Апеляційна скарга захисника Кругового щодо ув’язнення Riffmaster

На 7 грудня об 11:30 призначено розгляд апеляційної скарги, текст якої публікуємо.


 

Київський апеляційний суд

 

03110, Київ, вул. Солом’янська, 2а

тел. +38 (044) 284 15 77

email: inbox@kia.court.gov.ua

Обвинувачений:

Антоненко Андрій Сергійович

 

04050, Київ, вул. Дегтярівська, 13

Захисник:

Круговий Дмитро Сергійович

 

61072, Харків, пр. Науки, 27 Б, оф. 607

м.т. +38 (067) 575 0775

email: d.s.kruhovyi@gmail.com 

email: 3248809939@mail.gov.ua

 

Справа №761/25689/20
Суддя-доповідач Голуб О.А.

Апеляційна скарга
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2020 в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Шевченківський районний суд м. Києва розглядає справу за обвинуваченням Антоненка А.С., Кузьменко Ю.Л., та Дугарь Я.С. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання прокурора, подане безпосередньо в судовому засіданні. Продовжено пану Антоненку, на час судового розгляду, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 грудня 2020 року включно.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оскаржується в порядку ст. 392 КПК України з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 4-р/2019 від 13.06.2019.

Аргументи суду

Головуюча суддя констатувала, що “перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування та озвучений в ході попередньої промови прокурора свідчить про їх вагомість.

В межах цього кримінального провадження застосовані запобіжні заходи до Антоненка А.С., Кузьменко Ю.Л., а так само строк дії додаткових обов’язків, покладених, на Дугарь Я.С., неодноразово продовжувались, в ході чого досліджувалось питання обґрунтованості підозри повідомленої обвинуваченим.

Усвідомлення обвинуваченими, що в разі доведення їх винуватості їм може бути призначене покарання у виді позбавлення волі довічно, переконливо дає підстави для висновків, що реально існують ризики переховування обвинувачених від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, експертів. На переконання суду “ненастання вказаних ризиків” [стиль збережено] зумовлене саме застосуванням до Антоненко А.С., Кузьменко Ю.Л., та Дугарь Я.С. протягом всього досудового розслідування запобіжних заходів.

Інші ризики на які послався прокурор, с.Голуб визнала недоведеними.

Характеризуючі дані обвинуваченого Антоненка, перебування його у шлюбі, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, постійного місця проживання, роботи, наявність численних подяк та нагород за волонтерську діяльність, на думку суду, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки. 

Головуюча зазначила, що “загальносуспільний інтерес переважає інтереси конкретної особи”, та пославшись на неіснуючу практику ЄСПЛ, мовляв “високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів вимагають від суду більшої суворості”  у зв’язку з цим констатувала відсутність підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Враховуючи, що відсутні підстави для застосування до обвинуваченого Антоненка більш м’яких запобіжних заходів, суд не розглядав питання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Окрім того, с. Голуб констатувала, що долучені захисниками пана Антоненка заяви осіб, які виявили бажання особисто поручитися за обвинуваченого, не містять документів на підтвердження характеризуючих даних таких осіб, з яких би суд міг дійти висновку про те, що ці особи заслуговують на довіру суду.

Підстави для скасування ухвали (доводи скарги)

Прокурор подав клопотання з порушенням строків, передбачених ч. 1 ст. 199 КПК України (5 днів, а на період пандемії — 10 днів), що є порушенням прав людини відповідно до висновку ЄСПЛ у справі G.K. проти Польщі, § 76. Суд наділений правом самостійно обирати запобіжні заходи, не розглядаючи незаконно подане клопотання взагалі. Недотримання принципу законності під час вирішення питання про обмеження свободи має наслідком ухвалення рішення на користь ув’язненого. Головуюча свавільно зазначила в мотивувальній частині ухвали, що “за наявності вказаних порушень, суд зобов’язаний розглянути такі клопотання по суті”. Подібної норми закон не містить. Суд мусив клопотання не розглядати і вирішувати питання продовження запобіжних заходів за власною ініціативою. 

Головуюча, правильно визначивши відсутність інших заявлених ризиків, свавільно встановила два з них: ризик втечі і ризик незаконного впливу на свідків (потерпілих, експертів), керуючись при цьому виключно тяжкістю інкримінованого діяння, а в частині вагомості доказів — лише їх номінальним переліком — реєстром матеріалів і вступною промовою прокурора. Натомість суддя зазначила, що докази захисту неможливо брати до уваги (при тому, що окрім вступної промови захист нічого і не надавав). При цьому суддя не врахувала положення ч. 3 ст.199 КПК України і прецедентну норму ЄСПЛ (т.з. принцип Летельє), за якою ризик втечі зменшується з перебігом часу яким би він не був коротким. Державні органи не навели жодних підстав для твердження, що подібний ризик не зменшився за 10 місяців. 

Відповідно до § 3 статті 5 Конвенції  про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту “c” пункту 1 цієї статті, … йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. З урахуванням порушення принципу безперервності, призначення засідань 2 рази на місяць і надзвичайної кількості заявлених обвинуваченням свідків стає очевидним, що розгляд справи у найближчі 2 роки є неможливим. Оскільки розгляд справи судом протягом розумного строку є неможливим, Антоненко має бути звільнений на час провадження. Він не може нести відповідальність за нездатність суду розглядати його справу у відповідності до закону — безперервно, як того вимагає ст. 322 КПК України.

Прошу апеляційний суд не обійти увагою грубе свавілля, допущене головуючою, яке виразилося в цитуванні фіктивної, неіснуючої в практиці ЄСПЛ тези “про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів”. Нічого подібного в практиці ЄСПЛ ніколи не стверджувалось, а вищенаведений шарлатанський набір слів є нічим іншим, як перекрученим аналізом відмінності понять “катування” і “приниження”, наведеним в рішенні від 28.07.1999 у справі “Selmouni v. France”. В оригіналі звучить так “[ЄСПЛ] вважає, що підвищення стандартів, які застосовуються у сфері захисту прав людини та фундаментальних свобод, відповідно та неминуче вимагає більшої твердості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичних суспільств” (§101 рішення). На описане спотворення правової позиції ЄСПЛ вже неодноразово звертали увагу фахівці, наприклад, нинішній суддя Верховного Суду Бущенко.

Після пом’якшення запобіжних заходів іншим обвинуваченим жодних негативних наслідків не настало, що опосередковано підтверджує безпідставність тверджень с. Голуб про тримання пана Антоненка під вартою як єдиний можливий спосіб усунення ризиків.

Твердження про те, що “ризики не настали” завдяки тому, що раніше були обвинуваченим були обрані запобіжні заходи є свавіллям і рівнозначне твердженню, що тримання під вартою людини позитивно впливає на неї, тож її слід тримати і далі. Ця абсурдна теза спростовується ще й тим, що пом’якшення запобіжних заходів іншим обвинуваченим не призвело до негативних наслідків. Пан Антоненко з моменту свого незаконного затримання жодного разу не допускав неналежної процесуальної поведінки.   

Неправомірним є також посилання суду на попередні рішення слідчих суддів як на підставу ув’язнення пана Антоненка, адже після ухвалення вони вичерпали свою дію і посилання на них прямо заборонено положеннями ст. 198 КПК України.

Щодо поручителів — суд неправомірно не дослідив заяви поручителів і не заслухав їх лише на тій підставі, що до заяв не долучені документи на підтвердження їх характеризуючих даних, адже закон подібних вимог не містить. За наявності сумнівів суд мав з’ясувати питання про надійність поручителів під час їх заслуховування.

Фактичні обставини

12 грудня 2019 року пану Антоненку повідомили про підозру у вбивстві журналіста Павла Шеремета. В той же день він був незаконно затриманий, а 14.12.2019 — ув’язнений. Станом на 28.10.2020 він перебуває під вартою 322 день або майже 10,5 місяців.

Загальновідомим є факт систематичного порушення вищими посадовими особами держави презумпції невинуватості щодо підозрюваних і їх публічного цькування в офіційних ЗМІ, у тому числі шляхом розміщення неправдивих даних (як, наприклад, кількість підозрюваних і їхню причетність до інших злочинів) під час досудового розслідування. Безпрецедентну заяву зробив 23 серпня в рекламному фільмі на телеканалі “1+1” керівник органу досудового розслідування, заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції пан Гунько. Він зазначив, [цитата] На даний час всі докази, які здобуті в ході проведення досудового розслідування стороною захисту не спростовані. Докази, оцінені судом, визнано належними, допустимими і судом в тому числі й оцінені як докази вини підозрюваних [кінець цитати].

Щодо вагомості обсягу доказів — підозра і обвинувачення не містять скільки-небудь розумного мотиву злочину, усі троє підозрюваних не мають жодного зв’язку з жертвою і, станом на час події —  між собою. 

Виходячи з вступної промови прокурора і обвинувального акту єдиним аргументом обвинувачення є експертна ідентифікація осіб на відео з камер спостереження, яка встановила неможливість ідентифікації за ознаками зовнішності, проте “впізнала” пана Антоненка за його рухами. Це було названо “психологічною експертизою невербальної поведінки” (виконано українськими психологами за невідомою методикою) та “криміналістичним аналізом ходи”  (виконано британським біомеханіком Айвоном Бірчем).  

При цьому висновок експертів напряму відсилає до підручника з криміналістичного аналізу ходи, де зазначено, що хода людини не є унікальною, а рівень помилок складає 29%. За час досудового розслідування інших доказів, які прямо чи опосередковано підтверджують вину підозрюваних, не було здобуто. Українські психологи 31.08.2020 були піддані дисциплінарному стягненню за порушення вимог відомчої Інструкції. Британський експерт Айвон Бірч поставив підпис під українським текстом експертного висновку, не знаючи української мови, а оригінальний англійський текст не фігурує в матеріалах провадження. При цьому ненаукові теорії про сходство пана Антоненка з ймовірним злочинцем на відео повністю спростовуються невідповідністю його зросту — експертними дослідженнями 2016 року зріст фігури ймовірного злочинця на відео встановлений на рівні 170-172 см у взутті і кепці, проте як зріст обвинуваченого 180 см без взуття і головного убору. 

Пан Антоненко дав вичерпні показання 28.12.2019 і за весь час ув’язнення не вчиняв жодних спроб втечі або інших протиправних дій.

Жоден свідок або потерпілий не вказують на пана Антоненка чи інших обвинувачених як на виконавців злочину і показання самого Антоненка не суперечать показанням жодного зі свідків або потерпілих.

Андрій Антоненко — відомий музикант, ніколи не притягався до кримінальної відповідальності, одружений, має міцні соціальні зв’язки — постійне місце проживання, престижну службу в Збройних силах України,  має двох неповнолітніх дітей, з яких старший син має істотні вади здоров’я, дружину і літню матір, яка потребує догляду. Натомість майновий стан обвинуваченого і його родини не дозволяє йому тривалий час переховуватись.

Істотною обставиною є пандемія коронавірусу, яка, з одного боку, з урахуванням карантинних обмежень, істотно обмежує вільне пересування, а відтак — є перешкодою для втечі, а з іншого боку —  відповідно до рекомендацій Ради Європи обумовлює надання переваг запобіжним заходам, не пов’язаним з триманням під вартою.

Іншим 2 підозрюваним було обрано більш м’які запобіжні засоби, хоча, за даними обвинувального акту, усі троє мають тотожну кваліфікацію обвинувачення і усім трьом загрожує довічне ув’язнення. Зокрема, пом’якшуючи запобіжний захід Юлії Кузьменко 11.08.2020, апеляційний суд зазначив, з посиланням на практику ЄСПЛ, що [цитата] ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються (справа “Ткачов проти України” від 13.12.2007, «Єлоєв проти України» від 06.11.2008). Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов’язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами [кінець цитати].

Застосовне право і практика ЄСПЛ

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (ст. 29 Конституції України).

Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: … с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Кожному, кого заарештовано або затримано згідно з цими положеннями має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження (ст. 5 Конвенції).

Сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою (§§ 61-63 у справі Боротюк проти України, заява № 33579/04, §§ 34-37 у справі Москаленко  проти України, заява № 37466/04).

Ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов’язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв’язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Neumeister проти Австрії, § 10).

Ризик тиску на свідків може бути визнано лише на початкових стадіях розслідувань (Jarzynski проти Польщі, § 43). З плином часу інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань (Clooth проти Бельгії, § 43).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; … 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; … 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї (стаття 178 КПК України).

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. (ч. 3 ст. 199 КПК України)

Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. (стаття 198 КПК України).

Висновки

Обмеження свободи щодо усіх обвинувачених, дозволені Конвенцією, застосовувались не для цілей запобігання ризикам. Вони насправді були покликані публічно виправдати дії поліції і радість з цього приводу вищих посадових осіб держави шляхом розповсюдження через ЗМІ хибної тези про оцінку доказів винуватості “судами” (слідчими суддями). Зараз ця теза активно використовується як тиск на присяжних.

Жодних обставин, які б виправдовували тривале тримання під вартою пана Антоненка, окрім тяжкості обвинувачення і загрози покарання стороною обвинувачення не було доведено.  

Суддя констатувала перебування обвинуваченого у шлюбі, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, постійного місця проживання, роботи, наявність численних подяк та нагород за волонтерську діяльність. Проте, це охоплює лише обов’язкові пункти 4, 5, 6 ч. 1 ст. 178 КПК України і не охоплює пункти 7, 8, 9, 10, 12 тієї ж статті. Поряд з цим вивчення цих, не досліджених судом, обставин свідчило б на користь звільнення з-під варти. Так,

  • майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7) не дозволяє йому переховуватись тривалий час, він є єдиним годувальником в сім’ї;
  • відсутні судимості (8) і навіть дані про адмінправопорушення;
  • обвинувачений сумлінно дотримувався умов застосованого запобіжного заходу (9), тобто не вчиняв спроб втечі і дотримувався режиму;
  • обвинувачений не підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10);
  • відсутній ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї (12).

Суддя порушила норми прецедентної практики ЄСПЛ, обгрунтувавши тримання під вартою виключно тяжкістю покарання.

Суддя свавільно послалася на неіснуючу в практиці ЄСПЛ тезу, яка прямо суперечить цій практиці і самій суті Конвенції, зазначивши, що рішення про ув’язнення є оцінкою порушень цінностей суспільства, і тому ЄСПЛ вимагає від судді Голуб бути по відношенню до Антоненка більш суворою. Зазначена теза є перекрученою навпаки цитатою , де рішення було ухвалено на користь заявника і стосувалося суворості по відношенню до держави, яка порушила його права. Інакше кажучи, суворість потрібна в оцінці дій поліції і прокурора, які сфабрикували обвинувачення. Цією протиправною тезою і лише нею с.Голуб невігласно обгрунтувала неможливість застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Суддя повністю обійшла увагою і не надала ніякої оцінки тому  аргументу сторони захисту, що іншим обвинуваченим за ідентичних умов обрано більш м’які запобіжні заходи, при цьому вони жодних протиправних дій не вчинили і сумлінно виконували свої процесуальні обов’язки. Мотивуючи своє рішення, суддя не зазначила, чим пояснюється відмінність пана Антоненка в цьому аспекті у порівнянні з іншими підозрюваними — гендерною ознакою, армійською службою, відмінністю зовнішності, більшою тяжкістю покарання, що загрожує, матеріальним станом, станом здоров’я чи іншими обставинами.

Не існує жодних підстав вважати, що обвинувачений Антоненко може переховуватись або впливати на свідків, тим більше, що жоден із згаданих в матеріалах свідків або потерпілих не свідчить проти нього і показання самого Антоненка не суперечать показанням свідків. Отже, теза про тиск на свідків є повним безглуздям.

Захист не має жодного морального і етичного права просити будь-який запобіжний захід для невинуватої особи і вважає, що до жодного з трьох обвинувачених не можуть бути застосовані будь-які обмеження. Тому просить апеляційний суд відмовити в клопотанні прокурора в повному обсязі, під гарантії з’явлення на судові засідання. Захист також буде вітати будь-яку зміну рішення суду на користь свободи пана Антоненка.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 7-12, 20-24, 42, 45, 46, 176-178, 183, 193, 199, 206, 309, 310, 334, 392, 393, 395, 396, 412 КПК України, рішенням Конституційного Суду України № 4-р/2019 від 13.06.2019

Прошу:

  1. Скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2020 в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Антоненку Андрію Сергійовичу, в задоволенні клопотання прокурора — відмовити;
  2. В судовому засіданні дослідити вступні промови сторони захисту (у вигляді тексту і фільму) і обвинувачення (у вигляді тексту і презентації), а також список свідків обвинувачення, поданий прокурором (з коментарями захисту) на підтвердження порушення розумних строків та того, що жоден зі свідків не свідчить проти Антоненка тож вплив на них виключений.
  3. Підзахисний бажає прийняти участь у судовому засіданні особисто;
  4. В порядку підготовки справи до розгляду, прошу забезпечити відеотрансляцію судових засідань на веб-порталі “Судова влада України”.

Додатки:

  • Документи, що підтверджують повноваження захисника (оригінал ордеру та копія свідоцтва);
  • Копія апеляційної скарги з додатками для прокурора і потерпілих (всього чотири примірники).



Допитаний у справі Шеремета Глен Грант: справа Антоненка демонструє серйозні проблеми.

Публікуємо повний текст інтерв’ю після допиту британського воєнного експерта Глена Гранта, спеціаліста з безпеки і оборони у країнах Східної Європи.

Глен Грант, підполковник британського Генштабу у відставці, випускник  Сандхерсту, був викликаний слідчим Бирком, для допиту на предмет причетності … до замовників вбивства Павла Шеремета. Подібна неадекватна реакція недолугих правоохоронців була викликана раніше оприлюденим відкритим листом Глена Гранта в KyivPost, адресованим міністру Авакову.

Дисциплінований британець прибув в Київ з Риги, де він переважно проживає, і з’явився у призначений час на допит, чим викликав неабияку паніку в рядах шулерів з Головного слідчого управління. Незабаром вони отримають певний рахунок за виклик свідка (до відома читачів — в Україні виклик свідка платний).

Наводимо відео і текст інтерв’ю Глена Гранта українським телеканалам.



Тож я щойно побував у поліції, допитаний. Передусім про лист, відкритий лист, який я написав міністру Авакову. І запитання були нормальними. Я був свідком, а не те щоб допитували мене з пристрастю, і мені задавали багато питань щодо листа. Але що з цього виходить дуже чітко, це те, що в українській правовій системі у вас немає належних стримувань і противаг, тому що я писав про Антоненка про те, що недостатньо доказів … прямих доказів, щоб тримати його у в’язниці до часу завершення суду. І що його мали б звільнити, бо докази недостатньо вагомі. Я не говорив, що він винен чи не винен. Я просто кажу, що з доказами, що там було, було недостатньо того, щоб він сидів у в’язниці. І тривожна частина для мене полягає в тому, що в системі … в правовій системі, якщо поліція не надає достатньо доказів, тоді прокурор повинен це побачити і сказати: “недостатньо доказів, його слід звільнити”, і якщо це проходить повз прокурора, тоді суд повинен сказати: “недостатньо доказів, щоб його звільнити”, а в гіршому випадку міністри можуть мати погляд і сказати: “тут щось не так”. Але те, що ми маємо в системі, це те, що всі чотири рівні працюють разом, як ніби один, і це неправильно, це не мусить бути так. Вони повинні бути належними контролями та противагами на кожному рівні, і що вийшло з інтерв’ю, що мені не ставили запитань з цього приводу, які, можливо, мали б їх поставити. Мене запитали, чому я це написав. І це неправильно! Люди повинні розуміти, що такі листи до пана Авакова дійсно важливі, оскільки вони показують, де прогалини в системі і чому людей не слід садити в тюрму, утримувати у в’язниці, якщо вони, якщо вони не … якщо немає належних доказів, щоб тримати їх там.

Питання.

Отже, коли вони запитують у вас, чому ви це написали, і коли ви сказали їм, що люди повинні знати, що було відповіддю?

Не було реальної відповіді, тому що вона була просто ефективно записана. Я маю на увазі, я думаю, що це … з точки зору поліцейського це було дивним. Бо я не вважаю, що він про це думав. Але я не скажу нічого більше про це, я маю на увазі, що це системна проблема, це не просто проблема поліції, це проблема на всіх рівнях, і тому просто обговорення з поліцейським насправді не вирішує проблему . Це є відповіддю на ваше запитання? Так дякую. Хто-небудь ще?

Ви зрозуміли, чому вас туди викликали?

Гм … не зовсім, ні. Ні, бо я маю на увазі, що в написаному мною листі не було нічого, що вказувало б на те, що я щось більше знаю щось більше про цю справу. Навіть якби це було б так, це  б на мало жодної користі. Ви розслідували це питання і впевнені, що недостатньо доказів, які надає поліція? Ну, всі докази всі докази відкриті, бо вже були судові справи. Отже, насправді ви можете бачити з судових справ, і про них в Інтернеті писали досить відкрито. І ви також бачили відео, які коли говорив міністр Аваков … Насправді тоді говорив і Президент, і на цих відео взагалі не було жодних доказів. Це лише здогадки, просто ідеї людей. Я маю на увазі вагомі докази … ви знаєте: “Я бачив, як він це робив”, і ніхто його не бачив. Або в той час там був його телефон. Але його телефону тоді не було! Тож такого роду докази повністю відсутні у справі!

Вони запитували вас про щось, окрім вашого листа? Про вбивць Антоненка [Шеремета], можливо?

Це було загальне питання, так зрештою. Чи мав я якусь інформацію, і тому моя відповідь на це, звичайно, така: “Ні, я не маю”. Я не знав Антоненка, ну, вибачте, я не знав Шеремета, ви мали на увазі. Я не знав Шеремета і нічого про нього не знав, бо я тільки що прийшов сюди працювати в той час … у той час, коли його вбили. Ви цікаві у цій справі Антоненка. Це було ваше власне рішення, можливо це з вами говорили якісь адвокати ? Зателефонуйте … Ні, мені не потрібні мені адвокати, щоб сказати мені написати щось подібне. Я прийшов сюди … або я тут, в Україні, тому що намагаюся допомогти в областях реформ. І я маю досвід у цьому, я маю на увазі, що я був радником міністра юстиції в Латвії, я керував тюрмою. І я раніше займався переслідуванням та захистом людей у ​​суді, тому справедливість завжди була для мене дуже важливою. І коли ви бачите, що щось не так, тоді вам потрібно щось робити, і єдиним способом у цій країні є написання в Інтернеті, якщо ви насправді хочете щось отримати. І я знаю, що якщо ви просто напишете один на один безпосередньо, він зникне в міністерстві і більше ніколи його не побачить. Я звик до цього, тож вам доведеться писати відверто.

На вашу думку, чому ви … чому вони запитували … чому викликали Вас і ставили питання? Думаєте, можливо, вони хотіли якось налякати Вас?

