Промова адвоката Андрія Антоненка Станіслава Кулика

Вступна промова адвоката Станіслава Кулика у кримінальному провадженні № 12020000000000490 від 22.05.2020 за обвинуваченням Антоненка Андрія Сергійовича (Riffmaster), Кузьменко Юлії Леонідівни та Дугарь Яни Сергіївни у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 5,12 ч. 2 ст. 115, ч. З ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України 

Це - текстова версія. Частини 1-3 (адвокат Кулик) 

   Дивитись цю промову на YouTube



Продовження Частини 4-5 (адвокат Круговий) читайте або дивіться на  каналі YouTube. 

  Стенограма промови адвоката Кругового зі слайдами і відео
   Дивитись на YouTube


Зміст

Клацніть на текст, щоб перейти до розділу, на диск 💿  для перегляду відео

  1. Вади поліцейського розслідування 💿
  2. Юридичні вади обвинувачення 💿
  3. Озвучена прокурором неправда. 💿

1. Вади поліцейського розслідування 💿

Дякую. Я думаю, всі пам’ятають виступ пана Тішина Михайла Володимировича минулого разу  і насправді я хочу від себе особисто йому подякувати і сказати що я дійсно захоплююся тим, як він подав цей матеріал.  Це була дуже професійна робота. Це не іронія і не жарт. Я справді хочу висловити йому свою пошану.  Чому? Тому що я розумію, наскільки важко було професійно викласти весь той мотлох,  весь той матеріал, який йому підготував орган досудового розслідування.

У своєму, так би мовити, минулому житті, я працював в міліції, і не просто в міліції, а в карному розшуку. Тому я добре знаю, розумію (і на практиці це застосував), як важливо збирати докази і фіксувати їх одразу після вчинення кримінального правопорушення. 

В даному випадку стороною обвинувачення, поліцейськими було допущено ряд кричущих порушень, які дали можливість (і на жаль, дадуть її у подальшому) уникнути покарання справжнім вбивцям Павла Шеремета.

Я хочу звернути вашу увагу, шановний суд, що в перші хвилини 20 липня 2016 року після підриву  автомобіля було допущено ряд порушень, які у подальшому і не дали нормально здійснювати розслідування. Замість того, щоб подбати про збереження доказів  працівники поліції допустили займання пожежі в авто, а, я підкреслюю, після підриву машина не зайнялася. Пожежа сталася значно пізніше, пана Павла вже дістали з машини. Після цього було гасіння пожежі брандспойтами — водою під великим тиском змили усі докази.
Як ви бачите на цьому відео, поліцейські, які  прибули на місце вчинення злочину у подальшому без бахіл, без рукавичок, без якогось додаткового обладнання просто ходять по місцю вчинення кримінального правопорушення і затоптують сліди злочину.

На наступному відео ви бачите, що в кадрі знаходиться декілька поліцейських, які навіть не намагаються тушити пожежу. Вони просто спокійно  спостерігають за цим.

В матеріалах досудового розслідування є показання осіб, які кажуть, що вони своїми вогнегасниками намагались затушити цей автомобіль і казали поліцейським “Допоможіть”. 

Через те, що таким чином все це відбувалося, машина запалала, були  втрачені важливі докази,  які могли бути неймовірно дрібними частинками навколо місця події. Це елементи виконавчого механізму, який міг би бути ключем в пошуку злочинців. 

Не дивлячись на те, що усюди заявляється в усіх брифінгах, у виступі шановного пана прокурора здається теж лунало, що це був дистанційно керований підрив, механізм підриву в матеріалах провадження і, до речі, на слайді з виступу прокурора, названий просто як “виконавчий механізм”. Був електричний детонатор, а яким чином він був приведений в дію – невідомо, адже ми можемо лише припустити, що він був приведений в дію дистанційно. Насправді він міг бути задіяний будь-яким іншим, способом,  часовим, наприклад. Але чи було дійсно так, ми вже на дізнаємося, адже працівники поліції знищили докази своїми діями.

З матеріалів провадження ви дізнаєтесь, що не було встановлено вибухову речовину. Причини пояснюються в томі 5му, на аркуші провадження 47, де експерти кажуть,  відсутність слідів вибухового перетворення вибухової речовини може свідчити про те, що вони знищуються при пожежі та послідуючому її гасінні

Це висновок українського експерта і він був підтверджений в подальшому даними лабораторних аналізів залишків автомобіля, проведених в вибухотехнічному відділі Лабораторії ФБР в Квантіко, штат Вірджинія США – бачимо цю інформацію на тому ж аркуші.

Отже, з початку досудового розслідування воно не велося належним чином.

З початку досудового розслідування воно не велося належним чином.


Я хочу, до речі, порадити, хто ще не бачив, подивитися документальний фільм який був знятий журналістами еще у 2017 році, коли ніхто не знав ані про пана Антоненка, окрім як про артиста, ані про інших обвинувачених. В цьому фільмі журналісти показують ті моменти, які були упущені слідством.

Так, поліція не спромоглася знайти особу, яка пересувалася по вулиці Липинського прямо назустріч зловмисникам. Він міг би бути цінним свідком, але на жаль, цінну інформацію було втрачено. Цей свідок не знайдений і досі.

Також поліція втратила іншого свідка – таксиста, який перебував безпосередньо навпроти машини Павла Шеремета в момент закладання вибухівки і теж міг безпосередньо бачити злочинців. Цей дуже важливий свідок також був втрачений, але його знайшли журналісти.


Отже, попри міф про великі зусилля, незважаючи на застосований величезний адміністративний ресурс і велику кількість людей, досить важливі докази були здобуті не поліцією, а набагато меншим колективом журналістів.

