Вбивство Шеремета. Де бреше прокурор? Усі факти стисло

Повний і сухий фактчек по офіційній інформації з матеріалів досудового розслідування і виступів в суді. Без зайвих посилань на ЗМІ і домислів. Виключно за інформацією з суду.

Ця стаття є офіційним повідомленням для ЗМІ від сторони захисту пана Антоненка. Готові надавати більш детальні розшифровки і матеріали зі справи. Будь-які документи будуть відкриті бажаючим хіба що з певними обмеженнями, виключно з метою захисту приватності третіх осіб.

Загальна інформація

Громадянин Росії, відомий у професійних колах журналіст і ведучий “Радіо Вєсті” Павло Шеремет загинув вранці 20.07.2016 від вибуху бомби, закладеної під автомобіль.

12 грудня 2019 року за підозрою у вбивстві були затримані музикант Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь і дитячий хірург Юлія Кузьменко. Міністр Аваков оголосив про затримання в Twitter о 15:26 тоді, коли прокурор з цього приводу до суду ще навіть не звернувся (протокол від 12.12.2019 16:14:51 по Антоненку, протокол від 16:22:36 по Кузьменко). 

Про успішне розкриття злочину і затримання ймовірних вбивць того ж дня, ще до ухвалення суддею відповідного рішення, було оголошено на брифінгу за участю Президента України, Генерального прокурора і міністра внутрішніх справ.

Пану Антоненку і пані Кузьменко ставилося закладання вибухівки, пані Дугарь — розвідка (фотографування вуличних камер) напередодні. Був заявлений нацистський мотив, в точності скопійований з іншої справи; при цьому дані про зв’язок підозрюваних з нацистськими або екстремістськими організаціями або спецслужбами відсутній. Доказами проголошені дослідження ходи, для Яни Дугарь —  ще й впізнання за обличчям по відео з камер поблизу місця злочину.

13 і 14 грудня підозрюваним було обрано запобіжні заходи: для пана Антоненка і пані Кузьменко — тримання під вартою, цілодобовий домашній арешт для Яни Дугарь. Пізніше Яні Дугарь домашній арешт замінено на нічний, а у подальшому — на заставу ₴168,15 тис. У серпні Юлії Кузьменко тримання під вартою замінено на цілодобовий домашній арешт. Андрій Антоненко перебуває під вартою.

22 травня досудове розслідування закінчено, 19 серпня розпочався суд. За остаточним обвинуваченням пан Антоненко не був організатором і не виготовляв вибухівку, це зробили невстановлені особи, які хотіли дестабілізувати політичну ситуацію, а обвинувачених нібито найняли на добровільних засадах “з числа волонтерів і військових” через їхні “низькі вольові якості” і “схильність до насильства”. “Нациський” мотив сторона обвинувачення зрештою відкинула. Єдиним прямим “викриваючим доказом” так і залишився аналіз ходи, за яким проведено співставлення з відео закладання бомби.

Захисники Андрія Антоненка і Юлії Кузьменко в травні-червні 2020 року звернулися до ЄСПЛ з заявами про порушення прав на свободу і презумпцію невинуватості. Стан руху заяв поки що невідомий. Номери справ №23002/20 (Kuzmenko v. Ukraine) №29341/20 (Antonenko v. Ukraine).

Всупереч вимогам закону про безперервність судового розгляду засідання в суді присяжних відбувались 2 рази на місяць, а з 21 жовтня по 10 грудня перерва склала майже 2 місяці. Станом на 12 грудня 2020 року, через рік після затримання, суд не розглянув жодного доказу обвинувачення, де-факто виконуючи лише формальну функцію періодичного продовження запобіжних заходів. Нагадаємо, що стаття 322 КПК України вимагає безперервності у розгляді справ, а частина 4 статті 28 КПК України вимагає, щоб розгляд справ, де обвинувачений перебуває під вартою, відбувався невідкладно та позачергово.

Станом на квітень місяць 2021 майже за 8 місяців процесу і після 500 днів ув’язнення пана Антоненка суд дослідив лише 7 томів документів з 28 представлених обвинуваченням. 

Офіційна інформація

Натомість за цей час в суді все ж таки відбулася одна важлива подія —  вступні промови обвинувачення і захисту. Насправді —  це перше офіційне викладення свого бачення фактів сторонами і доказів,  яке пролунало в процесі.

Попри заяви речників від сторони обвинувачення, в матеріалах досудового розслідування захист не знайшов доказів, які б раніше не проголошувались правоохоронцями, проте знайшов офіційні підтвердження непричетності, повну відсутність деяких раніше анонсованих доказів, а також серйозні нестиковки, підроблені документи і експертизи. Прямі докази, окрім експертиз ходи, відсутні. Жоден зі свідків не вказує на причетність обвинувачених до вбивства. Докази мотиву, зв’язків зі спецслужбами або екстремістами, наявності одного центру керування, знайомства обвинувачених між собою, як і раніше — відсутні. Нагадаємо, що відповідно до вимог статті 290 КПК України прокурор не має права надавати докази, які не були відкриті стороні захисту, тож сенсацій не варто чекати.

Отже, для тих, хто цікавиться перебігом подій, ми представляємо наявні на сьогодні аргументи і факти, заявлені прокурором у процесі, коротко і сухо. 

Ми не обійшли увагою жоден з доводів прокурора, що лунали в суді.

З того, що буде викладено нижче, видно, що в озвученій прокурорській промові, якщо не брати до уваги подію злочину і час вибуху, нема жодного слова чистої правди без викривлення і приховування інформації.