Ні, я не … ні, я не думаю. У мене не виникло… я не отримав того відчуття, що таке є . Я думаю, це скоріше був інтерес, чому я писав! Я думаю, ви знаєте, що це незвично, і я думаю, що це була незвичність цього, і, можливо, якщо вони намагалися мене налякати, я маю на увазі, що я не боюся і мене це не лякало, і інтерв’юер, безумовно, був дуже ввічливим … взяв інтерв’ю у мене, знаєте, досить добре.

Хто вас допитував і де це сталося?

Це сталося в штабі поліції, і це було відділення Печерського … Головного управління Національної поліції Національної поліції, і як його знову звали? Василь Бирко. І я думаю, що він номер два або головний чоловік у цьому розслідуванні. Не думаю, що я йому сильно допоміг. На жаль. Хто-небудь ще? Немає? Прекрасно! Щиро дякую, що прийшли ….

Можливо, вам потрібно представити себе і …

Так, я повинен був зробити це на початку, але ви можете вирізати і вставити … Мене звати Глен Грант, я експерт з питань реформ оборони та безпеки, і я працюю в Українському інституті майбутнього, поки я тут і працюю в інших інститутах Великобританії та Латвії, також роблю справи. І мій досвід – 37 років у військовій справі. Я був офіцером артилерії та штабним офіцером, і останні 10 або 12 років я проводив оборонну реформу в Східній Європі, працюючи в міністерствах оборони в таких місцях, як Болгарія, Польща, і моя остання робота – це Боснія, я наразі працюю з боснійською поліцією, так що це досить різноманітна … різноманітна кількість і тип роботи, яку я виконую, і подібні речі є цілком звичними. Хтось ще? Добре. Дякую вам, люди. 

 

Промова адвоката Андрія Антоненка Станіслава Кулика

Справа «Україна проти правосуддя, Антоненка та ін.» Дурний початок.

Огляд засідань 08 та 21 жовтня.

Процесуальні рішення.

Початок розгляду справи проти Антоненка, Дугарь, Кузьменко ознаменувався грубими порушеннями закону і стандартів правосуддя.
 
Після відбору присяжних і відхилення відводу і клопотання про усунення присяжного стороною захисту прокурор завзято заперечував, а в наступному засіданні — сам просив відвести цього ж присяжного з тих самих підстав, що раніше просив захист. І тут суд, який раніше відхиляв аргументи захисту, тепер раптово до них прислухався. 
 
У подальшому головуюча суддя Голуб весь час вела засідання  в притаманному їй стилі базарної хабалки — вона хамила присутнім в залі, вигадувала власні, не передбачені законом, правила ведення засідання [«вхід-вихід лише з дозволу головуючого» — такого правила нема, вхід в судову залу не може бути обмежено], всупереч ч. 3 ст. 330 КПК без ухвали суду видалила присутнього (А.Тетерука), який ніяких правил не порушував, не дала адвокату Кулику продемонструвати експонати під час виступу (тобто порушила право на захист – висловити свої аргументи під час виступу за допомогою експозиції), більше того, під час промов адвокатів демонстративно не слухала їх, переглядала КПК і вголос прямо в мікрофон спілкувалася зі своєю подружкою Антонюк.

Додам, що наприкінці засідання 21 жовтня суддя Голуб залишила Андрія Антоненка під вартою. Юлію Кузьменко зобов’язала носити браслет (раніше його зняли). під надуманим приводом. Яна Дугарь залишається під заставою майже без обмежень. Усі ці рішення приймає не весь склад присяжних, а с.Голуб одноосібно, присяжні мають право лише дорадчого голосу.

Суд (з усіма присяжними) відмовив захисту у виклику як свідків Зеленського, Авакова, Коваля, Рябошапки та інших. Це рішення вже вказує на упередженість, оскільки список абсолютно нікчемних 263 свідків від прокурора був прийнятий без будь-яких обгрунтувань, а на момент відмови захисту суд навіть не поцікавався і не надав можливості обгрунтувати, що саме захист хоче почути від цих свідків. Хоча, очевидно з їхніх публічних виступів, що їм багато що відомо, зокрема, можливо й прізвища справжніх вбивць (але про це пізніше). Суддя Голуб заявила, що, мовляв, 
всі ці особи не були безпосередніми свідками обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні“. Звідки же їй, Кассандрі, вже на цій стадії це стало відомо? І в цьому безглуздому і неправосудному рішенні, яке є грубим порушенням права на захист, вже формально брали участь усі присяжні, і на них покладається відповідальність, хоча як видно з відео, с.Голуб їхню думку навіть не питала. 
 
Це рішення, однак, можна у подальшому переглянути. І ми будемо звертатися з клопотаннями про виклик цих свідків знов і знов, бо деяким зі списку відомо набагато більше про обставини злочину, ніж суду, про що вони прямо заявляли.
 
Повернемося до перебігу засідань
 

Вступні промови

Далі за процесом відбувається стадія вступних промов — це коли обвинувачення і захист анонсують свої позиції, доводи і докази, а також пропонують порядок їх дослідження. До речі, ця стадія процесу існує в усіх цивілізованих юрисдикціях, але у нас з’явилась лише 17.10.2019.
 
І тут в засіданні 8.10.2020 на сцені з’являється прокурор Тішин зі своєю вступною промовою у супроводі поліцейської презентації.  Виступ прокурора Тішина мав би анонсувати перебіг подій і докази, якими ті чи інші факти підтверджуються. Натомість він увійде в історію правосуддя як приклад невігластва, беззаконня, хаотичного спаму, маніпуляцій і брехні.
 
І ось чому.

Читайте або дивіться промову прокурора на нашому каналі YouTube

  Стенограма промови зі слайдами і відео
  Дивитись на YouTube
Скачати офіційний документ (текст відрізняється від промови)


Почнемо з того, що як сам виступ, так його надрукована версія разом зі слайдами рясніли численими орфографічними і стілістичними помилками (“з метою з’ясування вибухового пристрою“, “Федеральне бюро розслідування“, “дитонатор”,  “брущатка“, “вцілому“, “закладчики являються“, “історії хворіб“, “після експерементального вибуху”, ) і вертухайським жаргоном (“відфіксовано на відеокамери”, “допитано колектив видання”, “відпрацьовано місце вчинення злочину і статті потерпілого”, “проходила підозрілою ходою“, “злочини даної категорії є неочевидними“).

 
Рагульські перлини чи бурштин Тішина? 
 
…було виявлено жінку, яка 15 та 18 липня підозрілою ходою проходила біля авто потерпілого, а на телефон фіксувала камери відеоспостереження

…в Антоненка наявна так само різної форми борода, так само як і в особи, яка зафіксована на відео 

роз’ясненням експертів встановлено, що отвір в міні Антоненка зроблено для нештатного підриву частини МОН-50, а при підриві автомобіля Павла Шеремета теж було використано частину міни МОН-50
 
Однак це лише характеризує якість кадрів, кинутих на таку важливу справу.
 
Менше з тим сам зміст презентації жахнув неймовірно. 
 
По-перше, замість того, щоб описувати факти і докази, якими вони підтверджуються, обвинувачення навело звіт про виконану роботу: кількість задіяних працівників, допитаних свідків, витрачених зусиль та кількість «комплексних експертиз», обшуків та виїмок. І це при цьому, що у справі в такій кількості відповідні матеріали не містяться! Тобто, прокурор фактично анонсував докази, яких немає і не буде! Здобуті слідством дані, які не відкривались стороні захисту, не будуть представлені суду і не мають відношення до справи, були анонсовані у вступній промові на підтвердження вини обвинувачених з наступним підтекстом:
 
«оскільки ми так довго і безрезультатно шукали, а знайшли лише цих, то це вони і є»!
 
По-друге, суд розпочався з найгрубішого порушення прав людини і засад кримінального судочинства: з втручання в приватне життя і долучення до справи явно недопустимих доказів. І це не перебільшення. Річ в тім, що прокурор у своєму виступі мав нахабство демонструвати приватні телефонні розмови БЕЗ УХВАЛ СЛІДЧОГО СУДДІ, що є грубим порушенням ст. 31 Конституції і ст. 14 КПК, а головуюча допустила подібне свавілля в залі суду, а потім долучила диск з цим непотрібом до матеріалів справи (диск, до речі, містив файл, заражений вірусом). Прокурор взагалі міг представляти «прослушку» виключно після чи одночасно з демонстрацією судових дозволів, однак не спромігся навіть долучити їх до матеріалів слідства. Очевидно недопустимі докази, серед яких є підслуховування без дозволу суду (ч. 2 ст. 87 КПК ), не підлягають дослідженню взагалі (ч. 2 ст. 89 КПК).  Питання не лише у використанні недопустимих доказів як таких, але ще й в публічній їх демонстрації з точки зору порушення прав усіх співрозмовників, а не лише фігурантів.
 
Але і це не все. Нормою частини 1 ст. 88 КПК прямо заборонено використання відомостей щодо характеру або окремих рис характеру обвинуваченого для доведеності вини. Такі докази є недопустимими і мають бути виключеними вже на стадії їх долучення! Але прокурор і головуюча суддя або цієї норми не знають або свідомо ігнорують закон, бо прокурор в своїй промові постійно використовував приватне спілкування обвинувачених не стосовно обставин злочину, а на підтвердження певних ознак характеру і заради дискредитації обвинувачених, про що неодноразово прямо заявляв під час промови. У нього прямо слайд яки так і названий «характеристики обвинувачених».
 
Незрозуміло чому Юлія Кузьменко в своїй вступній промові потім виправдовувалась щодо своїх кумедних балачок з «Градами по Києву» та «викрадення дітей Марусі Звіробій». В справі є психологічна експертиза, яка визнає відсутність у сторін розмов  подібних намірів — все це метафори і фантазії. Безумна писана торба міністра Авакова щодо «викрадення дітей Марусі» — це просто дезінформація, бо прямо з контексту розмови видно, що йдеться про гіпотетичну ідею: імітацію викрадення  дітей за згодою з їхнею матір’ю, щоб порозбурхувати суспільство, і що ця ідея виходить не від Юлії Кузьменко, яка, сміючись, її заперечує.
 
Але яке все це має відношення до вбивства Павла Шеремета? Висновок однозначний: ніякого, треба просто чесну людину представити в непривабливому ракурсі, показати кандидата наук, дитячого лікаря, яка матюкається і протиставляє себе шмаркливим киянам-тиловим щурам, яких непогано б підбадьорити Градами. І завдяки цій дезінформації ці шмаркливі кияни ведуться на це, вважаючи Юлію своїм ворогом, джерелом небезпеки і перший з них — недоумкуватий спікер Дмитро Разумков, який відзначився тим, що після славнозвісного брифінгу прокоментував саме ці розмови. Це все, що залишилось в його звивині — страх перед людьми зі світу війни. “В мирних містах нашої держави”  — це взірець страусячої голови лідера парламенту країни, яка знаходиться в стані війни і окупації.
 
Лише недолугому в інтелектуальному сенсі міністру і його придуркуватим підлеглим могло спасти на думку прив’язати подібні висловлювання до вбивства, провести дику, безумну паралель між телефонною балаканиною та “дестабілізацією” шляхом публічної страти журналіста. Будь-якому обізнаному спостерігачу очевидно, що ці речі споріднені немов “на городі бузіна і в Києві дідько (👿 )“.
 
жоден з цих переляканих тилових жиробасів стільки не прибрав недопалків в своєму під’їзді, скільки Юлія Кузьменко врятувала дитячих життів. 
Однак дезінформація суспільства своєї цілі частково досягнула: пацифіська і колабороантська спільнота уся прониклася токсичністю волонтерів, які «планують обстріляти Київ Градами» та «вбити наших дітей». При тому, що жоден з цих переляканих тилових жиробасів стільки не прибрав недопалків в своєму під’їзді, скільки Юлія Кузьменко врятувала дитячих життів. 
 
Питання трохи в іншому. Яке мала право уся ця гопота слухати чужі розмови і публічно їх відтворювати без дозволу суду (слідчого судді) і дозволу інших співрозмовників, якщо ці розмови не про Шеремета, а характеристики обвинувачених заборонено використовувати як докази? Де була так звана головуюча суддя Голуб, коли це неподобство прокурор Тішин влаштував в судовій залі? Чим передбачене публічне дослідження приватних розмов без доведення законності «прослушки»?
 
По-третє, замість доказів по суті обвинувачення вжило три демагогічних прийоми
  • кляузнічество
  • спам з нерелевантної інформації
  • маніпуляції і брехня з елементами “тухлий оселедець”.
Кляузнічество — це коли аргументи прокурора нагадують не суворо, логічно і слушно вибодувану версію подій з підтвердженнями, а скаргу в ЖЕК на бридкого сусіда, щоб створити тому неприємності (“слідство зацікавило”, “підозріла хода”, “з’явились питання”, “відмовились від співпраці”, “приховали пароль”), тобто не конкретні факти і логіка, а заклик до з’ясування фактів, які самому заявнику не відомі. 

Спам з нерелевантної інформації — це, навпаки, доведення реальних обставин  і доказів, які, однак, не мають жодного відношення до справи, що розглядається. Тут пан Тішин (насправді по написаному аваківськими посіпаками сценарію ) дав жару від душі: тут і родина Грищенків, і копус МОН-50 Антоненка, особливо з фантазіями про дірку, і таємнича геомітка в неіснуючому телефоні Юлії Кузьменко в день, який не є днем злочину, і розмови Яни Дугарь про саперну сумку, які були чомусь названі “приховуванням саперної сумки” і недоумкуваті експертизи про підписи Яни Дугарь в історії хвороби, нібито зроблені пізніше, і якісь дегененартивні підбірки фотографій бороди Андрія Антоненка 2012 року.  Все це покликане створити уяву про наявність величезної кількості непрямих доказів і налаштовує суд на довгий і кропіткий розгляд цієї макулатури.

Можна впевнено стверджувати, що уся промова прокурора була спамом, адже єдиному хоч скільки-небудь достойному доказу прокурор присвятив в своєму виступі … 26 секунд! Включаючи паузи!
 
Але є ще маніпуляції і брехня. Безсовісна і нахабна. Зухвала і безкарна брехня. Маніпуляції — це викладення фактів формально правдиво (“а де я збрехав”?), однак зі створенням хибної уяви про них у неуважного або необізнаного слухача.
 
Коли, наприклад, в суді на слайді показують сумку сапера з російського сайту-барахолки, немов би цю сумку вилучили у Яни Дугарь, хоча остання ніяких сумок не приховувала і нічого подібного у неї не вилучалась.

Або коли демонструють якісь незрозумілі геомітки нібито з телефону Юлії Кузьменко “неподалік” (1,6 км) від місця злочину, дату пишуть правильно, але “забувають” сказати, що це не день злочину, а на добу раніше, посувають на карті місце злочину і не кажуть, що “геомітку” за 2016 рік “знайшли в телефоні”, який 2018 року випуску! Насправді то був евристичним пошуком знайдений смітник з закачаних карт Apple, який майже не має відношення до позицій телефону чи її хазяйки і вже точно не має відношення до неї час реєстрації місцезнаходження магазинів в Apple.
 
Або пишуть в поліцейських повідомленнях , що в так званій “міні Антоненка” був гексоген і в основі бомби, яка вбила Павла Шеремета, теж був гексоген, хоча гексоген в останній був лише на уламках детонатора (який не є елементом мін), а основна вибухова речовина експертизами не встановлена. Це для того, щоб скласти враження, що вибухівка, яка відсутня у Антоненка,  саме тому і відсутня, бо нею вбили Павла Шеремета! А правда в тому, що двоє свідків підтверждують, що пусту коробку від міни Андрій Антоненко отримав у вже вихолощеному стані, зберігав її вдома, де проживають його діти, а також з фейсбуку видно, що він неодноразово з нею фотографувався (див. фото з його сторінки від 21.11.201920.11.201918.11.201923.08.201910.01.2017)! При цьому в жодному слові, в жодному брифінгу та у промовах в суді обвинувачення чомусь забуває сказати, що єдині два елементи (втулка і шрапнель), які можуть зв’язувати “бомбу Шеремета” з міною МОН-50, наявні в “корпусі міни Антоненка”, тобто нікуди не ділися!
 
 
У вас є половинка міни МОН-50 вдома? Немає? От і в мене немає. Тож ми з вами її використали для вбивства Павла Шеремета. 
А чиста брехня? Є і чиста брехня, яку озвучив прокурор пан Тішин в суді.  Це не помилки і не добросовісна омана. Це — свідоме, заздалегідь сплановане цілою групою осіб, скоріш за все організованою групою, кримінальне правопорушення. На жаль, прокурор за українським законом може безкарно вводити в оману суд, бо не є суб’єктом статті 384 КПК України (свідок, експерт, перекладач), якщо не подає підроблені докази. Але і такі є.
 
І ми дочекаємось, поки він їх подасть. 

Часткове спростування цієї брехні і маніпуляцій читайте в промовах адвокатів. Але пізніше ми наведемо систематизований її виклад додатково.
 
Читайте або дивіться промову адвоката Кулика на нашому каналі YouTube. 

  Стенограма промови адвоката Кулика зі слайдами і відео
   Дивитись на YouTube



Читайте або дивіться промову адвоката Кругового на нашому каналі YouTube. 

  Стенограма промови адвоката Кругового зі слайдами і відео
   Дивитись на YouTube


 

 
 
Промова адвоката Андрія Антоненка Станіслава Кулика

Вступна промова адвоката Станіслава Кулика у кримінальному провадженні № 12020000000000490 від 22.05.2020 за обвинуваченням Антоненка Андрія Сергійовича (Riffmaster), Кузьменко Юлії Леонідівни та Дугарь Яни Сергіївни у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 5,12 ч. 2 ст. 115, ч. З ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України 

Це - текстова версія. Частини 1-3 (адвокат Кулик) 

   Дивитись цю промову на YouTube



Продовження Частини 4-5 (адвокат Круговий) читайте або дивіться на  каналі YouTube. 

  Стенограма промови адвоката Кругового зі слайдами і відео
   Дивитись на YouTube


Зміст

Клацніть на текст, щоб перейти до розділу, на диск 💿  для перегляду відео

  1. Вади поліцейського розслідування 💿
  2. Юридичні вади обвинувачення 💿
  3. Озвучена прокурором неправда. 💿

1. Вади поліцейського розслідування 💿

Дякую. Я думаю, всі пам’ятають виступ пана Тішина Михайла Володимировича минулого разу  і насправді я хочу від себе особисто йому подякувати і сказати що я дійсно захоплююся тим, як він подав цей матеріал.  Це була дуже професійна робота. Це не іронія і не жарт. Я справді хочу висловити йому свою пошану.  Чому? Тому що я розумію, наскільки важко було професійно викласти весь той мотлох,  весь той матеріал, який йому підготував орган досудового розслідування.

У своєму, так би мовити, минулому житті, я працював в міліції, і не просто в міліції, а в карному розшуку. Тому я добре знаю, розумію (і на практиці це застосував), як важливо збирати докази і фіксувати їх одразу після вчинення кримінального правопорушення. 

В даному випадку стороною обвинувачення, поліцейськими було допущено ряд кричущих порушень, які дали можливість (і на жаль, дадуть її у подальшому) уникнути покарання справжнім вбивцям Павла Шеремета.

Я хочу звернути вашу увагу, шановний суд, що в перші хвилини 20 липня 2016 року після підриву  автомобіля було допущено ряд порушень, які у подальшому і не дали нормально здійснювати розслідування. Замість того, щоб подбати про збереження доказів  працівники поліції допустили займання пожежі в авто, а, я підкреслюю, після підриву машина не зайнялася. Пожежа сталася значно пізніше, пана Павла вже дістали з машини. Після цього було гасіння пожежі брандспойтами — водою під великим тиском змили усі докази.
Як ви бачите на цьому відео, поліцейські, які  прибули на місце вчинення злочину у подальшому без бахіл, без рукавичок, без якогось додаткового обладнання просто ходять по місцю вчинення кримінального правопорушення і затоптують сліди злочину.

На наступному відео ви бачите, що в кадрі знаходиться декілька поліцейських, які навіть не намагаються тушити пожежу. Вони просто спокійно  спостерігають за цим.

В матеріалах досудового розслідування є показання осіб, які кажуть, що вони своїми вогнегасниками намагались затушити цей автомобіль і казали поліцейським “Допоможіть”. 

Через те, що таким чином все це відбувалося, машина запалала, були  втрачені важливі докази,  які могли бути неймовірно дрібними частинками навколо місця події. Це елементи виконавчого механізму, який міг би бути ключем в пошуку злочинців. 

Не дивлячись на те, що усюди заявляється в усіх брифінгах, у виступі шановного пана прокурора здається теж лунало, що це був дистанційно керований підрив, механізм підриву в матеріалах провадження і, до речі, на слайді з виступу прокурора, названий просто як “виконавчий механізм”. Був електричний детонатор, а яким чином він був приведений в дію – невідомо, адже ми можемо лише припустити, що він був приведений в дію дистанційно. Насправді він міг бути задіяний будь-яким іншим, способом,  часовим, наприклад. Але чи було дійсно так, ми вже на дізнаємося, адже працівники поліції знищили докази своїми діями.

З матеріалів провадження ви дізнаєтесь, що не було встановлено вибухову речовину. Причини пояснюються в томі 5му, на аркуші провадження 47, де експерти кажуть,  відсутність слідів вибухового перетворення вибухової речовини може свідчити про те, що вони знищуються при пожежі та послідуючому її гасінні

Це висновок українського експерта і він був підтверджений в подальшому даними лабораторних аналізів залишків автомобіля, проведених в вибухотехнічному відділі Лабораторії ФБР в Квантіко, штат Вірджинія США – бачимо цю інформацію на тому ж аркуші.

Отже, з початку досудового розслідування воно не велося належним чином.

З початку досудового розслідування воно не велося належним чином.


Я хочу, до речі, порадити, хто ще не бачив, подивитися документальний фільм який був знятий журналістами еще у 2017 році, коли ніхто не знав ані про пана Антоненка, окрім як про артиста, ані про інших обвинувачених. В цьому фільмі журналісти показують ті моменти, які були упущені слідством.

Так, поліція не спромоглася знайти особу, яка пересувалася по вулиці Липинського прямо назустріч зловмисникам. Він міг би бути цінним свідком, але на жаль, цінну інформацію було втрачено. Цей свідок не знайдений і досі.

Також поліція втратила іншого свідка – таксиста, який перебував безпосередньо навпроти машини Павла Шеремета в момент закладання вибухівки і теж міг безпосередньо бачити злочинців. Цей дуже важливий свідок також був втрачений, але його знайшли журналісти.


Отже, попри міф про великі зусилля, незважаючи на застосований величезний адміністративний ресурс і велику кількість людей, досить важливі докази були здобуті не поліцією, а набагато меншим колективом журналістів.

Останні знайшли й упущих поліцією свідків — співробітників СБУ, які чергували в машині по вул.Івана Франка безпосередньо в ніч вчинення злочину. Співробітники СБУ! Поліція просто загубила їх. І їхніх показань немає в матеріалах досудового розслідування.


