Змінилася практика ЄСПЛ при стягненні моральної шкоди, завданої державними органами. Занадто малий розмір компенсації, стягнутий національними судами, є недостатнім для позбавлення заявника статусу жертви.
Європейський суд з прав людини 15.06.2021 ухвалив рішення у справі «A.G. проти Росії» (заява № 9800/12).
Заявницю, яка відбувала покарання за вчинення злочину. без її згоди перевели до психіатричної лікарні, де утримували в нелюдських та таких, що принижують гідність, умовах.
Національний суд визнав порушення прав A.G., але присудив їй лише 400 євро в якості компенсації моральної шкоди. Таке ж рішення підтримав і Верховний суд країни.
Намагаючись спростувати доводи заяви A.G., Уряд наполягав, що заявник більше не може стверджувати, що є жертвою порушення її прав, передбачених статтею 3 Конвенції, оскільки національні суди визнали порушення та виправили його, задовольнивши позов заявника і присудивши їй компенсацію моральної шкоди.
Проте колегія ЄСПЛ, встановивши, що національні суди при розгляді справи про компенсацію, фактично визнали порушення прав заявниці, зазначила, що при цьому відшкодування, надане заявникові на національному рівні, не вистачило б для позбавлення заявниці статусу жертви. Високі судді відзначили, що присуджені національними судами 400 євро були сумою, значно нижчою за ті, що присуджувалися самим Європейським судом в аналогічних справах. В рішенні згадано такі справи як Yefimenko v. Russia, № 152/04, Butrin v. Russia, № 16179/14, Kolesnikovich v. Russia.
Суд констатував порушення статті 3 Конвенції. У сукупності з іншими обставинами справи ЄСПЛ постановив державі відповідачу виплатити A.G. 25,6 тис. євро як компенсацію моральної шкоди.
Читайте також:
ЄСПЛ визнав порушення права на приватне життя через повторну віктимізацію жертви жертви зґвалтування