Тема DMCA і скарг на платформах часто виглядає заплутано, бо тут перетинаються правила самої платформи, американська процедура notice-and-takedown і українське авторське право. На практиці це означає одне: важливо не просто “поскаржитися”, а правильно визначити підставу, підготувати докази і обрати правильний шлях.
Цей матеріал – загальний практичний орієнтир для України. Конкретні кроки залежать від того, що саме опубліковано, хто є автором, на якій платформі розміщено контент, і які документи вже є.
Що таке DMCA і чому про нього говорять в Україні
DMCA – це американський механізм, пов’язаний із Section 512 Закону США про авторське право (notice-and-takedown). Його суть у тому, що правовласник може надіслати платформі повідомлення про порушення, а платформа, за дотримання певних умов, видаляє або обмежує доступ до контенту. У відповідь користувач може подати counter-notice, якщо вважає видалення помилковим.
Для користувачів з України це актуально, тому що великі платформи працюють за власними правилами модерації та часто використовують саме DMCA-подібну логіку. Водночас важливо розуміти: сама DMCA – це не український закон. Це окремий механізм, який платформи застосовують у своїх правових процедурах. U.S. Copyright Office також прямо пояснює, що для DMCA-скарги зазвичай шукають DMCA agent платформи, а реагування з боку онлайн-сервісу пов’язане з їхнім правовим інтересом і режимом відповідальності.
Окремий нюанс, який часто ігнорують: якщо людина є на фото або відео, це ще не завжди означає, що саме вона є суб’єктом авторського права. Для DMCA важливо, хто є автором або уповноваженим представником автора. Це прямо пояснюється у матеріалах U.S. Copyright Office.
Що говорить українське право про авторські права в інтернеті
В Україні базовий орієнтир – Закон України “Про авторське право і суміжні права”. Для практики важливо кілька речей.
Перше: авторське право виникає з моменту створення твору, коли він набув об’єктивної форми (текст, фото, відео, файл тощо). Реєстрація для виникнення права не є обов’язковою. Закон також закріплює презумпцію авторства – якщо ім’я зазначено на творі, така особа вважається автором, поки не доведено інше.
Друге: хоча реєстрація не є обов’язковою, в Україні існує державна реєстрація авторського права через НОІВ, і за результатом може видаватися свідоцтво. У спорах це інколи допомагає як додатковий доказовий елемент, особливо якщо питання авторства чи дати створення вже конфліктне.
Третє: майнові права автора охоплюють право використовувати твір і право дозволяти або забороняти його використання іншим. Закон прямо перелічує типові способи використання, зокрема відтворення і розповсюдження. Це важливо, бо в скарзі на платформу зазвичай треба чітко пояснити, яке саме використання є порушенням.
Четверте: український закон передбачає механізми захисту не лише через суд. У ньому є окремі норми про припинення порушень в інтернеті через звернення до власника сайту, сторінки або хостинг-провайдера. Також у законі окремо зазначено, що захист прав може відбуватися в адміністративному, цивільному і кримінальному порядку, а в цивільному порядку можна вимагати, наприклад, визнання права, припинення порушення, відшкодування збитків, стягнення доходу порушника або компенсацію.
DMCA-скарга і українська заява про припинення порушення – не одне й те саме
На практиці часто змішують два різні інструменти.
Платформена DMCA-скарга (або внутрішня IP-скарга платформи) подається за правилами конкретної платформи. Це швидкий шлях, коли контент розміщений на YouTube, TikTok або іншій міжнародній платформі, і мета – швидко прибрати контент або заблокувати доступ до нього.
Українська процедура за Законом “Про авторське право і суміжні права” більше стосується загальної інтернет-інфраструктури: власника сайту, сторінки, хостинг-провайдера. Вона формалізована. Закон встановлює вимоги до змісту заяви, порядок її надсилання, строки реагування та подальші дії хостингу. У тексті закону також є вимоги щодо представництва та документів представника, а для електронної форми – вимога щодо належного електронного підпису.
Це важливий практичний висновок: для платформи і для українського сайту/хостингу набір документів і логіка дій можуть відрізнятися. Якщо діяти “одним шаблоном” для всіх випадків, часто отримують відмову або затягування.
Що підготувати перед поданням скарги
До скарги краще готуватися як до маленької юридичної справи. Найбільша помилка – відправляти емоційний текст без доказів і без чіткого опису прав.
Що зазвичай варто зібрати:
- посилання на оригінальний контент і посилання на контент, який порушує права
- файл-оригінал або інші докази першого створення (вихідні файли, дата публікації, чернетки, метадані)
- докази авторства або прав (договір, ліцензія, передача прав, дозвіл, свідоцтво – якщо є)
- короткий опис того, що саме порушено (копія відео, фрагмент фото, репост без дозволу, повторне завантаження)
- контактні дані для комунікації з платформою або хостингом
Для DMCA-подібних форм це особливо важливо, бо платформи зазвичай перевіряють, чи є у скарзі всі обов’язкові дані. U.S. Copyright Office окремо вказує, що в notice мають бути ідентифікація твору, ідентифікація порушувального матеріалу, контактні дані та заяви про добросовісність і точність інформації.
Як працює подання скарги на платформі
Алгоритм на більшості платформ схожий, навіть якщо назви кнопок різні.
