Афера Шеремета. Скотланд Ярд спростовує фантазії очільників МВС і КНДІСЕ. Документ

22 вересня ми отримали відповідь британської Служби поліції столиці (MPS), більше відомої як Скотланд-Ярд, стосовно використання криміналістичного аналізу ходи як доказу. MPS стверджує, що хода може бути виключно допоміжним або відсічним, аж ніяк не основним доказом.

Британська поліція використовує криміналістичний аналіз ходи виключно як підтримуючий доказ і такий, що є корисним інструментом виключення… Криміналістичний аналіз ходи не повинен використовуватися як єдиний тип доказів у кримінальному процесі. Це лише допоміжний доказ, і має розглядатися з великою обережністю. Визначеної методології не існує. Експертиза має суб’єктивний характер, базується на обширних дослідженнях та досвіді.

Таку відповідь надав нам відділ забезпечення свободи інформації Скотланд-Ярда листом №01/FOI/20/015819 від 22.09.2020 на інформаційний запит адвоката Кругового, захисника Андрія Антоненка.

Крім того, в цьому листі, підписаному офіцером Деборою Соломон, надано свіжу редакцію британського Кодексу судових практик стосовно проведення експертних досліджень з криміналістичного аналізу ходи. В ньому, зокрема стверджується (п. 18.7), що уся робота над справами повинна перевірятися іншим криміналістом, який є компетентним та досвідченим в криміналістичному аналізі ходи.

Нагадаємо, що Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко обвинувачуються виключно на підставі їх ідентифікації за ходою.

Британський посібник для судів стверджує, що хода є науково не перевіреним методом, а професор Айвон Бірч, який проводив аналіз у справі, єдиний, хто виміряв рівень помилок методом «чорної скриньки». Цей рівень помилок склав 29% (стор. 11 посібника). 

Нагадаємо, що заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко в інтерв’ю виданню Факти стверджував, що ходу неможливо підробити, вона є своєрідним аналогом відбитків пальців.

Подібні ж вигадки висловлював експерт-вибухотехнік, колишній радянський офіцер і працівник міліції та митниці директор КНДІСЕ пан Рувін в прямому етері передачі Свобода слова  Савіка Шустера 13 грудня 2019  року.

Див. також

Антоненко проти України. Заява до ЄСПЛ

Справа Шеремета. Стенограма і аналіз промови прокурора Зузака 5 лютого 2020 року. Відео

Відео по темі

 

Антоненко проти України. Заява до ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини підтвердив отримання заяви від пана Антоненка проти України від 23 червня 2020 року.

Заяві Antonenko v. Ukraine присвоєно №29341/20.

Андрій Антоненко та ще двоє осіб були затримані 12.12.2019 за підозрою у вбивстві після помпезного брифінгу найвищих посадовців. Згодом обіцяні докази виявилися голослівними припущеннями і наклепом.

Заява подана у зв’язку з порушенням Україною статті 5  та § 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.  Адвокат Дмитро Круговий розкрив зміст її основних положень. 

61 Стаття, на порушення якої Ви скаржитеся

Пояснення

Стаття  5 § 1 через незаконність затримання, i.e. затримання не

«відповідно до процедури, передбаченої законом»

(З 15:10 12.12.2019 до 3:31 14.12.2019)

Заявник був затриманий фактично 12.12.2019 не пізніше 15:10, проте час затримання був задокументований як 23:05. Заявник був затриманий з посиланням на ухвалу слідчого судді, проголошену о 18:40. Під час розгляду питання про первісне затримання прокурор повідомив судді неправдиві дані, що заявник переховується, хоча на той момент в прямому ефірі ТВ видно, що це не так. Отже вимоги національного закону (ч. 4 ст.189 КПК) не були дотримані. До 18:40 заявник був затриманий без ухвали слідчого судді, а потім — на підставі ухвали, постановленої під впливом омани. Зазначене порушення є як окремим, так і може розглядатися у зв’язку з подальшим ув’язненням, адже заявник у такий спосіб був позбавлений можливості самостійно, вільно, без кайданок,  прибути до судді наступного дня, продемонструвавши таким чином свою добру волю і відсутність наміру переховуватись.

Стаття 5 § 1 с) через відсутність «обґрунтованої підозри».