Ви бачите останнє відео особи, яка ймовірно причетна до вибуху, і навіть скоріш за все і привела в дію бомбу. Вона заходить в метро на станції метрополітену Університет, де її зафіксувала камера, після чого її загубили. Наступним логічним кроком було б вилучення відео з усіх камер відеоспостереження в метро, щоб зрозуміти, де вона вийшла. І слідчий, пан Бирко зробив це… Але через рік! Через рік після злочину. Звісно, він отримав відповідь що відеозаписи вже знищені у зв’язку із закінченням строків зберігання. Документи ви бачите – том № 5, аркуш 214.

Ви бачите кадр з відео, де зловмисники проходять повз пам’ятник Борису Грінченку. Цей кадр постійно використовувався на брифінгах і був показаний у виступі прокурора. Однак, і це відео теж не було здобутком поліції! Його надали журналісти Слідства Інфо — Дмитро Гнап і Анна Бабинець. 

Що ми маємо в підсумку. Це слайд з відомого всім брифінгу МВС. На ньому нібито представлені вжиті заходи та їх результати, як тут написано. Насправді, тут ми не бачимо жодних результатів. Це звіт в кращих радянських традиціях, коли правду про провалену роботу замилюють кількістю витрачених зусиль. Реклама замість результатів.

2. Юридичні вади обвинувачення 💿

Буквально кілька хвилин я приділю доволі нудній темі — правовим вадам обвинувачення. Це не дуже цікаво, але я мушу про них заявити, оскільки порушення є настільки кричущими, що про них треба казати неодмінно.

Почнемо з вад обвинувального акту. Раніше про це заявляли мої колеги, але це жахливо, коли у такому важливому документі, коли мова йде про особливо тяжкий злочин і вирішується доля трьох людей, слідчий так просто декілька разів посилається на Закон України “Про власність”, який втратив чинність у 2007 році – майже за 10 років до вбивства Павла Шеремета, а також на постанову, ухвалену на його виконання. 

Наступний важливий момент, про який ми теж вже заявляли. В обвинувальному акті відсутня інформація про витрати на експертизу. Але то не право прокурора вказувати ці витрати в обвинувальному акті, а його обов’язок. Це обов’язкова вимога до обвинувального акту, передбачена пунктом восьмим частини другої статті 291 КПК.  Ви можете подумати, що це зайвий формалізм, проте я хочу зауважити, що немає витрат саме за тим висновком експертів, який сторона обвинувачення вважає нібито головним доказом. Це надзвичайно важливо і ми в подальшому вам скажемо, чому. Мова буде про незаконне фінансування цих витрат. На слайді ви бачите саме той висновок експертів, по якому відсутня інформація про законність оплати відповідних послуг.

Викликає здивування невігласна впертість сторони обвинувачення у постійному згадуванні, що обвинувачені нібито вчинили злочини, які їм інкримінують, організованою групою. Згадується якось пихато частина третя статті 28. Не всі є професійними юристами. Можливо, на це  й розрахунок. Але достатньо відкрити цю статтю і прочитати, що організована група це стійке об’єднання для вчинення цього та іншого або інших злочинів. Тобто, у даному випадку мова має йти про вчинення двох або більше злочинів. І сторона обвинувачення має це доводити. 

Якщо сторона обвинувачення фіксує цю маячню в обвинувальному акті, то має хоча б зробити вигляд, що намагається це довести. Або мати мудрість виключити це з обвинувачення. Інакше виходить, що, на думку прокурора, саме вчитель музики, медсестра і дитячий хірург стійко об’єдналися для вчинення цілої низки злочинів. Ми маємо просто ідеальну сукупність. Обвинувачення по декільком статтям за одне діяння проти одного журналіста. Про низку злочинів й не йдеться в матеріалах досудового розслідування.

Окрім подібних, м’яко кажучи, неточностей, обвинувальний акт рясніє технічними помилками, деякі з яких виглядають вкрай кумедно і не можуть не викликати посмішку. Або сум стосовно недолугості цього майстра художнього слова пана Бирка, який написав в обвинувальному акті 6 разів (сторінки 26, 28, 51,53, 75 78), що пан Антоненко і пані Кузьменко прибули на місце злочину одягнувши при цьому кепки та сонцезахисні окуляри з метою недопущення фіксацій їх облич на камери. Уявіть собі неприкметних людей в сонцезахисних окулярах о 2 годині ночі! Уявіть таких собі напівсліпих кілерів, що блукають у пітьмах, шукаючи машину жертви. Я думаю прокурору легше буде навчити пана Бирка — автора цього фантастичного опуса — правильно складати процесуальні документи, ніж відстоювати лінію про сонцезахисні окуляри о другій годині ночі.

3. Озвучена прокурором неправда 💿

Ще раз підкреслюю: я справді захоплююсь паном прокурором.

Йому вдалося з лайна і палок скласти гарну історію і добре подати матеріал.

Йому вдалося з лайна і палок скласти гарну історію і добре подати матеріал. Проте ми зібралися тут для того, щоб встановити істину, і я пропоную разом досліджувати усі факти, які містяться в матеріалах досудового розслідування, а не просто голослівні заяви чи вигуки. Саме на невідповідність заяв сторони обвинувачення реальним фактам я хочу звернути вашу увагу.
Прошу дозволити пану прокурору мене перебивати, якщо я буду казати щось не так. Я буду посилатися виключно на матеріали досудового розслідування, щоб показати неточності, які були у вступній промові пана прокурора.

Компоненти IED 💿

В промові і  на слайді було зазначено, що на місці злочину були знайдені частини міни МОН-50. Хоча насправді, якщо почитати висновок експерта, буде очевидно, що елементів протипіхотні міни МОН-50, окрім вражаючих елементів та нарізної втулки запального гнізда, виявлено не було.
Я прошу оглянути цей матеріал. То так звані ролики або шрапнель — вражаючі елементи, які нібито могли бути застосовані. 

На слайді і у своїй промові прокурор стверджує, що всі предмети, зображені на слайді,  є частинами міни МОН-50. Це неправда, і про це прямо зазначено у висновку експерта у томі №6 на аркуші 191.

Магніти не є частинами МОН-50.
Детонатор не є частиною МОН-50

За висновком експертів лише вражаючі елементи та нарізна втулка запального гнізда можуть походити від міни МОН-50.

На жаль, суд не побажав оглядати наявні у мене експонати, але після засідання я можу продемонструвати їх усім бажаючим. Саме ці і лише ці предмети – які ви бачите на екрані і у мене в руках, можуть походити від МОН-50. Хоча і це неточно! Це лише припущення.

Подібні предмети можуть використовуватися і в інших мінах — МОН-90, ОЗМ-72, а ролики можуть походити від підшипників або просто бути напиляним сталевим дротом.


Зауважу, що весь склад захисту Андрія Антоненка є учасниками бойових дій і брали участь в антитерористичної операції, тож ми трохи знаємось на вибуховій справі. І нам було незрозуміло, чому усі ці предмети не порівнювались з частками інших мін. Чому брали лише міну МОН-50. Тому що вона є найбільш розповсюдженою чи тому, що інших не знайшлося під рукою?

Насправді сам експерт каже (і це не я вигадав, це написано в томі 5му, аркуш провадження 36-37), що серед порівнюваних об’єктів п’ять об’єктів з 14и співпало з іншими 8ми з 10 вражаючими елементами справжньої міни. 5 з 14 – це не половина, а приблизно лише третина. Решта не підійшла. 

СПІЛЬНА РОДОВА НАЛЕЖНІСТЬ ВСТАНОВЛЕНА ЛИШЕ ЩОДО 5 ЕЛЕМЕНТІВ З 14.

Отже за місцем вчинення кримінального правопорушення знайдено елементи, які можливо і не мають відношення до міни МОН-50. 

На слайді ліворуч зображені елементи, вилучені з місця злочину, їх всього було 95. 14 з них були взяті для порівняння і лише 5 співпало – з вісьмома елементами міни.
Це каже про те, що 

  • принаймні не всі вражаючі елементи походять від міни МОН-50, а є ще якість, які не підійшли
  • в самій міні МОН-50 не всі елементи однакові і 2 з 10 навмання взяті не такі як решта вісім 
  • встановлена лише найбільш груба ступінь співпадіння – родові ознаки (більш точною за ступенем є групові ознаки а далі йдуть ідентифікуючі). З трьох ступенів співпадіння встановлена лише найменша. Ані ідентифікуючі, ані навіть спільні групові ознаки не встановлені. 

Таким саме неточним було й порівняння уламків втулки запального гнізда. Коли експерт порівнював оцей металевий шматочок алюмінієвого сплаву (ліворуч) з реальною втулкою запального гнізда МОН-50, він зазначив, що ці елементи відрізняються між собою за відносним кількісним вмістом марганцю, цинку  та свинцю.

Тобто, знов-таки, абсолютної впевненості, що це є частиною МОН-50 немає.

Там же, в томі 5 на сторінці 37 ми прочитаємо, як я і сказав: зазначені досліджувані фрагменти мають між собою спільну родову (не групову!) належність та відрізняються від досліджуваної нарізної втулки запального гнізда за відносним кількісним вмістом марганцю, цинку та свинцю.
Ще раз нагадую, що решта елементів (магніти і детонатор) точно, на 100% не походять від міни МОН-50, а вражаючі елементи і втулка – може й походять, але це зовсім не обов’язково, вони можуть бути елементами інших мін чи промислово або кустарно вироблені. З іншими мінами вони не порівнювались.

І наостанок, з вибухотехнічної теми найбільш драматичний, найбільш кричущий елемент перекручення інформації —  це міф про гексоген.  

Міф про гексоген 💿

Хочу розвіяти цей міф, який постійно озвучується, зокрема необачно озвучувався паном прокурором в його вступній промові. Я вже казав на початку і демонстрував документи — висновки компетентних українських і американських експертів — про те, що не було встановлено вибухову речовину, яка використана у вибуховому пристрої.  

Зверніть увагу, що у висновках інших експертів встановлена вага вибухової речовини зазначена як підозріло точна цифра 478,4 грама, але виключно в тротиловому еквіваленті. Чому так кажуть? Тому що про саму речовину нічого не відомо. Експерти, які не змогли визначити якою саме вибухівкою підірвали пана Павла, взмозі визначити лише силу вибуху тому і написали таку інформацію.

Ні про який гексоген мова не йшла.

Звідки ж взявся гексоген? В усіх документах, у  висновку основної експертизи зазначено що всюди на місці вчинення правопорушення виявлено сліди дифеніламіну.


Дифеніламін виявлено  … на металевих фрагментах сірого та чорного кольорів, та фрагментах проводки у полімерній ізоляції, на пожежному смітті, на металевих фрагментах із нашаруванням речовини чорного кольору та на фрагментах металевої, полімерної та скляної природи…Зверніть увагу слово дифеніламін підкреслено червоною лінією в документі праворуч.

Дифеніламін усюди: … на 14 предметах, виготовлених з металу (сплаву) сірого кольору та шортах чорного кольору, ремні чорного кольору та фрагменті пластмасової деталі…

… у струсі із матеріалу жовтого кольору… 

… на лівому мокасині… 

… на двох полімерних предметах синього кольору, у порошкоподібній речовині чорного кольору, на металевих фрагментах сірого кольору… 

… на кришці паливного баку автомобіля, та на полімерних та металевих фрагментах різної форми

та пружинці, а також металевих фрагментах різної форми… 

… на металевих фрагментах різної форми, на металевих, полімерних фрагментах різної форми, 

… на пожежному смітті та фрагменті тканини і нитки, на смітті та металевих частинках різної форми, на металевих предметах різної форми та деформованих металевих предметах циліндричної форми на деформованому полімерному предметі прямокутної форми сірого кольору, та на пошкодженій та брудній чоловічій білизні білого кольору.

Усюди, в кожному реченні на кожному предметі (дивіться праворуч червоною лінією) ми зустрічаємо лижше одно слово: Дифеніламін, дифеніламін, дифеніламін, дифеніламін, дифеніламін, дифеніламін, дифеніламін.

Пояснюю – дифеніламін – це не вибухова речовина. Це стабілізатор, який стабілізує вибухівку, щоб вона довільно не вибухнула.

А де ж гексоген? Слово ГЕКСОГЕН в цьому документі зустрічається всього один раз. Воно підкреслено зеленим. А предмет, на якому був знайдений гексоген, обведений зеленим овалом.


Цей предмет був позначений як “предмет 1.4”, “ВТ-4” або “3444414”. Ніде нема вибухової речовини, усюди дифеніламін, а на цьому предметі – вибухова речовина “гексоген”.Чому ж тоді пишуть, що вибухівку не знайшли? Що ж з це за предмет?

Увага! Це пробка гексогенового детонатору ЕДП-р. Того самого, про який я казав на початку, що він не походить від міни МОН-50. Уявіть собі сенсацію: гексоген на гексогеновому детонаторі. Оце новина. 

Дійсно, в цьому детонаторі міститься трішки більше 1го граму чистого гексогену. І це є саме тією характеризуючою ознакою, за якою експерт цей предмет ідентифікував як детонатор. 

Враховуючи результати дослідження, а також наявність слідів вибухової речовини – гексогену, встановлено, що об’єкт № ВТ-4 є залишками так званої пластикатної пробки електродетонатора ЕДП-р. Тобто, цим і пояснюється, твердження що фактично ніякої вибухової речовини, з якою складався сам пристрій, виявлено не було, її сліди були змиті, затоптані, знищені пожежею.

А експертиза чітко каже нам, що вибухова речовина “гексоген” встановлена тільки на цьому об’єкті — детонаторі, який ініціює вибух, але не створює його.

Електродетонатор ЕДП-р споряджається вибуховою речовиною – гексоген, та є стандартним засобом підриву та відноситься до основних конструктивних ознак вибухового пристрою (том 5, а. п. 40).
Електродетонатор входить до конструкції вибухового пристрою, ініціює вибух основного заряду вибухової речовини. Він є окремим елементом та, як ми вже казали, не є часткою міни МОН-50. Ці електродетонатори — окремі вироби і слугують для підриву ледь не усіх типів мін і невійськових промислових вибухових зарядів. Тож подібно тому, як флешку можна встромити в будь-який комп’ютер і в комп’ютер можна встромити будь-яку флешку, останні мають відношення до комп’ютерів, але не є їхніми складовими частинами.
Тож, гексоген, знайдений на пробці детонатора (схема наповнення показана на малюнку), є складовою частиною детонатора, але не є складовою частиною основного заряду вибухівки.

IED підсумки 💿

Що все це означає для нас.
Це значить, що насправді журналіст Павло Шеремет був підірваний не міною МОН-50. І це не наші якісь фантазії. Це — матеріали досудового розслідування. Просто я хочу якось ще на цій стадії відсіяти ті помилки, які намагаються закласти в голови суддів та присяжних.

В подальшому під час проведення експертних експериментів від цієї ідеї відмовились експерти. Вони зробили висновок, що знаряддям злочину був імпровізований вибуховий пристрій без оболонки, а не МОН-50. Імпровізований вибуховий пристрій. Improvised explosive device.

А єдиними частками, які могли пов’язувати цей пристрій зі знаряддям злочину були….


Шрапнель (ролики, вражаючі елементи) які ймовірно, можна припустити, походили від МОН-50 (а може й ні) та різьбова втулка запального гнізда, яка може так само бути і не бути часткою МОН-50.

Це насправді важливо. Тому що на стадії вступної промови допускаються такі неточності. Допускаються в нестримному бажанні підігнати неіснуючі факти під конкретне обвинувачення. Мовою незабутнього Івана Плюща — Впіхнуть невпіхуєме.

Невпіхуємим елементом є також вигадана слідством вибухова речовина гексоген, яка не була знайдена ніде на місці злочину, що підтверджують дослідження ФБР. Вона була знайдена лише на рештках детонатору, який споряджається 1,02 гр гексогену. Це 1 грам вибухівки, який лише ініціював бомбу, а не утворював її основний склад. Проте навмисно про цю обставину забули і вводять суд і громадськість в оману тим, що весь час повторюють слово “гексоген” без додавання сполучення  “один грам”. Це створює хибну уяву, про те, що нібито склад вибухівки відомий.

При цьому багаторазове повторення слова дифеніламін в експертизах забули і мовчать. Тому що дифеніламіна немає в мінах МОН-50 і це не узгоджується з кумедною теорією про так звану “міну Антоненка”.

Тут я на хвилинку зупинюся, щоб пояснити найважливішу причину, навіщо я так довго пояснював ці деталі. Ці деталі важливі з точки зору так званої “половини міни Антоненка”, але ми на цих неточностях не будуємо свій захист. У нас є значно більш вагомі аргументи, про які скаже мій колега.

Я так ретельно все це пояснював з інших причин. Це вкрай важливо тому, що в подальшому, коли орган досудового розслідування все ж таки може знайде реальних вбивць Павла Шеремета, якщо при цьому у них десь будуть знайдені речові докази, які не будуть співпадати з тим, що озвучується зараз — вони не мають уникнути покарання через те, що ми з вами будемо керуватися не висновками експертів, не встановленими фактами, а оцією балаканиною. Заяви про те що “вибуховий пристрій був міною МОН-50, або вироблений з міни МОН-50 або на базі МОН-50 утворюють когнітивне упередження і необгрунтовано звужують коло пошуку. Уявімо тепер, що втулка була не від міни МОН-50, а від МОН-90, і у якогось терориста в гаражі знайдуть міну МОН-90 з викрученою втулкою. Він казатиме, що непричетний, бо це не відповідатиме офіційній версії.  Якщо у нього знайдуть підшипники, він скаже, що вони не з МОН-50 і тому з нього слід зняти підозри. Знайдуть  динаміт, тринітротолуол, октоген,  ксиліт, динітробензол, динітронафталін, мелініт, данніт, тетрил, нітрамін, тетраліт або гексіл — а його захист скаже нам “він не вбивав Павла Шеремета, тому що слідчий Бирко, всупереч висновкам експертиз наліпив в обвинувальному акті вигадану версію, мовляв Павла Шеремета підірвали гексогеном“.

Ще раз повторю підсумок по висновкам експертиз, які ви знайдете в матеріалах досудового розслідування. Це не інтерпретація, а сухі факти.

Не було ніякої міни мон-50!. Були різьбова втулка і шрапнель, які можливо походять від мон-50. Але це не точно

Не було ніякого “гексогену”.Останній знайдений лише на рештках детонатору, де йому й слід бути, і більше ніде. основна вибухова речовина невідома.

Усюди був знайдений дифеніламін якого немає в мон-50

Міф про слідчий експеримент 💿

Далі я хотів би поговорити про процесуальну поведінку. Цьому була присвячена значна частина виступу пана прокурора і офіційних заяв в ЗМІ. І зараз ми будемо говорити не лише про процесуальну поведінку слідчих в цьому кримінальному провадженні.

28.12.2019 пан Антоненко дав вичерпні показання. Зокрема під час допиту він повідомив все про пустий корпус від міни МОН-50, а також погодився на слідчий експеримент і детектор брехні.

Однак в ЗМІ і у вступній промові прокурора пролунали тези, що нібито пан Антоненко відмовився від проведення слідчого експерименту і від проведення експертизи з використанням поліграфу.

Я хочу звернути увагу на цю неточність і, оперуючи виключно матеріалами досудового розслідування, – спростувати цю інформацію.

В матеріалах досудового розслідування (том 9 аркуш 131)  є стенограма допиту пана Антоненка. В ній ви з подивом побачите таке.

Слідчий Катинський О.Я.: Чи погоджуєтесь ви пройти поліграф?Підозрюваний Антоненко А.С.: Конечно

Слідчий Катинський О.Я.: Я Вам хотів інше питання, чи погоджуєтесь на слідчий експеримент?

Підозрюваний Антоненко А.С.: Конечно, мы же первые лица, которые заинтересованы .

А так звана відмова від слідчого експерименту 2 січня цього року була зафіксована на відео. І я прошу подивитись це відео, як пан Антоненко злісно відмовляється від проведення цього слідчого експерименту.

Ще раз процитую пана Антоненка: із задоволенням візьму участь але разом зі своїм адвокатом.

Як ви бачите  слідчий експеримент 02.01.2020 був умисно зірваний слідством, оскільки адвокати не були своєчасно повідомлені. 

Жодних спроб провести його ще раз більше не чинилося!

Чому ?

Юлія Кузьменко того дня взяла участь у слідчому експерименті, однак він провалився з вини слідства. Її водили вулицями Києва на ланцюжку, і через це нібито експертиза (ви знайдете її в матеріалах провадження – том № 36 аркуш 16) сказала, що не може порівняти її ходу. Логічно було зробити іншу спробу – без ланцюжка. Але цього не трапилося!

Бо для всіх зрозуміло, що якщо пані Кузьменко і пан Антоненко разом пройдуть під тими сами камерами у тих самих ракурсах — стане очевидним, що вони не тільки не схожі, а взагалі зовсім інші люди, ніж ті зловмисники, які були зображені на відео.

Це було зроблено для того, щоб суспільство не побачило кричущу різницю в їхньому зрості! Це дійсно дуже важлива деталь. І колеги про це вже казали. У подальшому ми будемо на цьому наголошувати і надавати більш детальну інформацію. І джерелами цієї інформації в основному теж будуть матеріали, яке зібрало слідство, а не наші міркування, вигадки чи висловлювання говорящих голів у телевізорі.

Порушення права на захист 💿

Скажу більше. Під час досудового розслідування грубо порушувалось право на захист.

Ви вже бачили, як пану Антоненку намагалися нав’язати не вільно обраного ним захисника. Але йому також не надавали час і можливості для підготовки свого захисту.


Інформація, яка для нас сьогодні є очевидною (про його ж зріст), від нього самого ж приховувалась. Щойно його затримали, його доставили до ізолятору тимчасового тримання, де за порядком його фотографували біля так званої ростовки.  Ви бачите це фото з анкети заарештованого, яка велася в ізоляторі. На ньому він ймовірно у взутті. І от його зріст у взутті, як ви бачите, 185 см (праворуч вже нами домальований для порівняння злочинець теж у взутті зростом 172 см. Проте на наші запити ізолятор відповідав, що інформація про зріст Антоненка є секретною, що до нього застосовані нібито заходи захисту. І саме тому йому і його адвокатам відмовили надати цю анкету, де містилася інформація про його зріст і його фото біля “ростовки”. Ми у подальшому отримали цю інформацію лише за ухвалою слідчого судді..

Ми також клопотали про проведення експертизи, щоб виміряти зріст пана Антоненка. Вона була проведена не одразу, а стороні захисту, яка клопотала про проведення цієї експертизи, офіційно повідомили ці результати аж у червні — через 4,5 місяці. І весь цей час пан Антоненко перебував під вартою. 

Після завершення досудового розслідування 22 травня нам повідомили про відкриття матеріалів в порядку статті 290 КПК України. Однак ці матеріали нам ще майже 20 днів не показували. Ми їх отримали лише 10 червня, і то завдяки масовим протестам. Завдяки акції “Аваков відкрий докази”.
Таких порушень за свою практику я ще не бачив. Крім того, навіть без занурення в суть висновків експертиз  — я обіцяв не надавати оціночні судження, а оперувати виключно фактами — ми побачили жахливі підроблення. Одне за одним.