Останні знайшли й упущих поліцією свідків — співробітників СБУ, які чергували в машині по вул.Івана Франка безпосередньо в ніч вчинення злочину. Співробітники СБУ! Поліція просто загубила їх. І їхніх показань немає в матеріалах досудового розслідування.


Ви бачите останнє відео особи, яка ймовірно причетна до вибуху, і навіть скоріш за все і привела в дію бомбу. Вона заходить в метро на станції метрополітену Університет, де її зафіксувала камера, після чого її загубили. Наступним логічним кроком було б вилучення відео з усіх камер відеоспостереження в метро, щоб зрозуміти, де вона вийшла. І слідчий, пан Бирко зробив це… Але через рік! Через рік після злочину. Звісно, він отримав відповідь що відеозаписи вже знищені у зв’язку із закінченням строків зберігання. Документи ви бачите – том № 5, аркуш 214.

Ви бачите кадр з відео, де зловмисники проходять повз пам’ятник Борису Грінченку. Цей кадр постійно використовувався на брифінгах і був показаний у виступі прокурора. Однак, і це відео теж не було здобутком поліції! Його надали журналісти Слідства Інфо — Дмитро Гнап і Анна Бабинець. 

Що ми маємо в підсумку. Це слайд з відомого всім брифінгу МВС. На ньому нібито представлені вжиті заходи та їх результати, як тут написано. Насправді, тут ми не бачимо жодних результатів. Це звіт в кращих радянських традиціях, коли правду про провалену роботу замилюють кількістю витрачених зусиль. Реклама замість результатів.

2. Юридичні вади обвинувачення 💿

Буквально кілька хвилин я приділю доволі нудній темі — правовим вадам обвинувачення. Це не дуже цікаво, але я мушу про них заявити, оскільки порушення є настільки кричущими, що про них треба казати неодмінно.

Почнемо з вад обвинувального акту. Раніше про це заявляли мої колеги, але це жахливо, коли у такому важливому документі, коли мова йде про особливо тяжкий злочин і вирішується доля трьох людей, слідчий так просто декілька разів посилається на Закон України “Про власність”, який втратив чинність у 2007 році – майже за 10 років до вбивства Павла Шеремета, а також на постанову, ухвалену на його виконання. 

Наступний важливий момент, про який ми теж вже заявляли. В обвинувальному акті відсутня інформація про витрати на експертизу. Але то не право прокурора вказувати ці витрати в обвинувальному акті, а його обов’язок. Це обов’язкова вимога до обвинувального акту, передбачена пунктом восьмим частини другої статті 291 КПК.  Ви можете подумати, що це зайвий формалізм, проте я хочу зауважити, що немає витрат саме за тим висновком експертів, який сторона обвинувачення вважає нібито головним доказом. Це надзвичайно важливо і ми в подальшому вам скажемо, чому. Мова буде про незаконне фінансування цих витрат. На слайді ви бачите саме той висновок експертів, по якому відсутня інформація про законність оплати відповідних послуг.

Викликає здивування невігласна впертість сторони обвинувачення у постійному згадуванні, що обвинувачені нібито вчинили злочини, які їм інкримінують, організованою групою. Згадується якось пихато частина третя статті 28. Не всі є професійними юристами. Можливо, на це  й розрахунок. Але достатньо відкрити цю статтю і прочитати, що організована група це стійке об’єднання для вчинення цього та іншого або інших злочинів. Тобто, у даному випадку мова має йти про вчинення двох або більше злочинів. І сторона обвинувачення має це доводити. 

Якщо сторона обвинувачення фіксує цю маячню в обвинувальному акті, то має хоча б зробити вигляд, що намагається це довести. Або мати мудрість виключити це з обвинувачення. Інакше виходить, що, на думку прокурора, саме вчитель музики, медсестра і дитячий хірург стійко об’єдналися для вчинення цілої низки злочинів. Ми маємо просто ідеальну сукупність. Обвинувачення по декільком статтям за одне діяння проти одного журналіста. Про низку злочинів й не йдеться в матеріалах досудового розслідування.

Окрім подібних, м’яко кажучи, неточностей, обвинувальний акт рясніє технічними помилками, деякі з яких виглядають вкрай кумедно і не можуть не викликати посмішку. Або сум стосовно недолугості цього майстра художнього слова пана Бирка, який написав в обвинувальному акті 6 разів (сторінки 26, 28, 51,53, 75 78), що пан Антоненко і пані Кузьменко прибули на місце злочину одягнувши при цьому кепки та сонцезахисні окуляри з метою недопущення фіксацій їх облич на камери. Уявіть собі неприкметних людей в сонцезахисних окулярах о 2 годині ночі! Уявіть таких собі напівсліпих кілерів, що блукають у пітьмах, шукаючи машину жертви. Я думаю прокурору легше буде навчити пана Бирка — автора цього фантастичного опуса — правильно складати процесуальні документи, ніж відстоювати лінію про сонцезахисні окуляри о другій годині ночі.

3. Озвучена прокурором неправда 💿

Ще раз підкреслюю: я справді захоплююсь паном прокурором.

Йому вдалося з лайна і палок скласти гарну історію і добре подати матеріал.

Йому вдалося з лайна і палок скласти гарну історію і добре подати матеріал. Проте ми зібралися тут для того, щоб встановити істину, і я пропоную разом досліджувати усі факти, які містяться в матеріалах досудового розслідування, а не просто голослівні заяви чи вигуки. Саме на невідповідність заяв сторони обвинувачення реальним фактам я хочу звернути вашу увагу.
Прошу дозволити пану прокурору мене перебивати, якщо я буду казати щось не так. Я буду посилатися виключно на матеріали досудового розслідування, щоб показати неточності, які були у вступній промові пана прокурора.