(в цілому, за весь час ув’язнення)

Підозра була явно необґрунтованою, адже виходила виключно зі схожості у манері ходи з ймовірним злочинцем на відео. Заявник не був знайомий чи якось пов’язаний з жертвою, і не був знайомий з іншими підозрюваними. Він не був причетним до інших  правопорушень і не був пов’язаний з терористичними чи екстремістськими організаціями, не мав жодних воєнних або технічних навичок. Нацистський мотив (заявник має єврейське походження) висунутий  свавільно, з метою суспільної дискредитації і «CopyPaste» запозичений з іншої справи. Заявник на 8-10 см вище особи на відео, а за умови максимальної похибки у найгіршому для захисту випадку — щонайменше на 2,5 см. Попри наявність такої важливої об’єктивної інформації зріст заявника слідством до 12.12.2019 не встановлювався, а після виміру зросту, який відбувся під час надходження в ізолятор вранці 13.12.2019 — був утаємничений. Усі застереження щодо ненаукового і неточного характеру ідентифікації по ході ігнорувалися.

Заявник тут запевнює Суд, що він не намагається отримати вичерпну порівняльну оцінку тих чи інших доказів, але просить дослідити механізм спотворення органами влади України  стандарту «обгрунтована підозра» (наприклад, §32 FOX, CAMPBELL AND HARTLEY v. THE UNITED KINGDOM). Цей стандарт полягає в тому, що «об’єктивний спостерігач» має бути обізнаним з усіма наявними фактами, а не лише з тими, які вигідні стороні обвинувачення з приховуванням решти від захисту і слідчого судді. Приховування даних експертиз зросту осіб на відео аж до 16.02.2020 а також зволікання і ненадання вимірів зросту заявника лежить поза межами добросовісної помилки.

Стаття 6 § 2 через висловлювання перших осіб держави про скоєння заявником вбивства.

Висловлювання Президента України і Голови Парламенту (подяка поліцейським, наявність відповідей на усі питання, окрім тих, хто замовник), Генерального прокурора («встановлені особи, що власне вчинили злочин»), міністра внутрішніх справ і його заступника (щодо зберігання заявником вибухівки, «якою можна вбити велику кількість людей»), заступника Голови Національної поліції («відомі нам по минулим злочинам») тощо не можна вважати обережними і спрямованими на інформування громадськості про діяльність правоохоронних органів. Вони мали суто пропагандистський характер і, з урахуванням положення спікерів, істотно впливали на рішення про запобіжні заходи.

Крім того, велика кількість висловлювань, повідомлених як беззаперечні факти першими особами держави, мали характер пліток і були абсолютно позбавлені фактичного підґрунтя (лише як приклад — причетність заявника до інших вибухів і постійне узагальнення вживання іменника «вони» щодо заявника разом з незнайомими йому підозрюваними), заявник вважає позасудовим впливом на суддів, які приймали рішення про його ув’язнення.

Заявник вважає це як окремим порушенням презумпції  його невинуватості за ст. 6 Конвенції, так і прямим впливом на слідчих суддів у подальшому, що мало наслідком їхню упередженість і порушення статті 5 § 3 Конвенції,  в сенсі  «негайно постати перед суддею», адже «суддя» вже не уособлював незалежний орган.

Стаття 5 § 3 через незаконний вплив на суддів і порушення презумпції невинуватості, приховування доказів

(в цілому, за весь час ув’язнення)

Викладені обставини грубого порушення презумпції невинуватості під час висловлювань вищих посадових осіб і розповсюдження ними неперевіреної інформації був настільки сильним, а перекручення — такими численними, що це унеможливлює зробити висновок про незалежність і неупередженість слідчих суддів. Окрім того, є публічна заява міністра внутрішніх справ  в етері ТБ 13.12.2020, де він стверджує про повідомлення слідчому судді Вовку інформації у позапроцесуальний спосіб («ми повідомили йому більше») і в тому ж телешоу — голосування авдиторії в прямому етері з питання обґрунтованості підозри перед прийняттям слідчим суддею рішення про арешт.  Як зазначалося вище, весь час ігнорувався аргумент щодо невідповідності зросту, документи з цього приводу (всупереч національному закону) попри заяви захисту не витребувалися і не досліджувалися. Останнім часом з 14.02.2020 нехтування цим аргументом прокурори стали пояснювати тим, що обвинувачення знайшло експерта, який був не в змозі встановити зріст осіб з відео. Однак і цьому судді не надавали оцінку.

