Клопотання про звільнення Ріфмастера. Документ.

Залишення під вартою пана Антоненка як гарантії належної процесуальної поведінки інших обвинувачених еквівалентно утриманню його в якості заручника.

Так характеризує адвокат Круговий поведінку держави в безглуздому і свавільному позбавленню свободи обвинуваченого Антоненка.

У п’ятницю 25 вересня Шевченківський суд одержав клопотання захисника Кругового про зміну запобіжного заходу Андрію Антоненку.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 331 та ст. 201 КПК України це клопотання має бути розглянуто протягом трьох днів. Клопотання розглядається усім складом суду, однак рішення по ньому ухвалює головуючий одноосібно. 

В клопотанні захисник посилається на те, що усі рішення щодо позбавлення свободи використовуються для виправдання дій сторони обвинувачення з метою створити в суспільстві уяву, що цими рішеннями підтверджується правомірність дій поліції і вина обвинувачених. 

Адвокат Круговий нагадує, про відсутність вагомих доказів щодо причетності пана Антоненка до злочину, адже окрім вкрай сумнівних висновків експертів сторона обвинувачення нічого не надала.  Ненаукові теорії про сходство пана Антоненка з ймовірним злочинцем на відео повністю спростовуються невідповідністю його зросту — експертними дослідженнями 2016 року зріст фігури ймовірного злочинця на відео встановлений на рівні 170-172 см у взутті і кепці, проте як зріст обвинуваченого 180 см без взуття і головного убору.

Пан Антоненко дав вичерпні показання 28.12.2019 і за весь час ув’язнення не вчиняв жодних спроб втечі або інших протиправних дій. Жоден свідок або потерпілий не вказують на пана Антоненка чи інших обвинувачених як на виконавців злочину і показання самого Антоненка не суперечать показанням жодного зі свідків або потерпілих.

На теперішній час не існує жодних обґрунтувань, які могли б вважатись “відповідними” та “достатніми” доводами для утримання обвинуваченого під вартою 287 днів з урахуванням усіх подій, що відбулися з моменту затримання і з урахуванням з’ясованих захистом фактів, що викладені вище. Так, ризик переховування від суду сторона обвинувачення постійно обґрунтовувала виключно тяжкістю інкримінованого діяння, що є неприпустимою практикою з урахуванням висновків ЄСПЛ (див. лише як приклад п. п. 61-63 у справі “Боротюк проти України”, заява № 33579/04, п.п.34-37 у справі “Москаленко проти України”, заява № 37466/04). Зокрема, подібний ризик зменшується з плином часу (принцип Летельє). Пан Антоненко ніколи не вчиняв спроб втечі, співпрацював зі слідством. Альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи також спроможні запобігти таким спробам.

Зазначене підтверджується тим, що інша обвинувачена, пані Юлія Кузьменко, вже понад місяць перебуває під домашнім арештом без будь- яких порушень або спроб їх вчинення. Персональна інформація пана Антоненка не має значних відмінностей від інформації про ризики щодо пані Кузьменко, окрім статі, матеріального стану і кількості неповнолітніх дітей. У них однакове обвинувачення, однаковий епізод, обсяг доказів. Обидва мають міцні соціальні зв’язки: житло, престижну роботу, суспільну повагу, коханих, щасливу сім’ю і надійних друзів.

Залишення під вартою пана Антоненка як гарантії належної процесуальної поведінки інших обвинувачених еквівалентно утриманню його в якості заручника, зазначає адвокат.

Чергове засідання суду заплановано на сьогодні, 28 вересня о 15:00. На ньому присяжні мають скласти присягу, після чого буде оголошений обвинувальний акт.

Афера Шеремета. Скотланд Ярд спростовує фантазії очільників МВС і КНДІСЕ. Документ

22 вересня ми отримали відповідь британської Служби поліції столиці (MPS), більше відомої як Скотланд-Ярд, стосовно використання криміналістичного аналізу ходи як доказу. MPS стверджує, що хода може бути виключно допоміжним або відсічним, аж ніяк не основним доказом.

Британська поліція використовує криміналістичний аналіз ходи виключно як підтримуючий доказ і такий, що є корисним інструментом виключення… Криміналістичний аналіз ходи не повинен використовуватися як єдиний тип доказів у кримінальному процесі. Це лише допоміжний доказ, і має розглядатися з великою обережністю. Визначеної методології не існує. Експертиза має суб’єктивний характер, базується на обширних дослідженнях та досвіді.