Компоненти IED 💿

В промові і  на слайді було зазначено, що на місці злочину були знайдені частини міни МОН-50. Хоча насправді, якщо почитати висновок експерта, буде очевидно, що елементів протипіхотні міни МОН-50, окрім вражаючих елементів та нарізної втулки запального гнізда, виявлено не було.
Я прошу оглянути цей матеріал. То так звані ролики або шрапнель — вражаючі елементи, які нібито могли бути застосовані. 

На слайді і у своїй промові прокурор стверджує, що всі предмети, зображені на слайді,  є частинами міни МОН-50. Це неправда, і про це прямо зазначено у висновку експерта у томі №6 на аркуші 191.

Магніти не є частинами МОН-50.
Детонатор не є частиною МОН-50

За висновком експертів лише вражаючі елементи та нарізна втулка запального гнізда можуть походити від міни МОН-50.

На жаль, суд не побажав оглядати наявні у мене експонати, але після засідання я можу продемонструвати їх усім бажаючим. Саме ці і лише ці предмети – які ви бачите на екрані і у мене в руках, можуть походити від МОН-50. Хоча і це неточно! Це лише припущення.

Подібні предмети можуть використовуватися і в інших мінах — МОН-90, ОЗМ-72, а ролики можуть походити від підшипників або просто бути напиляним сталевим дротом.


Зауважу, що весь склад захисту Андрія Антоненка є учасниками бойових дій і брали участь в антитерористичної операції, тож ми трохи знаємось на вибуховій справі. І нам було незрозуміло, чому усі ці предмети не порівнювались з частками інших мін. Чому брали лише міну МОН-50. Тому що вона є найбільш розповсюдженою чи тому, що інших не знайшлося під рукою?

Насправді сам експерт каже (і це не я вигадав, це написано в томі 5му, аркуш провадження 36-37), що серед порівнюваних об’єктів п’ять об’єктів з 14и співпало з іншими 8ми з 10 вражаючими елементами справжньої міни. 5 з 14 – це не половина, а приблизно лише третина. Решта не підійшла. 

СПІЛЬНА РОДОВА НАЛЕЖНІСТЬ ВСТАНОВЛЕНА ЛИШЕ ЩОДО 5 ЕЛЕМЕНТІВ З 14.

Отже за місцем вчинення кримінального правопорушення знайдено елементи, які можливо і не мають відношення до міни МОН-50. 

На слайді ліворуч зображені елементи, вилучені з місця злочину, їх всього було 95. 14 з них були взяті для порівняння і лише 5 співпало – з вісьмома елементами міни.
Це каже про те, що 

  • принаймні не всі вражаючі елементи походять від міни МОН-50, а є ще якість, які не підійшли
  • в самій міні МОН-50 не всі елементи однакові і 2 з 10 навмання взяті не такі як решта вісім 
  • встановлена лише найбільш груба ступінь співпадіння – родові ознаки (більш точною за ступенем є групові ознаки а далі йдуть ідентифікуючі). З трьох ступенів співпадіння встановлена лише найменша. Ані ідентифікуючі, ані навіть спільні групові ознаки не встановлені. 

Таким саме неточним було й порівняння уламків втулки запального гнізда. Коли експерт порівнював оцей металевий шматочок алюмінієвого сплаву (ліворуч) з реальною втулкою запального гнізда МОН-50, він зазначив, що ці елементи відрізняються між собою за відносним кількісним вмістом марганцю, цинку  та свинцю.

Тобто, знов-таки, абсолютної впевненості, що це є частиною МОН-50 немає.

Там же, в томі 5 на сторінці 37 ми прочитаємо, як я і сказав: зазначені досліджувані фрагменти мають між собою спільну родову (не групову!) належність та відрізняються від досліджуваної нарізної втулки запального гнізда за відносним кількісним вмістом марганцю, цинку та свинцю.
Ще раз нагадую, що решта елементів (магніти і детонатор) точно, на 100% не походять від міни МОН-50, а вражаючі елементи і втулка – може й походять, але це зовсім не обов’язково, вони можуть бути елементами інших мін чи промислово або кустарно вироблені. З іншими мінами вони не порівнювались.

І наостанок, з вибухотехнічної теми найбільш драматичний, найбільш кричущий елемент перекручення інформації —  це міф про гексоген.  

Міф про гексоген 💿

Хочу розвіяти цей міф, який постійно озвучується, зокрема необачно озвучувався паном прокурором в його вступній промові. Я вже казав на початку і демонстрував документи — висновки компетентних українських і американських експертів — про те, що не було встановлено вибухову речовину, яка використана у вибуховому пристрої.  

Зверніть увагу, що у висновках інших експертів встановлена вага вибухової речовини зазначена як підозріло точна цифра 478,4 грама, але виключно в тротиловому еквіваленті. Чому так кажуть? Тому що про саму речовину нічого не відомо. Експерти, які не змогли визначити якою саме вибухівкою підірвали пана Павла, взмозі визначити лише силу вибуху тому і написали таку інформацію.

Ні про який гексоген мова не йшла.

Звідки ж взявся гексоген? В усіх документах, у  висновку основної експертизи зазначено що всюди на місці вчинення правопорушення виявлено сліди дифеніламіну.


Дифеніламін виявлено  … на металевих фрагментах сірого та чорного кольорів, та фрагментах проводки у полімерній ізоляції, на пожежному смітті, на металевих фрагментах із нашаруванням речовини чорного кольору та на фрагментах металевої, полімерної та скляної природи…Зверніть увагу слово дифеніламін підкреслено червоною лінією в документі праворуч.

