия со стороны судей или правоохранителей. 

Ранее уголовной ответственности за простое разглашение данных предварительного расследования у судей, следователей, работников оперативно-розыскных органов не было. Ответственность наступала только в случае, если разглашенные данные позорят человека, унижают его честь и достоинство. Изменения, внесенные в статью 387 Уголовного кодекса Украины вводят ответственность до 3 лет ограничения свободы даже за такое разглашение данных досудебного расследования, которое не приводит к определенным последствиям (часть 2 указанной статьи). Ответственность за квалифицированное правонарушение — если разглашенные данные позорят человека, унижают его честь и достоинство —предусмотрена новой частью 3 статьи 387 УК в размере от 3 до 5 лет ограничения свободы.

Такие меры повышают ответственность правоохранителей за использование уголовного производства в целях сбора коммерческой, иной информации о лице или предприятии, с последующим раскрытием такой информации конкурентам или другим лицам ради дискредитации и шантажа.

Наконец-то лица, не имеющие процессуального статуса подозреваемых, но помимо их воли привлекаемые к следственным действиям (в основном, это предприятия и собственники имущества) получили статус участника уголовного производства с правом жаловаться.

Иное лицо, права или законные интересы которого ограничиваются во время досудебного расследования, — лицо, в отношении которого (в том числе относительно его имущества) осуществляются процессуальные действия, определенные настоящим Кодексом (например, лицо, чье помещение обыскивается, или лицо, чье имущество изымается) теперь является участником уголовного производства и имеет процессуальные права стороны

в частности :

  • обращаться к прокурору, следственному судье или суду с ходатайством, в котором излагаются обстоятельства, обусловливающие необходимость осуществления уголовного производства (или отдельных процессуальных действий) в более короткие сроки, чем те, которые предусмотрены Кодексом (ч.6 ст.28)
  • обжаловать решения, действия или бездействие следователя или прокурора, которые заключаются в невозврате временно изъятого имущества в соответствии с требованиями статьи 169 настоящего Кодекса, а также в невыполнении иных процессуальных действий, которые он обязан совершить в определенный настоящим Кодексом срок (ч.1 ст. 303)
  • право обжаловать прокурору высшего уровня несоблюдение разумных сроков следователем, прокурором во время досудебного расследования (ч.1 ст.308)

Ранее участником уголовного судопроизводства могло быть только третье лицо, в отношении имущества которого решается вопрос об аресте.

Все участники уголовного производства (в том числе и лица, в отношении которых осуществляются следственные действия), в случае отказа прокурора в удовлетворении жалобы на несоблюдение разумных сроков следователем, прокурором во время досудебного расследования могут обращаться в суд для решения этого вопроса (пункт 91) ч. 1 303).

Эта архиважная норма позволяет избежать злоупотреблений властью во время операций с изъятием имущества, деньгами под предлогом различных экспертиз, до приговора суда при том что дело может годами в суд и не доходить, либо не доходить вообще.

Во время обыска исполнение постановления следственного судьи, суда в обязательном порядке фиксируется с помощью звуко- и видеозаписывающих технических средств. Стороне защиты предоставляется право беспрепятственного фиксирования проведения обыска с помощью видеозаписи. (ч.1 ст.107)

Запись, сделанная с помощью звуко- и видеозаписывающих технических средств при проведении следователем, прокурором обыска, является неотъемлемым приложением к протоколу. Действия и обстоятельства проведения обыска, не зафиксированные в записи, не могут быть внесены в протокол обыска и использованы в качестве доказательства в уголовном производстве (ч.2 ст.104)

Лицо, в жилище или ином владении которого производится обыск, имеет право пользоваться правовой помощью адвоката на любой стадии проведения обыска (ч.3 ст.236)

Раньше это регулировалось непонятным предложением из статьи 236 «Для участия в проведении обыска может быть приглашен потерпевший, подозреваемый, защитник, представитель [чей?] и другие участники уголовного производства», в котором вообще не было слова «адвокат» (теперь добавлено) и письмом генпрокуратуры от 22.06.2016 за подписью и.о. Генерального прокурора Ю.Севрука. Обычно правоохранители не знали или не хотели знать о наличии такого письма, действительно создававшего для них правовых последствий. Теперь в случае недопуска адвоката предусмотрен худший результат — недопустимость всех полученных доказательств.