Лише як приклад – якщо підсумувати акти здачі-приймання по усіх експертизах, які так званий “експерт” Ірхін проводив в грудні 2019 року, то вийде, що він працював 60 годин на добу.

За ці намальовані експертизи в обвинувальному акті нам була виставлена сума 169,6 тисяч гривень. Зверніть увагу – я не торкаюсь суті висновків цих експертиз, вони взагалі не стосуються пана Антоненка. Але якщо зазирнути у зміст намальованого — там все зовсім плачевно.

Це лише один маленький приклад. Насправді пізніше ви побачите, що ситуація значно гірша. Що масштаби підробок кричущі.

Але це буде потім.

Знайомство з Юлією Кузьменко 💿

В подальшому в своєму виступі пан прокурор казав про знайомство пана Антоненка та пані Кузьменко і про їх спілкування. Про це казали мої колеги. 

Андрій Антоненко бачився з Юлією Кузьменко 1 раз до дня трагедії, вона була випадковим свідком у справі про ДТП, в якому постраждав син Андрія. Це трапилось 28.01.2016, о 18:30.

До загибелі Павла Шеремета вони зустрічались один раз і контактували через Facebook і телефоном всього декілька разів.

Однак Вам надають цілком маніпулятивні цифри. На цьому слайді з вступної промови прокурора вам показують не цифри контактів, які передують події злочину, а контакти за весь 2016 рік!

Якщо розібрати ці цифри за весь рік, то вийде зовсім інша картина.
до 21.07.2016 статистика така:
– одне sms повідомлення
– 10 телефонних дзвінків ніяких gprs
– 87 повідомлень facebook

Навіть 10 телефонних дзвінків — це декілька з’єднань поспіль, які фактично є перемовинами щодо ДТП (6 розмов з 29 січня по 1 лютого), по суду стосовно ДТП (один раз 15 квітня)  і три з’єднання по волонтерській діяльності (6 липня)  — всього три теми. Де-факто 3 контакти. Те ж саме видно з листування в Фейсбук – усі 87 повідомлень легко уміщуються на аркуш А4. Вони всі були представлені слідству.

От і вся правда про спілкування між двома обвинуваченими для готування такого серйозного злочину. Більше того, не лише цього, а, як ми пам’ятаємо, для планування цілої низки злочинів.

в жодному повідомленні, в жодному вмісті вилучених телефонів і комп’ютерів немає жодного натяку на змову чи екстремізм

І головне – в жодному повідомленні, в жодному вмісті вилучених телефонів і комп’ютерів немає жодного натяку на змову чи екстремізм. З листування стає очевидним, що вони не зустрічались. 

На цьому фоні абсолютно маніпулятивними виглядають натяки на знайомство пана Антоненка з нинішнім чоловіком пані Юлії Петром Кияном, який сьогодні присутній в судовій залі.

Він не є фігурантом справи, він має статус свідка і ні до чого не причетний. 
Знайомство з ним, зустрічі і спілкування ніколи не заперечувались захистом, але все це не доводить стосунків пана Антоненка з пані Кузьменко.

Якщо б слідство відводило пану Кіяну роль такого собі “зв’язного”, пан Киян сидів би на лаві підсудних. А так численна статистика його зустрічей з паном Антоненком і зустріч в пивбарі 18 липня 2016 року є абсолютно не релевантною і маніпулятивною інформацією, щоб заплутати суд. Відволікти, так би мовити, від основної тези.

Знайомство між паном Антоненком і пані Кузьменко до 21 липня 2016 року було суто віртуальним.

Вкрай дивною і я б сказав цинічною є демонстрація фрагменту листування в Facebook між обвинуваченими нібито про вчинення якогось вбивства. 

Насправді це історичний факт. Вони обговорюють цілком реальну ситуацію, яка сталася в той час. Це обговорювалося багатьма членами суспільства. Не коментуючи цю справу скажу, що офіцери 8 полку спецпризначення підозрювались у вчиненні вбивства Олега Куницького.
Обговорення цього в 2017 році ніяк не свідчить про якийсь зв’язок із вбивством Павла Шеремета.

Міф про поведінку телефонів 💿

У своїй вступній промові пан прокурор озвучував інформацію слідства про нібито незвичну “поведінку телефонів” обвинувачених.. Проте в матеріалах справи слідство чітко зазначає, що напередодні ввечері телефон пана Антоненка востаннє був активний в мережі Київстар о 23 годині 24 хвилини, а наступного дня вранці він отримав перший вхідний дзвінок о 7:23.
Також слідство зазначає, що весь цей час телефон пана Антоненка перебував, як зазвичай, і як він сам постійно стверджує, у нього вдома, на вулиці Старовокзальній.

Що ж було в цьому надзвичайного?

Ми провели аналіз за весь 2016 рік, щоб з’ясувати час, умовно кажучи, “прокидання” і “засинання” телефонів обвинувачених. Ми фіксували час першої активності після третьої години ночі (назвемо це – телефон прокинувся) і останньої секунди розмови або смс повідомлення  ввечері, точніше до третьої години наступного дня.

На графіку ви бачите, що відлік починається з 3 години і до 27 години, тобто 27 година – це третя година наступної календарної доби.
Такий приблизно графік можна побудувати по активності телефонів кожного з нас.

На цьому графіку чітко видно, як упродовж року коливалися ці показники. В деякі дні спостерігаються такі собі викиди – значні відхилення від середньої лінії. Занадто пізні або занадто ранні дзвінки — надзвичайна поведінка.  Сама по собі вона ні про що не свідчить.

Але якщо подивитися на активність в роковий вечір напередодні злочину і вранці 20 липня, то позначені зірочкою на цьому графіку останній і перший дзвінок є абсолютно звичайними! Вони нічим не відрізняються від інших днів, хіба що пан Антоненко доволі рано прокинувся в той день, але це має слушне пояснення — його вхідним телефонним дзвінком розбудив його друг, який заявлений нами як свідок. 

На цьому графіку ті ж самі дані відображені у вигляді стовпчастої частотної діаграми. По вертикальній осі доба розбита на сегменти по 15 хвилин (як і раніше з 3 по 27 годину) і визначено по горизонталі величину частоти — скільки ж за рік було таких днів, коли перша і остання активність телефону потрапляла у відповідний 15-хвилинний інтервал.

І, як ми бачимо на цій частотній діаграмі медіана “прокидання телефону” (синій колір) потрапляє приблизно на на 10 годину ранку. Я підкреслюю, це не означає, що пан Антоненко так пізно прокидається, це означає, що він в цей час частіше за все вперше користується телефоном в мережі оператора. Таких днів більш за все,  як ми бачимо, дивлячись на найдовший стовпчик — 25 на рік. Аналогічно найтиповіший час “засинання телефону” (тобто час останнього використання) — 22 година. Червоний колір. Таких днів — 26 на рік.

А інтервал 23:15 – 23:30 помічений зеленим кольором — зовсім недалеко від медіани. Таких днів було 13 за рік. Тому казати, що вечір 19 липня 2016 року був якимось видатним — це принаймні дуже груба помилка. Аналогічно, час першої активності наступного дня (помічений на графіку жовтим кольором) менш типовий, подібних  днів було всього 5 на рік, але навіть за цих обставин тут немає нічого надзвичайного. Ба більше, ми знаємо чому — вхідний дзвінок свідка. 

Все майже те саме можна повторити і про телефон пані Кузьменко.
19.07.2016 телефон Кузьменко в останнє активний о 19:15, зранку 20.07.2016 перший вхідний 09:15  що абсолютно характерно для нього. Весь цей час телефон знаходиться на вулиці Урлівській, за місцем її тодішнього постійного проживання. Нічого надзвичайного з ним не відбувається.

На графіку, який побудований за таким самим принципом, що й активність телефону пана Антоненка, видно що ці дні — вечір 19 липня і ранок 20 липня 2016 року у пані Кузьменко взагалі, підкреслюю, взагалі, не є флуктуаціями, тобто не відрізняються від середнього значення. Якщо у пана Антоненка трохи незвичний ранній підйом зранку, то у пані Кузьменко взагалі немає жодного відхилення.

Аналогічно на частотній діаграмі, яка побудована за таким самим принципом, що й стосовно телефону пана Антоненка, ми бачимо, що пані Кузьменко найчастіше користується телефоном вперше між 7 та 7:15 ранку — 80 прецедентів, типовий час засинання телефону 19:30-19:45 – 21 прецедент за рік. Під час подій (зелений стовпчик) остання активність 19:15 – 19:30 — 14 прецедентів за рік. Наступного дня прокидання о 9:15 утворює 10 прецедентів за рік.

Таким чином, усі нісенітниці про надзвичайну поведінку телефонів — просто-напросто фантазія, безвідповідальна балаканина, в розрахунку на те, що ніхто перевіряти не буде. Люди вночі спали як зазвичай і це обвинувачення ставить їм у провину.

Фантазії Авакова і Геращенко про міну 💿

Пан міністр та його заступник вигадали мем про “половинку міни МОН-50”, який намагаються виправдати кумедними фантазіями про дірки. В предметі, який був знайдений неподалік від помешкання пана Антоненка, у вихолощеному корпусі, є додаткова дірка. І мовляв саме тому, цей предмет має відношення до можливого вчинення злочину! Фактично висновки посадових осіб зводяться до того, що все, що має дірки може бути застосоване для вчинення кримінального правопорушення.

Це маніпулятивна заява і в ній стверджується, що дірка була зроблена для того, щоб вкручувати детонатор, хоча тут є 2 місця, куди детонатори штатно розміщуються. Однак ця м’яко кажучи неточність є насправді показовою.
Подивимось, як же вилучався цей предмет, як стосовно нього умисно створювалися чутки, плітки і хто був джерелом цих чуток.

Міф про Інну Грищенко 💿

Чому в цьому кримінальному провадженні з’явився пан Антоненко і інші фігуранти. На них, так би мовити “вийшли” через обвинувачених в іншому провадженні. Постійно, і навіть під час вступної промови прокурора, постійно згадується подружжя Грищенків — Інна і Влад, які не мають жодного відношення до цієї справи. Вони не допитувалися в ній навіть як свідки, принаймні жодних згадувань про це в матеріалах ви не знайдете.

Оскільки це було у вступній промові прокурора, ми змушені знову повертатися до цієї теми. З Владом Грищенко пан Антоненко взагалі , підкреслюю взагалі ніколи не був знайомий. А з Інною Грищенко він побачився вперше в 2019 році на концерті.

Натомість, вам шановний суд, згодовують подібні слайди. І на них зазначено, що за інформацією з соціальних мереж нібито пан Антоненко і пані Грищенко мали певний зв’язок, були знайомі на день вчинення кримінального правопорушення і так далі. Проте, це все маніпуляція.

Зверніть увагу, що ця інформація взята зі сторінки Facebook саме пані Грищенко, а не пана Антоненка. І там написано “Мріїї мають здійснюватися. Тепер і в мене є селхвак з Андрій Антоненко. Дякую за чудовий виступ”. Про що це свідчить?  Людина вперше побачила особу, пісні якої їй подобаються, і їй вдалося сфотографуватися з нею. Проте тут маніпуляція не тільки в цьому. Дата! Дата, шановний суд. Дата, шановні присяжні і шановні представники потерпілих. Дата – 28 серпня 2019 року! Вперше людина побачила пана Антоненка на концерті в 2019 році. І через це кажуть, що нібито пан Антоненко і пані Грищенко пов’язані.

А насправді це просто команда пана міністра зі всіх сил напружується, щоб виправдати, як і у випадку зі скаженими половинками міни, чому вони усіх наших обвинувачених об’єднали в групу і чому на усіх брифінгах про Антоненка, Дугарь і Кузьменко 60% ефірного часу було чомусь присвячено Грищенкам.

Інсинуації з бородою 💿

Ми знов змушені повертатися до інформації з бородою,, бо це озвучує сторона обвинувачення, і, на жаль було озвучено в своїй вступній промові, прокурором. Проте знову, з, м’яко кажучи, неточностями.
Ми ніколи, взагалі нічого не казали про бороду пана Антоненка, тому що насправді портретна експертиза не впізнала на фото Антоненка. Однак обвинувачення демонструє очевидно неправдиву і нерелевантну інформацію. 

Фотографії на цьому слайді нібито датовані травнем 2016 року з розбіжністю в 3 дні. Подивіться на скільки за ці три дні пан Антоненко постарів і наскільки у нього виросла борода! Чому так відбулося? (Це не наша інформація, це слайд зі вступної промови прокурора).

Тому що насправді ця фотографія була зроблена не в 16му році, а в 12 році! Для чого це було зроблено? Щоб притягнути за вуха те, що у пана Антоненка борода в 2016 році мала форму, схожу на бороду особи на відео.

Однак факт залишається фактом — справжні фото існують в соціальній мережі Facebook і станом на 19 липня 2016 року, і станом на 21 липня 2016 року на них видно, яка була форма бороди пана Антоненка саме на час, коли було вчинене кримінальне правопорушення.

І для порівняння тут  зображений злочинець 21 липня 2016 року з камер відеоспостереження, у якого зовсім інша форма бороди — немає цих бакенбардів і взагалі за формою вона інша.

Звісно, під час вивчення матеріалів ви зможете зробити власні висновки. проте наразі вже той факт, що стороною обвинувачення бралися інші фото, не найближчі фото за часом до дати вчинення злочину, а інші, для того, щоб нібито підтвердити причетність пана Антоненка, свідчить про те, що вашою думкою намагаються маніпулювати.

Маніпуляція з геоміткою Юлії Кузьменко 💿

І наостанок. Не міг не побачити кричущу маніпуляцію під час виступу пана прокурора стосовно мобільного телефону пані Кузьменко. Було заявлено, що під час огляду мобільного телефону пані Кузьменко, було знайдено нібито геолокацію неподалік від місця злочину.  І наголошувалося, що у третій з чимось годині ночі вона перебувала недалеко від місця злочину. Проте неточності — знову неточності — диявол в деталях. 

Закладення вибухівки відбувалося 20 числа о другій 38!
А ця “точка” вам демонструвалася і казалося що ось, пані Кузьменко перебувала тоді у місці вчинення злочину датована 19 числом —- за день до того!!

Окрім того, мобільний телефон Юлії Кузьменко це Iphone Xs Max, який почали випускати у 2018 році, а геотег був знайдений нібито за 2016 рік.

Я прошу вас з цього зробити один-єдиний можливий висновок. Я прошу вас, будь ласка, будьте об’єктивними. І зверніть увагу, що якби особи, які обвинувачуються у вчиненні злочину, були дійсно винними, не було б потреби вигадувати усю цю маячню, і “неточності” як я їх називаю, у тому числі в промові пана прокурора.

Читайте також: 

Справа Антоненка та ін. Список свідків обвинувачення та їх показань

Вступна промова прокурора у справі Шеремета. 37 фото 8 відео

Промова адвоката Андрія Антоненка Дмитра Кругового

Промова адвоката Андрія Антоненка Дмитра Кругового

 

Вступна промова адвоката Дмитра Кругового у кримінальному провадженні № 12020000000000490 від 22.05.2020 за обвинуваченням Антоненка Андрія Сергійовича (Riffmaster), Кузьменко Юлії Леонідівни та Дугарь Яни Сергіївни у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 5,12 ч. 2 ст. 115, ч. З ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України 

Це - текстова версія. Частини 4-5 (адвокат Круговий) 

   Дивитись цю промову на YouTube



Початок Частини 1-3 (адвокат Кулик) читайте або дивіться на  каналі YouTube. 

  Стенограма промови адвоката Кулика зі слайдами і відео
   Дивитись на YouTube


Зміст

Клацніть на текст, щоб перейти до розділу, на диск 💿  для перегляду відео

  1. Огляд доказів захисту 💿
  2. Підсумок 💿

Дякую, Ваша честь! 

Шановний суд, шановні учасники процесу. 

Я спробую дещо анонсувати ті докази, ті матеріали, якими будемо спростовувати доводи сторони обвинувачення.

4. Огляд доказів захисту 💿

В першу чергу, як це не парадоксально, цим доводом буде саме те, що назбиралось протягом вже  дев’ятьох місяців у слідства. Перш за все, давайте подивимось на мотив, про який вже всі чули. Всі ми знаємо, в справі його немає зовсім.

За версією слідства, три особи, раніше не знайомі між собою – дитячий хірург, вчитель музики, медсестра, з незрозумілих причин, вирішили об’єднатись в одну організовану групу та вчинити злочин, особливо тяжкий злочин — вбити людину. Я не буду зупинятись, дуже детально на мотиві, наданні розвернутості, давайте розберемо ті докази, про які ми вже знаємо, навіть не заглядаючи в матеріали справи, які так чемно презентував прокурор.

Непрямі докази 💿

Перше —  я назву цей розділ “непрямими доказами” — це рух зловмисників. 

Google i Facebook  підтверджують, що пан Антоненко 19.07.2016 прибув додому на вул. Старовокзальну 7В о 21:10:58 і знаходився там до 11:15:23 наступного дня.

До 0:55 він використовував свій телефон у мережі  Facebook. Зранку о 7:23 спілкувався з другом.

Він міг встигнути з 0:55 до 2:15 ранку прибути зі Старовокзальної в район О.Гончара, однак яким чином при цьому він не потрапив в поле зору жодної відеокамери? Як він повернувся на Старовокзальну? На ці питання обвинувачення відповіді не дає.

Ми покажемо, що Андрій Антоненко приблизно о 21 годині прибув до себе додому, на вулицю Старовокзальна 7В, і знаходився там, використовуючи свій смартфон. Це підтверджується даними трекінгу Google, Facebook і показаннями осіб, з якими він спілкувався смартфоном (тобто спілкувався саме він, а не інші особи). Телефон був в мережі WiFi і не вимикався. Остання активність зафіксована о 0 годин 55 хвилин 20 липня 2016 року. В цей проміжок часу невідома особа вже лазила під машиною Олени Притули, що вибухне наступного ранку.

Ми також покажемо, і це підтверджує поліція що зранку о 7:23 пан Антоненко вже спілкується телефоном зі свідком, а телефон знаходиться на вул. Старовокзальній – і це у тому числі підтверджує сторона обвинувачення.

Ми не кажемо, що це пряме алібі, однак ці обставини змусять суд поставити питання перед прокурором: Яким чином Антоненко не маючи підземного тонеля, гелікоптера, телепорта, килима-літака, ступи, мітли, шапки-невидимки тощо міг переміститися між першою та другою годинами ночі з вулиці Старовокзальної в район вулиці Олеся Гончара і повернутися назад на Старовокзальну, не потрапивши при цьому в об’єктив жодної з камер відеоспостереження? При тому, що злочинці “засвітилися” принаймні на 12 камерах

Ми покажемо вам, що зранку, 20 липня о 7:24 пан Антоненко спілкувався зі своїм другом, який також буде допитаний, я сподіваюсь, в цьому провадженні, як свідок. І зверніть увагу, Ваша честь, я казав що останнє спілкування ввечері відбулося о 0:55, коли ми вже знаємо точно що о 0:22 невідома особа вчиняла невідомі маніпуляції з автомобілем Олени Притули, на якому загиблий Павло Шеремет того ранку виїде на роботу та, на жаль, загине.

Зріст та зовнішність 💿

Прямі докази — зріст та зовнішність.

Другий момент, це вже про прямі і основні докази, на які ми посилаємось. Це відео демонструє як проводилися експертизи зросту зловмисників. Воно взяте з матеріалів експертиз 2016 року, і ніяк не редагувалося. Ми його лише троки прискорили і накреслили умовні лінії. І умовне позначення в лівій стороні екрану. Експерт, керівник відділу головної експертної установи МВС,  теж використовував подібні умовні лінії, але на стоп-кадрах. На цьому відео зображений поліцейський статист. Будь-ласка зверніть увагу на дату: 3 серпня 2016 року, ще 2 тижні не пройшло з моменту вбивства, усі статичні предмети на стоп-кадрах співпадають, тож ми можемо впевнено казати, що положення камер не змінилось. Статист, тримаючи належним чином повірену нівелірну лінійку, за допомогою уровня виставляє її суворо вертикально. Кожний погляд в камеру — це стоп-кадр і фіксація положення лінійки. Далі ми вже змонтували зображення лінійки на кадрах і з’єднали її риски трьома лініями. Зелена лінія — 160 см, жовта — 170 см і червона — 180 см відповідно.

І ось замість експерта на екрані залишаються умовні лінійки та ці лінії, і на екрані Ви бачите  зображення підозрілих осіб в ніч імовірного закладення вибухівки. Слід звернути увагу на стоп-кадри, коли особа з бородою наступає на червону лінію внизу і ледь-ледь торкається головою, навіть не дотягнувшись, тонкої умовної лінії. І по цій лінії ми бачимо її зріст. І ця  лінія … жовта !!! Сто сімдесят сантиметрів! У взутті!

Ми чітко бачимо три стоп-кадри на одному відео і один стоп-кадр — на іншому — з сусідньої камери на вулиці Липинського. Зараз зачекайте, статист закінчить свою роботу і ми чітко побачимо цей четвертий стоп-кадр. Ми бачимо тих самих осіб, які до речі мають головний убір, взуття, можливо вони сутулі, можливо я не знаю ще якась горбатість є, ми бачимо зріст який фіксується таким саме способом — дивіться стоп-кадр …. 

І на цьому стоп кадрі … теж жовта… особа у взутті і капелюсі ледь-ледь дістає до жовтої лінії. Тож її зріст 170 см у взутті і капелюсі.

Висновок експерта. Том 33 аркуш 16. Це вже результат того ж дослідження покладеного на папір, де ми бачимо, що зріст особи на відео з урахуванням похибки у зв’язку з нечіткістю зображення, знаходженням особи в постійному русі, можливою відмінністю в осанці фігури, наявністю кепки на голові та з невідомою товщиною підошви взуття, що знаходиться на особі. І цей зріст її знаходиться на рівні  170 см. Можливо відхілення +-3%, або +- 5 см.

Наступне відео. Це вже 9 серпня. Інший досвідчений експерт, керівник іншого відділу ДНДЕКЦ МВС України, проводить таку саму експертизу. Ще раз наголошую: це офіційне відео, яке надає сторона обвинувачення і воно є в матеріалах справи і я сподіваюсь воно буде досліджене. І знов таки, як не парадоксально, це є доказом на користь сторони захисту.

Тут ви бачите стоп кадри, зріст особи був зафіксований на рівні 171-173 см, особи з бородою, яку так вперто сторона обвинувачення асоціює з Андрієм Антоненком.  

І знов же такий саме висновок. Том 33 аркуш 31.  172 см +- похибка 5 см 16 мм,

Таким чином враховуючи обидві експертизи, ми бачимо, що діапазон в я кому вони перетинаються, знаходиться на рівні 166,84 см. Це мінімальна межа, і максимальна 175 см. За великим рахунком, слід брати такий діапазон зросту, щоб він не суперечив жодній з двох експертиз. Інакше буде порушено презумпцію невинуватості. Якщо зріст особи не попаде хоча б в один з двох інтервалів — це вже має трактуватись на користь захисту.