 

Вживана термінологія і позначки

🤞 Маніпуляція —  формально правдива інформація, але подана таким чином, щоб ввести в оману її споживача, наприклад, шляхом приховування частки інформації або неправильного наголосу, або подання нерелевантної, тобто такої, що не має відношення до справи інформації. Маніпуляція, як правило, розрахована на неуважну, не обізнану або заангажовану аудиторію.

🪲  Інсинуація — неточно або незначно викривлено подана інформація з метою створення ілюзії достовірності доказів вини або негативного враження про обвинувачених (нагадаємо, що закон прямо забороняє використовувати характеристики обвинуваченого і навіть скоєння інших злочинів як докази його вини).

🤥  Дезінформація — це пряма і умисна брехня, яка може бути спростована доказами і фактами.

Пруфлинки. Посилання на текст позначені як 📰, посилання на відео 📽️. Клацайте такі посилання для більш детальних пояснень і огляду доказів з офіційних джерел.

 

 

Що каже прокурор і де він бреше.

🤥🤞 Для розслідування злочину було задіяно багато ресурсів і витрачено багато зусиль. ФБР брало участь у розслідуванні, проводилися серйозні слідчі експерименти з вибухівкою. Задіяна велика кількість поліцейських, проведена величезна купа слідчих дій. З перших днів слідство проводилося  ретельно і професійно.📽️ 📰

Це маніпуляція, покликана створити хибну довіру до результатів розслідування. Насправді через недбалість поліції були знищені докази на місці злочину, внаслідок чого не вдалося встановити тип вибухівки і виконавчого механізму, загублені важливі свідки і відео. Поліція також не опитувала та не проводила встановлення осіб, визначених журналістами на місці злочину, які можуть бути свідками або навіть співучасниками, включаючи співробітників служб безпеки. 📽️ 📰.


🤥🤞Ретельно вивчені гипотези ймовірного мотиву злочину призвели до того, що всі версії мотиву, окрім зазначених в обвинуваченні — обґрунтовано відкинуті. 📽️ 📰

Це твердження є брехнею. Об’єктивне спростування будь-яких інших версій у справі відсутнє. Не існує жодного зв’язку між обвинуваченими та Павлом Шереметом. Усі дані про інші версії утаємничені, тож це твердження нічим не підкріплене. Прокурор не має права оперувати подібними балачками, не надавши їм жодного підтвердження.📽️ 📰


🤥 Елементами міни МОН-50, знайденими на місці вибуху, є детонатор, втулка запального гнізда і магніти. 📽️ 📰

Брехня —  детонатор і магніти не є елементами міни МОН-50. 📽️ 📰


🪲 Було встановлено, що Павло Шеремет загинув внаслідок підриву вибухового пристрою, виробленого  “на базі” міни МОН-50.📽️ 📰

Насправді вибуховий пристрій був ймовірно безоболонковим і містив в собі лише два елементи, які ймовірно походять від МОН-50 —  роликові елементи і втулку, але це не є точно, що вони походять від подібної міни. Прокурор був облудним, адже про інші можливі джерела цих елементів взагалі не згадувалося. 📽️ 📰.


🤥🤞 Під час проведення експертизи був проведений слідчий експеримент, в ході якого було здійснено підриви двох автомобілів мінами МОН-50. Утворилися дірки, ідентичні тій, яка була в автомобілі Subaru, в якому загинув журналіст. Тож, його теж підірвали “міною МОН-50”.📽️ 📰

Насправді був проведений експертний експеримент (не “слідчий” експеримент, як його назвав прокурор в силу своєї необізнаності або невігластва) в ході якого було здійснено шість вибухів. Експерти одразу ж відкинули версію з міною МОН-50 , оскільки встановили, що вибух був не направлений, як в мінах цього типу, і не такий потужний; найбільш ймовірним (і підтвердженим вибухом №5,  з якого прокурор власне й узяв картинку) вважається припущення, що заряд був безоболонковий потужністю вдвічі меншою, ніж заряд МОН-50 (інша вибухівка під час експерименту не досліджувалась). Вислів прокурора  про “ідентичність” або схожість дірок, що утворилися внаслідок вибуху, виглядає повним безумством. Необізнані люди можуть подумати, що пристрій може бути вирахуваний по розміру і формі дірок, утворених після вибуху, насправді ж по отвору або воронці можна лише приблизно оцінити лише енергію вибуху, а не речовину чи тип пристрою.


🤥🤞 Експерти встановили, що для підриву використана вибухова речовина гексоген в кількості 478,4 г. (в тротиловому еквіваленті) 📽️ 📰

Це обман. Тип вибухової речовини не був встановлений. Дійсно, приблизну потужність вибуху оцінили в еквіваленті, але ніякого гексогену не знайшли. Само слово “гексоген” в експертизі є, однак гексогену нема. Ця заява чітко покликана обдурити присяжних,  стверджуючи, що вибухівка може бути лише з МОН-50, і у такий спосіб прив’язати вибух до Антоненка 📽️ 📰


🤥 🤞Вуличні камери зафіксували “розвідницю”, яка 15 та 18 липня 2016 року підозрілою ходою проходила біля авто потерпілого, а на телефон фіксувала камери відеоспостереження.📽️ 📰