Таку відповідь надав нам відділ забезпечення свободи інформації Скотланд-Ярда листом №01/FOI/20/015819 від 22.09.2020 на інформаційний запит адвоката Кругового, захисника Андрія Антоненка.

Крім того, в цьому листі, підписаному офіцером Деборою Соломон, надано свіжу редакцію британського Кодексу судових практик стосовно проведення експертних досліджень з криміналістичного аналізу ходи. В ньому, зокрема стверджується (п. 18.7), що уся робота над справами повинна перевірятися іншим криміналістом, який є компетентним та досвідченим в криміналістичному аналізі ходи.

Нагадаємо, що Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко обвинувачуються виключно на підставі їх ідентифікації за ходою.

Британський посібник для судів стверджує, що хода є науково не перевіреним методом, а професор Айвон Бірч, який проводив аналіз у справі, єдиний, хто виміряв рівень помилок методом «чорної скриньки». Цей рівень помилок склав 29% (стор. 11 посібника). 

Нагадаємо, що заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко в інтерв’ю виданню Факти стверджував, що ходу неможливо підробити, вона є своєрідним аналогом відбитків пальців.

Подібні ж вигадки висловлював експерт-вибухотехнік, колишній радянський офіцер і працівник міліції та митниці директор КНДІСЕ пан Рувін в прямому етері передачі Свобода слова  Савіка Шустера 13 грудня 2019  року.

Див. також

Антоненко проти України. Заява до ЄСПЛ

Справа Шеремета. Стенограма і аналіз промови прокурора Зузака 5 лютого 2020 року. Відео

Відео по темі

 

Антоненко проти України. Заява до ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини підтвердив отримання заяви від пана Антоненка проти України від 23 червня 2020 року.

Заяві Antonenko v. Ukraine присвоєно №29341/20.

Андрій Антоненко та ще двоє осіб були затримані 12.12.2019 за підозрою у вбивстві після помпезного брифінгу найвищих посадовців. Згодом обіцяні докази виявилися голослівними припущеннями і наклепом.

Заява подана у зв’язку з порушенням Україною статті 5  та § 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.  Адвокат Дмитро Круговий розкрив зміст її основних положень. 

61 Стаття, на порушення якої Ви скаржитеся

Пояснення

Стаття  5 § 1 через незаконність затримання, i.e. затримання не

«відповідно до процедури, передбаченої законом»

(З 15:10 12.12.2019 до 3:31 14.12.2019)

Заявник був затриманий фактично 12.12.2019 не пізніше 15:10, проте час затримання був задокументований як 23:05. Заявник був затриманий з посиланням на ухвалу слідчого судді, проголошену о 18:40. Під час розгляду питання про первісне затримання прокурор повідомив судді неправдиві дані, що заявник переховується, хоча на той момент в прямому ефірі ТВ видно, що це не так. Отже вимоги національного закону (ч. 4 ст.189 КПК) не були дотримані. До 18:40 заявник був затриманий без ухвали слідчого судді, а потім — на підставі ухвали, постановленої під впливом омани. Зазначене порушення є як окремим, так і може розглядатися у зв’язку з подальшим ув’язненням, адже заявник у такий спосіб був позбавлений можливості самостійно, вільно, без кайданок,  прибути до судді наступного дня, продемонструвавши таким чином свою добру волю і відсутність наміру переховуватись.

Стаття 5 § 1 с) через відсутність «обґрунтованої підозри».

(в цілому, за весь час ув’язнення)

Підозра була явно необґрунтованою, адже виходила виключно зі схожості у манері ходи з ймовірним злочинцем на відео. Заявник не був знайомий чи якось пов’язаний з жертвою, і не був знайомий з іншими підозрюваними. Він не був причетним до інших  правопорушень і не був пов’язаний з терористичними чи екстремістськими організаціями, не мав жодних воєнних або технічних навичок. Нацистський мотив (заявник має єврейське походження) висунутий  свавільно, з метою суспільної дискредитації і «CopyPaste» запозичений з іншої справи. Заявник на 8-10 см вище особи на відео, а за умови максимальної похибки у найгіршому для захисту випадку — щонайменше на 2,5 см. Попри наявність такої важливої об’єктивної інформації зріст заявника слідством до 12.12.2019 не встановлювався, а після виміру зросту, який відбувся під час надходження в ізолятор вранці 13.12.2019 — був утаємничений. Усі застереження щодо ненаукового і неточного характеру ідентифікації по ході ігнорувалися.