Тож маємо  166,84 —  175 см зріст підозрілої особи з бородою. Саме таку особу з такою визначальною ознакою слід шукати як вбивцю Павла Шеремета.

Який же зріст нашого підзахисного? Чи потрапляє він в цей діапазон?

До вашої уваги висновок габітоскопічної експертизи, яка була проведена за клопотанням сторони захисту наприкінці лютого 2020 року, після числених скарг і вимог до органу досудового розслідування.

Том 36 аркуш 78. Довжина тіла (зріст) 179,6-179,7 см.

Тобто зріст пана Антоненка без взуття дорівнює 180 см як і зазначено в його військовому квитку, який ми представили ще в грудні минулого року. 

Таким чином зріст пана Антоненко знаходиться поза межами визначеного експертами діапазону.

Це однозначно не та особа.

Зріст Антоненка відрізняється від зросту зловмисника настільки суттєво і в такий бік, що це повністю спростовує усю конструкцію обвинувачення.

Обвинувачення може казати, що зріст особи на відео трішки викривлений через його природню осанку  під час ходи, сутулість якусь, але не можна сказати що пан Антоненко за ці роки підріс на 10 см. Чи міг Злочинець ходити на ходулях, щоб здаватися вищим? Міг! Але він не міг підрізати собі ноги, щоб маючи зріст 180 см, здаватися на 10 см коротше! Експерти чітко зазначили, що осанка і хода можуть впливати на зріст лише у визначених межах — 3%.  

В ході судового розгляду ми продемонструємо, використовуючи виключно дані матеріалів обвинувачення, що Антоненко не може бути особою на відео, поза допустимим рівнем похибки. 

За умови максимальної похибки, якщо злочинець був босий і неймовірно сутулий, його антропометричний зріст у розпрямленому стані ні за яких обставин не може перевищувати 177,2 см. 

ЧОМУ? 

Що таке “поза межами допустимої похибки”?
Прокурор в своїй промові цинічно заявив “всього-навсього 2 см”, навіть забувши правила заокруглення – насправді 3 см. Але це не важливо. Експерти визначили максимальний рівень помилки і саме цей, максимальний рівень перевищено — зріст Антоненка без взуття і кашкета лежить поза межами допустимого діапазону

На малюнку ми бачимо пояснення щодо ступені відхилення від визначеного показника в межах допустимої похибки. 

Наприклад, найбільш ймовірний — середній зріст із відео, який встановили  експерти — це 172 см. 

Цілком можливо, що внаслідок дії випадкових факторів, він буде подекуди відхилятись від середнього значення.  В бік збільшення або ж в бік зменшення

Але такі значення як 175 і 169 см, які лежать вже на межі допустимого інтервалу — значно менш ймовірні, крайні показники — 177 та 167 см — на рівні фантастики, а все що поза межами цього інтервалу слід взагалі відкинути. 

Бачите ми навіть можемо визначити певний відсоток — що таке “на рівні фантастики”.

99,7% визначають, що результат вимірювання лежить в середині інтервалу трьох дисперсій, або як кажуть, трьох сигм.

Згадаємо шкільну програму з математики для 11 класу.

Так зване «правило трьох сигм», яке застосовується в статистиці і усіх точних науках. Воно відомо кожному вченому, який щось міряє.

Це закон ймовірності відхилення від середнього значення. 
Він каже, що ймовірність відхилення від середьного розподіляється за нормальним законом, за такою кривою. 

Це — так звана крива Гауса або Гауса-Лапласа. 

Суть в тому, що ймовірність такого відхилення  з віддаленням від середнього шалено падає за законом 68-95-99,7. На першу третину припадає 68% на першу і другу – 95% усіх випадків, на перші три значення сігма попадає 99,7%. 

В нашому випадку як раз одна сігма це відхилення від середьного на 1%.  На малюнку ми бачимо, що ймовірність відхилення на 4 сігма складає 0,0003%. 

Для чого я все це зазначаю? 

За цим законом відхилення від середнього значення, скажімо на 1 см і відхилення від межі інтервала на 1 см — це зовсім не одне і те ж саме! Якщо відхилення від середини цілком можливе, то на краях відрізку 1 см — це вже аж ніяк не “всього навсього”.

А в цифрах стосовно нашої справи це виглядає так. 

Якщо три-сигма інтервал експерт визначив як 166,1 — 176,1, то ймовірність перевищення межі 176,1 (3 сигма)  хоча б на міліметр — складає 0.15%. Ймовірність перевищення межі 177,8 (4 сигма) — 0, 0003%. А пан прокурор пропонує нам повірити у відхилення в 5 сигма! Це приблизно 1 шанс на 4 мільйона!

Зупинюсь. Можливо, комусь це може здаватися високими матеріями.

Якщо складно це зрозуміти то давайте такую аналогію проведу, друг мені підсказав, з холодильником. Уявіть собі холодильник, який викрали —  ми знаємо модель холодильнику, проводиться слідчий експеримент, цей холодильник ми намагаємося пронести через двері ліфту або вхідні двері давайте на ліфті зупинимось. І він не пролазе, не пролазе всього навсього блядь на 2 см, прокурор каже це всього 2 см , але яка різниця скільки то сантиметрів,  якщо холодильник не пролізає, так само і Антоненко не пролізає у визначений експертами діапазон, так само холодильник не їхав тим ліфтом, як і Антоненко не йшов тією вулицею. Вночі 20 липня 2016 року…. 

Портретна і психологічна експертиза 💿

Портретна експертиза Андрія не впізнала. Це слайд з презентації МВС

Незважаючи на маніпуляції, про які вже казав колега, незважаючи на те, як намагалися викликати когнітивне упередження, показуючи фото кілера і підписуючи його іменем пана Антоненка, щоб будь-яка інша теорія вже на думку не спадала. Тож, показали вам слайд з вбивцею, підписали “Антоненко” а у висновку насправді “не знаємо хто це”.

Психологічна хода. 

Або психологічна невербальна поведінка. Ми не знаємо що це таке, але в матеріалах провадження є психологічне дослідження, за яким наші експерти, теоретики  чи практики, винайшли спосіб ідентифікувати особу за “психологічними ознаками ходи”, “маркерами невербальної поведінки”, дуже складна концепція, я трошки згодом розберу.

Зараз зверну увагу лише на те, що в наукових джерелах ані у Вікіпедії, ані в інших пошукових системах ви ніколи не знайдете такого словосполучення “невербальна поведінка“. Це грубий професійний жаргон, само по собі словосполучення абсурдне, є лише термін “невербальна комунікація” — те, як ми передаємо інформацію без допомоги мови.

Але нещодавно автор цієї експертизи пан Юрій Ірхін (ми вже його згадували сьогодні) , заявив таке

Трошки запізно пан Ірхін вирішив дати таке інтерв’ю, він би міг дати його раніше слідчому Подоляку, тоді ми б з вами тут можливо і не зустрілись.

Усі без виключення вчені, до яких ми звертались, зазначають, що пан Ірхін в своїх дослідженнях зловживає термінами, які виглядають по-науковому, але яких ви не знайдете в жодній науковій роботі або статті. Жодною мовою. 

Починаючи з терміну “невербальна поведінка” і далі:

  • просторово-часові структури зовнішнього вигляду
    психолого-функціональні ознаки 
  • конституційна тілобудова (вершково-масло масляне)
  • діагностично-значимі маркери ознак (маркери ознак — це взагалі безумство якесь, як “фекальне лайно”)
  • психолого-функціональні ознаки конституційної тілобудови (комбінація маячні)
  • кінематичні та динамічні особливості (чим цікаво вони відрізняються? психологи знають різницю?)
  • діагностично-значимі маркери особливостей (знову діагностично-значимі маркери, загугліть – не знайдете)

Послухайте цю ахінею, на підставі якої людей кинули за грати: 

– Рухова моторика
– Конгруентність окремих функціональних індивідуальних кінематичних та динамічних особливостей рухової моторики та індивідуально- психологічних зовнішньоповедінкових ознак особи №1 та особи №2

Щоб ви розуміли, термін “конгруентність” в психології має зовсім інше значення. Узгодженість інформації, несуперечність її мовлення, уявлень, переконань між собою; в ширшому сенсі — цілісність, самоузгодженість особистості взагалі. Щирість.  Цей же діяч вживає термін “конгруентність” замість “однаковість”, щоб створити перед вами уяву про недосяжність його рівня знань для вашого пересічного мозку.  Ви можете подумати, що цей або усі інші наукові терміни занадто для вас складні, і що вам просто не осягнути вершин або глибин думки цього самозваного вченого. Але, як з’ясовується, ці терміни невідомі науці взагалі. Виявляється  пан Ірхін вигадав їх сам!

“Рухова моторика”, “просторово-часові структури”, “конгруентність особливостей маркерів ознак”, багато чого цей “біхевіорист” понаписував… я б це назвав “психологічним портретом ніг і рук”.  А в підсумку — “пряма спина”, “ведмежа хода”, “розхитує руками”. 

Психологічний портрет ніг і рук, який намалювали вам українські так звані “експерти” також ніде в світі не може ідентифікувати особу. Мій колега Тарас Безпалий, вже казав на минулому засіданні, що цих експертів було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за проведення дослідження за відсутності методик, за те що відсутнє будь яке наукове обґрунтування висновків психологів, тих, які винайшли спосіб ідентифікувати, знайшовши психологію в ході людини.

Криміналістичний аналіз ходи Айвона Бірча 💿

Те, про що згадував пан Ірхін в інтерв’ю, яке ви дивились на відео, про ідентифікаційну частину — це основний і єдиний доказ сторони обвинувачення —  так званий криміналістичний аналіз ходи Айвона Бірча.

Британський експерт, Айвон Бірч був залучений з порушенням процедури і його послуги оплачувались у незаконний і непрозорий спосіб. Немає жодних підстав стверджувати, що вони оплачувались КНДІСЕ з Державного бюджету відповідно до ст.5 і 23 Закону України “Про судову експертизу” . Витрати на оплату його послуг не зазначені в обвинувальному акті. Вони також відсутні на прозорро. Це виключає його участь не лише з формальної точки зору, але й також тому, що це викликає сумніви в неупередженості.

Айвон Бірч  підписав український текст, не знаючи української мови. Його висновок не відповідає стандартам за ступенем впевненості. Він не міг вжити слово “достаній” доказ, воно просто відсутнє в британських інструкціях.

Айвон Бірч, працюючи видалено,  отримував відео і інструкції у позапроцесуальний спосіб. 

Як це вплинуло на результат? 

По-перше, у нас є сумніви в еталонних відео. 

По-друге,  Бірч, не маючи уяви про зміст постанов слідчого, отримував інформацію і документи у такого собі Максима Рибачука, процесуальний статус якого не відомий. 

І що тут такого? Дуже просто – неправильно зазначені поставлені питання. Скоріш за все йому було запропоновано обрати найбільш схожу за ходою особу з замкнутого кола, і про це він сам пише в своєму висновку.

Ми також продемонструємо, що так званий британський криміналістичний аналіз ходи не застосовується як основний доказ. Ми вже ознайомлювали Вас з повідомленням Скотланд-Ярда про це. 

Афера Шеремета. Скотланд Ярд спростовує фантазії очільників МВС і КНДІСЕ. Документ

Хочу наголосити, що хоча ми взагалі не вважаємо поважного пана Бірча належним експертом у справі, адже його залучення не відбулося відповідно до закону, його робота оплачувалась не з Державного бюджету, як вимагає закон, а з непрозорих джерел, ми все ж таки подивимось на його висновки (том 33 аркуш 53 та аркуш 97)  і побачимо такі слова.

Подальший розгляд ролі та доказового значення криміналістичного аналізу ходи представлено в підручнику для судів, опублікованому Королівським товариством і Королівським товариством Единбурга, 2017….

Давайте ознайомимось трошки, зовсім поверхнево з цим підручником. На сторінці 6 ми з подивом побачимо таке:

  • немає жодних доказів, що хода є унікальною
  • немає надійної бази даних
  • немає опублікованих та перевірених рівнів помилок
  • не опубліковані дослідження методом чорної скриньки надійності та повторюваності аналізів. (я потім поясню що таке метод  чорної скриньки)

єдине таке дослідження , яке наближається до цієї конструкції, було проведено в 2013 році коли 7 досвідчених спеціалістів з ходи, з наперед відомими результатом хто зображений на відео , їм поставили задачу, хто є хто, хто зображений на відео, і методом, скоріш за все, випадковості вони вгадували. 

І рівень помилок склав 29%.

Коефіцієнт невдач 29%, тобто ймовірність того, що пан Бірч помилився, за найбільш оптимістичними підрахунками це як мінінмум 29%

Саме це є ціною поваги до людини, її життя, свободи, честі та гідності, недоторканості та безпеки.

Нерелевантніть МОН-50 💿

Нерелевантність, тобто неналежність корпусу міни МОН-50.
На жаль, ми маємо спростовувати ці жахливі фантазії, які там і сям лунають в промовах посадових осіб.

Антоненко за обвинувальним актом не ставиться виготовлення вибухівки. Тож давайте подумаємо до чого той корпус від міни МОН-50, якому так багато уваги приділяють міністри,  прокурор, слідчі, про що зазначав  колега під час попереднього виступу. 

Насправді цей предмет, жодним чином не має відношення до вказаного кримінального правопорушення, 

ця цитата з обвинувального акту повторюється 6 разів не встановлені особи протягом 2016 року незаконно виготовляли саморобний пристрій який в подальшому в той же період передали виконавцям вчинення злочину Кузьменко та Антоненко”, 6 разів це повторюється в обвинувальному акті. Питання, на яке я не зміг надати відповідь під час судового розгляду: якщо невідомі особи виготовили саморобний вибуховий пристрій, виходить вони після цього виготовлення корпус від міни МОН-50 віддали Антоненку, та казали “притримай в себе” або “забери як сувенір”. Що це за нонсенс? 

Тут Антоненко протягом 2016, 2017, 2018, 2019 років притримує корпус від тієї так званої “монки”. Ми бачимо 10 січня 2017 року, він виставляв відкрито її фото в соцмережах. 

Ми бачимо дату 10 січня 2017 року. Він фотографувався з нею для фотоматеріалів, які потрібні для його роботи. Ми бачимо цей корпус від міни, з намальованим на ньому “смайликом”. 

Невже ця настільки вибухо-злочинно-законспіровано-…, я не знаю ще яке угрупування, такий важливий доказ як корпус від міни могла зберігати на самому видному місті. 

Ваша честь тут питань бути не повинно. 

Мій колега перед цим довго і слушно пояснював, що єдине, що може пов’язувати злочин з мінами МОН-50, це ролики і втулка. Корпус міни МОН-50 Антоненка, містить всі ці елементи в повному комплекті, ми бачили відео на якому під час вилучення цього корпусу, спеціаліст вибухотехнік сказав, що всі ці предмети є, він казав поражаючи частини є на місці. Вони не можуть знаходитись в квартирі Антоненка і на місці злочину або в кімнаті для зберігання речових доказів одночасно. 

І тут в цьому місці ви можете вигукнути: якщо ця коробка не має відношення до злочину навіщо ж тоді її було ховати!? І будете абсолютно мати рацію! Бо усі роліки і втулки на місці і тому цей предмет не стосується вбивства Павла Шеремета. А хто ж про це міг знати? Або особа, дотична до розслідування або справжній вбивця! 

Справжній вбивця знав конструкцію вибухового пристрою і через це не став би нічого ховати, адже в його порожній коробці наявні всі осколки і втулки! А Антоненко не знав! Він, будучи раптово безпідставно обвинувачений в особливо тяжкому злочині, не маючи жодної уяви про те, чим вбили Павла Шеремета, почав панікувати, приховуючи те, що на його думку могло скомпрометувати. Саме тому, що гадки не мав що може послідувати за цим!

Свідок Олександр Положинський розказав обставини набуття Андрієм цього злощасного корпусу.

Ви також бачили  відео з його протоколу допиту слідчим, де він давав такі ж самі показання під присягою на досудовому розслідуванні та слідчому судді під час розгляду питання про продовження строку дії запобіжного заходу. 

В ході судового розгляду будуть допитані два свідки, які нададуть пояснення щодо обставин набуття паном Антоненком цього предмета, зокрема з чиїх рук він його отримав і що отримав він його у вихолощеному стані. 

Ми також покажемо, що більшість доказів, так як їх представило обвинувачення, є недопустимими.

Це як і обшуки без ухвали слідчого судді – з цього приводу ми подавали відповідне клопотання на підготовчому засіданні – так і “прослушка” і “наружка” без судових дозволів. Оскільки ми не добились від прокурора цих ухвал по НСРД, немає підстав вважати, що відповідні докази отримані законно.

Зокрема, ми вже сьогодні маємо усі підстави стверджувати, що ряд доказів спотворений, причому деякі – умисно.

5. Підсумок 💿

Нам поки що багато чого незрозуміло в цій справі. А саме не до кінця зрозумілі мотиви фальсифікації і механізми спотворення істини. Однак це не тому, що ми не намагались дізнатися, а тому, що сторона обвинувачення постійно поводиться як спійманий шулер. Ми не до кінця знаємо, коли і як цей шулер підтасував колоду.

Але на сьогоднішній день ми твердо переконані в невинуватості усіх трьох обвинувачених.

Тож підсумок.

Брати Гадюкіни, підсумували, що “Історія ходить по колу, а ми за нею…”

Світ стає свідком не першого випадку, коли людина зазнає хибного обвинувачення.

Понад сто років тому молодий офіцер французької армії був несправедливо звинувачений у зраді. Намагання очистити своє ім’я, відоме історії як “справа Дрейфуса”, розділило французьке суспільство і пролунало на весь світ. 

Та справа, як і ця, мала важливе значення для історії і репутації правосуддя в країні.

Справа Дрейфуса” – приклад того, як влада обрушила всі свої сили для дискредитації обвинуваченого за відсутності будь-яких прямих доказів його вини.

Ми можемо звернутися до цієї історії як до ілюстрації того, як справедливість, під тиском суспільства, може, нарешті, перемогти. 

На диво, купа збігів між справою Дрейфуса і цією. 

Пан Антоненко та інші обвинуваченні були звинувачені у вчиненні цього злочину першими особами держави. Це виключний випадок в історії України і цікаве чому це відбулось?

Ті події розгортались на фоні триваючої суперечки між Францією і Пруссією, яка в 1870 році окупувала Ельзас і Мозе́ль.

К 1894 року армія оговталась від поразки. Її керівники намагались створити культ в країні, при цьому зневажаючи саму республіку. Військові, більшість з керівництва яких були прихильниками монархізму, робили все, щоб не втратити владу і не допустити реформування армії. У зв’язку з вимогами з боку суспільства до кардинальних реформ, боротьби з монархізмом, армія шукала щось, що мало б підняти впевненість в її ефективності в очах людей, піднести націоналістичні настрої.

В 1894 році Міністра оборони Франції Огюста Мерсьє звинувачували в бездіяльності, що підпорядковані йому структури працювали неефективно. “Міністр, якого ніколи немає в офісі”.

 

Влітку того року контррозвідка знайшла повідомлення німцям, яке в майбутньому стане відомим як “бордерО”. 

Генерал Мерсьє вирішив, що “якщо злочинця знайдуть, заарештують і засудять, це буде політично вигідно”. Крім того, це “закриє рота крайнім правим і пресі”. 

Було підібрано особу винного. Ним став капітан артилерії Альфред Дрейфус, єврей, уродженець Ельзасу,який був окупований німцями, дуже легко було показати його зв’язок з ними. Фактично, проти Дрейфуса на початку грала його репутація як холодного і замкнутого або навіть пихатого персонажу, а також його цікавість.

Певні риси характеру, одні помилкові, інші природні, зробили звинувачення правдоподібними, перетворивши найпоширеніші дії повсякденного життя на доказ шпигунства. 

Щоб засудити капітана, потрібно було порівняти написи на “бордеро” з його почерком.

В розпорядженні Генерального штабу не було нікого компетентного в аналізі писемності. І тут на сцену виходить Майор дю Паті де Клам. Він вважав себе фахівцем з графології. Порівнявши бордеро з листами капітана він зробив однозначний висновок про схожість написів, а відтак категорично ствердив, що Дрейфус є автором бордеро. Цей висновок він відобразив у звіті.

Паралельно були залучені інші фахівці, які такий однозначний висновок зробити відмовились, бо вважали, що в бордеро та почерку капітана забагато відмінностей. 

Розчарований Міністр оборони Франції Огюст Мерсьє звернувся до Альфонса Бертільйона, винахідника системи бертильйонажу – системи ідентифікації осіб за їх антропометричними даними, але який не був експертом з почерку.

7 жовтня 1894 року, переконавшись, хто винен лише на підставі сумнівних знань про почерк альфонса бертільйона, міністр мерсьє прийняв рішення про винуватість Дрейфуса.

13 жовтня 1894 року Дрейфуса заарештовано. 

19 грудня 1894 року почався суд. 

Альфонс Бертільон, який не був фахівцем у галузі почерку, був представлений вченим першої важливості.

Під час судового розгляду він просунув теорію “автофальшивості” і звинуватив Дрейфуса в імітації власного почерку.

Підставою для обвинувачення і арешту Дрейфуса став висновок про схожість його почерку з почерком в бордеро, зроблений особою, яка не була фахівцем в цьому питанні. Підставою для обвинувачення і арешту Антоненка став висновок про схожість його ходи з особою з місця злочину, хоча такий метод не є науково обґрунтованим.

В подальшому Еміль Золя напише в своєму листі, який став відомим на весь світ, про учасників цієї справи таке: «Яка безодня недоумкуватих витівок, дурості і маячних вигадок! Низькопробні поліцейські прийоми, манери інквізиторів і гнобителів, самоуправство жменьки чинів, нахабно зневажають чоботищами волю народу, по-блюзнірському і брехливо посилаються на вищі інтереси держави, щоб змусити замовкнути голоси, що вимагають істини і правосуддя!».

Майор Бессон д’Ормешевиль в обвинувальному акті приділив більшу увагу “особі” обвинуваченого (де пліткували о звичках Дрейфуса, його любові до азартних ігор, знання німецької та прекрасну пам’ять), тоді коли “матеріальна” частина взагалі не була описана:

“Відсутність доказів – це доказ вини, адже Дрейфус все приховав!”.
22 грудня 1894 р. Дрейфус був визнаний винним на підставі експертизи та свідченнь людини, яка навіть експертом у відповідній галузі не була, і підданий найжорсткішому покаранню – розжалуванню та постійній депортації.

В серпні 1896 року, Жорж Пікар встановив, що Дрейфус не був шпигуном. Справжнім злочинцем був Фердінанд Естергазі, який в подальшому навіть зізнався в цьому.

Керівники Армії довго не визнавали своєї помилки. Після скасування обвинувального вироку в червні 1899 року, 9 вересня того ж року Дрейфуса повторно визнано винним та засуджено на 10 років. Тільки 12 липня 1906 року Дрейфус був повністю виправданий.


