Понад 15 000 кримінальних справ і нульовий економічний ефект: як стаття 301 ККУ навантажує суди під час війни

22.04.2026 Переглядів: 12

Партнерка SENSE, Ірина Шрамко, яка спеціалізується на захисті бізнесу, зібрала офіційну статистику Офісу Генерального прокурора та Державної судової адміністрації, що характеризує бездумне і нераціональне використання державного ресурсу на “боротьбу” з авторами і розповсюджувачами контенту для дорослих (мова йде виключно про явища, до яких залучені повнолітні особи за обопільною згодою).

Ця статистика була проаналізована не через призму застарілої суспільної моралі, а через призму економіки, конституційних свобод та марнотратства державних ресурсів.

Головне в трьох цифрах

  • 15 422 кримінальні провадження відкрито за статтею 301 ККУ (розповсюдження контенту для дорослих) за останні 10 років;
  • Третина справ розвалюється до суду: понад 5 000 проваджень так і не дійшли до обвинувального акта, виконуючи роль інструменту тиску на кріейторів;
  • ~ 500 млн грн – мінімальний непрямий обсяг втрачених податків за 2024-2025 роки через те, що індустрія вимушена працювати в сірій зоні

Статистика абсурду: одна “порно-справа” на кожного суддю

За даними Офісу Генерального прокурора та Державної судової адміністрації, які отримали SENSE, статистика свідчить про системну імітацію бурхливої діяльності з боку правоохоронців. 

За 2024-2025 роки (у розпал повномасштабної війни) кількість зареєстрованих правопорушень злетіла майже вдвічі: 3 247 нових справ проти 897 у 2022 році.

Проте судова статистика розкриває реальний стан речей: із понад 10 126 проваджень, переданих до суду за 11 років, суди ухвалили остаточні рішення лише щодо 1 363 осіб, з яких засуджено 1 248. Решта тисяч справ – це штучно роздроблені епізоди щодо одних і тих самих людей.

За 2024-2025 кількість засуджених склала 136 осіб.

ДіяКількість (шт)%
Відкрито проваджень кіберполіцією3247100
Направлено до суду прокурорами266582,1
Ухвалено вироків судами1364,2

Ефект “Державної пастки”: снігова лавина 2024 року

У 2022 та 2023 роках кіберполіція реєструвала в середньому по 900 справ за ст. 301 ККУ на рік. Але у 2024 році стався вибух – 1 714 зареєстрованих проваджень, що означає зростання на приголомшливі 78%.

Ця аномалія пов’язана із запуском автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS). Держава отримала дані про іноземні доходи, і ця інформація миттєво стала паливом для тисяч нових кримінальних справ. Фінансова прозорість для податкової автоматично конвертується в обвинувальний акт від прокурора.

Імітація безпеки: куди йдуть ресурси силовиків під час війни

Що стоїть за цими трьома тисячами справ на практиці?

  • Це тисячі годин роботи оперативників кіберполіції, які проводять “контрольні закупівлі” фотографій та відео в інтернеті замість протидії російським хакерам чи роботі вербувальників.
  • Це колосальний обсяг роботи слідчих, які формують томи паперової макулатури.
  • Це дорогі платні експертизи.
  • Це дорогоцінний час прокурорів і суддів.

І заради чого? Щоб покарати повнолітню людину (а в переважній більшості випадків, жінку-кріейторку, чия автономія та добровільна праця лежать в основі цього контенту) за створення візуального контенту? Державна машина штучно навантажує себе тисячами справ без потерпілих, поки реальний кримінал і корупція залишаються поза фокусом уваги через “брак кадрів”.

Півмільярда гривень повз бюджет

А тепер подивимося на це як на бізнес-модель держави. Навіть якщо припустити найбільш песимістичний сценарій, що ці понад 3 000 осіб (фігурантів справ 2024-2025 років) заробляли на своєму контенті лише мінімальну заробітну плату (8 000 грн), за два роки це генерує щонайменше 500 мільйонів гривень обороту.

У реальності ж чеки на міжнародних платформах (таких як OnlyFans чи Patreon) формуються у валюті і є вищими в десятки разів.

Це гроші, які могли б зайти в “білу” економіку. Кріейтори готові структурувати їх через ФОПи та конвертувати в податки на армію. Але через застарілу ст. 301 ККУ ці кошти залишаються у крипті та іноземних юрисдикціях, формуючи величезний тіньовий ринок. Більше того, цей тіньовий ринок створює ідеальне середовище для корупційних рент: постійного страху перед обшуками, блокуванням рахунків та “листами щастя” від БЕБ.

Час розблокувати економіку

Криміналізація економічної свободи у 2026 році – це постріл собі в ногу. Правова шизофренія, коли держава однією рукою закликає моделей платити податки, а іншою – відкриває на них кримінальні справи, має бути зупинена.

Ірина Шрамко, партнерка SENSE, Голова профільного Комітету ААУ:“Ми категорично виносимо за дужки статтю 301-1 (контент з неповнолітніми), це абсолютне зло. Але класична 301 стаття сьогодні це не про захист моралі. Це механізм легального рекету та вимивання державних ресурсів. Щоб економіка вийшла з тіні, а кіберполіція зайнялася реальними загрозами, Законопроєкт №12191 має бути проголосований”.