Заявник розуміє, що на цій стадії процесу слідчий не зобов’язаний розкривати всі докази, однак у даному випадку приховування обставин, які зводять нанівець усю конструкцію підозри, не має іншого пояснення окрім недобросовісності (bad faith).

Стаття 5 § 3 через невмотивованість рішень про обрання та продовження запобіжних заходів і невиправдану тривалість ув’язнення. Заявник не представ перед судом протягом розумного строку і не був звільнений на час провадження.

Обрання і продовження запобіжних заходів було безпідставним, адже ґрунтувалося виключно на тяжкості обвинувачення, і лише виходячи з цього розглядалися ризики втечі, впливу на свідків тощо. Під час продовження тримання під вартою 04.02.2020 та апеляційного розгляду 12.03.2020 судді свавільно встановили «ризик вчинення нових злочинів», який прокурор не лише не обґрунтував, а взагалі не заявляв. Аргументам захисту щодо поручительств, бездоганної репутації, міцності соціальних зв’язків, наявності двох дітей, один з яких страждає на хронічну хворобу в рішеннях суддів не було надано жодної оцінки. «Принцип Леттельє» жодного разу не застосовувався.

Строк досудового розслідування також не можна вважати розумним, оскільки справа не була складною. За час тримання заявника під вартою фактично ніяких слідчих дій, спрямованих на отримання істини, так і не було проведено. 

Крім того, слідчі судді весь час стверджували в своїх рішеннях, що вперше встановлена обґрунтованість підозри має силу res judicata і не має надалі ними перевірятися.

Ухвали від 14.12.2019, 05.02.2020 та 25.05.2020 взагалі були точними копіями, включаючи грубу помилку в цитуванні статті 5 § 3 Конвенції (замість «звільнення на час провадження» написано «звільнення від судового розгляду»).

Стаття 5 § 4 

перегляд habeas corpus по суті жодного разу не відбувався

Клопотання про зміну запобіжного заходу від 22.01.2020, 06.05.2020 не були розглянуті суддями по суті. Відповідні ухвали від 20.02.2020 від 12.05.2020 були постановлені з порушенням встановленого національним законом строку і посилалися на те, що сторона захисту не навела нових обставин хоча за ст. 201 КПК, навпаки, прокурор має доводити тривалість ризиків. Клопотання від 16.03.2020 було неправомірно об’єднано з іншим провадженням і розглянуто неналежним суддею, що було встановлено апеляційним судом 05.05.2020.

Стаття 5 § 5

Ефективне здійснення заявником свого права на відшкодування шкоди не було забезпечено з достатнім рівнем визначеності, як це вимагає § 5 статті 5 Конвенції, національні органи влади не визнали порушення жодного з інших параграфів статті 5 Конвенції, що дозволило б заявнику вимагати відшкодування шкоди відповідно до пункту 5.

У справі Антоненка, Дугарь, Кузьменко визначено склад присяжних

В засіданні 04.09.2020 суддя відвела 2 присяжних з 7, решта 5 присяжних 09.09.2020 жеребкуванням поділилися на  3 основних та 2 запасних.

За авторозподілом від 9 вересня визначено троє основних присяжних

  1. Григорій Валерійович Фірсов
  2. Наталя Олександрівна Глоба
  3. Юрій Іванович Михайленко

і двоє запасних

  1. Юрій Олександрович Федоренко
  2. Людмила Михайлівна Яковенко

Нагадаємо, що справу за обвинуваченням пана Антоненка, пані Дугарь, пані Кузьменко в умисному вбивстві Павла Шеремета за обтяжуючих обставин розглядатиме суд присяжних у складі 2 професійних суддів (пані Голуб, пані Антонюк) та трьох присяжних. Вирок виноситься простою більшістю. Двоє запасних присяжних мають бути присутніми під час усіх засідань, але участь в голосуванні не беруть.

В судовому засіданні 04.09.2020 захист заявив відвід  Наталії Глобі, тому що вона має літню матір і майно на території «ДНР», а чоловік постійно відвідує «ДНР» і через те на неї можуть вчиняти тиск. Цей відвід суддя не підтримала. Також двоє присяжних (пан Михайленко і пані Чупіна) є подружжям. Остання заявила самовідвід, а її чоловік —  ні. Захист заявив йому з цих підстав відвід, який головуюча не підтримала. Прокурор заявив відвід присяжній Інні Крамаренко, оскільки вона колись працювала на виборах. Головуюча відвела цю кандидатку з підстав її схвального ставлення до медичних працівників (кандидатка є медсестрою і казала, що медики рятують життя). Отже, з семи присяжних було відведено двоє, решта п’ять узяли участь у автоматичному розподілі за випадковим визначенням складу основних (запасних).