Дифеніламін усюди: … на 14 предметах, виготовлених з металу (сплаву) сірого кольору та шортах чорного кольору, ремні чорного кольору та фрагменті пластмасової деталі…

… у струсі із матеріалу жовтого кольору… 

… на лівому мокасині… 

… на двох полімерних предметах синього кольору, у порошкоподібній речовині чорного кольору, на металевих фрагментах сірого кольору… 

… на кришці паливного баку автомобіля, та на полімерних та металевих фрагментах різної форми

та пружинці, а також металевих фрагментах різної форми… 

… на металевих фрагментах різної форми, на металевих, полімерних фрагментах різної форми, 

… на пожежному смітті та фрагменті тканини і нитки, на смітті та металевих частинках різної форми, на металевих предметах різної форми та деформованих металевих предметах циліндричної форми на деформованому полімерному предметі прямокутної форми сірого кольору, та на пошкодженій та брудній чоловічій білизні білого кольору.

Усюди, в кожному реченні на кожному предметі (дивіться праворуч червоною лінією) ми зустрічаємо лижше одно слово: Дифеніламін, дифеніламін, дифеніламін, дифеніламін, дифеніламін, дифеніламін, дифеніламін.

Пояснюю – дифеніламін – це не вибухова речовина. Це стабілізатор, який стабілізує вибухівку, щоб вона довільно не вибухнула.

А де ж гексоген? Слово ГЕКСОГЕН в цьому документі зустрічається всього один раз. Воно підкреслено зеленим. А предмет, на якому був знайдений гексоген, обведений зеленим овалом.


Цей предмет був позначений як “предмет 1.4”, “ВТ-4” або “3444414”. Ніде нема вибухової речовини, усюди дифеніламін, а на цьому предметі – вибухова речовина “гексоген”.Чому ж тоді пишуть, що вибухівку не знайшли? Що ж з це за предмет?

Увага! Це пробка гексогенового детонатору ЕДП-р. Того самого, про який я казав на початку, що він не походить від міни МОН-50. Уявіть собі сенсацію: гексоген на гексогеновому детонаторі. Оце новина. 

Дійсно, в цьому детонаторі міститься трішки більше 1го граму чистого гексогену. І це є саме тією характеризуючою ознакою, за якою експерт цей предмет ідентифікував як детонатор. 

Враховуючи результати дослідження, а також наявність слідів вибухової речовини – гексогену, встановлено, що об’єкт № ВТ-4 є залишками так званої пластикатної пробки електродетонатора ЕДП-р. Тобто, цим і пояснюється, твердження що фактично ніякої вибухової речовини, з якою складався сам пристрій, виявлено не було, її сліди були змиті, затоптані, знищені пожежею.

А експертиза чітко каже нам, що вибухова речовина “гексоген” встановлена тільки на цьому об’єкті — детонаторі, який ініціює вибух, але не створює його.

Електродетонатор ЕДП-р споряджається вибуховою речовиною – гексоген, та є стандартним засобом підриву та відноситься до основних конструктивних ознак вибухового пристрою (том 5, а. п. 40).
Електродетонатор входить до конструкції вибухового пристрою, ініціює вибух основного заряду вибухової речовини. Він є окремим елементом та, як ми вже казали, не є часткою міни МОН-50. Ці електродетонатори — окремі вироби і слугують для підриву ледь не усіх типів мін і невійськових промислових вибухових зарядів. Тож подібно тому, як флешку можна встромити в будь-який комп’ютер і в комп’ютер можна встромити будь-яку флешку, останні мають відношення до комп’ютерів, але не є їхніми складовими частинами.
Тож, гексоген, знайдений на пробці детонатора (схема наповнення показана на малюнку), є складовою частиною детонатора, але не є складовою частиною основного заряду вибухівки.

IED підсумки 💿

Що все це означає для нас.
Це значить, що насправді журналіст Павло Шеремет був підірваний не міною МОН-50. І це не наші якісь фантазії. Це — матеріали досудового розслідування. Просто я хочу якось ще на цій стадії відсіяти ті помилки, які намагаються закласти в голови суддів та присяжних.

В подальшому під час проведення експертних експериментів від цієї ідеї відмовились експерти. Вони зробили висновок, що знаряддям злочину був імпровізований вибуховий пристрій без оболонки, а не МОН-50. Імпровізований вибуховий пристрій. Improvised explosive device.

А єдиними частками, які могли пов’язувати цей пристрій зі знаряддям злочину були….


Шрапнель (ролики, вражаючі елементи) які ймовірно, можна припустити, походили від МОН-50 (а може й ні) та різьбова втулка запального гнізда, яка може так само бути і не бути часткою МОН-50.

Це насправді важливо. Тому що на стадії вступної промови допускаються такі неточності. Допускаються в нестримному бажанні підігнати неіснуючі факти під конкретне обвинувачення. Мовою незабутнього Івана Плюща — Впіхнуть невпіхуєме.

Невпіхуємим елементом є також вигадана слідством вибухова речовина гексоген, яка не була знайдена ніде на місці злочину, що підтверджують дослідження ФБР. Вона була знайдена лише на рештках детонатору, який споряджається 1,02 гр гексогену. Це 1 грам вибухівки, який лише ініціював бомбу, а не утворював її основний склад. Проте навмисно про цю обставину забули і вводять суд і громадськість в оману тим, що весь час повторюють слово “гексоген” без додавання сполучення  “один грам”. Це створює хибну уяву, про те, що нібито склад вибухівки відомий.

