Колекторська компанія може законно комунікувати зі споживачем щодо простроченої заборгованості, але її повноваження мають чіткі межі. Погрози, шантаж, нічні дзвінки, психологічний тиск і введення в оману не стають законними лише тому, що людина має борг.
Правила, запроваджені у 2021 році, продовжують діяти й у 2026 році. Вони базуються на Законі № 1349-IX, Законі України «Про споживче кредитування» та нормативних актах Національного банку. Тому для захисту важливо відрізняти законну вимогу кредитора від заборонених методів стягнення.
Який закон регулює роботу колекторів
Фразу «закон про колекторів» часто використовують як коротку назву Закону України № 1349-IX від 19 березня 2021 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості». Саме цей акт заклав систему реєстрації колекторських компаній, вимоги до етичної поведінки та повноваження НБУ щодо нагляду.
Окремого чинного закону з назвою «Закон про колекторську діяльність» немає. Цей пошуковий термін варто розуміти як сукупність норм Закону № 1349-IX, Закону «Про споживче кредитування» та постанов НБУ. Аналогічно словосполучення «закон про роботу колекторів» є побутовою назвою нормативної бази, а не офіційною назвою одного акта.
Закон № 1349-IX в Україні не заборонив колекторську діяльність. Він встановив правила, за якими врегулювання простроченої заборгованості має відбуватися без приниження, тиску та втручання в приватне життя понад межі, дозволені законом.
Хто має право врегульовувати прострочену заборгованість
НБУ пояснює, що працювати з простроченою заборгованістю можуть кредитор, новий кредитор, якому передано право вимоги, та колекторська компанія, включена до Реєстру колекторських компаній.
Тому під час першого контакту варто встановити, хто саме телефонує або пише, яку компанію представляє ця особа і на якій підставі вона звертається. Якщо повідомлення не дозволяє зрозуміти кредитора, договір і походження вимоги, це привід не сплачувати «за реквізитами з месенджера», а спочатку перевірити документи.
Що можуть зробити колектори законно
У межах закону колекторська компанія може контактувати зі споживачем дозволеними каналами, повідомляти про прострочену заборгованість, її розмір і порядок погашення, вести переговори щодо добровільного виконання зобов’язання та передавати інформацію в межах, необхідних для врегулювання боргу.
Колектор може вимагати сплати, але така вимога не дорівнює державному примусу. Компанія не отримує право самостійно списати гроші з рахунку, арештувати квартиру, вилучити автомобіль або «прийти з виконавцями» лише на підставі телефонної розмови.
Примусове виконання рішень відбувається за процедурою Закону України «Про виконавче провадження». Арешт коштів або майна накладає державний чи приватний виконавець у межах виконавчого провадження та за наявності документа, що підлягає примусовому виконанню. Колекторська компанія не підміняє виконавця.
Що колекторам заборонено
Національний банк серед заборонених практик називає погрози, шантаж, психологічний і фізичний тиск, введення в оману щодо суми або строку боргу, використання окремих приватних даних для тиску, а також порушення встановлених правил комунікації.
Зокрема, за власною ініціативою колектора заборонена взаємодія з 20:00 до 09:00, а також у вихідні, святкові та неробочі дні. НБУ також вказує на обмеження кількості взаємодій до двох разів на добу, крім випадків, коли ініціатива виходить від самого споживача, та на обмеження використання автодозвону.
Не можна створювати враження, що колектор є судом, поліцією або виконавчою службою. Так само неприйнятні повідомлення з погрозами кримінальної відповідальності лише за факт прострочення цивільного боргу, якщо для цього немає реальної правової підстави.
Чи можуть колектори телефонувати родичам і роботодавцю
Розкриття інформації про борг третім особам є одним із найбільш чутливих ризиків. Закон встановлює обмеження щодо взаємодії з третіми особами і захисту персональних даних. У кожному випадку потрібно оцінювати, ким є адресат контакту та чи існує законна підстава для передачі йому інформації.
Сам факт того, що кредитор знайшов номер родича, колеги або роботодавця, не дає права публічно повідомляти про борг або використовувати сторонню особу як інструмент психологічного тиску. Якщо такі контакти відбуваються, потрібно фіксувати їх зміст і час.
Як має виглядати перший контакт
Під час першої змістовної взаємодії споживач має розуміти, хто до нього звертається і щодо якого зобов’язання. Практично варто попросити повідомити найменування кредитора або колекторської компанії, ПІБ представника, договір, суму боргу та підставу, за якою право вимоги належить новому кредитору, якщо воно передавалося.
