Допомога у стягненні аліментів на утримання повнолітніх осіб, які потребують підтримки.
SENSE надає юридичну підтримку у справах щодо стягнення аліментів на повнолітніх дітей або інших осіб, які не можуть самостійно забезпечувати себе. Ми готуємо документи, подаємо заяви до суду та контролюємо виконання рішень. Послуга доступна онлайн по всій Україні.
34+ років досвіду
Понад тридцять років довіри та професіоналізму, підтверджених сотнями успішних справ і задоволених Клієнтів
Швидке реагування та вирішення ваших питань
Послуги доступні з будь-якої точки світу
Стабільність і підтримка у будь-яких ситуаціях
Команда досвідчених та кваліфікованих фахівців
Найпоширеніші питання
Хто може претендувати на аліменти після досягнення повноліття?
Повнолітні особи, які продовжують навчання, мають інвалідність або потребують матеріальної підтримки через неспроможність самостійно заробляти.
Які документи потрібні для подачі позову?
Документи, що підтверджують особу та стан заявника, рішення про попередні аліменти (якщо є) та підтвердження потреби.
Скільки часу триває процес стягнення аліментів для повнолітньої особи?
Залежно від складності справи та роботи суду, зазвичай від кількох тижнів до кількох місяців.
Чи можливо стягнення аліментів онлайн?
Так, «СЕНС» забезпечує повний онлайн-супровід, включно з підготовкою документів і поданням заяв.
Чи можна отримати аліменти, якщо боржник ухиляється від сплати?
Так, ми допомагаємо ініціювати примусове стягнення через виконавчу службу та контролювати виконання рішення.
Чи можна оскаржити відмову суду у стягненні аліментів?
Так, ми готуємо апеляційні скарги та представляємо інтереси клієнта у суді в разі необхідності.
Записатися на консультацію
Скористайтесь цією формою для запису
Аліменти після 18 років можливі не в кожній ситуації. Повноліття саме по собі не завжди припиняє право на утримання, але для стягнення аліментів потрібно довести конкретні умови, передбачені законом.
Найчастіше йдеться про повнолітніх сина або дочку, які продовжують навчання, потребують матеріальної допомоги, а один із батьків має можливість таку допомогу надавати. У таких випадках аліменти можуть стягуватися до досягнення 23 років або до припинення навчання.
Право на аліменти після досягнення повноліття виникає не автоматично. Для цього мають одночасно існувати кілька умов.
Повнолітній син або дочка повинні бути старшими за 18 років, але молодшими за 23 роки. Вони мають продовжувати навчання та у зв’язку з цим потребувати матеріальної допомоги. Крім того, другий із батьків повинен мати реальну можливість надавати таку допомогу.
Якщо хоча б одна з цих умов відсутня, суд може відмовити у стягненні аліментів. Наприклад, самого факту навчання недостатньо, якщо не доведено потребу у допомозі або фінансову можливість платника.
Форма навчання може мати значення для оцінки витрат, але сама по собі вона не завжди є вирішальною. Важливо довести, що навчання справді триває, а повнолітня особа через це потребує матеріальної підтримки.
Наприклад, студент може навчатися очно, заочно або в іншій формі. Але суд буде оцінювати не лише довідку з навчального закладу, а й те, чи має особа власний дохід, які витрати несе, чи оплачує навчання, проживання, проїзд, навчальні матеріали та інші потреби, пов’язані з освітою.
Якщо навчання припиняється, право на утримання також припиняється. Якщо навчання поновлено до досягнення 23 років, питання аліментів може бути порушене повторно.
З позовом про стягнення аліментів на повнолітню дочку або сина може звернутися сама повнолітня особа, яка продовжує навчання. Також таке право має той із батьків, з ким проживає повнолітня дитина.
На практиці вибір позивача залежить від ситуації: хто фактично несе витрати, з ким проживає студент, хто оплачує навчання, проживання, проїзд, харчування або інші потреби.
Перед зверненням до суду важливо визначити, хто саме буде позивачем, які вимоги заявляти та які документи підтверджують право на утримання.
У справах про аліменти на повнолітню особу ключове значення мають докази. Суд оцінює не загальні припущення, а конкретні документи та обставини.
Потрібно довести:
Недостатньо просто зазначити, що студент навчається. Потрібно показати, які витрати виникають через навчання та чому без допомоги другого з батьків їх складно покривати.
