Breaking news
Парламент ухвалив закони, що посилюють вимоги до застосування касових апаратів. У тому числі з 2021 року РРО мають застосовувати усі ФО-П 2ї та 3ї груп.
20 вересня 2019 року у другому читанні Парламентом ухвалені, але поки що не оприлюднені проекти законів №1073 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг” та №1053-1 “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг”. За словами авторів проектів законів, вони сприятимуть детінізації обігу готівкових коштів, стимулюватимуть покупців залучатись до цього процесу, а також збільшать прозорість та нададуть можливість громадськості здійснювати певного роду контроль над податковими перевірками.
Проект Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг” №1073 від 29.08.2019 передбачає створення системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, що надає можливість платникам податків обирати використовувати у своїй діяльності класичний чи програмний реєстратор розрахункових операцій залежно від його потреб та фінансових можливостей.
Під програмним РРО мається на увазі відповідне програмне забезпечення, попередньо встановлене на будь-який підключений до мережі Інтернет пристрій (комп’ютер, планшет, смартфон), котре дозволить цьому пристрою виконувати фіскальні функції. Більше того, держава не монополізує сферу розробки такого програмного забезпечення та залучає до цього процесу представників приватних компаній. В свою чергу користувачам надається гарантія наявності безкоштовних варіантів.
Новостворена інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО, надає можливість користувачам реєструвати свої РРО через електронний кабінет платника податків.
Зміни, що вносяться до Податкового кодексу Проектом Закону №1073 стосуються не тільки суб’єктів господарювання, а й їхніх клієнтів. Держава стимулюватиме платників податків дотримуватись вимог чинного законодавства шляхом залучення до цього процесу пересічних громадян. Зокрема, запроваджується система «кешбеків» для пильних споживачів. Покупцям надається можливість перевірити чек на автентичність через офіційний сайт ДПС (перевірити це є можливість навіть зараз), і якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не був переданий контролюючим органам, написати скаргу щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій у випадку, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, становить понад 850 гривень. За цим фактом проводиться перевірка та на підставі отриманого висновку про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій на нього накладаються штрафні санкції. В свою чергу покупець отримує компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі. До речі, ці доходи не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу громадян.
З метою унеможливлення зловживань запроваджується процедура ідентифікація скаржників через електронний кабінет платника податків.
При цьому, «кешбек» не можна буде застосувати при невидачі чека. Компенсація можлива тільки якщо чек не відображається на сервері податкової служби або не всі позиції чека відображені.
До 01 жовтня 2020 року правила застосування РРО залишаються незмінними: реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень крім тих які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
А ось з 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО мусять встановити суб’єкти господарювання, які здійснюють:
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
І нарешті, з 01 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій (в т.ч. програмні) будуть змушені застосовувати усі крім платників єдиного податку першої групи. Одночасно з цим збільшується розмір граничної суми доходів для платників єдиного податку другої групи з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн.
Окрім Проекту Закону №1073, Верховна рада України прийняла Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг №1053-1 від 06.09.2019.
У цьому документі деталізовано особливості роботи системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій та безпосередньо класичних і програмних РРО, а також відповідальності за порушення правил їх використання.
Відтепер стає можливим застосування електронного чека, тобто простої системи обліку операцій, через смартфон, котра у майбутньому повинна замінити класичні РРО. Розрахунковий документ може бути створений в паперовій або електронній формі або у вигляді відтворюваного на дисплеї QR-коду, який дозволяє особі його зчитати та ідентифікувати із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, або шляхом надсилання електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Крім цього, посилено відповідальність за порушення норм законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій. З 01 жовтня 2020 року за незастосування РРО або невидачу чека платник податків отримає штраф у розмірі 100% від суми продажу при першому порушенні і 150% при кожному наступному. На перехідний період передбачено штраф в розмірі 10% – за перше порушення (зараз цей штраф становить лише 1 грн), 50 % – за друге порушення.
Читайте також:
До уваги засновників ТОВ. Апокаліпсис 17.06 не відбудеться. Ідеальний статут за 1 грн
Заможні неспроможні. Як прокурорські кришують один одного. Частина 1
Зґвалтування сексу 2019. Лонгрід