Заявник тут запевнює Суд, що він не намагається отримати вичерпну порівняльну оцінку тих чи інших доказів, але просить дослідити механізм спотворення органами влади України  стандарту «обгрунтована підозра» (наприклад, §32 FOX, CAMPBELL AND HARTLEY v. THE UNITED KINGDOM). Цей стандарт полягає в тому, що «об’єктивний спостерігач» має бути обізнаним з усіма наявними фактами, а не лише з тими, які вигідні стороні обвинувачення з приховуванням решти від захисту і слідчого судді. Приховування даних експертиз зросту осіб на відео аж до 16.02.2020 а також зволікання і ненадання вимірів зросту заявника лежить поза межами добросовісної помилки.

Стаття 6 § 2 через висловлювання перших осіб держави про скоєння заявником вбивства.

Висловлювання Президента України і Голови Парламенту (подяка поліцейським, наявність відповідей на усі питання, окрім тих, хто замовник), Генерального прокурора («встановлені особи, що власне вчинили злочин»), міністра внутрішніх справ і його заступника (щодо зберігання заявником вибухівки, «якою можна вбити велику кількість людей»), заступника Голови Національної поліції («відомі нам по минулим злочинам») тощо не можна вважати обережними і спрямованими на інформування громадськості про діяльність правоохоронних органів. Вони мали суто пропагандистський характер і, з урахуванням положення спікерів, істотно впливали на рішення про запобіжні заходи.

Крім того, велика кількість висловлювань, повідомлених як беззаперечні факти першими особами держави, мали характер пліток і були абсолютно позбавлені фактичного підґрунтя (лише як приклад — причетність заявника до інших вибухів і постійне узагальнення вживання іменника «вони» щодо заявника разом з незнайомими йому підозрюваними), заявник вважає позасудовим впливом на суддів, які приймали рішення про його ув’язнення.

Заявник вважає це як окремим порушенням презумпції  його невинуватості за ст. 6 Конвенції, так і прямим впливом на слідчих суддів у подальшому, що мало наслідком їхню упередженість і порушення статті 5 § 3 Конвенції,  в сенсі  «негайно постати перед суддею», адже «суддя» вже не уособлював незалежний орган.

Стаття 5 § 3 через незаконний вплив на суддів і порушення презумпції невинуватості, приховування доказів

(в цілому, за весь час ув’язнення)

Викладені обставини грубого порушення презумпції невинуватості під час висловлювань вищих посадових осіб і розповсюдження ними неперевіреної інформації був настільки сильним, а перекручення — такими численними, що це унеможливлює зробити висновок про незалежність і неупередженість слідчих суддів. Окрім того, є публічна заява міністра внутрішніх справ  в етері ТБ 13.12.2020, де він стверджує про повідомлення слідчому судді Вовку інформації у позапроцесуальний спосіб («ми повідомили йому більше») і в тому ж телешоу — голосування авдиторії в прямому етері з питання обґрунтованості підозри перед прийняттям слідчим суддею рішення про арешт.  Як зазначалося вище, весь час ігнорувався аргумент щодо невідповідності зросту, документи з цього приводу (всупереч національному закону) попри заяви захисту не витребувалися і не досліджувалися. Останнім часом з 14.02.2020 нехтування цим аргументом прокурори стали пояснювати тим, що обвинувачення знайшло експерта, який був не в змозі встановити зріст осіб з відео. Однак і цьому судді не надавали оцінку.

Заявник розуміє, що на цій стадії процесу слідчий не зобов’язаний розкривати всі докази, однак у даному випадку приховування обставин, які зводять нанівець усю конструкцію підозри, не має іншого пояснення окрім недобросовісності (bad faith).

Стаття 5 § 3 через невмотивованість рішень про обрання та продовження запобіжних заходів і невиправдану тривалість ув’язнення. Заявник не представ перед судом протягом розумного строку і не був звільнений на час провадження.

