Anfisa asked 9 years ago
Законом 909-VIII внесено зміни в п. 188.1 ст. 188 ПКУ. Зокрема, раніше існуючий текст
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості,
замінено на такий
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін
це більше “зрада” чи перемога?
Леонід Маслов Staff answered 9 years ago
На нашу думку, визначення бази оподаткування ПДВ на рівні не “не нижче собівартості” було результатом жахливого невігластва авторів Закону від 28.12.2014 № 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, яким до п.188.1 статті 188 Податкового кодексу України були внесена наведена норма.
Очевидно, визначення об’єкту оподаткування ПДВ виходячи з собівартості продукції (послуги) суперечить принципам податкової правотворчості, оскільки
- податковим законодавством термін “собівартість” взагалі не визначений
- собівартість визначається з урахуванням таких величин як витрати на оплату праці і амортизації, які непритамані оподаткуванню доданої вартості (ПДВ); як наслідок, в деяких випадках, підприємство з більшою вартістю основних фондів і, відповідно, великою питомою вагою амортизації буде сплачувати більше ПДВ
- величина собівартості може бути визначена більш-менш точно лише щодо всієї продукції підприємства за певний проміжок часу (період), оскільки дорівнює сумі певних видів витрат, віднесених то такого періоду; собівартість окремо взятої одиниці продукції є взагалі чітко не визначеною величиною, адже залежить від суб’єктивної методики розподілу загальновиробничих витрат
- щодо собівартості послуг, вона на практиці майже ніколи бухгалтеріями не вимірюється і складається в основному з непрямих витрат, питома вага яких швидко змінюється
- для досягнення господарської мети підприємством цілком природними є випадки продаж окремих одиниць продукції за ціною, меншою фактичної собівартості, лише як приклади: внаслідок роботи на неповну потужність з великими загальновиробничими витратами, падіння попиту, випуск супутньої продукції без якої ускладнюється збут основної і т. ін.
Отже застосування величини собівартості продукції або послуг в якості бази оподаткування ПДВ було повним безглуздям. Ця норма проіснувала рік і ще призведе до необгрунтованих податкових конфліктів.
Натомість, застосування звичайних цін щодо визначення бази оподаткування ПДВ, є цілком природним, відповідає звичайній поведінці добросовісного платника і у більшій ступені зможе запобігти штучному заниженню цін. У протилежному випадку, підприємство, яке в силу звичайних обставин зазнає збитків, буде додатково оподатковувати такі збитки податком на додану вартість за відсутності джеререла (прибутку) для сплати такого податку.
Таким чином, ми вважаємо внесену поправку цілком прогресивною, справедливою і такою, що спростить існування платникам податків.