Спочатку визначається тип порушення. Якщо мова саме про авторське право, не варто подавати скаргу як “шахрайство” або “небажаний контент” – це інша категорія і вона часто не дає потрібного результату.
Далі платформа просить описати, що є оригінальним твором, а що – порушенням. Саме тут потрібні точні посилання і зрозуміле пояснення. Якщо у скарзі бракує даних, її можуть не розглянути.
Після цього платформа або видаляє контент, або просить уточнення, або відмовляє. Якщо контент видалили, інша сторона зазвичай має право на апеляцію/зустрічне звернення (у форматі платформи або counter-notice).
На прикладі YouTube це видно дуже чітко. YouTube описує copyright removal request як юридичний запит від правовласника або його представника, а після отримання запиту платформа перевіряє його і за наявності формальних підстав видаляє контент та застосовує copyright strike. Також YouTube прямо описує counter notification, якщо видалення сталося помилково, і попереджає про наслідки подання неправдивої інформації.
На TikTok логіка подібна: можна подати Copyright Infringement Report через форму або в застосунку, потрібно надати повну і точну інформацію, а скаргу має подавати власник прав або уповноважений представник. Якщо контент видалили помилково, доступна апеляція через повідомлення в застосунку. TikTok також окремо попереджає про відповідальність за оманливі або шахрайські скарги.
Якщо скаргу подали проти вас
Це не рідкість, особливо коли контент створюється з монтажем, музикою, фрагментами стрімів або чужими матеріалами. У такій ситуації головне – не ігнорувати повідомлення від платформи.
Перший крок – зрозуміти, що саме заявлено: повне копіювання, використання музики, фрагмент відео, зображення, обкладинка, логотип. Другий крок – перевірити, чи є права або законні підстави використання (ліцензія, дозвіл, власне авторство, винятки, публічний домен – залежно від юрисдикції і правил платформи).
Для YouTube counter notification – це формальна юридична дія. У довідці YouTube прямо зазначено, що платформа ділиться інформацією з заявником, а також описує перелік обов’язкових даних, включно з повним ім’ям, адресою і правовими заявами. Якщо подати неправдиві дані, можливі наслідки для акаунта та інші юридичні ризики.
У контексті DMCA також важливо пам’ятати, що counter-notice може містити згоду на юрисдикцію федерального суду США для спорів такого типу, якщо це передбачено процедурою платформи. Це вже не просто “натиснути кнопку оскарження”, а дія з юридичними наслідками. U.S. Copyright Office детально описує цю логіку і строки відновлення доступу після counter-notice.
Коли варто паралельно думати про український захист
Платформена скарга не завжди закриває проблему. Наприклад, контент можуть перезаливати на інші сайти, дублювати на власних вебресурсах, використовувати в рекламі або поширювати поза платформою.
У таких випадках вже має сенс дивитися на українські інструменти захисту. Закон України “Про авторське право і суміжні права” дозволяє звертатися до суду та передбачає інтернет-процедуру припинення порушення щодо сайту/сторінки/хостингу. У цій процедурі важливі формальні вимоги до заяви, строки реагування (у законі прямо зазначені 48 годин для окремих дій власника сайту/сторінки та 24 години на окремих етапах для хостинг-провайдера), а також вимоги до форми та підпису для електронних документів.
Тут якраз часто потрібна акуратна юридична підготовка, бо технічно правильна скарга і юридично достатня скарга – не завжди одне й те саме. Особливо якщо є кілька правовласників, спір щодо ліцензії або контент створювався за договором.
Типові помилки, через які скарги не працюють
Найчастіше проблема не в тому, що “платформа не реагує”, а в тому, що скарга подана слабко або не в ту категорію.
Поширені помилки:
- скарга без доказів авторства або без підтвердження повноважень
- нечіткі посилання на контент (без конкретного URL або з посиланням на профіль замість поста)
- змішування авторського права з іншими питаннями (репутація, приватність, образа) в одній формі
- емоційний опис замість юридично зрозумілої структури
- подання зустрічної заяви без розуміння наслідків і без документів
Окремо варто згадати ризик “автоматичних” або недобросовісних скарг. І платформи, і законодавчі процедури передбачають відповідальність за неправдиві відомості. Це ще одна причина перевіряти факти до подання, а не після.
Що робити далі на практиці
Якщо коротко, без зайвої теорії, робоча логіка така: спочатку зафіксувати порушення і зібрати докази, потім обрати правильний канал (платформа, сайт/хостинг, судовий шлях), і лише після цього формувати скаргу або заяву. У багатьох ситуаціях найшвидший результат дає саме платформена скарга, але для стійкого захисту прав може знадобитися і українська юридична процедура.
Для України особливо важливо не пропускати різницю між “я автор” і “я є в кадрі”, між “мені неприємно” і “це порушення авторського права”, а також між “пост на платформі” і “контент на окремому сайті”. Від цього залежить, який інструмент спрацює.
Якщо потрібна практична допомога зі структурою скарги, перевіркою прав на контент, підготовкою документів або вибором між платформеною процедурою і захистом за українським законодавством, SENSE може допомогти розібрати ситуацію та підготувати коректний алгоритм дій з урахуванням конкретних обставин.