Оподаткування закупівель товарів за авансовими звітами є незаконним. Курсові різниці на борг перед резидентом можна відносити на витрати. Нещодавно скасований Указ Президента № 436/95 не міг застосовуватись, оскільки не є законом.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 залишено без змін рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/1104/19, яким суд повністю задовольнив наші позовні вимоги, скасувавши 10 різних податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Харківській області, ухвалених за наслідками податкової перевірки ТОВ “Тандем Імпекс”, яке є виробником і експортером паркету. Таким чином, рішення набрало законної сили.
Ця справа має наступні особливості.
Податковий орган стверджував, що витрати від позитивних курсових різниць на борг, виражений в євро, не можуть враховуватись при обчисленні податку на прибуток на тій підставі, що це борг перед резидентом – громадянином України. Борг виник внаслідок погашення валютного кредиту поручителем – фізичною особою і переходу до неї прав кредитора. Перевіряючі кваліфікували сам факт обчислення боргу в валюті як “використання іноземної валюти в якості засобу платежу без індивідуальної ліцензії НБУ”, що є незаконним. Відповідно, незаконним вони вважали і нарахування курсових різниць. (До речі, попутно автори акту помилились на 1,6 млн грн, що не залишилось поза увагою суду).
Взірцем божевілля є народжене в надрах ДФС і усталене в офіційних консультаціях наукоподібне просторікування, мовляв, витрати працівника за авансовими звітами слід вважати доходом і оподатковувати ПДФО та військовим збором, якщо вони видані працівнику не заздалегідь, а після здійснення ним витрат. При цьому застосовується маніпуляція поняттям “кошти, видані під звіт”, про які Податковий кодекс чітко вказує, що вони не є доходом. Нібито гроші, повернуті працівнику, який придбав товар за власні кошти, не є “виданими під звіт”. В тексті судового рішення дохідливо роз’яснюється, чому це не так.
Окрім того, суд підтримав позицію нашої сторони, за якою нещодавно скасований Президентом України В.О.Зеленським Указ Президента № 436/95“Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” не є законом, тому застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі цього Указу прямо суперечить нормі пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України, який прийнятий пізніше. З цього приводу позиція судів касаційної інстанції досі залишається суперечливою, однак судді-прихильники Указу в якості аргументів вперто наводять висновки Верховного суду України, зроблені до прийняття Податкового кодексу України і цитують справу, в якій врешті решт рішення було ухвалене на користь платника податків.
Джерела стверджують, що нарахування космічних штрафів з податку на прибуток об’єктивно збитковому підприємству відбулось внаслідок невдалої спроби податківців реалізувати черговий горезвісний “план по штрафах”. Ми домоглися скасування в адміністративному порядку одного податкового повідомлення-рішення на суму 13 999 548 грн 83 коп і решти десятьох на загальну суму 4 058 542,41 грн — в судовому порядку.
Вітаємо наших клієнтів з черговою перемогою, а читачів — з надією на правосуддя.