Особистості, яких не знає Україна. Сер Девід Максвелл Файф

Сер Девід Максвелл Файф або повністю — Девід Максвелл Патрік Файф — перший граф кілмюрський (Sir David Maxwell Fyfe, David Patrick Maxwell Fyfe, 1st Earl of Kilmuir) народився 29 травня 1900 року в Единбурзі в сім’ї вчительки і шкільного інспектора.

Це був передостанній рік правління королеви Вікторії, і епоха піку величі Британської імперії. Водночас це був рік початку грандіозних світових зсувів — величезних досягнень людської думки і, водночас, жахливих злочинів проти людства. В цей рік народились також Жоліо Кюрі і Генріх Гіммлер. Максвелл Файф потім стане не менш значущою особистістю минулого сторіччя.

Молодий Максвелл закінчив Оксфордський колледж Балліол і у 22 роки став проходити баристерське стажування в Ліверпулі .

Баристери — це адвокати, які мають виключне право виступати в вищих судах і трибуналах; вони взагалі не спілкуються з клієнтами, а отримують матеріали і інструкції через інших адвокатів — соліситорів.

Своє навчання і кар’єру Максвелл Файф переривав, вступивши до лав Шотланської гвардії за часів кінця 1 Світової, щойно йому виповнилося 18 років. Свою військову підготовку він пізніше згадає також і за часи 2 Світової, коли, вже будучи членом парламенту, добровільно вступить в ряди територіальної оборони в найважчі для його вітчизни години.

За період війни Файф служив у військовій юстиції і не не брав безпосередньої участі в бойових діях, однак під час перебування на службі в 1940 році зазнав важких поранень внаслідок німецького авіаудару. Тож він по праву вважається ветераном тієї війни.

У подальшому політична кар’єра сера Файфа досягне вершини у 1954 році, коли він сяде на мішок з вовною, тобто стане Лорд-канцлером Великої Британії. 

Однак в історію він увійде, насамперед, як юрист.

Максвелл Файф став королівським адвокатом в 1934 році.  В 1942 році Черчіль призначив його Генеральним солиситором (заступник Генпрокурора), і йому було надане лицарство. В 1945 році він став Генеральним прокурором Англії та Уельса.

В підручниках ви, ймовірно, знайдете численні згадування про сера Девіда Максвела Файфа як представника обвинувачення на Нюрнберзькому процесі. Його перехресний допит Германа Герінга є одним з найбільш відомих перехресних допитів в історії.

Натомість, принаймні в нашій країні його ім’я марно не згадується у зв’язку з подіями 1950-1953 років щодо діяльності створеної за ініціативою Черчилля Ради Європи. Тоді сер  Девід Максвелл Файф, будучи генеральним юридичним консультантом ПАРЄ, розробив проект документа, який буде визначати основи правосуддя в Європі на всі наступні роки. В ньому були втілені вже відомі і випробувані століттями принципи, закладені з часів англійського Білля про права 1679 року,  Білля про права США 1791 року та французької Декларації прав людини і громадянина 1789 року.  

Цей документ авторства сера Максвелла Файфа має назву

Конве́нція про за́хист прав люди́ни і основополо́жних свобо́д.

Вона визначає не лише перелік таких прав, а й порядок функціонування і повноваження Європейського суду з прав людини.

Як ветеран війни і обвинувач на Нюрнберзькому процесі сер Файф на власному досвіді знав що таке честь, гідність, людяність, злочин і покарання, а також як можна ефективно застосовувати міжнародне правосуддя.

Україна ще не знає подібних особистостей і в ній згадані цінності поки що не мають попиту. Поки що.

Фото: Вікіпедія.

Published by: Леонід Маслов

Leave a Reply