Не потрібно підтверджувати персональні дані незнайомій особі понад необхідне або повідомляти коди з SMS, паролі чи дані картки. Законна комунікація щодо боргу не потребує передачі доступу до онлайн-банкінгу.
Що робити, якщо борг вам не належить
Помилкові дзвінки трапляються через старі контактні дані, чужий номер, технічну помилку або неправомірне використання номера як контактного. Якщо ви не є боржником, не варто «погашати невелику суму, щоб відчепилися».
Краще діяти так:
- Вимагайте назвати кредитора, колекторську компанію, боржника та підставу звернення.
- Повідомте, що ви не є стороною відповідного договору, і вимагайте припинити незаконну взаємодію.
- Збережіть скриншоти, записи дзвінків, номери телефонів, електронні листи та повідомлення.
- Подайте письмову скаргу кредитору або колекторській компанії.
- Якщо порушення триває, зверніться до НБУ; за наявності погроз, вимагання або інших ознак правопорушення оцініть звернення до правоохоронних органів.
Захист від колекторів: практичний алгоритм
Захист від колекторів не означає ігнорування реальної заборгованості. Якщо кредит існує, боржник має окремо оцінити розмір вимоги, проценти, штрафні нарахування та можливість реструктуризації. Захист стосується насамперед незаконних методів комунікації та спірних вимог.
Почніть із доказів. Зберігайте хронологію контактів, аудіозаписи, листи, повідомлення та скриншоти. Для нічних дзвінків важливий час; для тиску на родичів – зміст повідомлення та дані адресата; для погроз – точні формулювання.
Потім перевірте саму вимогу. Попросіть договір, розрахунок заборгованості та документи про перехід права вимоги, якщо звертається не первісний кредитор. Без цього складно відрізнити реальний спір від шахрайського повідомлення.
Якщо потрібне офіційне реагування на дії компанії або подальший судовий захист, SENSE може забезпечити представництво інтересів у державних органах та судах після аналізу документів і конкретного порушення.
Куди скаржитися на порушення
Перший адресат скарги часто залежить від того, хто саме порушує правила: кредитор, новий кредитор чи колекторська компанія. Доцільно письмово описати події, додати докази та сформулювати, яку дію ви вимагаєте припинити або виправити.
Національний банк здійснює нагляд за дотриманням вимог щодо захисту прав споживачів фінансових послуг та етичної поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості. За порушення до учасників ринку можуть застосовуватися заходи впливу, включно з санкціями до колекторських компаній.
Якщо в діях є погрози фізичною розправою, вимагання, пошкодження майна або інші ознаки кримінального правопорушення, скарга до НБУ не замінює звернення до правоохоронних органів.
Типові помилки боржника
Перша помилка – плутати сам факт прострочення з правом колектора використовувати будь-які методи. Борг не скасовує право на гідність, приватність і законні правила комунікації.
Друга – платити на неперевірені реквізити. Спочатку потрібно встановити, кому належить право вимоги і чи зарахується платіж саме в погашення вашого зобов’язання.
Третя – видаляти повідомлення та блокувати номери, не зберігши докази порушення. Для скарги важливо показати не лише факт небажаного контакту, а його зміст, частоту і час.
Четверта – вважати, що колектор самостійно може арештувати майно. Примусове звернення стягнення відбувається в іншій процедурі, і її документи потрібно аналізувати окремо.
Як SENSE підходить до таких ситуацій
SENSE спочатку перевіряє, чи існує борг, хто є належним кредитором, на якій підставі діє колекторська компанія і які саме правила комунікації могли бути порушені. Після цього визначається, чи достатньо письмової вимоги та скарги, чи потрібне звернення до НБУ, правоохоронних органів або суду.
Якщо одночасно є виконавче провадження, арешт рахунків або судове рішення, це вже окремий рівень правового аналізу. Не варто змішувати незаконні дзвінки колектора з діями виконавця, які мають власну процедуру оскарження.
Висновок
Колектори мають право вимагати добровільного погашення простроченої заборгованості, але не мають необмежених повноважень. Закон про роботу колекторів у широкому розумінні встановлює правила ідентифікації, часу та частоти контактів, етичної поведінки і захисту персональних даних.
Якщо вимога реальна, варто окремо вирішувати питання боргу. Якщо методи стягнення порушують закон, потрібно фіксувати докази та використовувати механізми скарги й правового захисту.