Ніякої “розвідниці” жодного разу камери “біля авто потерпілого” не фіксували. Принаймні подібні відео відсутні в матеріалах справи, а в суді демонструються кадри з іншої вулиці. “Підозріла хода” не є юридичним та припустимим для вживання в залі суду терміном. Факт фотографування є припущенням, яке стосується лише однієї камери. Більше того, вона була єдиною, під якою зловмисники пройшли не ховаючись. Це може свідчити про те, що розвідниця і вбивці насправді не були пов’язані, що кілери прагнули бути поміченими, або що камера насправді не була сфотографована. Здається, жодна з цих можливостей не вивчалась, лише та, яка відповідала поліцейській гіпотезі.  📽️


🤞Вуличні камери зафіксували чоловіка та жінку, які вночі о 02 год. 41 хв. 20.07.2016 підійшли до машини жертви і жінка щось заклала під неї.📽️ 📰

Схоже ці люди дійсно ймовірно причетні до вбивства. Проте, це не обов’язково чоловік і жінка, борода і манери “чоловіка” можуть бути бутафорією, принаймні немає підстав це відкидати. Умовний “чоловік”, попри твердження прокурора, до машини взагалі не підходив, а “жінка” видно лише як присіла, а не щось “закладала”.


🤥🪲Зловмисник на відео має характерний одяг з малюнком на спині; у обвинуваченого Антоненка при обшуку було “винайдено схожі кофти з відповідним зображенням”.📽️ 📰

Це твердження неправдиве. Схожі кофти і схожі малюнки не були знайдені. Під час обшуку вилучений  просто одяг з якимось малюнками. Це також обман з боку обвинувачення, оскільки жоден предмет одягу пана Антоненка не був заявлений як речовий доказ, і, отже, нічого про “відповідне зображення”, який носив пан Антоненко, не слід розглядати в суді як доказ. З цього приводу проводилася експертиза, результат якої прихований від захисту і суду.


🤞“Чоловік і жінка”, зафіксовані на камерах, були ідентифіковані експертами як обвинувачені пан Антоненко і пані Кузьменко, зокрема по їхній ході сходство  встановив британський експерт Айван Бірч📽️ 📰

Експертиза була комплексною. Портретна експертиза встановила неможливість ідентифікації. Психологічна експертиза зазначила що у осіб “конгруентні маркери ознак невербальної поведінки”, хоча пізніше голова експертної комісії Ірхін заявив, що психологічний аналіз нікого не ідентифікував і використання його як доказу є для нього загадкою. 📽️ 📰

Англійський оригінальний текст британського експерта з ходи Івана Бірча відсутній. Цей  експерт підписав український текст зі словами “достатні докази” (для Антоненка) і “умовно-достатні” (для Кузьменко), проте загальноприйнятий еквівалент подібних виразів не існує. Науково і академічно прийнята шкала впевненості  — weak, moderate, moderately strong, strong, very strong, extremely strong, яка має математичне підґрунтя ймовірності — не використана. Див., наприклад, стандарт  ENFSI, стор. 17, посібник для суддів, стор.24. Таким чином, суд не може визнати спосіб оцінки якості та достовірності доказів пана Бірча. Коротше кажучи, його докази не мають для суду більше значення, ніж здогадки.

Скотланд-Ярд офіційно роз’яснив захисникам пана Антоненка, що аналіз ходи може використовуватись лише як допоміжний до інших неспростовних доказів. Визначеної методології, а виключно така була б достатньою для засудження, не існує. Експертиза має суб’єктивний характер, базується на обширних дослідженнях та особистому досвіді, а не на фактах.

Усі експерти здійснювали порівняння злочинців з еталонними відео, знятими нібито камерами спостереження в супермаркетах “Новус” 09.10.2019. Проте єдиним доказом, що на них зображені саме Антоненко і Кузьменко, є доповіді негласного спостереження, що Антоненко і Кузьменко приблизно в той день і час відвідували ті супермаркети. Однак головне – в справі взагалі відсутні оригінали цих відеофайлів. Є лише копії з іншими датами останнього редагування. (Деякі з тих, що прокурор намагається видати як оригінали, названі К_ЮЛІЯ, невже супермаркет Новус знає імена усіх своїх відвідувачів?).

І врешті-решт, хода людини не є унікальною, а рівень помилок, за твердженням самого Бірча складає 29%. 📽️ 📰


🤥🪲Після повідомлення про підозру  12 грудня 2019 року усі троє обвинувачених кинулись приховувати речові докази. Пан Антоненко приховав власний телефон і вихолощений корпус міни, пані Кузьменко —  пароль від телефону iPhone 6, яким вона користувалася в 2016 році, пані Дугарь — саперну сумку і сім телефонів.📽️ 📰

Це твердження є брехнею по відношенню до усіх трьох підозрюваних. Андрій Антоненко дійсно просив шурина сховати корпус МОН-50 і про це повідомив на допиті, однак ця подія мала місце не після, а до повідомлення йому про підозру. Про приховування телефону — це теж обман. Пан Антоненко не ховав його, а під час арешту поклав на капот свого авто. Слідчі просто про нього забули і залишили його там. “Приховування телефону” не відображено в первинному поліцейському протоколі. Вміст телефону пізніше в повному обсязі відкритий стороні обвинувачення.

Яна Дугарь не приховувала ніякої саперної сумки і сімох телефонів. Ці предмети не були знайдені під час обшуку. За місяць до арешту вона повідомила своїй подрузі (у зв’язку зі справою Грищенків), що якби обшуки були у неї, могли би виникнути неприємні питання 📽️ . Її знайомий сапер залишив у неї вдома свою сумку, пізніше забрав її. Ця сумка є законним і цілком безпечним предметом, наявна у вільному продажі. Нахабною брехнею є те, що це сталося після повідомлення Яні про підозру, це було на місяць раніше.

