16 вересня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 11-р/2020 у справі щодо окремих положень Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України». Саме це рішення стало підставою для перегляду моделі, за якою Президент був наділений низкою повноважень щодо НАБУ.
Стара версія статті SENSE фактично публікувала перелік положень, визнаних неконституційними. Станом на 2026 рік цього вже недостатньо. Після рішення КСУ законодавство змінилося, директора НАБУ призначає Кабінет Міністрів, а статус Бюро та конкурсна процедура були перебудовані.
Що саме вирішив Конституційний Суд у 2020 році
Рішення КСУ про НАБУ стосувалося конституційності окремих повноважень Президента, передбачених тодішньою редакцією профільного закону. Суд виходив із того, що перелік повноважень Президента визначений Конституцією і не може довільно розширюватися звичайним законом.
Неконституційними були визнані положення, які наділяли Президента повноваженнями, зокрема:
- утворювати Національне антикорупційне бюро України;
- призначати на посаду та звільняти з посади Директора НАБУ;
- визначати трьох осіб до складу конкурсної комісії з відбору Директора;
- визначати одного члена комісії зовнішнього контролю;
- затверджувати положення про Раду громадського контролю та порядок її формування.
Водночас провадження у частині, де оскаржувалося визначення НАБУ як «державного правоохоронного органу», КСУ закрив. Це важливий нюанс: закриття провадження не дорівнює визнанню відповідної норми неконституційною.
Чому рішення не зупинило роботу НАБУ в один день
Конституційний Суд врахував необхідність безперервної роботи антикорупційного органу. У резолютивній частині Рішення № 11-р/2020 було передбачено, що визнані неконституційними положення втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення рішення.
Цей відкладений ефект дав парламенту час змінити законодавство. Тому твердження, що КСУ «ліквідував НАБУ» або визнав весь закон про НАБУ неконституційним, не відповідає змісту рішення.
Суд також звернув увагу Верховної Ради на необхідність привести законодавство у відповідність із Конституцією та своїм рішенням.
Як законодавство змінили після рішення КСУ
19 жовтня 2021 року було прийнято Закон № 1810-IX. Він набрав чинності 10 листопада 2021 року та змінив інституційну модель НАБУ.
Однією з ключових змін стало те, що керівництво діяльністю Бюро здійснює директор, якого призначає і звільняє Кабінет Міністрів України у порядку, встановленому законом. Також було змінено правила формування конкурсної комісії.
Закон змінив статус НАБУ з «державного правоохоронного органу» на центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Це було частиною законодавчого реагування на конституційні питання, порушені у 2020 році.
Рішення КСУ щодо НАБУ: ключовий таймлайн
| Дата | Подія | Практичне значення |
| 16.09.2020 | Рішення КСУ № 11-р/2020 | Окремі президентські повноваження щодо НАБУ визнано неконституційними |
| 19.10.2021 | Прийнято Закон № 1810-IX | Визначено нову модель статусу НАБУ та призначення директора |
| 10.11.2021 | Закон № 1810-IX набрав чинності | Зміни стали частиною чинного регулювання |
| 06.03.2023 | Семена Кривоноса призначено Директором НАБУ | Директор призначений у новій процедурній моделі |
| 01.08.2025 | Набрав чинності Закон № 4560-IX | Подальше посилення повноважень НАБУ та САП |
Цей таймлайн показує, чому сьогодні недостатньо цитувати лише рішення 2020 року. Правовий статус органу потрібно оцінювати з урахуванням наступних змін.
Що означає рішення КСУ для статусу директора НАБУ
До рішення 2020 року профільний закон надавав Президенту пряме повноваження призначати та звільняти директора. КСУ визнав таке законодавче розширення президентських повноважень неконституційним.
Після Закону № 1810-IX призначення директора належить до компетенції Кабінету Міністрів у порядку, передбаченому законом. 6 березня 2023 року Семена Кривоноса було призначено Директором НАБУ вже в межах нової моделі.
Для правової оцінки це важливіше, ніж питання, хто фактично обіймав посаду у вересні 2020 року. Конституційне рішення стосувалося системи повноважень, а не персональної оцінки конкретного керівника.
Чи визнав КСУ саме НАБУ неконституційним
Ні. Рішення № 11-р/2020 не визнавало неконституційним саме існування НАБУ як інституції і не скасовувало профільний закон повністю.
Предметом були конкретні норми про повноваження Президента та пов’язані положення. Щодо формулювання про «державний правоохоронний орган» провадження було закрито, оскільки Суд дійшов висновку про недостатнє обґрунтування відповідної частини конституційного подання.
