Стара версія цієї статті SENSE була присвячена законопроєкту № 6241, зареєстрованому у листопаді 2021 року. Станом на 2026 рік називати його лише «законопроєктом про цифрову трансформацію» вже некоректно: парламент завершив законодавчий процес, а новий Закон України «Про Національну програму інформатизації» № 2807-IX набрав чинності 1 березня 2023 року.
Тому актуальне питання для замовників полягає не в тому, що пропонував законопроєкт, а в тому, які проєкти, закупівлі та роботи у 2026 році належать до сфери інформатизації, які процедури потрібно пройти та як використовувати коди ДК для первинної перевірки.
Що сталося із законопроєктом № 6241
Законопроєкт № 6241 зареєстрували 1 листопада 2021 року. 18 жовтня 2022 року Верховна Рада прийняла його за основу, а 1 грудня 2022 року – у цілому. Після підписання він став Законом № 2807-IX «Про Національну програму інформатизації» та набрав чинності 1 березня 2023 року.
Це важливе уточнення для будь-якого матеріалу 2025-2026 років. Не можна описувати норми чинного закону як майбутню реформу або змішувати стадії «законопроєкт», «прийнято в цілому», «підписано» і «набрав чинності».
Новий закон замінив нормативну рамку, яка походила ще з 1998 року, та визначив сучасні правила формування і виконання Національної програми інформатизації.
Що таке Національна програма інформатизації
За Законом № 2807-IX Національна програма інформатизації – це комплекс завдань, програм, проєктів і робіт з інформатизації, спрямованих на розвиток інформаційного суспільства, координацію ресурсів і впровадження інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій.
До її структури входять не лише окремі проєкти центральних органів. Закон охоплює галузеві та регіональні програми, проєкти органів місцевого самоврядування та інші завдання з інформатизації, які відповідають установленим критеріям.
Для замовника практичне значення має не абстрактна «цифровізація», а відповідь на три питання: чи належить конкретна закупівля або робота до сфери інформатизації, яка процедура погодження застосовується і які документи потрібно підготувати.
Які акти визначають правила у 2026 році
У 2026 році правову рамку формують щонайменше три ключові документи:
- Закон України № 2807-IX «Про Національну програму інформатизації».
- Постанова Кабінету Міністрів України № 119 від 2 лютого 2024 року, яка визначає механізм формування та виконання програми.
- Методика Мінцифри, затверджена наказом № 34 від 29 березня 2023 року, яка допомагає визначити належність бюджетних програм, завдань, проєктів і робіт до сфери інформатизації.
Методика змінювалася. Станом на вересень 2026 року офіційний портал Верховної Ради відображає редакцію від 31 липня 2026 року. Це означає, що таблиці кодів і вартісні критерії потрібно перевіряти саме в чинній редакції на дату планування закупівлі, а не за старим тендерним файлом або статтею 2024 року.
Національна програма інформатизації у 2025 і 2026 роках
Пошукові фрази «Національна програма інформатизації 2025» або «Національна програма інформатизації на 2025 рік» можуть створювати враження, що щороку приймається окремий закон з новою програмою. Це неточне спрощення.
Чинний Закон № 2807-IX формує постійну нормативну рамку. У 2025 і 2026 роках змінюватися можуть підзаконні процедури, методика, порогові критерії, форми документів, бюджетні параметри та практика погодження конкретних завдань. Тому рік у запиті означає насамперед необхідність перевірити актуальну редакцію нормативних актів.
Для замовника це означає, що стара довідка «ми погоджували аналогічну закупівлю торік» не замінює перевірку поточного проєкту. Зміна коду ДК, функціоналу, вартості або джерела фінансування може вплинути на висновок щодо належності до сфери інформатизації.
Програма інформатизації та коди ДК: як працює первинна перевірка
Коди ДК 021:2015, або CPV, використовуються в Методиках як один із орієнтирів для визначення належності предмета до сфери інформатизації. Але код не потрібно читати ізольовано від суті закупівлі. Важливі функціональне призначення, склад робіт, вартість та інші критерії, передбачені Методикою.
Серед кодів, які часто пов’язані з інформатизацією, у чинній Методикі фігурують, зокрема:
| Код ДК | Узагальнена категорія | Орієнтир за чинною Методикою* |
| 30200000-1 | Комп’ютерне обладнання та приладдя | поріг 5 млн грн |
| 32400000-7 | Мережі | загальний поріг 1 млн грн; для окремого мережевого обладнання діють інші умови |
| 48000000-8 | Пакети програмного забезпечення та інформаційні системи | поріг 1 млн грн |
| 72000000-5 | Послуги у сфері інформаційних технологій | поріг 1 млн грн |
| 73100000-3 | Послуги у сфері НДДКР та пов’язані консультаційні послуги | поріг 1 млн грн за умовами Методики |
| 73200000-4 | Консультаційні послуги у сфері НДДКР | поріг 1 млн грн за умовами Методики |
\* Таблиця є практичним орієнтиром, а не заміною чинного Переліку в Методиках. Перед публікацією закупівлі або поданням документів потрібно звірити код, примітки, винятки та актуальну редакцію нормативного акта.