Демонстрація слайда саперної сумки в суді (📽️ 📰)  була безпосереднім оманливим намаганням вдати, що показана сумка була речовим доказом, вилученим у Яни Дугарь після спроб його приховати та прив’язати до неї так, немов це було злочинне діяння. Насправді фото, продемонстроване в суді, було запозичене з російського сайту-барахолки. 📽️.

Що стосується старого телефону IPhone 6 Юлії Кузьменко, то пароль від нього був зламаний поліцією і вміст проаналізований обвинуваченням. Виявляється, цей телефон не використовувався з березня 2016 року і жодних даних на користь обвинувачення не містить. Забуття 4-річного пароля жодним чином не можна трактувати як доказ причетності до вбивства.

У всіх випадках “речові докази” виявляються аж ніяк не такими, але прокурор використовує ці наочні дії облудно, намагаючись встановити якусь форму винуватості.


🪲 Намагання приховати корпус МОН-50 є доказом вини пана Антоненка.📽️ 📰

Прокурор знов використовує інсинуацію заради спотворення вини. Порожній корпус міни МОН-50 був подарований пану Антоненку в такому самому стані без вибухівки. Також його віддали йому вже з діркою, деталь, що підтверджують свідки. В ньому наявні обидві втулки запальних гнізд і усі 485 роликів. Це означає, що вражаючі елементи та втулка з місця злочину – єдині речові докази, що вказують на МОН-50 – не можуть бути частинами сувеніра Антоненка чи походити від нього. Таким чином, немає нічого, що могло б пов’язати цей конкретний МОН-50 зі зброєю, використаною у вбивстві Павла Шеремета, оскільки лише згадані елементи могли походити з МОН-50. Пан Антоненко не знав особливостей знаряддя злочину, і тому переживав через випадкові збіги. Але справжній винуватець знав усі подробиці і не мав про що турбуватися, тож він би нічого й не приховував. 📽️ 📰

Якщо б пан Антоненко був винен, йому не потрібно було б приховувати МОН, оскільки тоді б він знав, що в ній немає частин або вибухових речовин, що мають відношення до справи. Тільки по-справжньому невинна людина може вчинити так, побоюючись судової помилки від корумпованої системи. Виявилося, він цілком мав рацію. МОН була використана, щоб посадити його у в’язницю, незважаючи на її неналежність для справи.


🤥🪲Доказом вини пана Антоненка є нештатний отвір в корпусі міни МОН-50, який  доводить його намір у подальшому відпиляти половинку цього корпусу. Із вбивством цей предмет  пов’язаний тим, що знаряддям злочину була половина міни МОН-50. 📽️ 📰

Ця теорія взагалі не має юридичної та доказової логіки. Це навіть не здоровий глузд. Вона не варта коментарів, крім того, що пропонувати її суду як доказ принижує всю юридичну професію. Слід подивитися на її генеалогію. 📽️ 📰


🤥 Оглядом телефонних з’єднань Антоненка було встановлено, що його номер телефону у період з 21:00 19.07 по 10:00 20.07 фіксувався за місцем проживання та був неактивний, що не є характерним. Аналогічно, у період 20:16 19.07 до 9:19 20.07 не був активним мобільний телефон, яким користується Кузьменко, що також є для неї не характерним.📽️ 📰

У своєму вступному слові прокурор допустив деякі помилки щодо часу телефонних зв’язків на відміну від часу, зазначеного у його власних матеріалах. Насправді, напередодні смерті Шеремета, остання активність телефону пана Антоненка було 23:24, а не 21:00, як було зазначено. У пані Кузьменко о 19:45, а не так, як зазначено. Перша активність телефону пана Антоненка наступного дня була о 7:23 ранку, а не о 10:00 ранку. Прокурор намагався припустити, що обидва обвинувачені мали ненормальну телефонну поведінку, і що це, мабуть, тому, що вони фактично в той час були якось дотичні до вбивства. Насправді це нічого не доводить, навіть якщо б це було правдою. Але це не було правдою. Це було голослівне твердження, зроблене з надією, що ніхто не перевірить його. Воно виявилося повним фейком. За умови детального вивчення виявляється, що активність телефонних зв’язків обох обвинувачених була цілком типовою порівняно з іншими днями року. 📽️ 📰.


🤥🪲🤞Обвинувачені на момент вбивства були знайомі між собою, тому що між пані Кузьменко і паном Антоненко в 2016 році існувало багато телефонних з’єднань, листування в Facebook, а також GPRS-з’єднання. Це спростовує їхні показання, що вони не були знайомі. 📽️ 📰

Йдеться про знайомство лише між пані Кузьменко і паном Антоненком. Жоден тоді не знав Яну Дугарь. Однак і ці двоє обвинувачених знали один одного лише віртуально по Facebook і вперше познайомилися в реальному житті 21.07.2016, наступного дня після вбивства, під час концерту. Потім вони стали друзями. Їхнє листування в Facebook до того моменту повністю опубліковане і не схоже на листування спільників. Саме це вони показували на допитах і свої показання не змінювали.

Прокурор в судовому засіданні продемонстрував маніпулятивну статистику їхніх повідомлень не до смерті Павла Шеремета, а протягом усього 2016 року, до та після вбивства, щоб воно виглядало інтенсивним. Насправді спілкування у 2016 році до вбивства було надзвичайно скупим. Для фальсифікації статистики прокурор додав химерну цифру “з’єднань GPRS“, що означає, що пан Антоненко та пані Кузьменко іноді одночасно були в Інтернеті. 📽️ 📰


🤞Знайомство між пані Кузьменко і паном Антоненко в 2016 році підтверджується знайомством між паном Антоненком і паном Кіяном на той час.

