Продовження строків слідства до 6 місяців у справі Шеремета. Клопотання і заперечення. Документи

**Фото:** Адвокат Круговий під час виступу в суді

Наводиться скорочений зміст заперечень адвоката Кругового на клопотання слідчого Бирка, поданого на ім’я заступника Генерального прокурора України пана Каська, щодо продовження строків досудового розслідування до 6 місяців, а також повний текст обох документів.

Слідчий просить продовжити строк розслідування до 12 червня 2020 року, посилаючись на те, що він спливає 12 лютого, однак слідством не виконані всі необхідні та можливі слідчі дії. Зазначає, що необхідно закінчити проведення 10 судових експертиз, з яких комп’ютерно-технічна може тривати більше 4 місяців, встановити інших причетних і пред’явити їм підозри, оглянути речі і документи, вилучені під час обшуків, зібрати характеристики на підозрюваних, скласти обвинувальний акт, ознайомити підозрюваних з матеріалами провадження, тощо.

Відповідно до вимог частини 2 статті 295 КПК України у клопотанні про продовження строку досудового розслідування, зокрема, зазначаються процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу; значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду; строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій; обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.

Адвокат Круговий зазначає, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 295 КПК України в клопотанні слідчого відсутні будь-які натяки, навіть на рівні припущень, про значення результатів експертиз для судового розгляду, наприклад, обставини, які висновки цих експертиз призначені підтвердити або спростувати, причетність та ролі яких саме осіб мають бути обґрунтовані відповідними висновками, яким чином все це впливає на обставини, які мають бути вивчені судом (події, склад злочину і призначення покарання). Строк, необхідний для завершення кожної процесуальної дії, окремо не зазначений. Без будь-яких обґрунтувань стверджується лише, що “судові комп’ютерно-технічна експертиза відноситься до категорії складних та її проведення може тривати більше чотирьох місяців”, однак це суперечить діючій “Інструкції про призначення та проведення судових експертиз…”.

Крім того, на думку адвоката, слідчий не зазначив жодних обставин, що перешкоджали б здійснити зазначені процесуальні дії раніше. Деякі з відповідних дій (наприклад, “зібрати характеризуючі матеріали на підозрюваних”, перевірити алібі), вочевидь, слідство зобов’язане було робити до вручення підозри, деякі — вже мали бути давно зроблені (наприклад, проведення огляду речей, предметів, документів, відеозаписів, вилучених у ході проведення обшуків та оглядів), а деякі (наприклад, “розсекречування”, яке не може тривати більше 10 діб) не тривають місяцями. Виконання вимог ст. 290 КПК України з підозрюваними та їх захисниками не є обставиною, яка може зумовлювати продовження строків досудового розслідування, адже відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Захисник вважає найважливішою обставиною безпідставність тверджень слідчого про необхідність очікування результатів експертиз. Частиною 6 статті 295 КПК України чітко визначено, що підставою для продовження строку досудового розслідування є необхідність отримання саме доказів для проведення або завершення експертизи, а ніяк не само по собі очікування її результатів. Результати ж експертиз не втратять своєї доказової сили, якщо будуть отримані після передачі справи до суду.

Частина 1 ст. 283 КПК України встановлює, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту “c” пункту 1 цієї статті, … йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.

Пан Круговий звертає увагу на те,що пан Антоненко позбавлений свободи вже 46 днів, дав показання в якості підозрюваного, здав тест ДНК, вину і будь-яку причетність до злочину повністю заперечує, окрім доказів власної непричетності інших корисних для слідства відомостей повідомити не може. Однак слідчі постійно і системно, у тому числі всупереч ухвалі слідчого судді від 26.12.2019, ухиляються від надання йому матеріалів підозри (відеофайлів) і висновку експертизи ДНДКЦ МВС №9-2/56Ф від 25.08.2016 разом з ілюстративною таблицею на 6 аркушах, який об’єктивно спростовує факт перебування пана Антоненка на місці злочину. Систематична протиправна поведінка слідства і прокурорів вказує на те, що органи влади не дотримались принципу “special diligence” — “особливої ретельності” у здійсненні провадження (див. п. 152, 153 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 06.04.2000 у справі “Лабіта проти Італії”, заява №26772/95 )) і тому відсутнє об’єктивне очікування виконання вимоги щодо передачі справи до суду в розумний строк за будь-яких умов. На думку захисту, слідство, не маючи об’єктивних даних на підтвердження обвинувачення, зараз, всупереч вимогам п. 3 ст. 5 Конвенції, ч. 1 ст. 283 КПК України намагається лише розпочати збирання доказів отже використовує своє повноваження ініціювати продовження строків не з тією метою, з якою таке повноваження надано.

“Ніщо не заважає завершити досудове розслідування прямо зараз, чим дотриматись вимог п. 3 ст. 5 Конвенції, ч. 1 ст. 283 КПК України”, — вважає захисник.