Протягом всієї цієї історії, Дрейфуса намагалась виставити негідником, злочинцем. Все це робилось для створення негативного образу в очах суспільства і правдоподібності звинувачень. Як і стосовно Дрейфуса, так стосовно Андрія, правда в тому, що він не мав і не має відношення  відношення до всього того негативу, який оголошувався про нього на презентаціях МВС.

Як би Андрій не старався створити образ “Конана”, “варвара”, “людожера”, “бойовика”,  він є музикантом, веселим і добрим хлопцем, чудовим другом, сином, батьком і чоловіком.

Якби слідчих не зупинила невідома сила в якийсь момент, ми б з Вами побачили доказ того, що Андрій в дитинстві жив в Бразилії і може легко втекти з України. 

Чи були в історії України приклади, коли поліція так завзято висвітлювала обставини розслідування злочину, знімало цілі многосерійні фільми, проводила брифінги за участі купи політиків? Єдина можлива відповідь на це питання – це все вистава!  Як і сто років тому один міністр вирішив, що “якщо злочинця знайдуть, заарештують і засудять, це буде політично вигідно”.

Завершальне слово 💿

Коли Ви думаєте про поліцію, що Ви собі уявляєте? Яка новина у вас перед очима? 


Чи можемо ми припустити, хоча б для себе, не в голос, що справжні організатори цього злочину мають вплив на поліцію і могли умисно направити слідство на хибний шлях обвинувачення непричетних осіб? Безумовно!

В ХОДІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ МИ ЗМУСИМО ВАС СТАВИТИ СОБІ ТАКІ ПИТАННЯ: 

  • Чи бачив хто-небудь Антоненка на місці злочину? НІ
  • Чи є свідки, які бачили, як він направлявся туди або повертався назад або як він готувався до злочину? НІ
  • Чи є свідки, які чули, що він згадував про цей злочин? НІ
  • Чи були знайдені де-небудь днк, відбитки пальців, сліди ніг або рук обвинувачених? НІ
  • Чи є на одязі сліди вибухівки? чи знайдені предмети виготовлення? чи знайдені які-небудь інструкції, фото жертви чи її автомобіля? НІ НІ НІ
  • Чи виявили численні прослуховування і підсадні «ка́чки»  в камерах  хоч який-небудь натяк на причетність? НІ
  • Чи є будь-які підстави вважати, що обвинувачені ненавиділи павла шеремета чи хоча б знали хто він? НІ
  • Чи знали обвинувачені станом на літо 2016 один одного? НІ
  • Чи знайдене серед їхніх  речей, гаджетів, записок хоч якесь спілкування  з третіми особами, які нібито все організували? НІ
  • Чи був хоч хтось з них пов’язаний з екстремістами, злочинними організаціями  або спецслужбами? НІ

А ЩО Ж Є?

Є експертиза ходи і психологічна експертиза ходи. Автор експертизи ходи Бірч каже, що помилка 29%, тобто кожний третій висновок хибний. Бірч підписав цю експертизу не знаючи української мови. А наші так звані експерти притягнуті до відповідальності за порушення інструкції про оформлення експертиз. І річ не у формальностях, річ в тім, що вони самоправно назвали ходу психологією, і діяли нікому не відомим авторським методом, не маючи жодної наукової роботи в цій галузі.

Все це буде для вас очевидним, коли обвинувачення представлятиме свої так звані докази. Коли ви подивитесь і вивчите їх, як вивчила сторона захисту. Я більше не буду їх коментувати. Бо їх нема.

І останнє. Ліричний відступ, про що ми не маємо забувати? Про те що ця справа не тільки про прізвища осіб, яких захист озвучує, або тих, що сидять на лаві, це ще й справа про тих, хто покриває справжнього вбивцю. І сторона обвинувачення, умисно чи внаслідок недбалості, цим займається. Не треба дати це їм зробити .  

Іменем загиблого Павла Григоровича Шеремета



Читайте також: 

Справа Антоненка та ін. Список свідків обвинувачення та їх показань

Британський експерт оприлюднив відкритий лист Авакову: Антоненка слід відпустити.

Промова адвоката Андрія Антоненка Станіслава Кулика

Справа Антоненка та ін. Список свідків обвинувачення та їх показань

Публікуємо повний список 263 свідків обвинувачення у “справі Шеремета” з конспективним викладенням їхніх показань, наданих під час досудового розслідування.

Цей список демонструє, що 223 свідка з 263, починаючи з 41-го  – це спам, намагання затягнути судовий розгляд справи на роки. Більшість з цих свідків нічого пояснити не можуть.

Пуста клітинка в показаннях означає, що нам не вдалося розібрати якість почерка або документа в цілому

Дивіться також.