Це чиста маніпуляція. Пан Кіян, нинішній чоловік, а на той момент коханець Юлії Кузьменко, ні в чому не обвинувачується. Жодне спілкування з паном Антоненком не доводить знайомства того з пані Кузьменко.


🤥 Пан Антоненко 04.01.2020, перебуваючи в ув’язненні, входив у свій профіль ВКонтакті, ймовірно з метою знищення доказів.📽️ 📰

Це знов-таки, оманливий коментар для суду в намаганні нав’язати думку, що обвинувачений зробив щось значуще у справі, але без жодного доказу. На підтвердження надається скріншот, який показує, що хтось відвідував сторінку. Натомість будь-які електронні пристрої в ізоляторі заборонені, тож звідти пан Антоненко доступу до Інтернету не мав. В профіль ВКонтакте 04.01.2020 входили захисники пана Антоненка. Про це повідомлялося публічно. Саме це у подальшому надихнуло обвинувачення на обшук у сторони захисту. Отримуючи дозвіл на обшук вдома у спеціаліста захисту пана Маслова, який входив у профіль Антоненка разом з захисниками і написав про це в Facebook, обвинувачення саме цим фактом обґрунтовувало необхідність обшуку. У сторони захисту є ухвала слідчого судді, де з подачі слідчих написано, що це пан Маслов, а не пан Антоненко входив в акаунт ВКонтакте 04.01.2020. У подальшому вміст цього акаунту відкритий стороні обвинувачення. Його копія розміщена у публічному доступі. В ній, так як і в інших профілях пана Антоненка, пані Дугарь чи пані Кузьменко немає жодного натяку на злочин або його підготовку чи екстремізм.

Отже, прокурор знову прагнув обдурити суд, оскільки він знав усе це, перш ніж робити ці хибні твердження.


🪲 У 2017 році пан Антоненко і пані Кузьменко спілкувались в Facebook про якесь вбивство. Той факт, що в ході листування Антоненко заявив, що Facebook Messenger не підходяще місце для дискусії,  на думку прокурора свідчить про конспірацію.📽️ 📰

Ця розмова дмала місце, але обговорювалось резонансне затримання офіцерів 8 полку спецназу у 2017 році. Пан Антоненко не вірив в їхню вину, а пані Кузьменко переконувала його в протилежному.📽️ 📰

Прокурор заявив, що вони зупинили обговорення у Facebook, побоюючись, що “правоохоронні органи запишуть це в установленому порядку”. Подібний коментар був явним натяком на те, що звичайні люди, які не є злочинцями, ніколи не відкладають важливу дискусію до особистої зустрічі. Тому що лише злочинці бояться прослуховування. Це неправда та маніпуляція з двох причин.

1) Більшість з нас іноді хочуть обговорити важливі питання віч-на-віч. Будь-яке прагнення до приватного життя є нормальним явищем і не завжди пов’язане зі страхом перед правоохоронними органами.

2) Всім відомо, що правоохоронні органи в Україні зловживають своїми повноваженнями та порушують приватне життя не лише злочинців. Цей випадок також це підтверджує. У цій справі про вбивство є кілька необачно відкритих клопотань на отримання дозволів, де поліція отримувала приватні дані політиків та громадських активістів, не пов’язаних із цією справою.


🪲 У пані Кузьменко і пані Антоненка є спільні фото (датовані пізніше 21.07.2016). Доказом проти пані Кузьменко є той факт, що після з’явлення новин про вбивство Павла Шеремета вона шукала в Google хто він такий.📽️ 📰

Це не є доказом будь-якого факту причетності до вбивства. Насправді, хіба що це виправдовує пані Кузьменко, яка, якби вона була причетна, дізналася б уже все про пана Шеремета і зробила б це до вбивства, а не після.


🤥🪲 Юлія Кузьменко у 2019 році планувала обстріляти Київ Градами [реактивна система залпового вогню] і викрасти дітей Марусі Звіробій щоб створити безлад в країні. Це доводить мотив вбивства Павла Шеремета.📽️ 📰

Ця заява не має доказових зв’язків, з яких прокурор може зробити такий висновок. Телефонні та кухонні балачки є звичним явищем і мають характер фантазій. Це підтвердили експерти з боку обвинувачення.

Ще дві речі важливіші. По-перше, якщо ви проаналізуєте зміст бесід, Юлія Кузьменко не є автором цих ідей і не підтримує жодної з них. Вона досить пасивно слухає своїх співрозмовників, які є справжніми джерелами пропозицій. Однією з таких пропозицій було ніяк не викрадення дітей Марусі Звіробій, подруги Юлії Кузьменко, а імітація такого викрадення. Цю ідею пані Кузьменко не схвалила, навіть як жарт. По-друге, дозволи на цю “прослушку” не були законно відкриті стороні захисту, тому прокурор не може надати їх як доказ. Навіть якби й міг, ці розмови не мають відношення до справи (Павла Шеремета вбив не Град, і він не має нічого спільного з дітьми Марусі Звіробій). З іншого боку, характеризуючі докази є недопустимими за статтею 88 КПК України.