Обрання і продовження запобіжних заходів було безпідставним, адже ґрунтувалося виключно на тяжкості обвинувачення, і лише виходячи з цього розглядалися ризики втечі, впливу на свідків тощо. Під час продовження тримання під вартою 04.02.2020 та апеляційного розгляду 12.03.2020 судді свавільно встановили «ризик вчинення нових злочинів», який прокурор не лише не обґрунтував, а взагалі не заявляв. Аргументам захисту щодо поручительств, бездоганної репутації, міцності соціальних зв’язків, наявності двох дітей, один з яких страждає на хронічну хворобу в рішеннях суддів не було надано жодної оцінки. «Принцип Леттельє» жодного разу не застосовувався.

Строк досудового розслідування також не можна вважати розумним, оскільки справа не була складною. За час тримання заявника під вартою фактично ніяких слідчих дій, спрямованих на отримання істини, так і не було проведено. 

Крім того, слідчі судді весь час стверджували в своїх рішеннях, що вперше встановлена обґрунтованість підозри має силу res judicata і не має надалі ними перевірятися.

Ухвали від 14.12.2019, 05.02.2020 та 25.05.2020 взагалі були точними копіями, включаючи грубу помилку в цитуванні статті 5 § 3 Конвенції (замість «звільнення на час провадження» написано «звільнення від судового розгляду»).

Стаття 5 § 4 

перегляд habeas corpus по суті жодного разу не відбувався

Клопотання про зміну запобіжного заходу від 22.01.2020, 06.05.2020 не були розглянуті суддями по суті. Відповідні ухвали від 20.02.2020 від 12.05.2020 були постановлені з порушенням встановленого національним законом строку і посилалися на те, що сторона захисту не навела нових обставин хоча за ст. 201 КПК, навпаки, прокурор має доводити тривалість ризиків. Клопотання від 16.03.2020 було неправомірно об’єднано з іншим провадженням і розглянуто неналежним суддею, що було встановлено апеляційним судом 05.05.2020.

Стаття 5 § 5

Ефективне здійснення заявником свого права на відшкодування шкоди не було забезпечено з достатнім рівнем визначеності, як це вимагає § 5 статті 5 Конвенції, національні органи влади не визнали порушення жодного з інших параграфів статті 5 Конвенції, що дозволило б заявнику вимагати відшкодування шкоди відповідно до пункту 5.

У справі Антоненка, Дугарь, Кузьменко визначено склад присяжних

В засіданні 04.09.2020 суддя відвела 2 присяжних з 7, решта 5 присяжних 09.09.2020 жеребкуванням поділилися на  3 основних та 2 запасних.

За авторозподілом від 9 вересня визначено троє основних присяжних

  1. Григорій Валерійович Фірсов
  2. Наталя Олександрівна Глоба
  3. Юрій Іванович Михайленко

і двоє запасних

  1. Юрій Олександрович Федоренко
  2. Людмила Михайлівна Яковенко

Нагадаємо, що справу за обвинуваченням пана Антоненка, пані Дугарь, пані Кузьменко в умисному вбивстві Павла Шеремета за обтяжуючих обставин розглядатиме суд присяжних у складі 2 професійних суддів (пані Голуб, пані Антонюк) та трьох присяжних. Вирок виноситься простою більшістю. Двоє запасних присяжних мають бути присутніми під час усіх засідань, але участь в голосуванні не беруть.

В судовому засіданні 04.09.2020 захист заявив відвід  Наталії Глобі, тому що вона має літню матір і майно на території «ДНР», а чоловік постійно відвідує «ДНР» і через те на неї можуть вчиняти тиск. Цей відвід суддя не підтримала. Також двоє присяжних (пан Михайленко і пані Чупіна) є подружжям. Остання заявила самовідвід, а її чоловік —  ні. Захист заявив йому з цих підстав відвід, який головуюча не підтримала. Прокурор заявив відвід присяжній Інні Крамаренко, оскільки вона колись працювала на виборах. Головуюча відвела цю кандидатку з підстав її схвального ставлення до медичних працівників (кандидатка є медсестрою і казала, що медики рятують життя). Отже, з семи присяжних було відведено двоє, решта п’ять узяли участь у автоматичному розподілі за випадковим визначенням складу основних (запасних).

Повне відео засідання із питаннями присяжним від 04.09.2020 дивіться за посиланням.

Див. також

Обвинувальний акт Антоненко Дугарь та Кузьменко. Документи

Справа Шеремета. Стенограма і аналіз промови прокурора Зузака 5 лютого 2020 року. Відео

Справа Шеремета. Матеріали експертизи ідентифікації Андрія Антоненка

Докази захисту пана Антоненка. Томи 1 -2. Його Facebook, Google, ВКонтакті.

