Консультації щодо КІК та подання повідомлень

Питання КІК зазвичай виникає не лише тоді, коли наближається строк звітування. На практиці потреба у консультації з’являється значно раніше – коли резидент України реєструє компанію за кордоном, входить у склад учасників іноземної юридичної особи, змінює частку володіння, передає корпоративні права, виходить зі структури або фактично починає контролювати іноземний бізнес через домовленості, повноваження чи управлінські рішення. Саме на цьому етапі важливо зрозуміти, чи виникає статус контролюючої особи та чи потрібно подавати повідомлення про КІК у встановлений строк. За чинними правилами КІК може виникати, зокрема, коли резидент володіє часткою понад 50%, понад 10% за умови сукупного володіння резидентів України 50% і більше, або здійснює фактичний контроль; повідомлення про відповідні зміни подається протягом 60 днів.

Для багатьох клієнтів основна складність полягає не у самому заповненні форми, а у правильній правовій оцінці ситуації. Не завжди очевидно, чи йдеться саме про контрольовану іноземну компанію, чи є володіння прямим або опосередкованим, як рахувати частку в ланцюгу компаній, чи впливають трасти, номінальні власники, акціонерні угоди, довіреності або фактична можливість розпоряджатися рахунками і ключовими рішеннями. Саме тому консультація щодо КІК потрібна для того, щоб спочатку встановити реальний обсяг обов’язків, а вже потім переходити до підготовки документів. Ознаками фактичного контролю ДПС, зокрема, називає можливість вести переговори та погоджувати суттєві правочини, розпоряджатися рахунками або мати довіреність на істотні дії на строк понад один рік.

Які ситуації найчастіше створюють обов’язок подати повідомлення про КІК

Найчастіше обов’язок виникає у чотирьох базових ситуаціях: при набутті частки в іноземній юридичній особі, при початку фактичного контролю, при створенні або набутті прав у структурі без статусу юридичної особи, а також при відчуженні частки, припиненні контролю чи ліквідації такої структури. ДПС окремо звертає увагу, що повідомляти потрібно як про безпосереднє, так і про опосередковане набуття, а подання здійснюється до контролюючого органу в електронній формі.

Окрему увагу варто приділяти змінам усередині вже існуючої іноземної структури. Якщо особа вже визнається контролюючою, це не означає, що подальші зміни не мають значення. Збільшення частки, зміна способу контролю або нові майнові права можуть знову створювати обов’язок подати повідомлення. Саме тому оцінювати потрібно не лише момент першого входу в іноземну компанію, а й кожну наступну корпоративну дію, яка впливає на обсяг прав контролюючої особи.

Що входить у консультацію щодо КІК

Консультації і повідомлення про КІК – це не шаблонна послуга, а комплексна робота з конкретною структурою володіння. Для одних клієнтів ключовим є швидко перевірити, чи взагалі виник обов’язок повідомлення. Для інших – правильно описати ланцюг володіння, зібрати документи по іноземній компанії, визначити податковий статус контролюючої особи та уникнути помилок, які в подальшому вплинуть уже на звіт про КІК і оподаткування.

У межах цієї послуги доцільно проаналізувати корпоративну структуру, установчі документи, дані про учасників, фактичний механізм управління компанією, підстави виникнення контролю та перелік подій, про які потрібно повідомляти податковий орган. Окремо важливо відрізняти саме повідомлення про КІК від подальшого щорічного звітування, оскільки це різні етапи з різними документами та строками. ДПС наголошує, що звіт про КІК подається окремо щодо кожної компанії, а до нього додається фінансова звітність КІК; для фізичних осіб за 2025 рік гранична дата подання звіту – 30.04.2026, для юридичних осіб – 02.03.2026.

Чому питання КІК не варто відкладати

У справах, пов’язаних із КІК, проблема часто виникає не через складність закону як таку, а через пізню реакцію. Клієнт відкриває компанію, змінює структуру володіння або отримує фактичний контроль, але не оцінює ці дії з точки зору українського податкового законодавства. У результаті строки спливають, документи збираються поспіхом, а позиція формується вже після того, як ризик став реальним.

Крім самого обов’язку подати повідомлення, питання КІК впливає на подальше звітування, підготовку фінансової звітності іноземної компанії, визначення підстав для звільнення або включення скоригованого прибутку до оподатковуваного доходу контролюючої особи. За неподання повідомлення ПКУ передбачає окрему фінансову відповідальність у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи за кожний факт неподання, тому відкладати аналіз структури до моменту річної декларації ризиковано.

Як SENSE допомагає з консультаціями і повідомленнями про КІК

SENSE супроводжує клієнтів у питаннях КІК з урахуванням конкретної моделі володіння, країни реєстрації компанії, ролі бенефіціара та податкових наслідків для фізичної чи юридичної особи в Україні. Робота починається з аналізу обставин і документів, щоб визначити, чи виникає обов’язок подати повідомлення про КІК, які саме події підлягають повідомленню та які дії варто виконати одразу, щоб не створити проблем на етапі подальшого звітування.

Такий підхід особливо важливий для власників кількох іноземних компаній, групових структур, сімейних холдингів, IT- і consulting-бізнесів, а також для клієнтів, які керують іноземною компанією не лише через формальну частку, а й через фактичний контроль. У подібних ситуаціях потрібне не загальне роз’яснення, а чітка практична позиція: чи є КІК, що саме потрібно подати, в які строки це зробити та як узгодити поточні дії з майбутнім звітом про КІК.