Странный казус — указанная редакция статьи 236 проживет ровно одну неделю. С 15 декабря редакцией статьи 234 и 236 перекроются изменениями, которые уже приняты, но вступят в силу 15 декабря 2017. Однако в той редакции обязательность допуска адвоката и видеофиксация также предусмотрены.

Недопустимыми являются доказательства, полученные при выполнении определения о разрешении на обыск жилища или иного владения лица, если

такое решение вынесено следственным судьей без проведения полной технической фиксации заседания
в связи с недопущением адвоката к этому следственному (розыскному) действию. Факт недопущения к участию в обыске адвокат обязан доказать в суде во время судебного производства (ч.3 ст.87).

Действия и обстоятельства проведения обыска, не зафиксированные в видеозаписи обыска, не могут быть внесены в протокол обыска и использованы в качестве доказательства в уголовном производстве (ч.2 ст.104)

Документами теперь считаются также дубликаты (документ, изготовленный таким же способом, что и его оригинал), а также копии информации, содержащейся в информационных (автоматизированных) системах, телекоммуникационных системах, информационно-телекоммуникационных системах, их неотъемлемых частях, изготовленные следователем, прокурором с привлечением специалиста, признаются судом как оригинал документа (ч.4 ст.99 УПК).

Запрещается временное изъятие электронных информационных систем или их частей, мобильных терминалов систем связи,

кроме случаев, когда их предоставление вместе с информацией, что на них содержится, является необходимым условием проведения экспертного исследования, или если такие объекты добыты в результате совершения уголовного преступления или являются средством или орудием его совершения, а также если доступ к ним ограничивается их собственником, владельцем, или держателем или связан с преодолением системы логической защиты (ч.2 ст.168).

В случае необходимости следователь или прокурор осуществляет копирование информации, содержащейся в информационных (автоматизированных) системах, телекоммуникационных системах, информационно-телекоммуникационных системах, их неотъемлемых частях. Копирование такой информации осуществляется с привлечением специалиста.

Закрытие уголовного производства и производства в отношении юридического лица теперь происходит, в том числе на стадии подготовительного производства в суде, в случае, если существует неотмененное постановление следователя, прокурора о прекращении уголовного производства в уголовном производстве в отношении того же деяния, которое расследовалось с соблюдением требований по подследственности (п. 10) ч.3 ст.284 Кодекса) по следующим основаниям: (1) установлено отсутствие события уголовного правонарушения; (2) установлено отсутствие в деянии состава уголовного правонарушения; (4) вступил в силу закон, отменена уголовная ответственность за деяние, совершенное лицом; (9) относительно налоговых обязательств лица, совершившего действия, предусмотренные статьей 212 Уголовного кодекса Украины, достигнутый налоговый компромисс соответствии с подразделом 9-2роздилу XX «Переходные положения» Налогового кодекса Украины;

Во время судебного разбирательства (эта норма действует с 2019 г.) и в случаях, предусмотренных Кодексом [а такой случай — обыск, во время которого видеофиксация теперь обязательна], во время досудебного расследования обеспечивается полное фиксирование судебного заседания и процессуальных действий с помощью звуко-  и видеозаписывающих технических средств.

Склад Верховного Суду. Інтерактивний Указ з досьє і чорними мітками

Публікуємо Указ Президента України від 10.11.2017, про призначення суддів Верховного Суду з інтерактивним посиланням на публічні дані, розміщені на інформаційному порталі Громадської ради доброчесності (ГРД) щодо кожного судді.

Для отримання детальної інформації щодо переможців конкурсу до Верховного Суду (декларації, досьє, відео співбесіди, кваліфікаційні бали, висновки, тощо)  перейдіть за посиланням на інформаційний портал ГРД.