Повне відео засідання із питаннями присяжним від 04.09.2020 дивіться за посиланням.

Див. також

Обвинувальний акт Антоненко Дугарь та Кузьменко. Документи

Справа Шеремета. Стенограма і аналіз промови прокурора Зузака 5 лютого 2020 року. Відео

Справа Шеремета. Матеріали експертизи ідентифікації Андрія Антоненка

Докази захисту пана Антоненка. Томи 1 -2. Його Facebook, Google, ВКонтакті.

Апеляція на ув’язнення Андрія Антоненка (Ріфмастера). Документ

Публікуємо апеляційну скаргу адвоката Кругового на ухвалу Шевченківського районного суду щодо обрання запобіжного заходу Андрію Антоненку.

Ухвала підлягає оскарженню лише в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В апеляційній скарзі Дмитро Круговий, зокрема, зазначає, що прокурор не обґрунтував жоден з ризиків, наведених в його клопотанні, суд  свавільно встановив ризик втечі і ризик незаконного впливу на свідків (потерпілих), керуючись при цьому виключно тяжкістю інкримінованого діяння, а в частині вагомості доказів — лише їх номінальним переліком — реєстром матеріалів, не врахувавши принцип Летельє, за яким ризик втечі зменшується з перебігом часу яким би він не був коротким.   Після пом’якшення запобіжних заходів іншим обвинуваченим жодних негативних наслідків не настало, що опосередковано підтверджує безпідставність тверджень суду про тримання пана Антоненка під вартою як єдиний можливий спосіб усунення ризиків.

Повний текст ухвали не був проголошений 28.08.2020, як було в ній зазначено, захист отримав його лише в понеділок, 31.08.2020. Наступного дня апеляція була подана в Шевченківський суд.

Нагадаємо, що розгляд справи судом присяжних призначений на п’ятницю, 4 вересня. Справу розглядатиме суд у складі 2 професійних суддів (пані Голуб, пані Антонюк) та трьох присяжних, відбір яких буде проводиться в першому засіданні.

Андрій Антоненко перебуває під вартою 265 днів.  Докази проти нього — це експертиза ходи та різні інсинуації.

Див. також

Обвинувальний акт Антоненко Дугарь та Кузьменко. Документи

Захист Антоненка скаржиться на втручання в правосуддя. Документ.

Сьогодні, 28 серпня, сплинув строк, в який судді Шевченківського суду мали б повідомити Вищу раду правосуддя про незаконний вплив шляхом розміщення невідомими особами реклами за участю слідчих, де вони презентують фейкові «докази», які не представили в суд. 

Захист пана Антоненка вважає, що це не лише порушення презумпції невинуватості, але й тиск на суд. Якщо судді Голуб О.А., Сидоров Є.В., Антонюк М.С. не звернулись станом на 28 число до ВРП, це ознаає, що вони ймовірно це відео не бачили. Усі подробиці читайте в документі.

Публічна заява захисту щодо так званої МОН-50 Андрія Антоненка

ПУБЛІЧНА ЗАЯВА

щодо припинення інсинуацій сторони обвинувачення з поданням в судах і в ЗМІ хибної інформації про корпус МОН-50 підзахисного Антоненка

З метою запобігання інсинуацій зі сторони деяких представників обвинувачення захист пана Антоненка заявляє.

Під час надання свідчень, яке відбулося в приміщенні ІТТ ГУ НП у м. Києві 28.12.2019, пану Антоненку були продемонстровані світлини з зображенням вихолощеної міни МОН-50 — предмет,  зовні схожий на корпус МОН-50 (наявність на фронтальній частині корпусу, під написом “к противнику” чорної риски що нагадує посмішку — “смайлику”), що належав йому і раніше використовувався як реквізит для створення агітаційних плакатів. Підзахисний впізнав корпус МОН-50 зі “смайликом”, зображений на світлинах, як такий, що належить йому, та зауважив, що більше того, світлини з цим корпусом також неодноразово розміщувались ним на його сторінці в соціальній мережі Facebook (див. фото з його сторінки від 21.11.2019, 20.11.2019, 18.11.2019, 23.08.2019, 10.01.2017), а також на агітаційних плакатах до Дня сержанта. Він чітко назвав історію походження цього предмету та назвав декількох свідків, які можуть це підтвердити, щонайменше один з яких вже офіційно надав відповідні показання.