🤥 В телефоні iPhone XS Max Юлії Кузьменко знайдена геомітка, яка свідчить про те, що 19.07.2016 о 3 години 56 хвилин ранку вона перебувала поблизу місця злочину, що є підозрілим і суперечить її показанням, що вона була вдома, на вул. Урлівській (інший берег Дніпра).📽️ 📰

Модель iPhone XS Max була випущена у вересні 2018 року, тому сам телефон не зміг записати своє місцезнаходження в 2016 році. Припускають, що нібито так звана геомітка була знайдена не в телефоні, а в якійсь хмарній базі даних. Але ця база даних також містить деякі місця з позначками часу до 2007 року а також від 2020 року, тобто до появи айфонів і після арешту Юлії Кузьменко та вилучення телефону. Усі позначки часу у відповідній таблиці – це, мабуть, моменти оновлення визначної точки на картах Apple (часовий пояс Каліфорнії UTC-8).

Але неспростовний факт, що мітка часу геотегу вказує не на момент злочину (20.07.2016 02:40), а на добу раніше. Місце – магазин спортивних товарів (2 км від місця злочину). Прокурор про ці обидві обставини “забув” згадати.

Дані телефонних з’єднань підтверджують, що телефон пані Кузьменко на той час був вдома (як під час злочину, так і напередодні, за цією геоміткою), як вона власне і казала на допиті. 📽️ 📰


🤥🪲🤞 Антоненко відмовився  від проведення слідчого експерименту і від проходження експертизи з використанням поліграфу. Кузьменко відмовилась від проходження поліграфу та від проведення одночасного допиту з Антоненком. Дугарь відмовилася поліграфу, від проходження судово-психіатричної експертизи, вимірів зросту.📽️ 📰

Більшість вищенаведених тверджень неправдиві. Антоненко не відмовлявся від слідчого експерименту, останній був зірваний з вини слідства. Повторних спроб його провести слідство не чинило. Пан Антоненко не відмовлявся від поліграфу, хоча й вимагав, щоб йому надали вибір поліграфолога.📽️ 📰

Наразі пану Антоненку перешкоджає проходження поліграфу виключно його ув’язнення. 

Юлія Кузьменко теж погодилась на поліграф, але коли дізналася, що його буде проводити Ірхін, той самий “психолог-ходовик” — відмовилась. Вона дійсно відмовилась від одночасного допиту з паном Антоненком, адже в їх показаннях не було розбіжностей.

Яна Дугарь пройшла поліграф, який підтвердив правдивість її свідчень. Яна Дугарь не відмовлялася від “вимірювань зросту”.


🤥🪲 Обвинувачені тісно пов’язані з родиною Грищенків, які в свою чергу є обвинуваченими в аналогічному злочині — замаху на вбивство бізнесмена Чекурака в Івано-Франківській області, де вони використовували вибуховий пристрій, аналогічний тому, яким вбили Павла Шеремета. 📽️ 📰

Ця заява прокурора також є свідомо неправдивою. У 2016 році ніхто з обвинувачених не знав, хто такі Грищенки. Справа про замах на Чекурака, у якій тих звинувачують, є надзвичайно сумнівною як і пов’язані докази. Прокуратура не представила захисту жодних доказі, що пов’язували б ту справу з Шереметом. Таким чином, її не слід згадувати в числі доказів у суді, оскільки це не має юридичної чи доказової значимості. Пані Грищенко навіть не допитували як свідка по цій справі. Крім того, між вибуховими пристроями немає спільних ознак, за винятком наявності магнітів, які є історично звичайно при спробах підриву автомобіля подібного роду. До речі, магніти також різні.

Антоненко не знайомий з Владом Грищенком, але одного разу зробив селфі з Інною, що є звичним явищем для успішного музиканта, і тому не може означати нічого конкретного для цієї справи. 📽️ 📰


🤞🤥 В різні роки у пана Антоненка була різна борода, чим спростовується твердження захисту, мовляв, у нього 20.07.2016 була борода іншої форми.📽️ 📰

Важливо не те, яку бороду носив пан Антоненко в різні роки, а яка у нього була борода між 19 та 21 липня 2016 року. За ці дати фото наявні, причому борода не схожа на ту, що має зловмисник на відео. Прокурор вводячи в оману, показав світлину 2012 року, підписавши її “2016”. 📽️ 📰


🤥 Алібі Яни Дугарь спростовується показаннями 50 військовослужбовців.📽️ 📰

Це твердження – брехня. Алібі Яни Дугарь підтверджують п’ятеро осіб, чиї показання не спростовані.

Сторона обвинувачення допитала не 50, а 223 військовослужбовця (див. список свідків з №40). Той факт, що більшість з них не пам’ятають пані Дугарь, а подекуди навіть шпиталь де вони лежали, аж ніяк не спростовує алібі. Деякі свідки навіть показали, що через навантаження вона на той час не могла залишити місце роботи.


🤥🪲🤞Яна Дугарь часто ходила в самоволку і здатна вводити в оману людей тому, що одного разу не зізналась військовій поліції, що вона військова.📽️ 📰

Командири Яни Дугарь підтверджують, що вона ніколи не ходила в самоволку. Приводом для маніпуляцій стало те, що у 2018-2019 роках начальство відпускало її на навчання за усним розпорядженням, без письмового оформлення (це вочевидь звичайна практика). А от щодо подій 2016 року госпіталь на передовій у Покровську вона покинути не могла. Тоді був напружений період, оскільки надходило багато поранених і її навіть короткочасну відсутність не могли не помітити колеги. Вона була на відстані 687 км від Києва і виснажена. Їй треба було б відлучитися на значний час, а не просто “вислизнути” щоб бути свіжою на вигляд “розвідницею”. Прокурор демонстрував в суді розмову, яка викликала посмішку у багатьох присутніх. В ній Яна розповідає, що поспішаючи на заняття в інститут, будучи у цивільній формі, щоб уникнути зайвих питань, обдурила воєнного поліцейського. Це вряд чи можна розглядати як доказ співучасті у вбивстві. Як зазначалося вище, використання характеристик в таких цілях заборонено законом.