При цьому багаторазове повторення слова дифеніламін в експертизах забули і мовчать. Тому що дифеніламіна немає в мінах МОН-50 і це не узгоджується з кумедною теорією про так звану “міну Антоненка”.

Тут я на хвилинку зупинюся, щоб пояснити найважливішу причину, навіщо я так довго пояснював ці деталі. Ці деталі важливі з точки зору так званої “половини міни Антоненка”, але ми на цих неточностях не будуємо свій захист. У нас є значно більш вагомі аргументи, про які скаже мій колега.

Я так ретельно все це пояснював з інших причин. Це вкрай важливо тому, що в подальшому, коли орган досудового розслідування все ж таки може знайде реальних вбивць Павла Шеремета, якщо при цьому у них десь будуть знайдені речові докази, які не будуть співпадати з тим, що озвучується зараз — вони не мають уникнути покарання через те, що ми з вами будемо керуватися не висновками експертів, не встановленими фактами, а оцією балаканиною. Заяви про те що “вибуховий пристрій був міною МОН-50, або вироблений з міни МОН-50 або на базі МОН-50 утворюють когнітивне упередження і необгрунтовано звужують коло пошуку. Уявімо тепер, що втулка була не від міни МОН-50, а від МОН-90, і у якогось терориста в гаражі знайдуть міну МОН-90 з викрученою втулкою. Він казатиме, що непричетний, бо це не відповідатиме офіційній версії.  Якщо у нього знайдуть підшипники, він скаже, що вони не з МОН-50 і тому з нього слід зняти підозри. Знайдуть  динаміт, тринітротолуол, октоген,  ксиліт, динітробензол, динітронафталін, мелініт, данніт, тетрил, нітрамін, тетраліт або гексіл — а його захист скаже нам “він не вбивав Павла Шеремета, тому що слідчий Бирко, всупереч висновкам експертиз наліпив в обвинувальному акті вигадану версію, мовляв Павла Шеремета підірвали гексогеном“.

Ще раз повторю підсумок по висновкам експертиз, які ви знайдете в матеріалах досудового розслідування. Це не інтерпретація, а сухі факти.

Не було ніякої міни мон-50!. Були різьбова втулка і шрапнель, які можливо походять від мон-50. Але це не точно

Не було ніякого “гексогену”.Останній знайдений лише на рештках детонатору, де йому й слід бути, і більше ніде. основна вибухова речовина невідома.

Усюди був знайдений дифеніламін якого немає в мон-50

Міф про слідчий експеримент 💿

Далі я хотів би поговорити про процесуальну поведінку. Цьому була присвячена значна частина виступу пана прокурора і офіційних заяв в ЗМІ. І зараз ми будемо говорити не лише про процесуальну поведінку слідчих в цьому кримінальному провадженні.

28.12.2019 пан Антоненко дав вичерпні показання. Зокрема під час допиту він повідомив все про пустий корпус від міни МОН-50, а також погодився на слідчий експеримент і детектор брехні.

Однак в ЗМІ і у вступній промові прокурора пролунали тези, що нібито пан Антоненко відмовився від проведення слідчого експерименту і від проведення експертизи з використанням поліграфу.

Я хочу звернути увагу на цю неточність і, оперуючи виключно матеріалами досудового розслідування, – спростувати цю інформацію.

В матеріалах досудового розслідування (том 9 аркуш 131)  є стенограма допиту пана Антоненка. В ній ви з подивом побачите таке.

Слідчий Катинський О.Я.: Чи погоджуєтесь ви пройти поліграф?Підозрюваний Антоненко А.С.: Конечно

Слідчий Катинський О.Я.: Я Вам хотів інше питання, чи погоджуєтесь на слідчий експеримент?

Підозрюваний Антоненко А.С.: Конечно, мы же первые лица, которые заинтересованы .

А так звана відмова від слідчого експерименту 2 січня цього року була зафіксована на відео. І я прошу подивитись це відео, як пан Антоненко злісно відмовляється від проведення цього слідчого експерименту.

Ще раз процитую пана Антоненка: із задоволенням візьму участь але разом зі своїм адвокатом.

Як ви бачите  слідчий експеримент 02.01.2020 був умисно зірваний слідством, оскільки адвокати не були своєчасно повідомлені. 

Жодних спроб провести його ще раз більше не чинилося!

Чому ?

Юлія Кузьменко того дня взяла участь у слідчому експерименті, однак він провалився з вини слідства. Її водили вулицями Києва на ланцюжку, і через це нібито експертиза (ви знайдете її в матеріалах провадження – том № 36 аркуш 16) сказала, що не може порівняти її ходу. Логічно було зробити іншу спробу – без ланцюжка. Але цього не трапилося!

Бо для всіх зрозуміло, що якщо пані Кузьменко і пан Антоненко разом пройдуть під тими сами камерами у тих самих ракурсах — стане очевидним, що вони не тільки не схожі, а взагалі зовсім інші люди, ніж ті зловмисники, які були зображені на відео.

Це було зроблено для того, щоб суспільство не побачило кричущу різницю в їхньому зрості! Це дійсно дуже важлива деталь. І колеги про це вже казали. У подальшому ми будемо на цьому наголошувати і надавати більш детальну інформацію. І джерелами цієї інформації в основному теж будуть матеріали, яке зібрало слідство, а не наші міркування, вигадки чи висловлювання говорящих голів у телевізорі.

Порушення права на захист 💿

Скажу більше. Під час досудового розслідування грубо порушувалось право на захист.

Ви вже бачили, як пану Антоненку намагалися нав’язати не вільно обраного ним захисника. Але йому також не надавали час і можливості для підготовки свого захисту.