Поміткою 👎 позначені судді, які мають в своєму досьє висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №357/2017

Про призначення суддів Верховного Суду

Відповідно до частини п’ятої статті 126, частини першої статті 128 Конституції України та статей 80, 81 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» постановляю:

  1. Призначити на посади суддів Верховного Суду:

у Касаційний адміністративний суд:

АНЦУПОВУ Тетяну Олександрівну,

БЕВЗЕНКА Володимира Михайловича,

БЕРНАЗЮКА Яна Олександровича,

БИВШЕВУ Людмилу Іванівну,

БІЛОУСА Олега Валерійовича,

БУЧИК Анну Юріївну,

ВАСИЛЬЄВУ Ірину Анатоліївну,

ГІМОНА Миколу Михайловича,

ГОНЧАРОВУ Ірину Анатоліївну,

ГРИЦІВА Михайла Івановича 👎,

ДАНИЛЕВИЧ Надію Андріївну,

ЖЕЛТОБРЮХ Ірину Леонтіївну,

ЗОЛОТНІКОВА Олександра Сергійовича 👎,

КНЯЗЄВА Всеволода Сергійовича,

КОВАЛЕНКО Наталію Володимирівну,

КРАВЧУКА Володимира Миколайовича,

МОРОЗ Ларису Леонтіївну 👎,

ОЛЕНДЕРА Ігоря Ярославовича,

ПАСІЧНИК Світлану Сергіївну 👎,

ПРОКОПЕНКА Олександра Борисовича 👎,

САПРИКІНУ Ірину Валентинівну 👎,

СМОКОВИЧА Михайла Івановича 👎,

СТАРОДУБА Олександра Павловича,

ХАНОВУ Раїсу Федорівну,

ХОХУЛЯКА В’ячеслава Віссаріоновича,

ШАРАПУ Василя Миколайовича,

ШИПУЛІНУ Тетяну Михайлівну,

ЮРЧЕНКО Валентину Петрівну 👎;

 

у Касаційний господарський суд:

БАКУЛІНУ Світлану Віталіївну 👎,

БАРАНЦЯ Олександра Миколайовича 👎,

БЕРДНІК Інну Станіславівну 👎,

БІЛОУСА Володимира Володимировича,

БУЛГАКОВУ Ірину Валеріївну,

ВРОНСЬКУ Ганну Олександрівну,

ДАНІШЕВСЬКУ Валентину Іванівну,

ДРОБОТОВУ Тетяну Борисівну 👎,

ЖУКОВА Сергія Вікторовича,

КАТЕРИНЧУК Лілію Йосипівну,

КІБЕНКО Олену Рувімівну,

КРАСНОВА Єгора Володимировича,

КУШНІРА Ігоря Віталійовича,

ЛЬВОВА Богдана Юрійовича 👎,

МАМАЛУЯ Олександра Олексійовича,

МАЧУЛЬСЬКОГО Григорія Миколайовича,

МІЩЕНКА Івана Сергійовича,

ПЄСКОВА В’ячеслава Геннадійовича,

ПІЛЬКОВА Костянтина Миколайовича,

ПОГРЕБНЯКА Володимира Яковлевича,

РОГАЧ Ларису Іванівну  👎,

СЕЛІВАНЕНКА Володимира Павловича,

СТРАТІЄНКО Людмилу Василівну 👎,

СТУДЕНЦЯ Володимира Івановича,

СУХОВОГО Валерія Григоровича,

ТКАЧА Ігоря Васильовича  👎 ,

ТКАЧЕНКО Ніну Григорівну,

УРКЕВИЧА Віталія Юрійовича,

ЧУМАКА Юрія Яковича;

 