Саме тому фрази «програма інформатизації коди ДК» і «Національна програма інформатизації коди ДК» варто розуміти як запит на первинну класифікацію, а не як універсальний список, де один код автоматично визначає всю процедуру.
Що потрібно перевірити замовнику до закупівлі
Перш ніж визначати, чи підпадає закупівля під правила Національної програми інформатизації, варто пройти базову перевірку.
- Визначити фактичний предмет закупівлі та кінцевий результат, який має отримати замовник.
- Перевірити код ДК 021:2015 і його відповідність опису товару, роботи або послуги.
- Зіставити код і вартість із чинною Методикою Мінцифри.
- Встановити, чи є винятки або спеціальні умови для конкретної категорії.
- Перевірити процедуру погодження, форми документів і строки, передбачені постановою КМУ № 119 та іншими актуальними актами.
- Зафіксувати обґрунтування обраного підходу в документах закупівлі або проєкту.
Такий алгоритм особливо важливий для комплексних закупівель, де один договір поєднує програмне забезпечення, обладнання, інтеграцію, технічну підтримку та навчання користувачів. Формальний вибір одного коду не завжди передає реальну структуру проєкту.
Типові помилки у визначенні належності до сфери інформатизації
Перша помилка – використовувати старий перелік кодів із внутрішнього шаблону. Методика оновлюється, тому потрібно перевіряти офіційний текст на дату дії.
Друга – орієнтуватися тільки на назву закупівлі. Наприклад, слово «сервіс» або «обладнання» не виключає належності до інформатизації, якщо фактичний результат полягає у створенні або розвитку інформаційної системи.
Третя – плутати програму інформатизації з процедурою публічної закупівлі. Ці режими можуть перетинатися, але кожен має власну нормативну логіку. Виконання вимог закупівельного законодавства саме по собі не означає виконання всіх вимог НПІ.
Четверта – посилатися на законопроєкт № 6241 так, ніби він досі очікує ухвалення. Станом на 2026 рік це вже історія прийняття Закону № 2807-IX.
Як цифрова трансформація пов’язана з іншими правовими змінами
Оновлення Національної програми інформатизації було частиною ширшої трансформації державних цифрових сервісів. Паралельно змінювалися правила електронних послуг, реєстрів, електронної ідентифікації та цифрових моделей ведення бізнесу.
У старій версії цієї статті вже була внутрішня перелінковка на матеріал SENSE про оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів. Це логічний суміжний приклад того, як цифрові механізми поступово переходили з концепцій законопроєктів у робочі правові режими.
Водночас кожен напрям має окреме регулювання. Не варто переносити правила е-резидентства, електронних послуг або кібербезпеки безпосередньо на процедури Національної програми інформатизації.
Які документи можуть знадобитися
Конкретний пакет залежить від суб’єкта, джерела фінансування і типу проєкту. Для первинного аналізу зазвичай потрібні опис предмета, технічні та функціональні вимоги, очікувана вартість, код ДК 021:2015, бюджетна програма або інше джерело фінансування, проєкт договору та внутрішні матеріали, що пояснюють мету закупівлі.
Якщо проєкт складається з кількох компонентів, корисно окремо описати обладнання, програмне забезпечення, розробку, інтеграцію, підтримку та консультаційні послуги. Це дозволяє точніше зіставити кожну частину з Методикою.
Як SENSE підходить до питань цифрового регулювання
У проєктах, пов’язаних з інформатизацією, SENSE спочатку визначає нормативний режим і актуальну редакцію актів, а вже потім оцінює конкретний предмет закупівлі або договору. Це допомагає не будувати позицію на застарілому законопроєкті чи таблиці кодів минулого року.
Для замовника важлива юридична ясність до моменту запуску процедури: які погодження потрібні, які документи підтверджують підхід і де є ризик перекваліфікації предмета. Остаточна оцінка залежить від структури конкретного проєкту та його фінансування.
Висновок
Національна програма інформатизації у 2026 році регулюється чинним Законом № 2807-IX, постановою КМУ № 119 та Методикою Мінцифри. Законопроєкт № 6241 більше не є майбутньою реформою, оскільки він став основою чинного закону ще у 2022 році.
Для практичної роботи недостатньо знайти потрібний код ДК у старій таблиці. Потрібно перевірити актуальну редакцію Методики, фактичний зміст проєкту, вартість, винятки та процедуру погодження. Саме така перевірка зменшує ризик помилок ще до укладення договору або запуску закупівлі.