Інформація, яка для нас сьогодні є очевидною (про його ж зріст), від нього самого ж приховувалась. Щойно його затримали, його доставили до ізолятору тимчасового тримання, де за порядком його фотографували біля так званої ростовки.  Ви бачите це фото з анкети заарештованого, яка велася в ізоляторі. На ньому він ймовірно у взутті. І от його зріст у взутті, як ви бачите, 185 см (праворуч вже нами домальований для порівняння злочинець теж у взутті зростом 172 см. Проте на наші запити ізолятор відповідав, що інформація про зріст Антоненка є секретною, що до нього застосовані нібито заходи захисту. І саме тому йому і його адвокатам відмовили надати цю анкету, де містилася інформація про його зріст і його фото біля “ростовки”. Ми у подальшому отримали цю інформацію лише за ухвалою слідчого судді..

Ми також клопотали про проведення експертизи, щоб виміряти зріст пана Антоненка. Вона була проведена не одразу, а стороні захисту, яка клопотала про проведення цієї експертизи, офіційно повідомили ці результати аж у червні — через 4,5 місяці. І весь цей час пан Антоненко перебував під вартою. 

Після завершення досудового розслідування 22 травня нам повідомили про відкриття матеріалів в порядку статті 290 КПК України. Однак ці матеріали нам ще майже 20 днів не показували. Ми їх отримали лише 10 червня, і то завдяки масовим протестам. Завдяки акції “Аваков відкрий докази”.
Таких порушень за свою практику я ще не бачив. Крім того, навіть без занурення в суть висновків експертиз  — я обіцяв не надавати оціночні судження, а оперувати виключно фактами — ми побачили жахливі підроблення. Одне за одним.

Лише як приклад – якщо підсумувати акти здачі-приймання по усіх експертизах, які так званий “експерт” Ірхін проводив в грудні 2019 року, то вийде, що він працював 60 годин на добу.

За ці намальовані експертизи в обвинувальному акті нам була виставлена сума 169,6 тисяч гривень. Зверніть увагу – я не торкаюсь суті висновків цих експертиз, вони взагалі не стосуються пана Антоненка. Але якщо зазирнути у зміст намальованого — там все зовсім плачевно.

Це лише один маленький приклад. Насправді пізніше ви побачите, що ситуація значно гірша. Що масштаби підробок кричущі.

Але це буде потім.

Знайомство з Юлією Кузьменко 💿

В подальшому в своєму виступі пан прокурор казав про знайомство пана Антоненка та пані Кузьменко і про їх спілкування. Про це казали мої колеги. 

Андрій Антоненко бачився з Юлією Кузьменко 1 раз до дня трагедії, вона була випадковим свідком у справі про ДТП, в якому постраждав син Андрія. Це трапилось 28.01.2016, о 18:30.

До загибелі Павла Шеремета вони зустрічались один раз і контактували через Facebook і телефоном всього декілька разів.

Однак Вам надають цілком маніпулятивні цифри. На цьому слайді з вступної промови прокурора вам показують не цифри контактів, які передують події злочину, а контакти за весь 2016 рік!

Якщо розібрати ці цифри за весь рік, то вийде зовсім інша картина.
до 21.07.2016 статистика така:
– одне sms повідомлення
– 10 телефонних дзвінків ніяких gprs
– 87 повідомлень facebook

Навіть 10 телефонних дзвінків — це декілька з’єднань поспіль, які фактично є перемовинами щодо ДТП (6 розмов з 29 січня по 1 лютого), по суду стосовно ДТП (один раз 15 квітня)  і три з’єднання по волонтерській діяльності (6 липня)  — всього три теми. Де-факто 3 контакти. Те ж саме видно з листування в Фейсбук – усі 87 повідомлень легко уміщуються на аркуш А4. Вони всі були представлені слідству.

От і вся правда про спілкування між двома обвинуваченими для готування такого серйозного злочину. Більше того, не лише цього, а, як ми пам’ятаємо, для планування цілої низки злочинів.

в жодному повідомленні, в жодному вмісті вилучених телефонів і комп’ютерів немає жодного натяку на змову чи екстремізм

І головне – в жодному повідомленні, в жодному вмісті вилучених телефонів і комп’ютерів немає жодного натяку на змову чи екстремізм. З листування стає очевидним, що вони не зустрічались. 

На цьому фоні абсолютно маніпулятивними виглядають натяки на знайомство пана Антоненка з нинішнім чоловіком пані Юлії Петром Кияном, який сьогодні присутній в судовій залі.

Він не є фігурантом справи, він має статус свідка і ні до чого не причетний. 
Знайомство з ним, зустрічі і спілкування ніколи не заперечувались захистом, але все це не доводить стосунків пана Антоненка з пані Кузьменко.

Якщо б слідство відводило пану Кіяну роль такого собі “зв’язного”, пан Киян сидів би на лаві підсудних. А так численна статистика його зустрічей з паном Антоненком і зустріч в пивбарі 18 липня 2016 року є абсолютно не релевантною і маніпулятивною інформацією, щоб заплутати суд. Відволікти, так би мовити, від основної тези.

Знайомство між паном Антоненком і пані Кузьменко до 21 липня 2016 року було суто віртуальним.

Вкрай дивною і я б сказав цинічною є демонстрація фрагменту листування в Facebook між обвинуваченими нібито про вчинення якогось вбивства. 

Насправді це історичний факт. Вони обговорюють цілком реальну ситуацію, яка сталася в той час. Це обговорювалося багатьма членами суспільства. Не коментуючи цю справу скажу, що офіцери 8 полку спецпризначення підозрювались у вчиненні вбивства Олега Куницького.
Обговорення цього в 2017 році ніяк не свідчить про якийсь зв’язок із вбивством Павла Шеремета.