Вступна промова прокурора у справі Шеремета. 37 фото 8 відео

П.І.Б Том Аркуш Що пояснює
1 Влада Х. 7 2-5 Допит особи (в описі записано як Хадеон) яка мешкає по сусідству з місцем події, (з того що вдалось розібрати) для власної безпеки встановив відеоспостереження та добровільно передає поліції відеозаписи з 14:00 годин 19.07.2016 по 08:00 годину 20.07.2016
2 Сергій С. 7 7-11 Працює охоронцем в Сварок, здійснює охорону будівлі по вул. Ів. Франка, 18/1. У них є камери відеоспостереження які фіксують вул. Ів. Франка та вул Липинського, відеозапис зберігається 3 доби. Копії відеозапису з 7 камер він на запит слідчого добровільно передав поліції за період з 19.07.2016 з 17 год 00 хв до 20.07.2016 до 08 год 00 хв. обсяг відео 32 гб
3 Роман О. 7 13-16 Працює охоронцем Сварог. Зазначає, що коли проходив місце трагедії побачів пошкоджену автівку Субару, йому здалось що це було ДТП так як деталі валялись біля автівки та стояли інші авто. На місці знаходився наряд поліції яким перехожі говорили що потрібно гасити вогнегасником автівку, але згодом автівка загорілась сильніше з середини. Також звернув увагу що з днища щось капало на дорогу, було схоже на підпалений платик. Лише після візити поліцейських з проханням надати відео він дізнався що то було не ДТП ,а вибух.
4 Віктор Б. 7 21-24 Пояснює що працює охоронником на вул Ів. Франка, та добровільно на запит поліції передає відео запис з камер відеоспостереження з камер що знаходяться на фасаді будинку Ів. Франка, 5
5 Людмила М. 7 122-126 Дає показання що на фасаді будинку по вул. Яр Вал, 22, розміщені три відео камери відео з яких берігається 1 доба, та надається на запит
6 Наталія В. 7 129-133 (з того що вдалось розібрати) допит особи яка працює неподалік міста подій, в допиті зазначено, що він від імені ТОВ надає відео з камер відеоспостереження.
7 Віктор А. 7 138-142, 143 Допит свідка який працює неподалік від місця події, в протоколі допиту він повідомляє що добровільно надає відео з камер відеоспостереження (камери фіксують бульвар Шевченка та вул Пер…ва)
8 Сергій Д. 10 1-4 Колишній волонтер аєророзвідка БПЛА. Знайомий Пуми та Бучі, багато про них розповідає, з Антоненко шапошне знайомство, бачив відео брифінгу йому здалось що це Антоненко з Юлею, колишня дівчина, сусідка Антоненко, також це підтвердила. Знає Гагаєва бачив Юлю. Під час допиту заявив сумнів в невинуватості підозрюваних. ЦЕ ЦЯ ОСОБА ПІД ЧАС ТЕЛЕФОННОЇ РОЗМОВИ ЗАЯВИЛА ЩО НА ВІДЕО РІФ, коли по ньоому проводили НСРД як можливого співучасника
9 Руслан Є. 10 22-24 Загальні відповіді на загальні питання конкретики ні якої, акцент робився на події 12.12.2019, скільки раз був вдома, чи дзвонив або писав Андрій і тд. ДОПИТ АГОНЬ!!!
10 Світлана А. 10 42-45 Загальні питання та відповіді які з найкращої сторони характеризують Антоненка
11 Олексій Є. 10 76-79 Допит стосувавався заяви Єрмілова щодо алібі, додатковий допит також щодо уточнення деталей його заяви про алібі
12 Олена Р. 10 95-104 Допитується майстер перукар по бриттю борід. Під час допиту їй демонструються три світлини Антоненка на які вона заявляє що на світлинах особа з бородою “Чін страп” і четверту світлину з місця та часу закладки вибухівки з злочинцем на яку вона заявляє що там також тикий тип бороди Чін страп але видозмінений дуже тонка риска яка з огляду на освітлення не проглядається
13 Радислав С. 10 105-109 Допитується майстер перукар по бриттю борід. Під час допиту їй демонструються три світлини Антоненка на які вона заявляє що на світлинах зафіксована некорегована борода і четверту світлину з місця та часу закладки вибухівки з злочинцем на яку вона заявляє що з огляду на погану якість точно вона сказати не може але допускає що борода на світлині 4 та світлині 3 одинакові, оскільки співпадає довжива, вуса, і світло може приховувати продовження бороди.
14 Сергій О. 7 147-151 Допит системнрого адміністратора, що добровільно видає відео з камер спостереженн, адреса не зазначена
15 Ігор І. 7 155-158 Допит керівника підприємства, директором магазину за адресою вул. Гончара, 16/48 на цьому будинку змонтовані камери відеоспостереження, відео з цих камер він передає працівникам поліції
16 Антон Б. 7 163-167 Під час допиту особа заявила що працює спеціалістом з АЙТІ в кафе, за адресою вул. Богдана Хмельницького, 48 та зазначають що адміністрація кафе надає відоезапис з камер спостереження які розміщенні на фасаді будинку
17 Олександр З. 7 168-172 Під час допиту особа заявила що працює головним інженером в ТОВ “Медгарант”, за адресою вул. Богдана Хмельницького, 48 та зазначають що адміністрація кафе надає відоезапис з камер спостереження які розміщенні на фасаді будинку
18 Оксана Т. 11 34-39 Допит особи, яка перебувала в приміщенні хостелу на вул. Старовокзальній 7В, та була свідком слідчих дій з. відшукання корпусу МОН-50, доволі докладно розповідає про події обшуку
19 Світлана Ф. 11 40-45 Допит особи, яка перебувала в приміщенні хостелу на вул. Старовокзальній 7В, та була свідком слідчих дій з. відшукання корпусу МОН-50, доволі докладно розповідає про події обшуку, вірно та скурпульозно зазначає всі слідчі дії начеб то під диктовку слідчого (почерк не розбірливий)
20 Олександр З. 11 46-48-57 Допит працівника офісу де був сховний макет МОНки, конкретики ніякої, все виключно взагалі
21 Кирил Д. 11 58-70 Допит одного з керівників з офісу в якому лежала МОНка, виключно загальна та позитивна інформація про Антоненка та його брата
22 Сергій К. 11 73-93 Допит начальника відділу фірми яка орендує приміщення де знайшли корпус МОН-50, пояснює загальну інформацію про те як коробка попала до них, хто кому телефонував, хто з ким спілкувався і тд. В поторному допиті акцент ставився на те що Руслан просив саме СХОВАТИ коробку, а не просто покласти
23 Костянтин Ш. 11 95-99 Допит працівника офісу де було виявлено коробку МОН-50, під час допиту він розповідає відому йому історію появи коробочки
24 Олександр П. 11 100-103 Під час допиту Сашко з гарної сторони характеризує Антоненка та розповідає оставини при яких у нього зявився макет міни МОН-50
25 Володимир Х. 11 185-189 Допит начальника саперів. Під час допиту він пояснює, що це бойова міна вихолщена кустарним шляхом,. Також зазначив, що готові вражаючи елементи на місці але про втулку не згадав. Потім зазначив, що корпус може бути використаний як бойовий заряд за умови розмішення в ній вибухівки любого тип. Отвір в міні може слугувати як для розміщення додаткового запалу та і для розміщення вимикача механізму підриву. Цей корпус не є ні макетом ні очбовим засобом, оскільки на місці вибухівки в останніх розмішена інертна речовина. На питання чи можливо її розділити зазначив що так і з цього вийде дві половинки міни меньшої потужності
26 Аркадій Д. 13 257-261 Допит колеги Юлії, в допиті (з того що вдалось розібрать) він виключно в гарному світлі описує Юлю, про її досігнення, про її відданість справи та патріотизм і тд
27 Аркадій М. 13 262-265 Допит колеги Кузьменко лікаря-хірурга, в допиті він розповідає про досягнення Юлі та характеризує її з найкращої сторони (все що вдалось розібрати з тексту)
28 Дмитро К. 14 7-12 Допит колишнього чоловіка Кузьменко, в допиті він характеризує Юлю з найкращої строни, та повідомляє щі нікого з оточення Юлі не знає
29 Петро К. 14 18-24 Допит цивільного чоловіка Кузьменко, в ньому він повідпомляє обставини знайомства та сумісного проживання
30 Сергій К. 14 36-44 Під час допиту зазначено обставини знайомства та спілкування з Кузьменко Юлею та Кияна в цілому надавалась загальна інформація
31 Ірина К. 14 49-56 Допит матері Юлії, в цьому допиті мати розповідає загальні обставини життя Юлії, та події що відбувались на передодні та після вбивства Шеремета. Адвокат в питаннях уточнив часи її відпочинку та можливості залиати сина
32 Леонід К. 14 62-79 Допит батька Юлії, в цьому допиті мати розповідає загальні обставини життя Юлії, та події що відбувались на передодні та після вбивства Шеремета. Адвокат в питаннях уточнив часи її відпочинку та можливості залиати сина
33 Ольга Ч. 14 83-86 Допит рідної сестри Юлії, під час допиту вона розповіда про відомі їй обставни знайомства з Кияном, про її волонтерську діяльність, стосунку з колишнім чоловіком та інші загальні питання.
34 Дмитро Т. 14 104-113 Допит власника “Пица Ветерано” під час допиту він пояснює обставни знайоства з “Пістолетом”, Пумой, Бучой розповідає їх відносини під час спільної роботи, в цілому загальна інформація
35 Володимир У. 14 117-122 Під час допиту надається інформація про знайомство з Юлею Кузьменко та про розмову щодо пакетів градів по Києву, ніяко конкретної інформації не надавалось
36 Вадим Є. 14 124-130 Під час допиту особа розповідає про знайомство з Юлею (були проблеми зі здоровям) загальні відповіді ніякої конкретики
37 Сергій Ч. 14 138-144 Допит чоловіка сестри Юлії, під час допиту він характеризує Юлю виключно з позитивної сторони, надає загальну інформацію
38 Наталія Г. 14 147-150 Допит знайомої сусідки Юлії, під час допиту вона повідомляє обставини знайомства та спілкування на підгрунті отримання консультацій щодо своєї дитини оскільки Юля дитячий лікар, розповідала про те, що підвозила Юліного сина до школи
39 Євген С. 14 153-156 Допит знайомого сусіда Юлії в якій він повідомлє загальну інформацію, коли познайомились та як спілкувались
40 Сергій П. 14 159 Допит знайомого сусіда Юлії, під час допиту він повідомляє загальну інформацію про знайомство та спілкування. Повідомляє про спілкування з Кияном, про те що підвозив Юліного сина до школи
41 Людмила С. 20 92 Товариш по службі Дугарь Я.С. Характерезує Дугарь Я.С. з хорошого боку.
42 Ростислав К. 19 80 Виконував бойове завдання з Дугарь Я.С. Інформацією по справі не володіє. Характеристику Дугарь Я.С. не надавав. Знає що Дугарь Я.С. має тату, але не знає як воно виглядає.
43 Оксана А. 19 165  
44 Андрій К. 19 172  
45 Олександр Б. 19 206  
46 Андрій Т. 20 225 Сослужбовець Дугарь Я.С. в 66 мобільному госпіталю. Знає про тату Дугарь Я.С., але як воно виглядає не знає. Не знає про захоплення та плани на життя Дугарь Я.С. Розпові що антропологічними та фізіологвічними особливостями Дугарь Я.С не володіє. Майже не спілкувався з Дугарь Я.С.
47 Петро Я. 19 218  
48 Євгеній Л. 19 221 Військовослужбовець в/ч А1126. Знайомий з Дугарь Я.С., характеризує з хорошої сторони. Стверджує. що Дугарь Я.С. покидала територію військової частини тільки за офіційним дозволом слідчого чи прокурора.
49 Володимир К. 20 17 Знайомий з Дугарь Я.С. Начальник медичної частини 66, де проходила службу Дугарь Я.С. Не пригадує випадків самовільного залишення Дугарь Я.С. госпіталя 2016-18 роках. добре характерезує роботу Дугарь Я.С.
50 Андрій Т. 20 22 Начальник відділу з особового складу Військово-медичного клінічного центру. Познайомився з Дугарь Я.С. в указаному центрі (березень-травень 2016). З Дугарь Я.С. ніяких відносин не підтримує та не підтримував. Не володіє ніякою інформацією стосовно служби Дугарь Я.С.
51 Василь М. 20 27, 144 Проходив службу з Дугарь Я.С. в одному військовому медичному закладі. Перебував лише в робочих відносинах. На даний час жодних відносин не підтримує. Ніколи близько з Дугарь Я.С. не спілкувався. Знає про тату. але не знає як воно виглядає. Надав загальну характеристику Дугарь Я.С. Особливих рис не виділяє. Повідав, що залишити межі госпіталю не можливо. Розповів, що з 2015 року не було жодного випадку самовільного відлучення осіб військовослужбовців з території госпіталю.
52 Василь Ч. 20 32 Знає Дугарь Я.С. по службовій діяльності з листопада 2016 року. Характерезує Дугарь Я.С., як відповідальну, виконавчу людину. Знає про 2 татуювання на тілі Дугарь Я.С. Знає про службові відрядження Дугарь Я.С. Розповів приблизне коло осіб з якими спілкувалася Дугарь Я.С. На думку Чудик В.П. випадків залишення госпіталя і виїзду за межі району без написання рапорту не було. Інформацією стосовно захоплень і хобі не обізнаний.
53 Петро Г. 23 31 В 2016 році начальник 66 Військового госпіталю. особисто з Дугарь Я.С. не знойомий. Не надав жодної інформації та характеристик Дугарь Я.С.
54 Петро Я.      
55 Василь З. 20 43 Особисто знайомий з Дугарь Я.С. Надав гарну характеристику Дугарь Я.С. Згадав про тату Дугарь Я.С. на руці та нозі. Не памєтає чи мала Дугарь Я.С. відрядження. Розповів, що з червня по серпень 2016 року випадків самовільного залишення території військового мобільного госпіталю не було. З ким підтримувала стосунки Дугарь Я.С не памята.
56 Вадим П. 20 49 Командира парашутно-десантного батальйону в/ч А1126. Знайомий з Дугарь Я.С. Стверджує, що Дугарь Я.С. позаслужбовий час (з 17:00 до 08:00) покидала
територію в/ч А1126 та їхала до свого місця проживання у м. Новомосковськ. Після чого, вранці (о 08:00) поверталася на роботу до в/ч А1126. Інформував, що Дугарь Я.С. 30.05.2019 виїхала до Румунії на навчання та повернулася 13.06.2019, з 09 грудня перебувала у відпусці. Запевняє, що фактів самовільного залишення Дугарь Я.С. території
в/ч All26 не було.
57 Віталій С. 20 53 Військовий командир роти в/ч А1126. Знайомий з Дугарь Я.С. з 2019 року. Розповів про відпустку Дугарь Я.С. 09 грудня 2019 року. Надав інформації, що фактів самовільного залишення дугарь Я.С. території А1126 не було.Про затримання Дугарь Я.С. дізнався із засобів масової інформації. Періодично спілкувався з Дугарь Я.С. після затримання.
58 Роман З. 20 57 З початку 2019 року заступник командира військової частини А1126. Особисто знайомий з Дугарь Я.С. з середини 2019 року. Інформації щодо служби Дугарь Я.С. у 2016-17 роках не відома. Про затримання дізнався із засобів масової інформації. Відома відпустка Дугарь Я.С. з 09.12.2019 відповідно до рапорту та наказу. Інформує що виїзд за межі території гарнізону можлива. Інформацією щодо самовільного залишення території в/ч А1126 Дугарь Я.С не володіє.
59 Віталій І. 20 62 З листопада 2004 по серпень 2017 військовослужбовець в/ч А1126. особисто з Дугарь Я.С не знайомий та ніколи не спілкувався. Інформація про службу Дугарь Я.С. у 2016-17 роках не відома. Про затримання дізнався із засобів масової інформації. Надав інформацію, що виїзд за межі горнізону можлива в неробочий час.
60 Костянтин Ч. 20 68 Начальниквідділення персоналу в/ч № 1126. З Дугарь Я.С. особисто не знайомий. Ніякою інформації щодо Дугарь Я.С. не володіє. Знає про тату Дугарь Я.С. на руці та нозі.
61 Олександр Л. 20 78 В 2018 році познайомився з Дугарь Я.С., на той час був на посаді командира парашутно-десантного взводу в/ч № 1126. Майже не спілкувався з Дугарь Я.С. Важливою інформацією стосовно захоплень, хоббі, знайомст не володіє. Знає про тату на тілі Дугарь Я.С. Інформацією стосовно самовільного залишення місця служби не володіє. не знає чи дугарь Я.С. причасна до правого сектору або чи має їхню символіку. Точно не впевнений, але вважає що ДугарьЯ.С. має знайомого з правого сектору. за період 2016-17 років про проходження служби Дугарь Я.С. нічого не відомо. Повідомляє про відвідування Дугарь Я.С. міста Києва, можливо в 2019 році.
62 Владислав В. 20 85 В червні 2018 познайомився з Дугарь Я.С., в той час проходив службу в в/ч А1126. Спілкування відбувалося під час несення служби в уставному порядку. Поза службою контактів не мав. Інформаціє щодо захоплень, хоббі та знайомих Дугарь Я.С. не володіє. Знає як виглядає та де знахходиться татуювання Дугарь Я.С. Нічого не відомо з приводу можливого самовільного залишення місця служби Дугарь Я.С. Про відпустки та звільнення Дугарь Я.С. не знає. Не відомо чи має Дугарь Я.С. можливе відношення до правого сектору або їх символіку. Про період служби Дугарь Я.С. 2016-17 років інформацією не володіє.
63 Людмила С. 20 92 Військовослужбовець. Знайомий з Дугарь Я.С. Хобі, плани на життя, літературні вподобання Дугарь Я.С. не розповідала. Розповіла про поїздку Дугарь Я.С. до Румунії. На думку Сущенко Л.І. Дугарь Я.С. не захоплювалася націоналістичним рухом та Правим сектором. Знає про 2 тату на тілі Дугарь Я.С. Надала інформацію, що Дугарь Я.С. могла вільно покидати військову частину після робочого часу. Проінформувала про номер та марку телефону Дугарь Я.С.
64 Роман Т. 20 96 Фіксувався за допомогою технічних засобів і учасники процесуальної дії не наполягають на внесенні тексту показань до протоколу.
65 Руслан К. 20 113 з 19.12.2016 року ординатор відділення. Стверджує що бійці Праваого сектору отримували медичну допомогу в госпіталі. Знайомий з Дугарь Я.С. Працював разом з Дугарь Я.С. Розповів про військове відрядження Дугарь Я.С. до м. Авдіївка. Відносини суто ділові. Ніякою інформацією про неї не володіє.
66 Андрій Я. 20 117 Начальник медичного постачання в госпіталі №66. стверджує що бійці Правого сектору отримували допомогу в госпіталі. Знайомий з Дугарь Я.С. В січні 2017 року проходив вогневу підготовку з Дугарь Я.С. Окрім зовнішнього опису не надав інформації стосовно Дугарь Я.С. Повідомляє що Дугарь Я.С. надавала медичну допомогу бійцям правого сектору. розповів про коло осіб з якими спілкувалася Дугарь Я.С.
67 Валерій К. 20 122 Санітар сортувального відділення в 66 військовому мобільному госпіталі. Стверджує що правий сектор проходив лікування. знайомий з Дугарь Я.С. повідомляє про проходження Дугарь служби в м. Авдіївка. Відносин з Дугарь Я.С. не підтримує. не володіє ніякою інформацією стосовно Дугарь Я.С.
68 Олексій К. 20 126 Водій евакуаційного відділення.Дугарь не знаю та нічого про неї сказати не може.
69 Олександр К. 20 128 Санитар,знаком с Дугарь,біла тату на руке, но не помнит на какой именно.
70 Володимир В. 20 131 Старший теелграфіст лініїї у госпіталі. З Дугарь знайом але планів на життя ,захоплення її йому не відомі.
71 Володимир С. 20 133 Відповідльний по посадам у госпіталі.Яна Дугарь проходила службу в його госпіталі,але він її геть не памятає, бо лікарі мінялися раз в 4 місяці
72 Ігор Ш. 20 136 Водій.Дугарь не зна. і не памятає чи працювала вона взагалі в госпіталі.
73 Катерина В. 20 138 Старший пекарь у госпіталі.Яна відвідуцвала їдальню,тому знає її.Дружніх відносин не мали,тому нічого про неї не відомо,плани на життя також не розповідала
74 Олександра Т. 20 145 Медична сестра. Проходила службу з Дугарь Я.С. Надала характеристику, номер телефону та місце проживання Дугарь Я.С. Знає про 2 татуювання Дугарь Я.С. Надала інформацію щодо поїздки дугарь Я.С. до Києва в 2017 році. Про плани на життя, хобі та захоплення Дугарь Я.С. нічого не знає.
75 Павло Г. 20 151 Проходе службу в в/ч А0233 з 23.06.2017. Знайомий з Дугарь Я.С. Розповів про коло осіб з якими спілкувалася Дугарь Я.С. Перебував в дружніх стосунках з Дугарь Я.С. та підтримує гарні відносини в нинішній час. Знає про 2 татуювання Дугарь Я.С. Розказав про надання медичної допомоги Дугарь Я.С. Розповів про браслет з чорно-червоним кольором на руці Дугарь Я.С., який можливо є символікою Правого сектору. Про плани на життя та захоплення Дугарь Я.С. нічого не знає. Не знає де проходила службу Дугарь Я.С. з 15.07.2016 по 21.07.2016. Надав інформацію щодо кола осіб з якими спілкувалася Дугарь Я.С.
76 Олена К. 20 157 Санітар в 66 військовому мобільному госпіталі. В дружніх стосунках з Дугарь Я.С., підтримує спілкування по цей час. Знає про татуювання Дугарь Я.С. Розповів про коло осіб з якими спілкувалась Дугарь Я.С. Про плани на життя, хобі та захоплення дугарь Я.С. не знає. надав характеристику зовнішньості Дугарь Я.С.,зазначив що фізіологічних вад немає. Розповів що Дугарь Я.С. лікувала, доглядала та надавала моральну підтримку бійцям правого сектору. Надав інформацію про поїздку Дугарь Я.С. до Києву, але не памятає який це точно був рік (2016 чи 2017). де перебувала Дугарь Я.С. з 15.07.2016 по 21.07.2016 не знає.
77 Віталій Р. 20 161 Походив службу в госпіталі № 66 з Дугарь Я.С. Про захоплення плани на життя та хобі не відомо. Надав інформацію що бійці Правого сектору лікувалися в госпіталі, Дугарь Я.С. добре до них ставилася, але про символіку чи можливу підтримку ПС Дугарь Я.С. нічого не відомо. Розповів про відїзд за нагородою до Києва Дугарь Я.С. в 2017 році. Іформував про коло осіб, що спілкувалися з Дугарь Я.С.
78 Роман М. 20 165 Водій-механік. Знає Дугарь Я.С. Ніяких відносин з нею не підтримував та не підтримує в теперішній час.
79 Микола О. 20 169 Начальник їдальні 66 госпіталя. Особисто не знайомий з Дугарь Я.С., ніколи з нею не спілкувався.
80 Леонід Ч. 20 172 Водій-механік 66 медичного госпіталю. Знайомий з Дугарь Я.С. Нічого не відомо про Дугарь Я.С.
81 Олександр Х. 20 176 Фармацевт групи медичного постачання. Ніколи не спілкувався з Дугарь Я.С. Нічого не знає про Дугарь Я.С.
82 Ірина В. 20 179 Проходила службу в 66 військовому госпіталі. Не підтримувала ніяких відносин з Дугарь Я.С.
83 Юлія В. 20 181 Сослуживець Дугарь Я.С. в 66 військовому госпіталі. Не підтримувала ніяких відносин з Дугарь Я.С. Нічого не знає про Дугарь Я.С.
84 Борис Б. 20 186 Начальник групи секретного документального забезпечення. Безпосередньо не знайомий з Дугарь Я.С. Розповів про відрядження Дугарь Я.С. до м. Авдіївка в кінці 2016 року. Про захоплення, хобі та плани на життя Дугарь Я.С. не знає. Надав інформацію про коло осіб з якими підтримувала дружні стосунки Дугарь Я.С.
85 Сергій Ч. 20 193 Анастезіст. Проходив службу в в 66 військовому госпіталі та м. Авдіївка з Дугарь Я.С. Знайомий, але не товаришував з Дугарь Я.С. Характерезує Дугарь Я.С. з позитивної сторони. Проінформував, що Дугарь Я.С. до проходження військової служби займалася якимось видом бородьби, мала наміри навчатися в медичній військовій академії. Знає про 2 татуювання Дугарь Я.С. Повідомив про бійців Правого сектора, що лікувалися в госпіталі. На думку Чернишова С.А. Дугарь Я.С. не перебувала в ПС та не мала їхньої символіки. Зазначив, що знає про поїздку Дугарь Я.С. до м. Києва, але не памятає коли саме.
86 Інна В. 20 200 Медична сестра. Знайома з Дугарь Я.С. Проіформувала про відрядження Дугарь Я.С. до м.Авдіївка 25.12.2016. Зазначила, що Дугарь Я.С. хотіла вступити до медичного вишу. Про хобі, захоплення, відпустки чи відрядження не знає. Знає про 2 татуювання Дугарь Я.С. Запевнела, що Дугарь Я.С. з 02.12.2016 по 25.12.2016 перебувала на військового госпіталю.
87 Максим Л. 20 207 Військовослужбовець в в/ч А0233. Знайомий з Дугарь Я.С. Знає про татуювання Дугарь Я.С. Не може надати ніякої інформації про Дугарь Я.С., так як, з нею майже не спілкувався.
88 Олена Ф. 20 214 Військовослужбовець в 66 госпіталі. Особисто знайомий з Дугарь Я.С. Тісно не спілкувався з Дугарь Я.С., нічого сказати про неї не може. Знає про татуювання на руці. Розповів про знайомих Дугарь Я.С., з якими вона підтримувала відносини.
89 Сергій К. 20 218 Військовослужбовець в 66 госпіталі. Знайомий з дугарь Я.С. інформував про відрядження Дугарь Я.С. Нічого не знає про Дугарь Я.С., майже не спілкувався з нею. знає про татуювання.
90 Віктор Т. 20 225 Військовослужбовець в 66 госпіталі. Знайомий з Дугарь Я.С.нічого не знає про дугарь Я.С., не спілкувався з нею. Знає про татуювання.
91 Віталій К. 21 18 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
92 Віктор Х. 21 27 Військовий, пацієнт 66 госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
93 Вячеслав Б. 21 30 Військовий, пацієнт 66 госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
94 Іван М. 21 33 Кухар, військовий. Дугар Я.С. не знає .
95 Олег П. 21 35 Водій. Дугарь Я.С. не відома.
96 Вадим Т. 21 36 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
97 Леонід П. 21 37 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
98 Дмитро П. 21 38 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
99 Андрій С. 21 39 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
100 Сергій В. 21 40 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
101 Григорій А. 21 55 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
102 Сергій П. 21 56 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
103 Володимир В. 21 61 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
104 Михайло К. 21 63 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
105 Іван І. 21 64 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома, не пам’ятає
106 Сергій Н. 21 66 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
107 Андрій К. 21 67 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
108 Володимир Ц. 21 79 Механік-водій, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
109 В’ячеслав Ш. 21 82 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
110 Віталій У. 21 83 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
111 Геннадій В. 21 85 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
112 Андрій М. 21 87 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
113 Віктор Л. 21 89 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
114 Юрій К. 21 91 Колишній військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
115 Руслан Ч. 21 97 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
116 Іван П. 21 104 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
117 Олександр Ж. 21 123 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
118 Ірина Я. 21 126 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
119 Олександр Р. 21 129 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
120 Максим Н. 21 132 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
121 Василь П. 21 135 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
122 Василь П. 21 137 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не пам’ятає.
123 Олексій К. 21 142 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
124 Юрій К. 21 144 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
125 Володимир С. 21 146 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
126 Олександр Ш. 21 154 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
127 Сергій Г. 21 156 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
128 Олег Ч. 21 160 Військовий, пацієнт госпіталю. Про Дугарь Д.С. дізнався із засобів масової інформації. Не знайомий, нічого розказати про неї не може.
129 Сергій Г. 21 161 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. надавала медичну допомогу. Не спілкувалися, нічого про неї не знає та повідомити не може.
130 Дмитро Р. 21 167 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
131 Ігор І. 21 169 Військовий, пацієнт госпіталю. Знає хто така Дугарь Я.С., але нічого про неї сказати не може, не спілкувався, стосунків не підтримував.
132 Микола Б. 21 172 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
133 Володимир Н. 21 175 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
134 Тарас Т. 21 184 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. надавала медичну допомогу. Нічого про Дугарь Я.С. не знає.
135 Денис П. 21 187 Військовий, пацієнт госпіталю. про Дугарь Д.С. нічого не знає, відома тільки з новин.
136 Ігор Ш. 21 193 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не пам’ятає.
137 Михайло Ш. 21 195 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
138 Євген Д. 21 197 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
139 Валентина Б. 21 199 В протоколі немає жодної інформації по справі.
140 Андрій К. 21 201 В протоколі немає важливої інформації по справі. В протоколі зазначено місце проживання карпук А.О. Інформації стосовно Дугарь Я.С. немає.
141 Генадій Н. 24 53 Повторюється з № 246
142 Генадій Н. 24 42 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
143 Петро П. 22 7 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. надавала медичну допомогу та спілкувалася. Інформацією стосовно хобі, захопленням саперною справою не володіє. Стосунки не підтримує.
144 Віталій І. 22 10 Проходив службу в 66 госпіталі. не знайомий з дугарь Я.С. та нічого сказати про неї не може.
145 Олександр М. 22 11 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
146 Володимир М. 22 13 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не знає.
147 Віктор Ф. 22 14 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не пам’ятає.
148 Нелія М. 22 15 В рапорті стосовно Дугарь Я.С. не було надано жодної інформації.
149 Максим М. 22 21 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не пам’ятає.
150 Володимир Є. 22 24 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
151 Михайло В. 22 29 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
152 Сергій Ю. 22 36 В рапорті стосовно Дугарь Я.С. не було надано жодної інформації. Надав стислу інформацію стосовно Толики О.С.
153 Анатолій Л. 22 37 В рапорті стосовно Дугарь Я.С. не було надано жодної інформації. Надав стислу інформацію стосовно Толики О.С.
154 Вадим К. 22 40 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
155 Ігор Ф. 22 45 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
156 Лариса М. 22 53 В рапорті не має інформації стосовно Дугарь Я.С. Інформує, що Руслан Леонідович перебував в зоні АТО, має проблеми з пам’ятю, надавати інформацію не може.
157 Ганна Ц. 22 54 В рапорті не має інформації стосовно Дугарь Я.С. Інформує, що Руслан Леонідович перебував в зоні АТО, має проблеми з пам’ятю, надавати інформацію не може, не з’являється вдома.
158 Федір Г. 22 58 Військовий, пацієнт госпіталю. Дугарь Я.С. не відома.
159 Олександр Є. 22 59 Військовий.Особа Дугарь йому не відома
160 Наталія С. 22 62 Син – Слоутін В.В. – колишній військовий. В даний час перебуває в Польші.
161 Віталій Ш. 22 64 Військовий,лежав у госпіталі з язвою, але Яну Дугарь не знає, бо нічого не памятає
162 Віктор К. 22 65 Службовець,лежав у госпіталі,але персонал не памятає зовсім, як кого звали не може сказати та чи допомагала Яна Дугарь йому теж не памятає
163 Володимир Р. 22 67 Яна Дугарь йому не відома
164 Руслан З. 22 68 Військовослужбовець,лкжав у шпиталю, але не пригадує хто був начальником відділення та не пригадує, що Яна Дугарь надавала йому допомогу.
165 Дар’я К. 22 69 Бабуся Гулика Івана Миколайовича, який знаходиться в Німеччині,це все що вона може сказати
166 Святослав В. 22 71 Службовець,сообисто Яну Дугарь не знає, відома тільки з засобів масової інформації
167 Юрій Д. 22 78 Службовець. Дугарь Яна Сергіївна медичну допомогу мені не надавала
168 Катерина Г. 22 83 Службовець, Яна Дугарь ставила крапильниці та робила уколи, цікавилася станом здоровя та запитувала як проходить ліікування.
169 Олександр Ш. 22 86 Службовець,лежав у шпиталі в хірургічному відділенні.саме Дугарь Яна складала якісь медичні
документи мого лікування, можливо медичну картку, але точніше я повідомити
слідство не можу.
170 Олександр Г. 22 91 Військовослужбовець,лежав в шпиталі в хірургічному відділенні.З приводу Дугарь Яни Сергіївни повідомити нічого
можу.
не можу, так як ім’я начебто мені знайоме, але конкретного про дану жінку повідомити нічого не
171 Вячеслав К. 22 92 Військовослужбовець, Яна Дугарь йому не відома.
172 Олег І. 22 96 Службовець, проходив лікування в відділі Травматологіі та Яну ДУгарь не памятає.
173 Юрій С. 22 102 проходив службу в 66 військовому госпіталі, а саме начальни^кадрів. Лікування в 66
військовому госпіталі я не проходив, я проходив військову службу.
174 Артем Б. 22 104 Службовець, лікувався у шпиталі чрезе поранення голови, Яну Дугарь не памятає.
175 Василь Л. 22 108 Службовець,проходив лікування у шпиталі,Нічого не памятає
176 Григорій О. 22 111 Службовець,був під дією медичних препаратів,тому ні лікарів ні Яни Дугарь не памятає.
177 Ігор С. 22 112 Військовослужбовець, особисто Яну Дугарь не знає.Пів року назад дізнався про неї з телебачення
178 Роман М. 22 113 Військоговслужбовець, не пригадує хто його лікував,медсестер не пригадує та Яну Дугарь не знає
179 Олексій Г. 22 116 ВІськовослужбовець, ОСобисто Яну Дугарь не знав та не знає.
180 Іван С. 22 119 Військовослужбовець, Яна Дугарь особисто не знайома.
181 Ігор Ш. 22 121 Військовий,прохожив лікування у шпиталі, оперували в цьому шпиталі, але Яну Дугарь не знає і не памятає.
182 Михайло Ш. 22 123 Військовослужбовець, не знає Яни Дугарь та ніяких стосунки не підтримував.
183 Віктор Г. 22 126 Військовослужбовець,нікого з лікувального закладу не памятає, хто така Яна Дугарь не знає
184 Руслан Ш. 22 128 Військовослужбовець,охоронник,оперувався в шпиталі. Нічого не памятає
185 Ростислав Б. 22 130 Військовослужбовець, влітку 2016 отримав поранення, Яну ДУгарь не знає.
186 Микола Г. 22 135 Військовослужбовець.Особисто Яна Дугарь не відома .
187 Євген О. 22 138 Військовослужбовець,проходив лікування у шпиталі, особисто Яну Дугарь не знає та не може сказати хто надавав допомогу йому.
188 Олександр З. 22 152 Військовослужбовець, проходив лікування в хірургічному відділені, не памятає хто надавав йому допомогу та Яну Дугарь не знає.
189 Олександр С. 22 154 Військовослужбовець,проходив лікування у шпиталі, особисто Яну Дугарь не знає та не може сказати хто надавав допомогу йому.
190 Валерій П. 22 155 Військовослужбовець,старший механік.Дугарь
Яна Сергіївна мені медичної допомоги не надавала, з нею не спілкувався ніколи бо
не знаю такої людини.
191 Володимир Д. 22 160  
192 Роман Т. 20 96 Фіксувався за допомогою технічних засобів.
193 Василина Т. 23 8 Медсестра,проходила службу в хірургічному відділенні,Знайома я Яною Дугарь, чергувала з нею по змінах в лікарні.
194 Володимир Б. 23 16 Організатор відділення в шпиталі.Знайомий з Дугарь та проходив х нею службу,про плани на життя е розповідала
195 Петро Г. 23 28  
196 Назар Г. 23 29 Проходив службу з Дугарь, про хоббі не розповідала,про плани не знає.Про вплив на робочих госпіталя не знає.
197 Петро Г. 23 31 Начальник госпіталю.Знав особисто Дугарь, але не перетинався по роботі,тому про хоббі плани сказати не може.
198 Богдан Д. 23 37 Начальник складу. Особисто знайомий с Яною Дугарь,про плани на життя не розповідала,операцій спільних не проводили, особисто нічим не ділялася.
199 Віталій Д. 23 42 Проходили спільну службу, знав особисто,але нічого про неї не знаєЮнічого не розповідала,нічим не ділилась.
200 Микола Г. 23 45 Особисто знає Яну Дугарь, разом проходили службу в мобільному госпіталі. Нічим не ділиласьЮ нічого не знаю.Зі всіма знаходилась у дружніх відносинах.у 2015 та 2016 роках можна було залишити місце проходження
служби у вихідний день у денний час доби
201 Олена З. 23 49 Була на посаді головної мед.сестри. Особисто знала Яна Дугарь, про особисті плани не розповідала,ніяких подробиць життя не розповідала,вад не мала
202 Роман І. 23 54 Водій, осоюисто знайомий з Яною Дугарь,проходили разом службуале нічого про її плани не знає.
203 Назарій І. 23 57 Анестезист.Я особисто знайомий з громадянкою Дугарь Я пою (як її по батькові я не пригадую), яка також
проходила військову службу в тому ж 66-му мобільному госпіталі.Вона не розповідала мені особисто про будь-які свої плани на подальше життя
204 Володимир К. 23 59 Оосбисто знайомий з Яной ,проходили разом службу. Зауважеє, що в неї особлива походка, вона ходить строєм.Надавала медичну допомогу війсковослужбовцям
205 Юрій М. 23 62 Комнадир відводу матерільано-технічного забезпечення, особисто знав Дугарь,але не спілкувалися тісно,нічого про неє сказати не може
206 Дмитро М. 23 63 Майор, проводив шикування. З Яною Дугарь був знайомий, але не тісно, відмічає особистість ходи з похитуванням та татуювання на руці від кисті до ліктя, в формі надпису ієрогліфами, зрііст приблизно 1,7.
207 Наталія М. 23 64 Медична сестра,була зайома з Яною,але нічого не памятає про неї.
208 Василь О. 23 66 Начальник відділу (трансфузіології з експедицією).Госпіталізований з терапевтичним кризом. Дугарь Яна Сергіївна мені медичної допомоги не
надавала, з нею спілкувались лише на робочі теми, про свої захоплення саперною
справою мені нічого не розповідала, на даний час з гр.ДугарьЖс^лгё підтримую
ніяких відцосин.
209 Ігор П. 23 70 Водій санітра у званії солдат.Зазначає, що Яна Дугарь пролходила віійськову службу в медичному закладі,але взагалі з ним не спілкувалися,бойого робота була перевозити поранених,, по роботі вони не пересекались
210 Василь П. 23 71 Начальник КГП.З Яною не знайом,нічого про неї не відомо.
211 Наталія С. 23 74 Мдична сестра,проходила службу в лікарнгі разом з Яною, але не спілкувалася дуже, бо вона значно страша чим Яна.
212 Ігор С. 23 78 Водій. Знайомий з Дугарь Я.С. Нічого про Дугарь Я.С. не відомо.
213 Юрій С. 22 102 Проходив службу в госпіталі,лікування не проходив.
214 Роман Ф. 23 87 Водій в госпіталі, особисто був знайомий з ЯНой, нічого сказати не може,бо нічим не ділилася з ним, ніяких вад не може пригадати
215 Петро Б. 23 92 Начальник(облшуговував споруди та будівлі госпіталю)Не спілкувався з нею особисто, але бачив пару раз у госпіталі.
216 Роман К. 23 95 Службовець,Яну бачив, знайом,але нічого не знає за неї.
217 Ігор С. 23 100 Проходив службу з Дугарь,нічого про неї сказати не може,бо тісно не спілкувався,про плани не розказувала
218 Ігор С. 23 101 Ординатор відділення невідкладної хірургії.Має моб телефон Дугарь Яни, приймав участь разом з нею в оперативно-медичних втручаннях.Тату э, на передплыччы правої руки , та правої ноги ,фактів самовільного залишення служьи не було..
219 Мар’яна Т. 23 109 Кухар у госпіталі.Була знайома особисто з Дугарь.Про плани на життя не розповідала,про відпустки де проводжила теж не розповідала
220 Володимир Ф. 23 113 Начальник сховища.Знайомий особисто з мед сестрою Дугарь.Біло татуювання на руці, надпис англійською мовою.Відомо що за період служби Дугарь їздила один раз до Києва за нагородою.
221 Данило Д. 23 121 Водій-електрик взводу з МТЗ.3 Дугарь Я.С. познайомився під час проходження військової
служби.БІльше ніякої інфи йому не відомо та нічого нге пригадує.
222 Павло Щ. 23 126 Так мені знайома Дугарь Я.С., позшыюмились ми в серпні 2016 року,
познайомились у військовому мобільному госпіталі,/Про свої плани на майбутнє Дугарь Я.С. не розповідала,ніяких подробиць не знає
223 Мирослава Б. 23 131 Медична сестра,знала Яну Дугарь особисто,були татуювання-надписи на обох руках, а саме на лыктях, про іншу інформацію нічого не відомо.
224 Юлтан М. 23 134 Лікар ортодонт.Дугарь відома тільки тим що проходили разом службу,нічого особистого про неї сказати не може.
225 Марія Т. 23 139 Медична сестра,спільно робили з Яною Дугарь операції та опертивні медичні втручання.Тату робила у м. Полтава, на руці латинські букви та на нозі(щось звязано з релігією)
226 Раїса Т. 23 146 ВЗАГАЛІ НІЧОГО НЕ ВИДНО
227 Іванна В. 23 147 Операційна сестра хірургічного відділення.Була знайома з Дугарь,вад не мала.
228 Євген І. 23 152 Надав показання, що його син проходив службу в госпіталі, але зараз виїхав в Польшу на заробітки та звязку не має з ним.
229 Дмитро Б. 23 154 Водій.Дугарь не знає та не знає нічого про неї
230 Олег Л. 23 157 Водій, познайомився з Яною Дугарь на службі,все що памятає це її мобільний номер
231 Ігор Б. 23 159 Старший солдат, обовязки виконував у хірургічному відділенні.Знайомий з Дугарь,каже що в неї були особливості ходи, більш чоловіча, не дівчача.У ДУгарь був конфлікт з кимось із керівництва,тому її було розподілено до іншого місця служби
232 Юлія К. 23 165 Скказала , що громадянин Чорний Дмитро Валерівйович виїхав за межі Запорізької області і нічого про нього не знає
233 Раіса Л. 23 167 Скказала , що громадянин Чорний Дмитро Валерівйович виїхав за межі області,у звязку з працевлаштуванням, і нічого про нього не знає
234 Валентина Д. 23 171 Фельдшер.Із Дугарь Я.С. ми знайомі, проте друзями не були,тому нічого не може сказати по ній
235 Дмитро Г. 23 184 Старший електрик Був знайомий з Дугарь, але ніякою інформацією не володіє.
236 Олександр П. 23 188 Пацієнт,лежав в інфекційному відділенні.З Дугарь Я.С. я не знайомий та не пам’ятаю чи вона надавала мені медичну допомогу
237 Наталя Б. 23 189 ЇЇ брат Більченко Іваг Теодорович не приїздив до місця жительства їх і де зараз знаходиться не відомо.
238 Іван О. 23 192 Сусід, Ольга Миколаіївна проживає на 5 поверсі,він її знає,але вже 2 тижні не приїзжала,ще знає що вона зараз проживає в Херсонській області та має її моб.телефон
239 Василь С. 23 193 Сусідка проживає на 5 поверсі, її звуть чи Ольга чи Олена, служила в АТО, зараз проживає в Херсонській області,рідко приїзджає за цією адресою
240 Мирослав Д. 23 194 Старший ординатор.Мала татуювання на передпліччі, мала високий зріст та не типічну ходу для жінк
241 Юрій В. 23 199 Старший солдат.Жодної інформації щодо громадянки Дугарь дати не може,бо не знайомий з нею
242 Марія Д. 23 201 Щодо проживаючої Припиник Ольги Юріївни, по місцю цього жительства не живе,має доньк у у Києві,можливо там знаходиться
243 Денис Г. 24 6 Пацієнт в лікарні.Знає Дугарь, як медсестру, яка робила крапельниці і тд…підтверджує що були татуювання на 2 руках, написи татуювання. Впевенений що 16.07.16 по 18.07.2016 бачив Дугарь в медичному закладі
244 Сергій Х. 24 25 Пацієнт лікарні. Те що саме Яна Дугарь його лікувала,робила крапельниці він не знав, але потім в 2019 році побачив фото зі статті вбивство Шеремета та впізна, що то була вона, часто бачив її в лікарні, в їдальні, на процедурах, та може стверджувати що бачив в період з 16.07.2016-18.07.2016 її в лікарні, більше нічого сказати не може, бо не знає.
245 Геннадій Н. 24 42 Пацієнт.Яну Дугарь не памятає.
246 Геннадій Н. 24 53 Пацієнт, була поранена кисть руки, Яну Дугарь не знає, перевязок не робила йому
247 Анна М. 24 57 Ординатор інфекційного відділення. Оосбисто занла Яну Дугарь,бачила тату на руці, ходить чоловічою ходьбою, все що може сказати про неї.
248 Микола Г. 24 67 Водій-електрик,знав Яну Дугарь, разом їздили на передову забирати поранених. Про особливості життя та т.д….не відомо нічого.
249 Василь Н. 24 70 Командир відділення електропостачання у лікарні. Знав особисто Дугарь,але близьких стосунків не було, тому нічого сказати не можу.
250 Віталій І. 24 71 Робота із особовим складом.
251 Олександр Д. 24 74 Був знайомий з Дугарь, але не спілкувався тісно, тому ніяких подробиць не має.
252 Ольга Д. 24 75 Мед сестра,знайома з Дугарь,тісних стосунків не мала
253 Станіслав Ч. 24 76 Мед брат хірургічного відділення. Знав Дугарь по роботі, ніяких тісних звязків та інформаціїї про особисте не казала
254 Ганна К. 24 78 Працювала з Яною Дугарь в лікарні, не спілкувалися особливо.
255 Ганна Т. 24 85  
256 Василь Я. 24 84 Рядового автомобільного відділення.Знайом з Яною відмічає що хода її була більше схожа на чоловічу.
257 Ілона Т. 24 86 Відділення МТЗ. З Яной контакту та спілкування не мав
258 Анастасія К. 24 88 Анестезіст.З Яною знайом, в тісних стосунках не був,особливостей не замічав.чи була в Києві йому не відомо.
259 Микола Л. 24 90 Врач хірургічного відділу.Тісних звязків з Дугарь не мав,спілкувалися тільки по роботі.
260 Титяна Л. 24 92 Бухгалтер, знайома з Яною, спілкувалися тільки по службі, нічого сказати не може.
261 Віталій С. 24 94 Водій. З Дугарь не був знайомий
262 Наталія М. 24 99 Сусідка громадянки Горбенко, яка їй повідомила що знаходиться в зоні АТО,більше нічого сказати не може
263 Ольга Л. 24 102 НЕ ЗРОЗУМІЛО ЩО НАПИСАНО
Клопотання про звільнення Ріфмастера. Документ.

