Breaking news
Спроби прокурора оскаржити в апеляційному порядку відмову у застосуванні домашнього арешту щодо наших підзахисних сьогодні вже вкотре виявилися марними.
Судді заявляють самовідвід, адже будівельна компанія, в якій один з підозрюваних є власником і директором, а другий – колишнім головним інженером, веде підрядні роботи з ремонту будівлі апеляційного суду.
27.02.2019 пану Ковтуну і пану Нирці було пред’явлено підозру у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена ч.5 ст.191 та ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України.
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 18.03.2019 до підозрюваних застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
24.06.2019 строк дії домашнього арешту пана Ковтуна сплинув, а прокурор несвоєчасно подав клопотання про продовження цього строку, в якому йому було відмовлено ухвалою Київського районного суду від 25.06.2019. В той же день суд відмовив прокурору і стосовно продовження домашнього арешту пану Нирці.
Прокурор Коновалюк на цьому не заспокоївся. 26.06.2019 він звернувся з клопотаннями про нове застосування домашнього арешту строком до 27.07.19. Ухвалами Київського районного суду м.Харкова в клопотаннях відмовлено повністю (стосовно пана Ковтуна 1-кс/640/8092/19 стосовно пана Нирки 1-кс/640/8091/19).
Прокурор звернувся до Харківського апеляційного суду з апеляційними скаргами, просив скасувати ухвали районного суду і застосувати до підозрюваних домашній арешт до 27.07.2019 (кінцевий термін попереднього слідства).
Розгляд скарг прокурора апеляційному суді відбувся 22.07.2019, коли до спливу строку можливого домашнього арешту залишалося всього 5 діб.
В цей момент сторона захисту заявляє відвід усій колегії суддів. Одразу, забігаючи наперед, щоб уникнути припущень про штучне затягування нами справи, скажемо, що відвід виявився обґрунтованим. Адвокат Круговий під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування виявив результати “прослушки” перемовин підозрюваних з керівництвом суду і з’ясував, що ПП «Фасад-сервіс», директором якого є пан Ковтун, а головним інженером – пан Нирка (за версією сторони обвинувачення взагалі «фактичний власник» цього підприємства), починаючи з 17.08.2016 здійснює роботи з реставрації будівлі, в якій розміщений Харківський апеляційний суд. Деякі угоди підписувались діючим головою суду. На час розгляду справи роботи тривають.
Ці обставини не були відомі адвокату раніше, а підозрювані не придавали їм значення.
Захист стверджував, що справа взагалі не може бути розглянута суддями цього апеляційного суду, посилаючись на низку актів м’якого права, а також на практику Європейського суду з прав людини.
Засідання в цих справах ви можете спостерігати на нашому відео за посиланням.
Колегія погодилася з доводами захисту і заявила самовідводи як у справі щодо пана Ковтуна так і у справі щодо пана Нирки.
5 та 7 серпня самовідвід заявили інші колегії суддів.Оскільки відвід всьому суду процесуальним законом не передбачений, авторозподіл і самовідводи будуть тривати, ймовірно, поки судді не закінчаться. Після цього на підставі пункту 2 частини 1 статті 34 Кримінального процесуального кодексу України і в порядку частини 3 цієї ж статті рішенням колегії суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін справа буде передана до іншого апеляційного суду.
Нагадаємо, що апеляційна скарга вже не може бути задоволена в повному обсязі a priori, адже в ній прокурор просить заарештувати наших підзахисних до 27 липня 2019 року, що сьогодні вже неможливо.
Цікаві факти
Більше ніж за рік до пред’явлення підозри прокурор Коновалюк, повідомивши суду неправдиві дані (це у подальшому було встановлено судом), організував зупинення операцій на банківському рахунку ПП «Фасад-сервіс», чим спричинив істотну шкоду підприємству. Заяву про свій злочин він вніс в ЄРДР сам.
На цьому моменті відео зафіксовано, що в судовому засіданні 22.07.2019 прокурор Коновалюк зізнався, що обставини, які виключають участь цих суддів у розгляді справ йому були відомі. Проте він цей факт приховав.
Ключовим нормативним обґрунтуванням підстав відводу з боку захисту було посилання на справу “Білуха проти України” 2006 року, де ЄСПЛ постановив, що суддя міг обґрунтовано вважатися заінтересованим у результаті розгляду справи, оскільки однією із сторін була будівельна компанія, яка здійснила раніше ремонт будівлі суду, у якому працював цей суддя. Прокурор Коновалюк у судовому засіданні 7 серпня стверджував, що не не знає цієї справи (яка є частиною національного законодавства України).
Читайте також:
Справа бутіків. Набрало чинності рішення суду про скасування ППР
