Кошмарити не можна, баласти. Жорсткі зміни в КПК ще до нових кодексів.

7 грудня набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування”

Від 16.11.2017 № 2213-VIII, який запроваджує серйозні бар’єри зловживанням з боку правоохоронних органів під час проведення слідчих дій, особливо тих, що наносять шкоду підприємствам. Законом також передбачене утворення Кабінетом Міністрів України комісії у сфері захисту підприємницької діяльності і введена кримінальна відповідальність за просте розголошення відомостей оперативно-розшукової діяльності, досудового слідства з боку суддів або правоохоронців.

Раніше кримінальної відповідальності за просте розголошення даних досудового розслідування у суддів, слідчих, працівників оперативно-розшукових органів не було. Відповідальність наставала лише у разі, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність. Зміни, внесені до статті 387 Кримінального кодексу України вводять відповідальність до 3 років обмеження волі навіть за таке розголошення даних досудового розслідування, яке не призводить до певних наслідків (частина 2 згаданої статті). Відповідальність за кваліфіковане правопорушення — якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність — передбачається новою частиною 3 статті 387 КК в розмірі від 3 до 5 років обмеження волі.

Такі заходи підвищують відповідальність правоохоронців за використання кримінального провадження з метою збору комерційної, іншої інформації про особу або підприємство, з подальшим розкриттям такої інформації конкурентам або іншим особам заради дискредитації і шантажу.

Нарешті особи, які не є мають процесуального статусу підозрюваних, але поза їхньою волею притягуються до слідчих дій (в основному, це підприємства і власники майна) отримали статус учасника кримінального провадження з правом скаржитися.

Інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, – особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом (наприклад, особа, чиє приміщення обшукується, чи особа, чиє майно вилучається) тепер є учасником кримінального провадження і має процесуальні права сторони

зокрема :

звертатися до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені Кодексом (ч.6 ст.28)
оскаржити рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, яки полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (ч.1 ст.303)
право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування (ч.1 ст.308)

Раніше учасником кримінального провадження могла бути лише третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Всі учасники кримінального провадження (у тому числі і особи, стосовно яких здійснюються слідчі дії), у разі відмови прокурора у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування можуть звертатися до суду для вирішення цього питання (пункт 9¹) ч.1 ст.303).

Ця надважлива норма дозволяє уникнути зловживань владою під час операцій з вилученним майном, грошима під приводом різноманітних експертиз, аж до вироку суду при тому що справа може роками до суду і не доходити, або не доходити взагалі.

Під час обшуку виконання ухвали слідчого судді, суду в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Стороні захисту надається право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису. (ч.1 ст.107)

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні (ч.2 ст.104)

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку (ч.3 ст.236).

Раніше це регулювалося незрозумілим реченням зі статті 236 “Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник [чий?] та інші учасники кримінального провадження”, в якому взагалі не було слова “адвокат” (тепер додано) та листом Генпрокуратури від 22.06.2016 за підписом в.о. Генерального прокурора Ю.Севрука. Зазвичай правоохоронці не знали або не хотіли знати про наявність такого листа, який дійсно не створював для них правових наслідків. Тепер у випадку недопуску адвоката передбачений найгірший наслідок — недопустимість всіх отриманих доказів.

Дивний казус — зазначена редакція статті 236 проживе рівно один тиждень. З 15 грудня редакції статтей 234 і 236 перекриються змінами, які вже прийняті, але набудуть чинності 15 грудня 2017 року. Однак в тій редакції обов’язковість допуску адвоката і відеофіксація також передбачені.

Недопустимими є докази, які отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо

така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання
у зв’язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження (ч.3 ст.87).

Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у відеозаписі обшуку, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні (ч.2 ст.104)

Документами тепер вважаються також дублікати (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа (ч.4 ст.99 КПК).

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку,

крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту (ч.2 ст.168).

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи тепер відбувається, у тому числі на стадії підготовчого провадження в суді, в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності (п. 10) ч.3 ст.284 Кодексу) з таких підстав: (1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; (2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; (4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; (9) стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України;

Під час судового розгляду (ця норма діє з 2019 року) та у випадках, передбачених Кодексом [а такий випадок — обшук, під час якого відеофіксація тепер обов’язкова ] , під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Вгору

Читайте також:

E-позов в реаліях. Перший досвід

Судовий збір. Суттєві зміни з новими кодексами

Нове процесуальне життя. Офіційно оприлюднені тексти нових кодексів.