Партнерка SENSE, Ірина Шрамко, яка спеціалізується на захисті бізнесу, зібрала офіційну статистику Офісу Генерального прокурора та Державної судової адміністрації, що характеризує бездумне і нераціональне використання державного ресурсу на “боротьбу” з авторами і розповсюджувачами контенту для дорослих (мова йде виключно про явища, до яких залучені повнолітні особи за обопільною згодою).
Ця статистика була проаналізована не через призму застарілої суспільної моралі, а через призму економіки, конституційних свобод та марнотратства державних ресурсів.
Головне в трьох цифрах
- 15 422 кримінальні провадження відкрито за статтею 301 ККУ (розповсюдження контенту для дорослих) за останні 10 років;
- Третина справ розвалюється до суду: понад 5 000 проваджень так і не дійшли до обвинувального акта, виконуючи роль інструменту тиску на кріейторів;
- ~ 500 млн грн – мінімальний непрямий обсяг втрачених податків за 2024-2025 роки через те, що індустрія вимушена працювати в сірій зоні
Статистика абсурду: одна “порно-справа” на кожного суддю
За даними Офісу Генерального прокурора та Державної судової адміністрації, які отримали SENSE, статистика свідчить про системну імітацію бурхливої діяльності з боку правоохоронців.
За 2024-2025 роки (у розпал повномасштабної війни) кількість зареєстрованих правопорушень злетіла майже вдвічі: 3 247 нових відкритих справ (1 714 та 1 533 відповідно) проти 897 у 2022 році.
Проте судова статистика розкриває реальний стан речей: із понад 10 тисяч проваджень, переданих до суду за 11 років, суди ухвалили остаточні рішення лише щодо 1 363 осіб, з яких засуджено 1 248. Решта тисяч справ – це штучно роздроблені епізоди щодо одних і тих самих людей.
За 2024-2025 кількість засуджених склала 136 осіб.
| Дія (2024-2025 рр.) | Кількість (шт) | % |
|---|---|---|
| Відкрито проваджень кіберполіцією | 3247 | 100 |
| Направлено до суду прокурорами | 2665 | 82,1 |
| Ухвалено вироків судами | 136 | 4,2 |
Ефект “Державної пастки”: снігова лавина 2024 року
У 2022 та 2023 роках кіберполіція реєструвала в середньому по 900 справ за ст. 301 ККУ на рік. Але у 2024 році стався вибух – 1 714 зареєстрованих проваджень, що означає зростання на приголомшливі 78%.
Ця аномалія пов’язана із запуском автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS). Держава отримала дані про іноземні доходи, і ця інформація миттєво стала паливом для тисяч нових кримінальних справ. Фінансова прозорість для податкової автоматично конвертується в обвинувальний акт від прокурора.
Імітація безпеки: куди йдуть ресурси силовиків під час війни
Що стоїть за цими трьома тисячами справ на практиці?
- Це тисячі годин роботи оперативників кіберполіції, які проводять “контрольні закупівлі” фотографій та відео в інтернеті замість протидії російським хакерам чи роботі вербувальників.
- Це колосальний обсяг роботи слідчих, які формують томи паперової макулатури.
- Це дорогі платні експертизи.
- Це дорогоцінний час прокурорів і суддів.
І заради чого? Щоб покарати повнолітню людину (а в переважній більшості випадків, жінку-кріейторку, чия автономія та добровільна праця лежать в основі цього контенту) за створення візуального контенту? Державна машина штучно навантажує себе тисячами справ без потерпілих, поки реальний кримінал і корупція залишаються поза фокусом уваги через “брак кадрів”.
Є відоме “правило 10 000 годин” Малкольма Гладуелла: щоб стати генієм та експертом світового рівня у будь-якій справі, потрібно витратити на неї 10 тисяч годин. Наші правоохоронці витратили понад 15 400 годин лише на базове оформлення справ за 301 статтею за останні 10 років. За цей час кіберполіція могла виховати елітний підрозділ хакерів для боротьби з рф, але натомість стала абсолютним експертом з асортименту платформи OnlyFans.
Півмільярда гривень повз бюджет
А тепер подивимося на це як на бізнес-модель держави. Навіть якщо припустити найбільш песимістичний сценарій, що ці понад 3 000 осіб (фігурантів справ 2024-2025 років) заробляли на своєму контенті лише мінімальну заробітну плату (8 000 грн), за два роки це генерує щонайменше 500 мільйонів гривень обороту.
У реальності ж чеки на міжнародних платформах (таких як OnlyFans чи Patreon) формуються у валюті і є вищими в десятки разів.
Це гроші, які могли б зайти в “білу” економіку. Кріейтори готові структурувати їх через ФОПи та конвертувати в податки на армію. Але через застарілу ст. 301 ККУ ці кошти залишаються у крипті та іноземних юрисдикціях, формуючи величезний тіньовий ринок. Більше того, цей тіньовий ринок створює ідеальне середовище для корупційних рент: постійного страху перед обшуками, блокуванням рахунків та “листами щастя” від БЕБ.
Майже 100 мільйонів гривень на зарплати за пошук еротики
Скільки це марнотратство коштує бюджету? Середня зарплата слідчого в Україні становить близько 25 000 грн (або ~156 грн за годину роботи). Навіть якщо припустити скромний сценарій, що на повний супровід однієї справи за ст. 301 витрачається лише один робочий тиждень (40 годин), держава вже спалила понад 96 мільйонів гривень виключно на зарплати поліцейським за ці 15 422 провадження. І це без урахування годин роботи прокурорів, суддів та десятків тисяч гривень на проведення платних комп’ютерно-технічних експертиз та оплату “оперативних підписок”.
Замість висновку
Криміналізація економічної свободи у 2026 році – це постріл собі в ногу. Правова шизофренія, коли держава однією рукою закликає моделей платити податки, а іншою – відкриває на них кримінальні справи, має бути зупинена.
Ірина Шрамко, партнерка SENSE, Голова профільного Комітету ААУ:
Ми категорично виносимо за дужки статтю 301-1 (контент з неповнолітніми), це абсолютне зло. Але класична 301 стаття сьогодні –це не про захист моралі. Це механізм легального рекету та вимивання державних ресурсів. Щоб економіка вийшла з тіні, а кіберполіція зайнялася реальними загрозами, мають бути схвалені ініціативи, подібні законопроєкту №12191, яким пропонується декриміналізувати виготовлення і розповсюдження контенту для дорослих за обопільною згодою.