Покриття франчайзером оренди приміщення франчайзі віднесено до витрат франчайзера правомірно. Санкція за невнесення відомостей у форму 1-ДФ щодо договорів позики не передбачена.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду Харківського залишено без змін рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/11173/18 про скасування податкових повідомлень-рішень, які були ухвалені Головним управлінням ДФС у Харківській області 19.11.2018 та 26.11.2018 щодо нашого клієнта, ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІРЕКТ ІМПЕКС».
Під час податкової перевірки компанії податківці ставили в акті нашому клієнтові низку порушень. Зокрема, вони вважали неправомірним віднесення до складу витрат та податкового кредиту платежі на утримання бутіків елітної французької білизни в Центральному Універмазі (вул. Б.Хмельницького, м. Київ), оскільки в цих приміщеннях безпосередньо роздрібну торгівлю здійснювали інші фінансово незалежні особи, а компанія постачала їм товар оптом. Суд не погодився з такою думкою податкового органу, оскільки, незвичайність договірного підходу сторін договору оренди до визначення загального розміру плати за користування майном сама по собі не суперечить закону, не спрямована на безпідставне одержання податкової вигоди, поза розумним сумнівом може бути зумовлена розміщенням приміщення у торгівельній будівлі в центрі міста Києва. Обставини реальності видатків контролюючим органом не спростовані. Договори не кваліфіковані контролюючим органом ані у якості нікчемних, ані у якості недійсних. Претензій до форми, змісту, походження, достовірності первинних документів за цими правочинами контролюючим органом в Акті не викладено. Стан виконання зобов’язань у межах перелічених правочинів не вплинув на податкову дисципліну учасників зносин. Ознак проведення платником збиткових господарських операцій контролюючим органом не виявлено, в акті такі судження владного суб’єкту відсутні.
Додамо, що фактично між сторонами де-факто існували відносини франчайзинга, коли для роздрібного продавця (франчайзі) оптова компанія (франчайзер) встановлювала певні жорсткі правила торгівлі брендовою продукцію, в обмін на дотримання яких надавала на певний час приміщення в торговельному центрі, утримання яких частково або повністю оплачувала. Незважаючи на те, що такі витрати компанії приносили певну економічну вигоду роздрібним продавцям (франчайзі), вони фактично здійснені компанією з метою сприяння власного збуту і ця діяльність в цілому була прибутковою для компанії (франчайзера). Остання отримувала від оптового продажу продукції франчайзі істотний дохід, що компенсував її витрати на отримання бутіків.
Окремо слід зазначити, що відповідно до усталеної судової практики суд також скасував податкове повідомлення-рішення, яким податковий орган нарахував штраф 510 грн за невнесення у форму 1-ДФ відомостей про позики, повернуті фізичним особам, оскільки операції позики з оподаткуванням не пов’язані.
Особливістю цієї справи є також те, що податкові органи, нагадаємо, продовжують нараховувати на “не пов’язані з господарською діяльністтю” витрати зі сплати податкового кредиту штрафи у загальному розмірі 75% від суми ПДВ, а не 25%. Цей підхід полягає в тому, що дійсно у таких випадках (початок використання в операціях, що не є господарською діяльністю) платник податку має нарахувати собі податкове зобов’язання та зареєструвати податкову накладну відповідно до вимог пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. За невиписку такої накладної до звичайної санкції про заниження податку 25% тепер додають ще до 50% за нереєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Читайте також:
Харківська міськрада подала позов про знесення намету на площі. Без шансів
Фото з Президентом і стягнення шкоди. Як суди Дніпра визнають осіб “не авторитетами”
Зґвалтування сексу 2019. Міф про розписки і що насправді важливо