Британський експерт оприлюднив відкритий лист Авакову: Антоненка слід відпустити.

Публікуємо переклад відкритого листа, опублікованого в Kyivpost відомим британським воєнним експертом Гленом Грантом міністру Авакову. Автор – підполковник британської армії, випускник Сандхерста, консультант багатьох вищих посадових осіб в галузях оборони і державної безпеки.

Шановний міністре Аваков,

Я з великим інтересом слідкував за справою про вбивство 20 липня 2016 року журналіста Павла Шеремета, особливо за останніми публічними заявами про те, що винних було знайдено 12 грудня 2019 після арешту та затримання підозрюваного Андрія Антоненка. Ви можете запитати, чому експерта із оборони це зацікавило? У британській армії ми маємо власну систему правосуддя, і тому ми вивчаємо право, перебуваючи в академії. Протягом своєї кар’єри ми регулярно отримуємо обов’язкове підвищення кваліфікації. Я обвинувачував, захищав та входив до складу присяжних у понад 100 військових справах, включаючи захист солдатів у цивільних судах та навіть у вищому суді Лондона. Як начальник військової в’язниці я мав повноваження судді. Правосуддя та захист прав людини для мене означають дуже багато.

Ваше публічне шоу та арешт та утримання Антоненка протягом такого тривалого періоду змусили мене замислитися над використанням та розумінням поняття «доказів» у таких серйозних справах. Існує багато типів доказів, але у справі про вбивство важливо враховувати лише найсильніші типи, інакше існує серйозний ризик притягнення до відповідальності не тієї особи. Людина невинувата, доки не буде доведено протилежне. Проблема в цій справі полягає в тому, що, як видається, немає прямих доказів, що Антоненко пов’язаний із вбивством. Якщо це дійсно правда, то тримання його за підозрою існує на дуже слабких юридичних підставах. З представлених досі доказів випливає, що жодна особа за п’ять років не висунула нічого, що пов’язує його зі справою вагомим фактом. Також, схоже, відсутні будь-які криміналістичні докази – ані ДНК, ані телефонних дзвінків, ані текстових повідомлень, ані вибухівки, ані комп’ютерних посилань, ані неспростовних доказів, нічого.

Найкраще, що зробила поліція, – це те, що особа на відео з відеоспостереження експертами визначена як така, що вона ходить ідентично Антоненку. Це насправді може бути технічно правильно, але вони, мабуть, не врахували зворотного, що в Україні, Білорусі чи Росії може бути набагато більше людей, які мають сильний мотив цього вбивства і які однаково добре відповідають цьому опису. Будь-який старий солдат скаже вам, що він може впізнати іншого солдата за ходою. Штангісти також мають подібні форми тіла та схеми ходи, створені подібністю розвитку м’язів завдяки виконанню тих самих однакових вправ раз за разом протягом багатьох років.

Логіка експертів з перегляду  відеоспостереження також порушується, коли ми чуємо, що в 2016 році інші експерти поліції визначили чоловіка на відео відмінним у зрості на 10 сантиметрів від заарештованого Антоненка. Химерно, що будучи поставленою перед цим фактом, поліція намагалася утаємничити справжній зріст Антоненка від його команди захисту, скоріш за все тому, що це не відповідало їхнім власним доказам. Можна стверджувати, що як тільки поліція встановила суперечність у зрості, його слід було негайно звільнити з-під варти. Зараз він перебуває під вартою понад 300 днів за мізерними доказами.

Британський експерт по ході Іван Бірч, якого поліція залучила для перегляду відеозаписів відеоспостереження, тоді не зробив висновок, використовуючи міжнародно встановлені протоколи для порівняльних суджень. Вони чітко базуються на математичних ймовірностях. Він використав нестандартне слово “достатньо”, щоб описати оцінену схожість ходи між вбивцею та Антоненком. Це слово було використано в українському документі, підписаному британським експертом. В якості доказу слід надати оригінал, підписаний професором Бірчем англійською мовою, за встановленими протоколами. Це для того, щоб суд був повністю впевнений у мовній точності рекомендації. Цей англійський документ не був переданий команді захисту, незважаючи на неодноразові запити. Відсутність англійського оригіналу та використання нестандартної статистично незмірної рекомендації в українському документі повинні викликати реальні сумніви в правдивості всієї поліцейської справи. Навіть із цим документом для справи про вбивство докази ходи все ще можуть бути використані як допоміжні докази для інших більш прямих доказів – і в цьому випадку прямі докази відсутні.