Апеляція на ув’язнення Андрія Антоненка (Ріфмастера). Документ

Публікуємо апеляційну скаргу адвоката Кругового на ухвалу Шевченківського районного суду щодо обрання запобіжного заходу Андрію Антоненку.

Ухвала підлягає оскарженню лише в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В апеляційній скарзі Дмитро Круговий, зокрема, зазначає, що прокурор не обґрунтував жоден з ризиків, наведених в його клопотанні, суд  свавільно встановив ризик втечі і ризик незаконного впливу на свідків (потерпілих), керуючись при цьому виключно тяжкістю інкримінованого діяння, а в частині вагомості доказів — лише їх номінальним переліком — реєстром матеріалів, не врахувавши принцип Летельє, за яким ризик втечі зменшується з перебігом часу яким би він не був коротким.   Після пом’якшення запобіжних заходів іншим обвинуваченим жодних негативних наслідків не настало, що опосередковано підтверджує безпідставність тверджень суду про тримання пана Антоненка під вартою як єдиний можливий спосіб усунення ризиків.

Повний текст ухвали не був проголошений 28.08.2020, як було в ній зазначено, захист отримав його лише в понеділок, 31.08.2020. Наступного дня апеляція була подана в Шевченківський суд.

Нагадаємо, що розгляд справи судом присяжних призначений на п’ятницю, 4 вересня. Справу розглядатиме суд у складі 2 професійних суддів (пані Голуб, пані Антонюк) та трьох присяжних, відбір яких буде проводиться в першому засіданні.

Андрій Антоненко перебуває під вартою 265 днів.  Докази проти нього — це експертиза ходи та різні інсинуації.

Див. також

Обвинувальний акт Антоненко Дугарь та Кузьменко. Документи

Захист Антоненка скаржиться на втручання в правосуддя. Документ.

Сьогодні, 28 серпня, сплинув строк, в який судді Шевченківського суду мали б повідомити Вищу раду правосуддя про незаконний вплив шляхом розміщення невідомими особами реклами за участю слідчих, де вони презентують фейкові «докази», які не представили в суд. 

Захист пана Антоненка вважає, що це не лише порушення презумпції невинуватості, але й тиск на суд. Якщо судді Голуб О.А., Сидоров Є.В., Антонюк М.С. не звернулись станом на 28 число до ВРП, це ознаає, що вони ймовірно це відео не бачили. Усі подробиці читайте в документі.

У справі Антоненка-Дугарь-Кузьменко призначено судовий розгляд судом присяжних. Антоненко за гратами. Документи.

Шевченківський суд 25.08.2020 швидко завершив підготовче засідання у т.з. справі Шеремета і призначив судовий розгляд  на 4 вересня. Андрій Антоненко Riffmaster) ув’язнений до 23.10.2020.

Міжнародні експерти відмічають, що в судовому засіданні було неправомірно позбавлено слова адвокатів Кулика (захисник Андрія Антоненка) і Віталія Коломійця (захисника Яни Дугарь). Колегія суддів взагалі не розглядала клопотання останнього і не вирішила багатьох питань, передбачених статтею 315 КПК України.

Відео судового засідання за посиланням.

Розгляд справи розпочнеться у складі 2 професійних суддів (Оксана Анатоліївна Голуб, Марина Станіславівна Антонюк) і трьох присяжних, відібраних з семи кандидатів, які викликані в суд.

Суддя Сидоров Є.В., який вибув за авторозподілом, мав все одно підписати повний текст ухвали сьогодні, 28.08.2020 о 15:00 однак не вийшов сьогодні на роботу і мотивувальна частина ухвали не була проголошена. Андрій Антоненко залишається за гратами за невмотивованим судовим рішенням.

Рост Антоненко. Материалы экспертиз следствия

Публикуем полный текст материалов трех экспертиз роста злоумышленников, зафиксированных видеокамерами в районе закладки взрывчатки под автомобиль Павла Шеремета в ночь на 20.06.2016.

Рост Андрея Антоненко — 180 см.

