Breaking news
Гучна справа про повалення пам’ятника радянського військового діяча Георгія Жукова закрита. Суд ухвалив рішення на користь нашого підзахисного.
Нагадаємо, що ця справа тягнулася з 2019 року. Тоді за прояв громадянської позиції щодо діячів комуністичного тоталітарного режиму активіст отримав кримінальне провадження та засудження нині покійного мера міста, який поспішно пообіцяв відновити пам’ятник.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави кримінальне провадження №12019220460001381 від 02 червня 2019 року за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України у відношенні Зінченко М.А. та Дуда В.С. було закрито.
Вказаних осіб обвинувачували в тому, що 02.06.2019 ними вчинено хуліганські дії спрямовані на пошкодження та повалення памʼятника (погруддя) маршала Жукова Г.К., розташованого біля адміністрації Немишлянського району м. Харкова за адресою: м. Харків пр. П. Григоренко, буд. №17.
Санкція ч. 2 ст. 296 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Суд погодився із доводами клопотання про закриття кримінального провадження, які навела сторона захисту і зазначив, що в результаті широкомасштабної збройної агресії рф, прийняття низки законодавчих актів Верховною Радою України щодо засудження (нацистських) тоталітарних режимів, засудження російської імперської політики змінилась обстановка та дії обвинувачених втратили суспільну небезпечність.
Нагадаємо, що з 2015 року в Україні прийнятий та діє закон №317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 цього Закону, пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом.
Частиною першою статті 4 зазначеного Закону передбачено, що виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції на всій території України заборонено.
З огляду на це, встановлення пам’ятника, присвяченого радянському маршалу Георгію Жукову у Харкові, є таким, що прямо порушує чинне законодавство України.
В 2019 році, після повалення памʼятника радянського маршала Георгія Жукова, через деякий час його було заново відновлено за бюджетні кошти міської адміністрації та потім вже офіційно демонтовано 17 квітня 2022 року підрозділом “KRAKEN”, тому спираючись на це, матеріальну шкоду було завдано не обвинуваченими, що є зміною обстановки виходячи з положень ст. 48 КК України.
Починаючи з 2018 року жителями Харкова проводилися різного роду зібрання та мітинги направлені на знищення комуністичних памʼяток та перейменувань вулиць. Відповідно до офіційних джерел інформації, перше повалення памʼятника Георгію Жукову відбулося в ніч з 5 на 6 травня 2018 року невідомими особами. Тодішня міська влада довгий час категорично заперечувала необхідність знесення цього памʼятника, обгрунтовуючи те, що монумент Георгія Жукова є нібито культурною спадщиною.
В результаті, 24.12.2019 Міністерством культури України видано наказ №957 Про не включення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України пам’ятника Г.К. Жукову на пр. Петра Григоренка у Харкові.” В такому випадку памʼятник Г.К. Жукову безаперечно підпадає під дію закону “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.
Слід згадати, що Георгій Жуков у січні – липні 1941 р. обіймав посаду заступника народного комісара оборони СРСР, у серпні 1942 р. – червні 1945 р. – першого заступника народного комісара оборони СРСР, у березні – липні 1946 р. – заступника міністра збройних сил СРСР, у березні 1953 р. – лютому 1955 р. – першого заступника міністра оборони СРСР, у лютому 1955 р. – жовтні 1957 р. – міністра оборони СРСР.
Тож, вочевидь дії осіб були направлені лише на вираження своєї громадянської позиції та були зумовлені внутрішнім переконанням щодо позбавлення від наслідків комуністичної ідеології в часи СРСР, тобто на час розгляду кримінального провадження вчинене діяння цілком втратило суспільну небезпеку.
На думку суду, є очевидним та загальновідомим факт зміни соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, що пов’язане із широкомасштабною агресією рф.
Захищала пана Зінченка адвокат СЕНС Консалтинг Ірина Шрамко. Вона не тільки довела цю справу до кінця, де нашому клієнту загрожувало 4 роки ув’язнення, а й довела, що знесення пам’ятника радянським діячам і в межах моральних, і юридичних і політичних прав.