Нещодавня наукова робота в Journal of Forensic Sciences дійшла висновку, що наука про аналіз ходи була досить незрілою, тому «суди повинні ставитися до доказів ходи з обережністю, як і до будь-якої іншої форми доказів, що походять з дисциплін без повністю встановлених кодексів практики, рівня помилок, та демонстраційних програм у криміналістичних сценаріях »[1]. Таким чином, ці докази оцінюються в кращому випадку в науковому плані як “слабкі” і ніколи не повинні вважатися головними або юридично переконливими у справах такої серйозності.

Поліція також аргументувала побічними доказами, наприклад, що Антоненко живе неподалік місця вбивства, що він носить подібний одяг, що у нього є борода, як у вбивці, що він знає інших заарештованих підозрюваних тощо. Але непрямі докази можна аргументувати лише як наслідок з твердих фактів, і у всіх випадках ці логічні етапи та факти першого порядку просто відсутні. Наприклад, одяг можна використовувати лише в тому випадку, якщо він має криміналістичне підгрунтя, наприклад, на ньому виявлено ДНК або вибухівку. Завдяки загальним мережам магазинів, таких як Zara, Mango, Benetton та Hugo Boss, кожен у світі тепер може носити однакові фасони, логотипи чи візерунки. Можливо, Антоненко володів квартирою поблизу місця вбивства, але так само володіють тисячі інших людей. Отже, ці коментарі поліції не мають твердої основи, яка може бути використана у справі такого типу. Було заявлено, що ось-ось надійде більше доказів, але вони не з’явилися. Суди мають розглядати те, що представлено їм за вагомими доказами, а не за емоціями.

Інші ідеї, представлені поліцією, лежать в області здогадок, наприклад, про те, що невідомий організував справу. Ну, це очевидно, але оскільки немає прямих доказів проти Антоненка чи когось іншого, між ним та іншими не може існувати причинно-наслідковий зв’язок. Цей факт не є доказом. Мотивом також є лише здогадки без жодної жорсткої, логічної основи. Якби раніше Шеремет діяв проти Антоненка особисто вкрай погано, це може мати певну силу. Але фактичного зв’язку між мотивом та стосунками цих двох людей взагалі немає. За п’ять років, мабуть, ніхто не висунув жодної ідеї чи факту, які б взагалі пов’язували їх, не кажучи вже про те, щоб заарештувати і засудити когось за вбивство. Поліцейські пропозиції щодо мотивації в основному є безглуздими коментарями, не вартими серйозних справ такого типу.

Коли ви сказали по телебаченню президенту Володимиру Зеленському, що поліція встановила імовірних винних, раптова швидкість вирішення справи мала б стати для вас червоним прапором. Це було занадто швидко і занадто розумно. Тепер ми знаємо чому. Поліція висунула гіпотезу про злочинний умисел, мабуть, не підкріплену справжніми доказами. З плином часу ця гіпотеза знову і знову демонструвала відсутність доказової сили. Поліція мала б попередити вас про це, і справу, мабуть, слід було б закрити. Той факт, що, тримаючи Антоненка під вартою, суди зважають на здогадки, а не на докази, також мало б вас сильно турбувати як міністра. Правосуддя – це урядова проблема, і тут вона виявляється серйозно проблематичною.

Зараз Антоненко може бути повністю винним. Я не намагаюся довести протилежне. Доведення вини – за поліцією та прокурором. Вирішення питання про винуватість – для судів. Моя мета тут зазначити, що на перший погляд сторона обвинувачення не представила належних доказів, які б пов’язували Антоненка з цією справою, і, звичайно, не достатніх, щоб залишити його під вартою на такий тривалий час за задалегідь сплановане вбивство. Але якщо поліція та суди не розуміють, що таке «докази» або засоби, як вони вже демонструють, це звинувачення ґрунтується на надзвичайно слабких підставах. На жаль, я також передбачаю, що з цією справою в Європейському суді з прав людини може статися вам, вашій поліції та стороні обвинувачення великий біль у найближчі місяці.

Читайте також:

Клопотання про звільнення Ріфмастера. Документ.

Афера Шеремета. Скотланд Ярд спростовує фантазії очільників МВС і КНДІСЕ. Документ

Чи давала Голова ХОАС хабар своїй же судді? Деякі подробиці

Published by: Леонід Маслов

Leave a Reply