Міф про поведінку телефонів 💿

У своїй вступній промові пан прокурор озвучував інформацію слідства про нібито незвичну “поведінку телефонів” обвинувачених.. Проте в матеріалах справи слідство чітко зазначає, що напередодні ввечері телефон пана Антоненка востаннє був активний в мережі Київстар о 23 годині 24 хвилини, а наступного дня вранці він отримав перший вхідний дзвінок о 7:23.
Також слідство зазначає, що весь цей час телефон пана Антоненка перебував, як зазвичай, і як він сам постійно стверджує, у нього вдома, на вулиці Старовокзальній.

Що ж було в цьому надзвичайного?

Ми провели аналіз за весь 2016 рік, щоб з’ясувати час, умовно кажучи, “прокидання” і “засинання” телефонів обвинувачених. Ми фіксували час першої активності після третьої години ночі (назвемо це – телефон прокинувся) і останньої секунди розмови або смс повідомлення  ввечері, точніше до третьої години наступного дня.

На графіку ви бачите, що відлік починається з 3 години і до 27 години, тобто 27 година – це третя година наступної календарної доби.
Такий приблизно графік можна побудувати по активності телефонів кожного з нас.

На цьому графіку чітко видно, як упродовж року коливалися ці показники. В деякі дні спостерігаються такі собі викиди – значні відхилення від середньої лінії. Занадто пізні або занадто ранні дзвінки — надзвичайна поведінка.  Сама по собі вона ні про що не свідчить.

Але якщо подивитися на активність в роковий вечір напередодні злочину і вранці 20 липня, то позначені зірочкою на цьому графіку останній і перший дзвінок є абсолютно звичайними! Вони нічим не відрізняються від інших днів, хіба що пан Антоненко доволі рано прокинувся в той день, але це має слушне пояснення — його вхідним телефонним дзвінком розбудив його друг, який заявлений нами як свідок. 

На цьому графіку ті ж самі дані відображені у вигляді стовпчастої частотної діаграми. По вертикальній осі доба розбита на сегменти по 15 хвилин (як і раніше з 3 по 27 годину) і визначено по горизонталі величину частоти — скільки ж за рік було таких днів, коли перша і остання активність телефону потрапляла у відповідний 15-хвилинний інтервал.

І, як ми бачимо на цій частотній діаграмі медіана “прокидання телефону” (синій колір) потрапляє приблизно на на 10 годину ранку. Я підкреслюю, це не означає, що пан Антоненко так пізно прокидається, це означає, що він в цей час частіше за все вперше користується телефоном в мережі оператора. Таких днів більш за все,  як ми бачимо, дивлячись на найдовший стовпчик — 25 на рік. Аналогічно найтиповіший час “засинання телефону” (тобто час останнього використання) — 22 година. Червоний колір. Таких днів — 26 на рік.

А інтервал 23:15 – 23:30 помічений зеленим кольором — зовсім недалеко від медіани. Таких днів було 13 за рік. Тому казати, що вечір 19 липня 2016 року був якимось видатним — це принаймні дуже груба помилка. Аналогічно, час першої активності наступного дня (помічений на графіку жовтим кольором) менш типовий, подібних  днів було всього 5 на рік, але навіть за цих обставин тут немає нічого надзвичайного. Ба більше, ми знаємо чому — вхідний дзвінок свідка. 

Все майже те саме можна повторити і про телефон пані Кузьменко.
19.07.2016 телефон Кузьменко в останнє активний о 19:15, зранку 20.07.2016 перший вхідний 09:15  що абсолютно характерно для нього. Весь цей час телефон знаходиться на вулиці Урлівській, за місцем її тодішнього постійного проживання. Нічого надзвичайного з ним не відбувається.

На графіку, який побудований за таким самим принципом, що й активність телефону пана Антоненка, видно що ці дні — вечір 19 липня і ранок 20 липня 2016 року у пані Кузьменко взагалі, підкреслюю, взагалі, не є флуктуаціями, тобто не відрізняються від середнього значення. Якщо у пана Антоненка трохи незвичний ранній підйом зранку, то у пані Кузьменко взагалі немає жодного відхилення.

Аналогічно на частотній діаграмі, яка побудована за таким самим принципом, що й стосовно телефону пана Антоненка, ми бачимо, що пані Кузьменко найчастіше користується телефоном вперше між 7 та 7:15 ранку — 80 прецедентів, типовий час засинання телефону 19:30-19:45 – 21 прецедент за рік. Під час подій (зелений стовпчик) остання активність 19:15 – 19:30 — 14 прецедентів за рік. Наступного дня прокидання о 9:15 утворює 10 прецедентів за рік.

Таким чином, усі нісенітниці про надзвичайну поведінку телефонів — просто-напросто фантазія, безвідповідальна балаканина, в розрахунку на те, що ніхто перевіряти не буде. Люди вночі спали як зазвичай і це обвинувачення ставить їм у провину.

Фантазії Авакова і Геращенко про міну 💿

Пан міністр та його заступник вигадали мем про “половинку міни МОН-50”, який намагаються виправдати кумедними фантазіями про дірки. В предметі, який був знайдений неподалік від помешкання пана Антоненка, у вихолощеному корпусі, є додаткова дірка. І мовляв саме тому, цей предмет має відношення до можливого вчинення злочину! Фактично висновки посадових осіб зводяться до того, що все, що має дірки може бути застосоване для вчинення кримінального правопорушення.

Це маніпулятивна заява і в ній стверджується, що дірка була зроблена для того, щоб вкручувати детонатор, хоча тут є 2 місця, куди детонатори штатно розміщуються. Однак ця м’яко кажучи неточність є насправді показовою.
Подивимось, як же вилучався цей предмет, як стосовно нього умисно створювалися чутки, плітки і хто був джерелом цих чуток.