Тому заголовки на кшталт «КСУ визнав НАБУ неконституційним» спотворюють зміст рішення. Коректніше говорити про неконституційність окремих норм, які визначали президентські повноваження щодо Бюро.
Що змінилося у 2025 році
31 липня 2025 року Верховна Рада прийняла Закон № 4560-IX щодо посилення повноважень НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Він набрав чинності 1 серпня 2025 року.
Цей закон не є прямим «виконанням» рішення КСУ 2020 року, тому їх не потрібно змішувати. Він належить до наступного етапу розвитку інституційної незалежності та повноважень антикорупційних органів.
Станом на 2026 рік, коли аналізують рішення КСУ щодо НАБУ, варто чітко розділяти три шари: первинне конституційне рішення 2020 року, законодавче приведення моделі у відповідність у 2021 році та подальші зміни до повноважень НАБУ і САП.
Чому це рішення важливе для конституційного права
Справа НАБУ показує загальний принцип: повноваження конституційних органів не можуть безмежно розширюватися звичайним законом. Якщо Конституція встановлює перелік повноважень Президента, законодавець має враховувати ці межі при створенні або реформуванні державних органів.
Це не означає, що кожна інституційна модель з участю Президента є неконституційною. Правова оцінка залежить від конкретної норми, місця органу в системі влади та змісту конституційних положень.
Саме тому рішення КСУ НАБУ потрібно читати як рішення про баланс повноважень і конституційну архітектуру, а не як оцінку ефективності антикорупційної політики.
Як читати старі матеріали про НАБУ у 2026 році
Новинні публікації 2020 року часто правильно описують подію на дату її ухвалення, але без оновлення можуть створювати хибне враження про чинний стан. Якщо матеріал говорить, що директора НАБУ призначає Президент, це історичний опис тодішньої моделі, а не правило, яке діє у 2026 році.
Під час фактчекінгу потрібно відокремити щонайменше три питання: що саме визнав неконституційним КСУ, коли відповідні норми втратили чинність і яким законом їх замінили. Лише після цього можна робити висновок про актуальний статус органу або повноваження конкретного суб’єкта.
Такий підхід важливий і для посилань на окремі думки суддів. Окрема думка допомагає зрозуміти аргументацію конкретного судді, але не замінює резолютивну частину рішення КСУ і не створює окремого загальнообов’язкового правила.
Типові помилки при цитуванні рішення
Перша помилка – писати, що рішення «скасувало НАБУ». Воно цього не робило.
Друга – не згадувати відкладену втрату чинності неконституційними положеннями. Цей механізм був важливий для переходу до нової моделі.
Третя – посилатися на редакцію Закону про НАБУ станом на 2020 рік як на чинну сьогодні. Після 2021 року ключові положення змінилися.
Четверта – називати закриття конституційного провадження щодо статусу «державного правоохоронного органу» визнанням цієї норми конституційною або неконституційною. Закриття провадження не дає такого висновку.
Як перевіряти актуальність матеріалів про КСУ і НАБУ
Для подібної теми потрібно працювати з первинними джерелами: текстом рішення КСУ, карткою та чинною редакцією профільного закону, а також наступними законами, які змінювали модель органу.
Якщо питання переходить із загальної аналітики у конкретний адміністративний або судовий спір, може знадобитися представництво інтересів у державних органах та судах. У такому випадку правову позицію потрібно будувати не на оглядовій статті, а на документах конкретної справи та чинному процесуальному законодавстві.
Як SENSE підходить до аналізу рішень КСУ
SENSE розділяє факт рішення і його подальші правові наслідки. Спочатку потрібно встановити точний предмет конституційного контролю та резолютивну частину, потім перевірити дату втрати чинності нормами і наступні зміни законодавства.
Такий підхід зменшує ризик, коли старий новинний матеріал формально залишається правдивим щодо 2020 року, але вводить читача в оману щодо чинного регулювання у 2026 році.
Висновок
Рішення КСУ про НАБУ № 11-р/2020 визнало неконституційними окремі положення про повноваження Президента щодо Бюро, але не ліквідувало НАБУ і не скасувало профільний закон повністю. Після цього парламент змінив статус органу та порядок призначення директора Законом № 1810-IX.
Станом на 2026 рік аналізувати цю справу потрібно разом із подальшими змінами, включно з новою моделлю призначення директора та реформами 2025 року. Саме так історичне рішення КСУ перетворюється на актуальний юридичний контекст, а не залишається вирваною з часу новиною.