Також слідством було призначено комплексну хімічну та вибухотехнічну експертизу, за результатом якої було встановлено, що цей предмет у наданому для дослідження вигляді до категорії боєприпасів і вибухових пристроїв не відноситься (висновок від 21.12.2019 за № 34249/34250/19-31/34251+34253/19-34).

З фототаблиць до цього експертного дослідження вбачається, що в зазначеному корпусі відсутні будь які пошкодження склеєних секцій груп циліндрів (вражаючі елементи усі на місці) та наявні різьбові з’єднання (втулки запальних гнізд), що також видно на світлинах. 

Водночас, за даними висновку комплексної судової вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи, проведеної 09.12.2016 (висновок експерта № 11-1/111/14-1/17/14-2/9) на місці вибуху автомобіля Павла Шеремета знайдені циліндричні вражаючі елементи, ймовірно від МОН-50, та втулка запального гнізда. Вочевидь, вони не можуть при цьому одночасно знаходитися в корпусі МОН-50, що належить підзахисному.

За тим самим висновком, майже на усіх предметах, які виявлені на місці злочину, знайдені сліди дифеніламіну — стабілізатору нітроцелюлозних порохів, який є компонентом, характерним для вибухового перетворення нітроцелюлозних (бездимних) порохів. Подібні речовини до елементів конструкції МОН-50 не входять. 

Сліди гексогену, який дійсно входить до складу пластиду ПВВ-5А (використовується у тому числі в мінах МОН-50), були виявлені лише на одному предметі — фрагменті полімерного матеріалу рожевого кольору (ВТ-4, пакет №  3444414) і ніде більше. Цей предмет є залишком пластикатової пробки електродетонатора ЕДП-р. Гексоген є елементом конструкції капсюлю КД-8А такого детонатора. Усі сліди гексогену, виявлені експертами, походять виключно від детонатора, а не від заряду пластиду МОН-50.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що знайдений корпус МОН-50 зі “смайликом” може мати якесь відношення до вибухового пристрою, який використовувався як знаряддя злочину.

Будь-яких питань з цього приводу у слідства більше не виникло.

Заява зроблена з метою уникнення подальших маніпулятивних і неправдивих заяв зі сторони обвинувачення, подібних тим, що неодноразово лунали під час судових засідань.

До заяви додаються ілюстративні матеріали та витяги з матеріалів експертиз.

Просимо представників ЗМІ без обмежень копіювати і розповсюджувати цю заяву.

Захисники Андрія Антоненка 

Віталій Галенченко

Дмитро Круговий

Станіслав Кулик

Витяг з висновку експерта від від 21.12.2019 № 34249/34250/19-31/34251+34253/19-34

Витяг з висновку експертів від 09.12.2016 № 11-1/111/14-1/17/14-2/9 Презентація МВС ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ ПРО ХІД РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВА П. ШЕРЕМЕТА 08.02.2017

Взяття під варту Андрія Антоненка — повний текст ухвали

Ухвалою Печерського районного суду від 14.12.2019 у справі \№ 757/65165/19-к (к/п № 12016100000001206 від 20.07.2016) підозрюваним в умисному вбивстві Павла Шеремета, вчиненому небезпечним способом організованою групою, задоволені клопотання слідчого і застосовані запобіжні заходи до трьох підозрюваних осіб.

Вони не визнають вину.

Наші адвокати Дмитро Круговий і Віталій Галенченко, обидва учасники АТО, серед інших, здійснюють захист одного з підозрюваних — Андрія Антоненка. Наш підзахисний узятий під варту до  08.02.2020. Повний текст ухвали був виготовлений суддею ввечері 18.12.2019, Віталій Галенченко подав апеляцію 19.12.2019, поряд з апеляціями інших адвокатів.

В судове засідання Київського апеляційного суду 20 грудня не з’явились прокурори і не був доставлений підозрюваний. Засідання відкладене на понеділок, 23 грудня о 13:30.