🤥🪲🤞 Яна Дугарь підробила записи в чотирьох історіях хвороб липня 2016 року, бо насправді виконала їх пізніше (заднім числом) у листопаді 2016 року. 📽️ 📰

Це інсинуація, заснована на двох експертизах застарювання чорнил на документах. Перша стверджує, що один запис (а не чотири ) “новокаїн / (-) нега м/с Дугарь” на одній медичній карті стаціонарного хворого №1499 виконаний рукою Яни Дугарь, але пізніше листопада 2016 року. Інший експертний висновок стосовно того ж документа стверджує, що цей напис виконаний раніше листопада 2019 року. Якщо відкинути міркування про похибку методів дослідження, маніпуляцію з еталонними зразками чорнил і повірити цим висновкам, то запис зроблений між 01.12.2016 та 01.11.2019. Тож, ця інформація абсолютно нерелевантна, тобто не має відношення до предмету доказування і жодним чином не спростовує той факт, що Яна Дугарь весь липень 2016 року знаходилася на місці служби. Захист не посилався на цей документ і не намагався нічого цим довести. Якщо Яна Дугарь навіть дійсно зробила його після 01.12.2016, він не може вважатися  підробленим — це її власний підпис і її власна дія. І друга експертиза обвинувачення однозначно підтверджує, що запис зроблений до пред’явлення підозри, тобто про умисне спотворення доказів після арешту не йдеться.


🪲🤞У військовій частині Яни Дугарь під час обшуку вилучені книга “Військова розвідка” і брошюра “Розвідувально-пошукові заходи” (наведено в розділі “характеристики обвинувачених”). 📽️ 📰

Цілком природно і правильно кожному солдату мати ці книги. Натомість вони вилучені не у Яни Дугарь, а в ординаторській військового госпіталю. Вони є навчальними посібниками для солдат і сержантів армії і до конспіративних заходів і оперативної розвідки подібної фотографуванню камер, не відносяться. 📽️

Це знов спроба прокурора створити хибну уяву про причетність Яни Дугарь, не наводячи жодних належних доказів. 

Що написав, але не озвучив прокурор

Прокурор подав в суд письмову версію свого виступу, яка частково відрізняється від озвученої ним промови. Зокрема, в ній написано (стор. 4) таке:

  • Окрім цього, на телеканалі «4 канал» висвітлено інтерв’ю з громадянином Єрміловим О.С., який в категоричній формі підтвердив факт перебування Антоненка в його будинку у м. Ворзель в ніч з 19 на 20.07.2016. Однак, в ході допиту як свідка Єрмілов О.С. плутався в показаннях та в результаті висловив припущення про те, що помилився в датах і сам спростував висловлене ним твердження про перебування Антоненка у нього вдома у ту ніч.


Це записано у письмовому документі, хоча в суді не лунало. Захист неодноразово заявляв, що сам Антоненко ніколи не підтримував версію подій Єрмілова, про що заявив ще на першому допиті. Захисники допитали пана Єрмілова на три тижні раніше слідчих і з’ясували, що той повідомляє хибні відомості.

На стор. 5-6 прокурор зазначив:

  • Що стосується «беззаперечного», на думку захисту, доказу невинуватості обвинувачених – це їхній зріст. Захисники, намагаючись схилити думку громадськості до своїх висновків, зображували як в судових засіданнях, так і в соціальних мережах демонстрацію проведення замірювання обвинувачених та порівняння їх з особами зображеними на відео. При цьому, захисники обмежилися лише публічними закликами, не залучаючи експертів, як це передбачено кримінальним процесуальним законодавством, звертаючись до сумнівних фахівців.
  • Натомість на стадії досудового розслідування у вказаному провадження постійно вживалися заходи щодо встановлення всіх значимих для провадження обставин. Так, в серпні 2016 року експертами Київського міського науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проведено фототехнічну експертизу, якою встановлено зріст обвинувачених у закладці вибухового пристрою: чоловіка 172 см +-5,16 см (166,84 – 177,16 см) жінки 166,5 см +- 4,98 см (161,4 – 171,4 см). 28.02.2020 габітологічною експертизою в Київському міському клінічному бюро судової медичної експертизи здійснено заміри Антоненка зріст якого становить 179,7 см (різниця лише у 2 сантиметра), Кузьменко – 166 см.
  • Обвинувачена Дугарь від замірів відмовилась, але її адвокати виклали у соціальній мережі «Фейсбук» фото, на якому її зріст становить 174-175 см. Слід зауважити, що у вересні 2019 року експертами Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з’ясовано, що зріст жінки-розвідниці становить 167-174 см.

Стосовно того, чому експертизи зросту повністю доводять непричетність пана Антоненка ретельно розповів захисник Круговий. 📽️ 📰

Стосовно зросту Яни Дугарь прокурор вдався до дрібного шулерства, записавши “174-175 см”, хоча фото насправді показує зріст не менше 175 см без взуття. Зріст “розвідниці” за даними експертиз не перевищує 174 см у взутті (точніше один висновок  дає верхню межу 174,4, другий — 171,4, тож слід брати меншу з них — 171,4 см).

Чого нема в справі, але було озвучено прокурором.

  • Попри твердження про законність залучення Айвона Бірча, у справі відсутній англійський оригінал його висновку, дані про переклад або перекладача, документ про його залучення, а також про оплату його послуг (яка має відбуватися за кошти Держбюджету).