Міф про Інну Грищенко 💿

Чому в цьому кримінальному провадженні з’явився пан Антоненко і інші фігуранти. На них, так би мовити “вийшли” через обвинувачених в іншому провадженні. Постійно, і навіть під час вступної промови прокурора, постійно згадується подружжя Грищенків — Інна і Влад, які не мають жодного відношення до цієї справи. Вони не допитувалися в ній навіть як свідки, принаймні жодних згадувань про це в матеріалах ви не знайдете.

Оскільки це було у вступній промові прокурора, ми змушені знову повертатися до цієї теми. З Владом Грищенко пан Антоненко взагалі , підкреслюю взагалі ніколи не був знайомий. А з Інною Грищенко він побачився вперше в 2019 році на концерті.

Натомість, вам шановний суд, згодовують подібні слайди. І на них зазначено, що за інформацією з соціальних мереж нібито пан Антоненко і пані Грищенко мали певний зв’язок, були знайомі на день вчинення кримінального правопорушення і так далі. Проте, це все маніпуляція.

Зверніть увагу, що ця інформація взята зі сторінки Facebook саме пані Грищенко, а не пана Антоненка. І там написано “Мріїї мають здійснюватися. Тепер і в мене є селхвак з Андрій Антоненко. Дякую за чудовий виступ”. Про що це свідчить?  Людина вперше побачила особу, пісні якої їй подобаються, і їй вдалося сфотографуватися з нею. Проте тут маніпуляція не тільки в цьому. Дата! Дата, шановний суд. Дата, шановні присяжні і шановні представники потерпілих. Дата – 28 серпня 2019 року! Вперше людина побачила пана Антоненка на концерті в 2019 році. І через це кажуть, що нібито пан Антоненко і пані Грищенко пов’язані.

А насправді це просто команда пана міністра зі всіх сил напружується, щоб виправдати, як і у випадку зі скаженими половинками міни, чому вони усіх наших обвинувачених об’єднали в групу і чому на усіх брифінгах про Антоненка, Дугарь і Кузьменко 60% ефірного часу було чомусь присвячено Грищенкам.

Інсинуації з бородою 💿

Ми знов змушені повертатися до інформації з бородою,, бо це озвучує сторона обвинувачення, і, на жаль було озвучено в своїй вступній промові, прокурором. Проте знову, з, м’яко кажучи, неточностями.
Ми ніколи, взагалі нічого не казали про бороду пана Антоненка, тому що насправді портретна експертиза не впізнала на фото Антоненка. Однак обвинувачення демонструє очевидно неправдиву і нерелевантну інформацію. 

Фотографії на цьому слайді нібито датовані травнем 2016 року з розбіжністю в 3 дні. Подивіться на скільки за ці три дні пан Антоненко постарів і наскільки у нього виросла борода! Чому так відбулося? (Це не наша інформація, це слайд зі вступної промови прокурора).

Тому що насправді ця фотографія була зроблена не в 16му році, а в 12 році! Для чого це було зроблено? Щоб притягнути за вуха те, що у пана Антоненка борода в 2016 році мала форму, схожу на бороду особи на відео.

Однак факт залишається фактом — справжні фото існують в соціальній мережі Facebook і станом на 19 липня 2016 року, і станом на 21 липня 2016 року на них видно, яка була форма бороди пана Антоненка саме на час, коли було вчинене кримінальне правопорушення.

І для порівняння тут  зображений злочинець 21 липня 2016 року з камер відеоспостереження, у якого зовсім інша форма бороди — немає цих бакенбардів і взагалі за формою вона інша.

Звісно, під час вивчення матеріалів ви зможете зробити власні висновки. проте наразі вже той факт, що стороною обвинувачення бралися інші фото, не найближчі фото за часом до дати вчинення злочину, а інші, для того, щоб нібито підтвердити причетність пана Антоненка, свідчить про те, що вашою думкою намагаються маніпулювати.

Маніпуляція з геоміткою Юлії Кузьменко 💿

І наостанок. Не міг не побачити кричущу маніпуляцію під час виступу пана прокурора стосовно мобільного телефону пані Кузьменко. Було заявлено, що під час огляду мобільного телефону пані Кузьменко, було знайдено нібито геолокацію неподалік від місця злочину.  І наголошувалося, що у третій з чимось годині ночі вона перебувала недалеко від місця злочину. Проте неточності — знову неточності — диявол в деталях. 

Закладення вибухівки відбувалося 20 числа о другій 38!
А ця “точка” вам демонструвалася і казалося що ось, пані Кузьменко перебувала тоді у місці вчинення злочину датована 19 числом —- за день до того!!

Окрім того, мобільний телефон Юлії Кузьменко це Iphone Xs Max, який почали випускати у 2018 році, а геотег був знайдений нібито за 2016 рік.

Я прошу вас з цього зробити один-єдиний можливий висновок. Я прошу вас, будь ласка, будьте об’єктивними. І зверніть увагу, що якби особи, які обвинувачуються у вчиненні злочину, були дійсно винними, не було б потреби вигадувати усю цю маячню, і “неточності” як я їх називаю, у тому числі в промові пана прокурора.

Читайте також: 

Справа Антоненка та ін. Список свідків обвинувачення та їх показань

Вступна промова прокурора у справі Шеремета. 37 фото 8 відео

Промова адвоката Андрія Антоненка Дмитра Кругового

1 коментар до “Промова адвоката Андрія Антоненка Станіслава Кулика”
Напишіть відгук