у Касаційний кримінальний суд

АНТОНЮК Наталію Олегівну,

БІЛИК Наталію Володимирівну,

БРИТАНЧУКА Володимира Васильовича,

БУЩЕНКА Аркадія Петровича,

ГОЛУБИЦЬКОГО Станіслава Савелійовича 👎,

ГРИГОР’ЄВУ Ірину Вікторівну,

ЄМЦЯ Олександра Петровича,

КИШАКЕВИЧА Лева Юрійовича,

КОРОЛЯ Володимира Володимировича,

КРАВЧЕНКА Станіслава Івановича 👎,

ЛАГНЮКА Миколу Михайловича,

ЛОБОЙКА Леоніда Миколайовича,

МАЗУРА Миколу Вікторовича,

МАКАРОВЕЦЬ Аллу Миколаївну,

МАРИНИЧА В’ячеслава Карповича,

МАРЧУК Наталію Олегівну,

МАРЧУКА Олександра Петровича,

МАТІЄК Тетяну Василівну,

МОГИЛЬНОГО Олега Павловича,

НАСТАВНОГО Вячеслава Володимировича  👎,

ОГУРЕЦЬКОГО Василя Петровича,

ОСТАПУКА Віктора Івановича ,

СТЕФАНІВ Надію Степанівну,

СТОРОЖЕНКА Сергія Олександровича,

ШЕВЧЕНКО Тетяну Валентинівну  👎,

ЩЕПОТКІНУ Валентину Володимирівну,

ЯКОВЛЄВУ Світлану Володимирівну,

ЯНОВСЬКУ Олександру Григорівну;

 

у Касаційний цивільний суд:

АНТОНЕНКО Наталію Олександрівну 👎,

БІЛОКОНЬ Олену Валеріївну,

ВИСОЦЬКУ Валентину Степанівну,

ГУДИМУ Дмитра Анатолійовича,

ГУЛЬКА Бориса Івановича,

ЖУРАВЕЛЬ Валентину Іванівну,

КАРПЕНКО Світлану Олексіївну,

КОРОТУНА Вадима Михайловича,

КРАТА Василя Івановича,

КУЗНЄЦОВА Віктора Олексійовича,

КУРИЛО Валентину Панасівну,

ЛЕСЬКО Аллу Олексіївну  👎 ,

ЛУСПЕНИКА Дмитра Дмитровича ,

ЛЯЩЕНКО Наталію Павлівну 👎,

МАРТЄВА Сергія Юрійовича,

ОЛІЙНИК Аллу Сергіївну,

ПРОРОКА Віктора Васильовича,

СИНЕЛЬНИКОВА Євгена Володимировича,

СИТНІК Олену Миколаївну,

СТРІЛЬЧУКА Віктора Андрійовича,

СТУПАК Ольгу В’ячеславівну  👎,

ТКАЧУКА Олега Степановича,

УСИКА Григорія Івановича,

ФАЛОВСЬКУ Ірину Миколаївну,

ХОПТУ Сергія Федоровича,

ЧЕРВИНСЬКУ Марину Євгенівну 👎,

ЧЕРНЯК Юлію Валеріївну,

ШТЕЛИК Світлану Павлівну

Президент України П.ПОРОШЕНКО

10 листопада 2017 року
Новая процессуальная жизнь. Официально обнародованы тексты новых кодексов.

Сегодня, 28 ноября, опубликован Закон Украины от 03.10.17 №2147-VIII О внесении изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс Украины, Гражданский процессуальный кодекс Украины, Кодекс административного судопроизводства Украины и другие законодательные акты. (Голос Украины № 221-222).

Изменения вступают в силу со дня начала работы Верховного Суда. С этого же дня все соответствующие незаконченные производства будут продолжаться по новым процессуальным законам. Незавершенные кассационные производства начнутся заново.

Текст на официальном сайте Верховной Рады Украины
Разделы 1-3 (ХПК, КАС, ГПК)
Разделы (4-6) (КПК, КоАП, законы «О судоустройстве и статусе судей», «О судебном сборе» и др.)

Отдельный анализ существенных изменений, которые претерпевает украинское правосудие в результате введения новых кодексов, читайте в наших ближайших выпусках.
Однако прямо сейчас следует отметить, что принятая законодателем существенная так называемая «поправка Сотник-Сыроид», которая ранее непонятным образом исчезала из окончательного текста закона, все же вошла в его официальную редакцию. Поправка отменяет двухлетнее ограничение на расследование ГПУ коррупционных дел, начатых до создания НАБУ. Эти дела останутся в производстве Генеральной прокуратуры бессрочно.