  • У справі відсутні жодні дані про так звану “справу Грищенків”. Все що є — це славнозвісна копія посту Інни Грищенко та деякі аналізи телефонних трафіків, які підтверджують, що фігуранти цих справ до 2019 року не мали контактів. Справі Грищенків було присвячено 60% брифінгу МВС 12.12.2019.

  • Прокурор голослівно заявив, що у справі було проведено 95 експертиз. В обвинувальному акті (розділ витрат на експертизу) зазначено 47 експертиз, одна з яких (основна ідентифікація Антоненка) пропущена. Тобто прокурор збрехав про 95 експертиз, адже пред’явив 48. Можна було б припустити, що він мав на увазі ще й експертизи у справі з “пошуку замовників”, але там також не буде арифметичного збігу.

  • У справі немає жодного натяку на пошуки інших мотивів вбивства і доказів їх виключення. Тож, озвучена у вступній промові інформація є пустою балаканиною. Також нічим не підтверджені слова про титанічну роботу “від дверей до дверей”, вилучення відео з 227 камер відеоспостереження з місця злочину, дослідження мільйонів дзвінків — усього цього немає у справі і посилання на ці обставини є неприпустимим.

  • Відсутні дані лабораторних аналізів, проведених ФБР, про участь якого гучно повідав прокурор. На вимогу захисту прокурор і суд відмовили в доступі захисту до цих матеріалів.

  • В справі відсутні усі дозволи слідчих суддів на проведення НСРД. Відкриття стороні захисту відповідних ухвал можливо виключно у тому випадку, якщо прокурор доведе, що зробив усе можливе для вчасного надання їх на перевірку. В протилежному випадку усі докази, отримані на підставі цих ухвал (і похідні від них) за принципом отруйного дерева будуть вважатись недопустимими. Зокрема, це розмови пана Антоненка про “приховування” корпусу міни, спостереження за особами з метою здобуття еталонних відео, відповідно усі подальші “експертизи” і “аналізи ходи” не мають доказової сили.

  • Є також деякі інші докази, які прокурор вважає наявними, однак вони відсутні у справі.  Ймовірно їх просто забули долучити, однак включили в огляди і промови.

 

 

Що є у справі того, про що забув згадати прокурор.

  • Прокурор забув сказати, що у справі є висновок семантико-лінгвістичної експертизи, яка стверджує, що розмови Юлії Кузьменко мають характер фантазій і не пов’язані з жодними намірами обстріляти Київ чи викрасти чиїхось дітей.

  • В промові не було сказано про колишнього чоловіка Юлії Кузьменко, який підтверджує її алібі.

  • Прокурор обійшов увагою той факт, що відповідно до даних слідства телефон Антоненка ввечері напередодні подій до 23:24 перебував на вулиці Старовокзальній, що є характерним для нього в нічний час. Отже, не закцентовано увагу на тому, що вул. Старовокзальна 7В, а не вул. О.Гончара було місцем постійного проживання пана Антоненка.

  • Прокурор не зазначив, що в момент вбивства вранці 20.07.2016 за автомобілем Шеремета спостерігала особа з принтом на спині (це зафіксовано на відео, представленому стороною обвинувачення), проте Антоненко на той час має алібі.

  • Прокурор не вказав, що корпус міни, знайдений 13.12.2019 поблизу помешкання Антоненка, був вилучений без належної ухвали слідчого судді на обшук, огляд, тимчасове вилучення майна. В справі є дві ретроспективних ухвали від 17.12.2019, однак вони не відповідають вимогам щодо ухвал даного виду, надані на майбутнє і не на підставі негайного звернення слідчого.

  • Прокурор замовчував факт, що портретна експертиза не впізнала пана Антоненка і пані Кузьменко. Експерт 5 (найнижчого) кваліфікаційного класу Руслан Дем’яненко — єдиний, хто ідентифікував Яну Дугарь як “розвідницю”, раніше робив висновок, що відео “розвідниці” непридатне для порівняння. Цей же експерт зробив висновок, що вимір зросту злочинців на відео неможливий. Цим висновком виправдовувалось тривале ув’язнення пана Антоненка.

  • Прокурор не зазначив, що на роль Яни Дугарь готували іншу особу, чиї фото, персональні дані, відео таємного спостереження номери телефонів з невідомих причин потрапили в справу, зокрема з порівняльними експертизами зросту, які повністю спростовують причетність Яни Дугарь.

  • Прокурор ймовірно не знає, що  серед наявних у матеріалах досудового розслідування телефонних трафіків вилучалися персональні дані публічних осіб, які не мають жодного відношення до справи (наприклад Сергія Стерненка або Ленура Іслямова ). Ці дані ймовірно незаконно використовувались для незаконного збирання інформації стосовно цих осіб. Усі клопотання слідчих, ухвали слідчих суддів і деякі самі трафіки є в розпорядженні захисту.

  • В матеріалах слідства є 12 висновків “психологічних експертиз”, які ймовірно проведені не були, а акти їх здачі-приймання напевно підроблені. Автори підробок — експерти Ірхін і Семенець у змові зі слідчим Подоляком.

  • Ці ж експерти зробили висновки по психологічній ідентифікації обвинувачених, хоча пізніше Ірхін сказав, що це була не ідентифікація.

  • В письмовій і озвученій версіях вступної промови прокурор забув зазначити, що пан Ірхін і пан Семенець були притягнуті до дисциплінарної відповідальності за подібну ідентифікацію, причому що важливо — методики ідентифікації не існує і в стані розробки вона не знаходиться.

Напишіть відгук