Залишення під вартою пана Антоненка як гарантії належної процесуальної поведінки інших обвинувачених еквівалентно утриманню його в якості заручника.

Так характеризує адвокат Круговий поведінку держави в безглуздому і свавільному позбавленню свободи обвинуваченого Антоненка.

У п’ятницю 25 вересня Шевченківський суд одержав клопотання захисника Кругового про зміну запобіжного заходу Андрію Антоненку.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 331 та ст. 201 КПК України це клопотання має бути розглянуто протягом трьох днів. Клопотання розглядається усім складом суду, однак рішення по ньому ухвалює головуючий одноосібно. 

В клопотанні захисник посилається на те, що усі рішення щодо позбавлення свободи використовуються для виправдання дій сторони обвинувачення з метою створити в суспільстві уяву, що цими рішеннями підтверджується правомірність дій поліції і вина обвинувачених. 

Адвокат Круговий нагадує, про відсутність вагомих доказів щодо причетності пана Антоненка до злочину, адже окрім вкрай сумнівних висновків експертів сторона обвинувачення нічого не надала.  Ненаукові теорії про сходство пана Антоненка з ймовірним злочинцем на відео повністю спростовуються невідповідністю його зросту — експертними дослідженнями 2016 року зріст фігури ймовірного злочинця на відео встановлений на рівні 170-172 см у взутті і кепці, проте як зріст обвинуваченого 180 см без взуття і головного убору.

Пан Антоненко дав вичерпні показання 28.12.2019 і за весь час ув’язнення не вчиняв жодних спроб втечі або інших протиправних дій. Жоден свідок або потерпілий не вказують на пана Антоненка чи інших обвинувачених як на виконавців злочину і показання самого Антоненка не суперечать показанням жодного зі свідків або потерпілих.

На теперішній час не існує жодних обґрунтувань, які могли б вважатись “відповідними” та “достатніми” доводами для утримання обвинуваченого під вартою 287 днів з урахуванням усіх подій, що відбулися з моменту затримання і з урахуванням з’ясованих захистом фактів, що викладені вище. Так, ризик переховування від суду сторона обвинувачення постійно обґрунтовувала виключно тяжкістю інкримінованого діяння, що є неприпустимою практикою з урахуванням висновків ЄСПЛ (див. лише як приклад п. п. 61-63 у справі “Боротюк проти України”, заява № 33579/04, п.п.34-37 у справі “Москаленко проти України”, заява № 37466/04). Зокрема, подібний ризик зменшується з плином часу (принцип Летельє). Пан Антоненко ніколи не вчиняв спроб втечі, співпрацював зі слідством. Альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи також спроможні запобігти таким спробам.

Зазначене підтверджується тим, що інша обвинувачена, пані Юлія Кузьменко, вже понад місяць перебуває під домашнім арештом без будь- яких порушень або спроб їх вчинення. Персональна інформація пана Антоненка не має значних відмінностей від інформації про ризики щодо пані Кузьменко, окрім статі, матеріального стану і кількості неповнолітніх дітей. У них однакове обвинувачення, однаковий епізод, обсяг доказів. Обидва мають міцні соціальні зв’язки: житло, престижну роботу, суспільну повагу, коханих, щасливу сім’ю і надійних друзів.

Залишення під вартою пана Антоненка як гарантії належної процесуальної поведінки інших обвинувачених еквівалентно утриманню його в якості заручника, зазначає адвокат.

Чергове засідання суду заплановано на сьогодні, 28 вересня о 15:00. На ньому присяжні мають скласти присягу, після чого буде оголошений обвинувальний акт.

Афера Шеремета. Скотланд Ярд спростовує фантазії очільників МВС і КНДІСЕ. Документ

22 вересня ми отримали відповідь британської Служби поліції столиці (MPS), більше відомої як Скотланд-Ярд, стосовно використання криміналістичного аналізу ходи як доказу. MPS стверджує, що хода може бути виключно допоміжним або відсічним, аж ніяк не основним доказом.

Британська поліція використовує криміналістичний аналіз ходи виключно як підтримуючий доказ і такий, що є корисним інструментом виключення… Криміналістичний аналіз ходи не повинен використовуватися як єдиний тип доказів у кримінальному процесі. Це лише допоміжний доказ, і має розглядатися з великою обережністю. Визначеної методології не існує. Експертиза має суб’єктивний характер, базується на обширних дослідженнях та досвіді.

Таку відповідь надав нам відділ забезпечення свободи інформації Скотланд-Ярда листом №01/FOI/20/015819 від 22.09.2020 на інформаційний запит адвоката Кругового, захисника Андрія Антоненка.

Крім того, в цьому листі, підписаному офіцером Деборою Соломон, надано свіжу редакцію британського Кодексу судових практик стосовно проведення експертних досліджень з криміналістичного аналізу ходи. В ньому, зокрема стверджується (п. 18.7), що уся робота над справами повинна перевірятися іншим криміналістом, який є компетентним та досвідченим в криміналістичному аналізі ходи.

Нагадаємо, що Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко обвинувачуються виключно на підставі їх ідентифікації за ходою.

Британський посібник для судів стверджує, що хода є науково не перевіреним методом, а професор Айвон Бірч, який проводив аналіз у справі, єдиний, хто виміряв рівень помилок методом “чорної скриньки”. Цей рівень помилок склав 29% (стор. 11 посібника). 

Нагадаємо, що заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко в інтерв’ю виданню Факти стверджував, що ходу неможливо підробити, вона є своєрідним аналогом відбитків пальців.

Подібні ж вигадки висловлював експерт-вибухотехнік, колишній радянський офіцер і працівник міліції та митниці директор КНДІСЕ пан Рувін в прямому етері передачі Свобода слова  Савіка Шустера 13 грудня 2019  року.

Див. також

Антоненко проти України. Заява до ЄСПЛ

Справа Шеремета. Стенограма і аналіз промови прокурора Зузака 5 лютого 2020 року. Відео

Відео по темі

 

Антоненко проти України. Заява до ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини підтвердив отримання заяви від пана Антоненка проти України від 23 червня 2020 року.

Заяві Antonenko v. Ukraine присвоєно №29341/20.

Андрій Антоненко та ще двоє осіб були затримані 12.12.2019 за підозрою у вбивстві після помпезного брифінгу найвищих посадовців. Згодом обіцяні докази виявилися голослівними припущеннями і наклепом.

Заява подана у зв’язку з порушенням Україною статті 5  та § 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.  Адвокат Дмитро Круговий розкрив зміст її основних положень. 

61 Стаття, на порушення якої Ви скаржитеся

Пояснення

Стаття  5 § 1 через незаконність затримання, i.e. затримання не

«відповідно до процедури, передбаченої законом»

(З 15:10 12.12.2019 до 3:31 14.12.2019)

Заявник був затриманий фактично 12.12.2019 не пізніше 15:10, проте час затримання був задокументований як 23:05. Заявник був затриманий з посиланням на ухвалу слідчого судді, проголошену о 18:40. Під час розгляду питання про первісне затримання прокурор повідомив судді неправдиві дані, що заявник переховується, хоча на той момент в прямому ефірі ТВ видно, що це не так. Отже вимоги національного закону (ч. 4 ст.189 КПК) не були дотримані. До 18:40 заявник був затриманий без ухвали слідчого судді, а потім – на підставі ухвали, постановленої під впливом омани. Зазначене порушення є як окремим, так і може розглядатися у зв’язку з подальшим ув’язненням, адже заявник у такий спосіб був позбавлений можливості самостійно, вільно, без кайданок,  прибути до судді наступного дня, продемонструвавши таким чином свою добру волю і відсутність наміру переховуватись.

Стаття 5 § 1 с) через відсутність «обґрунтованої підозри».

(в цілому, за весь час ув’язнення)

Підозра була явно необґрунтованою, адже виходила виключно зі схожості у манері ходи з ймовірним злочинцем на відео. Заявник не був знайомий чи якось пов’язаний з жертвою, і не був знайомий з іншими підозрюваними. Він не був причетним до інших  правопорушень і не був пов’язаний з терористичними чи екстремістськими організаціями, не мав жодних воєнних або технічних навичок. Нацистський мотив (заявник має єврейське походження) висунутий  свавільно, з метою суспільної дискредитації і “CopyPaste” запозичений з іншої справи. Заявник на 8-10 см вище особи на відео, а за умови максимальної похибки у найгіршому для захисту випадку – щонайменше на 2,5 см. Попри наявність такої важливої об’єктивної інформації зріст заявника слідством до 12.12.2019 не встановлювався, а після виміру зросту, який відбувся під час надходження в ізолятор вранці 13.12.2019 – був утаємничений. Усі застереження щодо ненаукового і неточного характеру ідентифікації по ході ігнорувалися.

Заявник тут запевнює Суд, що він не намагається отримати вичерпну порівняльну оцінку тих чи інших доказів, але просить дослідити механізм спотворення органами влади України  стандарту “обгрунтована підозра” (наприклад, §32 FOX, CAMPBELL AND HARTLEY v. THE UNITED KINGDOM). Цей стандарт полягає в тому, що “об’єктивний спостерігач” має бути обізнаним з усіма наявними фактами, а не лише з тими, які вигідні стороні обвинувачення з приховуванням решти від захисту і слідчого судді. Приховування даних експертиз зросту осіб на відео аж до 16.02.2020 а також зволікання і ненадання вимірів зросту заявника лежить поза межами добросовісної помилки.

Стаття 6 § 2 через висловлювання перших осіб держави про скоєння заявником вбивства.

Висловлювання Президента України і Голови Парламенту (подяка поліцейським, наявність відповідей на усі питання, окрім тих, хто замовник), Генерального прокурора (“встановлені особи, що власне вчинили злочин”), міністра внутрішніх справ і його заступника (щодо зберігання заявником вибухівки, “якою можна вбити велику кількість людей”), заступника Голови Національної поліції (“відомі нам по минулим злочинам”) тощо не можна вважати обережними і спрямованими на інформування громадськості про діяльність правоохоронних органів. Вони мали суто пропагандистський характер і, з урахуванням положення спікерів, істотно впливали на рішення про запобіжні заходи.

Крім того, велика кількість висловлювань, повідомлених як беззаперечні факти першими особами держави, мали характер пліток і були абсолютно позбавлені фактичного підґрунтя (лише як приклад – причетність заявника до інших вибухів і постійне узагальнення вживання іменника “вони” щодо заявника разом з незнайомими йому підозрюваними), заявник вважає позасудовим впливом на суддів, які приймали рішення про його ув’язнення.

Заявник вважає це як окремим порушенням презумпції  його невинуватості за ст. 6 Конвенції, так і прямим впливом на слідчих суддів у подальшому, що мало наслідком їхню упередженість і порушення статті 5 § 3 Конвенції,  в сенсі  “негайно постати перед суддею”, адже “суддя” вже не уособлював незалежний орган.

Стаття 5 § 3 через незаконний вплив на суддів і порушення презумпції невинуватості, приховування доказів

(в цілому, за весь час ув’язнення)

Викладені обставини грубого порушення презумпції невинуватості під час висловлювань вищих посадових осіб і розповсюдження ними неперевіреної інформації був настільки сильним, а перекручення – такими численними, що це унеможливлює зробити висновок про незалежність і неупередженість слідчих суддів. Окрім того, є публічна заява міністра внутрішніх справ  в етері ТБ 13.12.2020, де він стверджує про повідомлення слідчому судді Вовку інформації у позапроцесуальний спосіб (“ми повідомили йому більше”) і в тому ж телешоу – голосування авдиторії в прямому етері з питання обґрунтованості підозри перед прийняттям слідчим суддею рішення про арешт.  Як зазначалося вище, весь час ігнорувався аргумент щодо невідповідності зросту, документи з цього приводу (всупереч національному закону) попри заяви захисту не витребувалися і не досліджувалися. Останнім часом з 14.02.2020 нехтування цим аргументом прокурори стали пояснювати тим, що обвинувачення знайшло експерта, який був не в змозі встановити зріст осіб з відео. Однак і цьому судді не надавали оцінку.

Заявник розуміє, що на цій стадії процесу слідчий не зобов’язаний розкривати всі докази, однак у даному випадку приховування обставин, які зводять нанівець усю конструкцію підозри, не має іншого пояснення окрім недобросовісності (bad faith).

Стаття 5 § 3 через невмотивованість рішень про обрання та продовження запобіжних заходів і невиправдану тривалість ув’язнення. Заявник не представ перед судом протягом розумного строку і не був звільнений на час провадження.

Обрання і продовження запобіжних заходів було безпідставним, адже ґрунтувалося виключно на тяжкості обвинувачення, і лише виходячи з цього розглядалися ризики втечі, впливу на свідків тощо. Під час продовження тримання під вартою 04.02.2020 та апеляційного розгляду 12.03.2020 судді свавільно встановили “ризик вчинення нових злочинів”, який прокурор не лише не обґрунтував, а взагалі не заявляв. Аргументам захисту щодо поручительств, бездоганної репутації, міцності соціальних зв’язків, наявності двох дітей, один з яких страждає на хронічну хворобу в рішеннях суддів не було надано жодної оцінки. “Принцип Леттельє” жодного разу не застосовувався.

Строк досудового розслідування також не можна вважати розумним, оскільки справа не була складною. За час тримання заявника під вартою фактично ніяких слідчих дій, спрямованих на отримання істини, так і не було проведено. 

Крім того, слідчі судді весь час стверджували в своїх рішеннях, що вперше встановлена обґрунтованість підозри має силу res judicata і не має надалі ними перевірятися.

Ухвали від 14.12.2019, 05.02.2020 та 25.05.2020 взагалі були точними копіями, включаючи грубу помилку в цитуванні статті 5 § 3 Конвенції (замість “звільнення на час провадження” написано “звільнення від судового розгляду”).

Стаття 5 § 4 

перегляд habeas corpus по суті жодного разу не відбувався

Клопотання про зміну запобіжного заходу від 22.01.2020, 06.05.2020 не були розглянуті суддями по суті. Відповідні ухвали від 20.02.2020 від 12.05.2020 були постановлені з порушенням встановленого національним законом строку і посилалися на те, що сторона захисту не навела нових обставин хоча за ст. 201 КПК, навпаки, прокурор має доводити тривалість ризиків. Клопотання від 16.03.2020 було неправомірно об’єднано з іншим провадженням і розглянуто неналежним суддею, що було встановлено апеляційним судом 05.05.2020.

Стаття 5 § 5

Ефективне здійснення заявником свого права на відшкодування шкоди не було забезпечено з достатнім рівнем визначеності, як це вимагає § 5 статті 5 Конвенції, національні органи влади не визнали порушення жодного з інших параграфів статті 5 Конвенції, що дозволило б заявнику вимагати відшкодування шкоди відповідно до пункту 5.

У справі Антоненка, Дугарь, Кузьменко визначено склад присяжних

В засіданні 04.09.2020 суддя відвела 2 присяжних з 7, решта 5 присяжних 09.09.2020 жеребкуванням поділилися на  3 основних та 2 запасних.

За авторозподілом від 9 вересня визначено троє основних присяжних

  1. Григорій Валерійович Фірсов
  2. Наталя Олександрівна Глоба
  3. Юрій Іванович Михайленко

і двоє запасних

  1. Юрій Олександрович Федоренко
  2. Людмила Михайлівна Яковенко

Нагадаємо, що справу за обвинуваченням пана Антоненка, пані Дугарь, пані Кузьменко в умисному вбивстві Павла Шеремета за обтяжуючих обставин розглядатиме суд присяжних у складі 2 професійних суддів (пані Голуб, пані Антонюк) та трьох присяжних. Вирок виноситься простою більшістю. Двоє запасних присяжних мають бути присутніми під час усіх засідань, але участь в голосуванні не беруть.

В судовому засіданні 04.09.2020 захист заявив відвід  Наталії Глобі, тому що вона має літню матір і майно на території «ДНР», а чоловік постійно відвідує «ДНР» і через те на неї можуть вчиняти тиск. Цей відвід суддя не підтримала. Також двоє присяжних (пан Михайленко і пані Чупіна) є подружжям. Остання заявила самовідвід, а її чоловік —  ні. Захист заявив йому з цих підстав відвід, який головуюча не підтримала. Прокурор заявив відвід присяжній Інні Крамаренко, оскільки вона колись працювала на виборах. Головуюча відвела цю кандидатку з підстав її схвального ставлення до медичних працівників (кандидатка є медсестрою і казала, що медики рятують життя). Отже, з семи присяжних було відведено двоє, решта п’ять узяли участь у автоматичному розподілі за випадковим визначенням складу основних (запасних).

Повне відео засідання із питаннями присяжним від 04.09.2020 дивіться за посиланням.

Див. також

Обвинувальний акт Антоненко Дугарь та Кузьменко. Документи

Справа Шеремета. Стенограма і аналіз промови прокурора Зузака 5 лютого 2020 року. Відео

Справа Шеремета. Матеріали експертизи ідентифікації Андрія Антоненка

Докази захисту пана Антоненка. Томи 1 -2. Його Facebook, Google, ВКонтакті.