Клієнт: Фізична особа – платник податків.
Суть спору: Головне управління ДПС у м. Києві провело документальну позапланову невиїзну перевірку позивачки, за результатами якої винесло п’ять податкових повідомлень-рішень про збільшення грошових зобов’язань та накладення штрафів (зокрема, з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, а також штрафи за неподання податкових декларацій). Підставою для перевірки та штрафів слугувала податкова інформація від компетентного органу Великої Британії про те, що позивачка нібито отримала дохід від британської компанії – власника онлайн платформи розважального контенту.
Результат: Повна перемога. Харківський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов, визнав протиправними та скасував усі податкові повідомлення-рішення. Суд встановив, що:
- Податковий орган не досліджував первинну податкову інформацію під час перевірки, а спирався виключно на внутрішній лист-розсилку ДПС України. Цей лист не є первинним документом, а мав лише інформативний характер і містив вказівку податківцям здійснити перевірку фактів, а не беззаперечний доказ самого порушення.
- Додаток з інформацією від іноземного органу, який податкова служба надала вже на вимогу суду, не містив жодних унікальних персональних ідентифікуючих даних позивачки. У ньому були відсутні реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), номер соціального страхування, реквізити IBAN, а зазначена адреса зовсім не відповідала місцю реєстрації клієнтки.
- Висновки ДПС ґрунтувалися на припущеннях, що не підтверджені належними доказами. Суд застосував доктрину “плодів отруєного дерева”, зазначивши, що докази, отримані чи використані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому і є неналежними.
Значення кейсу: Висновок суду підтверджує, що наявність у податкового органу лише узагальненої інформації чи листів від державних органів (навіть іноземних) не є достатньою підставою для висновків про податкове правопорушення, оскільки така інформація не є первинним документом. Крім того, рішення закріплює важливу практику: неможливість чіткої ідентифікації особи у міжнародних фінансових звітах (зокрема, відсутність РНОКПП або розбіжність адрес) робить ці дані знеособленими та унеможливлює правомірне нарахування податків та штрафів конкретній фізичній особі.
Над цією справою працювали керівник практики судових спорів SENSE Ірина Шрамко та адвокат Катерина Дьома.