В судебном заседании 20.02.2020 прокурор Сергей Зузак предоставил по требованию судьи Печерского районного суда три вывода фототехнических экспертиз, которыми устанавливался рост мужчины и женщины, зафиксированных камерами наружного видеонаблюдения по ул. Липинского, 5 примерно в 2:40 20.07.2016 непосредственно после закладки взрывного устройства под автомобиль Павла Шеремета.

Первый вывод от 25.08.2016 №9-2 / 56Ф выполнен заведующим сектором фототехнических, портретных исследований Государственного научно-исследовательского экспертно-криминалистического центра МВД Украины (ГНИЭКЦ) Терешкевич Андреем Ивановичем. Он установил, что рост особы №1 (лицо с кепкой на голове) соответствует отметке 170 см на нивелирной линейке. В установленном росте особы возможное отклонение + \ — 3% от 170 см в связи нечеткостью изображения, нахождением лица в постоянном движении, возможно отличием в осанке фигуры, наличием кепки на голове и с неизвестной толщиной подошвы обуви, которая надета на  человеке с камер видео наблюдения. Рост особы №2 (лицо с предметом в руках) соответствует отметке 165 см нивелирной линейке с отклонением + \ — 3%. 

Второй вывод от 01.09.2016 № 214 / ИКТ сделано главным судебным экспертом сектора искусствоведческих и психологических видов исследований отдела исследований в сфере информационных технологий ГНИЭКЦ Переиденком Андреем Александровичем. Им было установлено, что рост человека в кепке с представленных на экспертизу видео файлов соответствует 172 см ± 5,16 см. Рост особы в капюшоне с представленных на экспертизу видео файлов соответствует 166,5 см ± 4,98 см.

Третий вывод заказанный стороной обвинения 13.01.2020 в КНИИСЭ сразу после заявления стороны защиты о необходимости исследования результатов первой экспертизы. Такое заявление впервые прозвучало в зале суда 10.01.2020 при рассмотрении апелляционной жалобы защитника Галенченка В.М. на предварительном заключении господина Антоненко. Вывод №2542 / 20-35 сделан 14.02.2020 Демьяненко Русланом Николаевичем, судебным экспертом отдела фоноскопических, компьютерно-технических и телекоммуникационных исследований лаборатории криминалистических видов исследований КНИИСЭ и сводится к тому, что установить рост лиц, которые зафиксированы в предоставленных на исследованиях видеозаписях, с достаточной точностью и учесть и / или оценить точность измерений, по мнению эксперта, невозможно.

Любому объективному беспристрастному наблюдателю понятно, что третий вывод, является явным проявлением особой лояльности к следствию со стороны эксперта по признакам искажения результата. Он также фактически дискредитирует экспертную работу полицейского экспертного учреждения и работу полиции в целом. Но главное, что первые выводы он, очевидно, не опровергает.

Все три вывода прилагаются.

Официальное заявление защиты Андрея Антоненко

МВД Украины

Редакциям изданий

Всем, кого это касается

Официальное заявление защитников Андрея Антоненко

Вчера, 26 февраля, управление коммуникации Национальной полиции разместило на сайте МВД Украины манипулятивную и, порой, ложную информацию о подозреваемых по делу об убийстве Павла Шеремета. Информация была распространена многими СМИ.

Относительно нашего подзащитного было распространено три манипулятивных утверждения:

  1. что он отказался от проведения следственного эксперимента
  2. он отказался от дачи показаний и от одновременного допроса с Юлией Кузьменко
  3. что он отказался от теста на детекторе лжи 


Защитники просят все независимые СМИ, для которых стандарты журналистики не пустой звук, опубликовать альтернативную точку зрения на то, что происходит.


  1. Господин Антоненко не отказывался от проведения следственного эксперимента 02.01.2020, а настаивал на его проведении в присутствии свободно избранного защитника, как того требует закон, в чем ему было отказано. Напомним, что это действие следователи пытались провести без своевременного предупреждения защитников (предупрежден был только один защитник, который находился в Харькове и не за три дня, а в тот же день в 16:55). После этого предложений по следственному эксперименту в установленном порядке от них не поступало.
  2. Господин Антоненко 28.12.2019 добровольно и исчерпывающе предоставил показания. Полная стенограмма его допроса находится по ссылке. Хотя ни слова лжи в показаниях господина Антоненко обнаружено не было, сторона обвинения представила их 04.02.2020 следственному судье как одно из оснований для продления срока содержания под стражей. Последнее в который раз демонстрирует недобросовестность следствия и эффективность применения такого метода защиты, как отказ предоставить показания.
  3. Господин Антоненко никогда не отказывался от прохождения тестирования на детекторе лжи, но, с учетом качества подобных исследований в Украине, а также выявленных стороной защиты очевидных признаков фальсификации так называемой «психологической экспертизы», настаивал и настаивает на прохождении полиграф-тестирования исключительно специалистами, которые являются членами американской или британской ассоциации полиграфологов и которые не связаны с правоохранительными органами Украины.