У таких справах зазвичай обґрунтовують витрати, пов’язані з навчанням і базовим забезпеченням студента. Це можуть бути оплата навчання, проживання в гуртожитку або орендованому житлі, проїзд, харчування, навчальні матеріали, підручники, технічні засоби для навчання, інтернет, медичні потреби або інші необхідні витрати.
Якщо студент навчається в іншому місті або за кордоном, можуть виникати додаткові витрати на проживання, транспорт, оформлення документів, переїзди або навчальні платежі. Але такі витрати також потрібно підтверджувати документально.
Суд оцінює, чи є ці витрати реальними, необхідними та пов’язаними саме з навчанням.
Розмір аліментів на повнолітню дочку або сина суд може визначити у твердій грошовій сумі, у частці від доходу платника або поєднати ці способи.
Під час визначення розміру суд враховує матеріальне становище сторін, стан здоров’я, наявність інших дітей або утриманців, майно платника, його доходи, витрати, а також інші обставини, які мають значення.
Важливо, що для аліментів на повнолітню дитину законом не встановлено такого самого мінімального гарантованого розміру, як для неповнолітніх дітей. Тому розмір потрібно обґрунтовувати окремо: через витрати, потреби та можливості платника.
Навчання за кордоном саме по собі не виключає права на утримання. Але в такій ситуації потрібно особливо уважно підтвердити витрати та їх зв’язок із навчанням.
До документів можуть належати довідка або підтвердження навчання, договір з навчальним закладом, рахунки за навчання, документи про оплату проживання, транспортні витрати, підтвердження витрат на навчальні матеріали, переклади документів та інші докази.
Суд також оцінює фінансову можливість платника. Те, що навчання є дорогим, не означає автоматичного стягнення всієї заявленої суми. Потрібно показати баланс між потребами студента та реальними можливостями другого з батьків.
Батьки можуть домовитися про утримання повнолітньої дитини добровільно. Це може бути регулярна грошова допомога, оплата навчання, проживання, проїзду або інших витрат.
Для більшої визначеності домовленість можна оформити письмово. Якщо сторони хочуть мати документ, який у разі невиконання можна буде використати для примусового стягнення, варто розглянути нотаріальне посвідчення договору.
Добровільна домовленість часто дозволяє уникнути судового спору, але її умови мають бути чіткими: розмір платежів, строки, спосіб оплати, період дії та перелік витрат, які покриваються.
Якщо домовитися не вдається, питання вирішується через суд. Позов може бути поданий за місцем проживання або перебування позивача чи відповідача.
У позові потрібно описати обставини справи, зазначити підстави для стягнення аліментів, обґрунтувати розмір допомоги та додати докази. У таких справах важливо не обмежуватися загальними фразами, а показати конкретну потребу в матеріальній підтримці.
Позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Аліменти зазвичай присуджуються від дня пред’явлення позову. Тому не варто відкладати звернення, якщо є підстави для стягнення та потреба в матеріальній допомозі.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені лише за наявності доказів, що позивач вживав заходів для їх отримання, але не міг отримати кошти через ухилення платника від сплати. У такому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше ніж за десять років.
Для підтвердження таких обставин можуть мати значення листування, письмові звернення, повідомлення, докази спроб домовитися або інші матеріали.
Право на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, припиняється після досягнення 23 років або після припинення навчання.
Також аліменти можуть бути переглянуті, якщо змінилися обставини: студент почав працювати, платник втратив можливість надавати допомогу, з’явилися інші утриманці, змінився стан здоров’я або матеріальне становище сторін.
Якщо розмір аліментів уже визначено судом, його можна змінити лише у встановленому законом порядку. Самостійно припиняти сплату без правових підстав не варто, оскільки це може призвести до заборгованості.
Якщо аліменти встановлені рішенням суду або договором, але не сплачуються, може виникнути заборгованість. У разі прострочення з вини платника одержувач має право вимагати пеню у передбаченому законом розмірі.
Також можливе примусове виконання через органи державної виконавчої служби або приватного виконавця. Для цього потрібен виконавчий документ або інша правова підстава для стягнення.
У кожній ситуації варто окремо оцінити розмір боргу, період несплати, наявні документи та можливі способи виконання рішення.
Для підготовки позову або консультації можуть знадобитися:
Повний перелік залежить від обставин конкретної справи. У таких спорах важливо збирати не лише документи про навчання, а й докази реальних витрат і можливостей платника.
Пов’язані послуги