Наш подзащитный действительно 06.02.2020 письменно сообщил следователю, что отказывается от любого дальнейшего сотрудничества, пока не будут выполнены требования статьи 221 УПК Украины, а именно защита должна быть ознакомлена с материалами расследования, хотя бы с теми, что были ранее публично разглашены. Нарушение закона, совершенное в этой части стороной обвинения, установлено постановлением следственного судьи от 26.12.2019 и до сих пор не устранено. Кроме того, господин Антоненко требует измерения своего роста и ознакомления со своей личной карточкой заключенного, которая не является материалами следствия, а только информацией о личности и не может быть скрыта от него в силу части 3 статьи 32 Конституции Украины.

Указанные законные требования подзащитного следствием полностью проигнорированы. На сегодня проведено измерение роста господина Антоненко, которое установило его на уровне 179,7см, однако следствие третий день не предоставляет об этом ни официального документа.

18 февраля следователь Бирко пообещал предоставить стороне защиты все необходимые материалы 19.02.2020 в 14:00, а защитники согласились в таком случае на одновременный допрос с Юлией Кузьменко. Однако следователь Бирко своего обещания не сдержал, вследствие чего господин Антоненко, следуя ранее заявленной позиции, от одновременного допроса отказался. Позже выяснилось, что от одновременного допроса отказалась и госпожа Кузьменко.

Утверждение полиции, мол, отказ от дачи показаний затрудняет следственные действия, должна вызывать возмущение не только у правозащитников, но и у любого знакомого беспристрастного наблюдателя. 

Ни по закону, ни по здравому размышлению подозреваемый не обязан помогать стороне обвинения себя разоблачать, а оправдывающие обстоятельства следствием игнорируются. 

Напомним, что необходимость продления сроков досудебного расследования обосновывалось якобы необходимостью проведения экспертиз. Сроки проведения этих экспертиз отнюдь не зависят от желаний подозреваемых давать показания. Итак, попытки переложить на подозреваемых ответственность за неспособность следствия доказать их причастность, является не только формальным нарушением принципа презумпции невиновности, а грубым произволом, недопустимым для правоохранительных органов.

 

Попутно защита господина Антоненко призывает МВД Украины и Национальную полицию прекратить инсинуации относительно других подозреваемых и напоминает, что измерения роста полностью исключают сходство подзащитного с мужчиной с места преступления.  

Лишения свободы непричастных людей является позором для государства и способствуют настоящим виновникам избежать наказания.

 

Защитники Андрея Антоненко, адвокаты 

Виталий Галенченко

Дмитрий Круговой

Станислав Кулик

 

(Квалифицированные электронные подписи)


Антоненко под стражей. Апелляционное рассмотрение не состоялось из-за болезни судьи

Сегодня, 2 марта, из-за болезни судьи-докладчика, не произошло ранее назначенное заседание Киевского апелляционного суда по рассмотрению апелляционных жалоб адвокатов Станислава Кулика и Дмитрия Кругового на продление срока заключения Андрея Антоненко, который является подозреваемым по так называемому «делу Шеремета».

Рассмотрение дела перенесено на 12.03.2020 в 13:20. Господин Антоненко будет ждать правосудия, оставаясь в изоляторе временного содержания.

Ранее, 5 февраля следственный судья Печерского районного суда Киева Писанец В.А. продлил г-ну Антоненко срок меры пресечения в виде содержания под стражей до 4 апреля включительно. В ходе рассмотрения ходатайства стороны обвинения следственный судья отказал защите в исследовании материалов экспертиз роста человека, зафиксированного видеокамерами на месте преступления, мотивируя это тем, что их «не предоставил прокурор». Апелляционный суд с этим не согласился и в прошлом заседании потребовал указанные экспертизы для исследования. Напомним, что рост подозреваемого (180 см) за пределами допустимой погрешности (3%) больше установленного экспертами роста злоумышленника (170-172 см).