Справа Шеремета. Матеріали експертизи ідентифікації Андрія Антоненка

З дозволу захисту Андрія Антоненка публікуємо повний тест так званої комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) від 11.12.2019 №27852/19-35/28128/28129/19-61, якою, за словами обвинувачення встановлена нібито ідентичність Андрія Антоненка і особи з місця злочину.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув внаслідок вибуху автомобіля вранці 20 липня  2016 року. Тієї ночі камери зовнішнього спостереження зафіксували двох зловмисників, які ймовірно прикріпили вибуховий пристрій під днище автомобіля жертви. 

Матеріали експертизи, що публікується, є єдиним прямим і єдиним озвученим в суді доказом причетності пана Антоненка до цього злочину. Стверджується, що саме він зображений на відеофайлах камер спостереження. Це висновок психологічного дослідження і криміналістичного аналізу ходи. Портретна частина експертизи не встановила ідентичності осіб на відео. 

Також нагадаємо, що інша експертиза встановила зріст ймовірного злочинця на рівні 165-175 см. Зріст Андрія Антоненка 180 см. 

Чому експертизу, що публікується, ми іменуємо “так званою” і що саме викликає подив спеціалістів?

Відповідно до існуючих правил проведення психологічних експертиз об’єктом дослідження  психологічної експертизи є особи, а не відеозаписи, експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Ідентифікація ж особи за її зовнішніми ознаками або ходою не відноситься до аналізу невербальної поведінки і до компетенції психологів взагалі.

Абсолютно всі відомі нам спеціалісти погоджуються з тезою, що вивчення ходи людини відноситься виключно до галузі біомеханіки і аж ніяк не є предметом психології. Поняття “невербальна поведінка” тут є штучно пристосованим, в розрахунку на пересічне схиляння перед незрозумілим терміном.

Будь-яке експертне дослідження має проводитися за методикою, затвердженою Мін’юстом і зареєстрованим в Реєстрі методик судових експертиз (окрім судово-медичних експертиз). Проте, задекларована в експертизі Методика 14.1.01 1979 року не має жодного відношення до ідентифікації осіб, а Методики 14.1.03, як вона зазначена експертами, не існує взагалі.

Жодне з використаних в експертизі інформаційних джерел (список літератури [4]-[17]), окрім двох відомих російських посібників  В.В.Нагаєва і В.С.Сафуанова не зазначено в затвердженому Мін’юстом переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз. В жодному з джерел, включаючи згадані російські посібники, нема нічого про ідентифікацію а тим більше про ходу осіб як предмет психологічної експертизи. Посилання [12] на російський підручник з дезінформування є кричущим — книга повністю присвячена методиці обману, у тому числі громадськості.

Між іншим, голова комісії експертів пан Ірхін посилається  на три власні роботи в соавторстві з В.В.Седнєвим та іншими ([8],[16],[17]), причому стаття [17] в криміналістичному віснику за 2012 рік містить науковоподібне нагромадження слів щодо “онтологізації психологічного портретування за принципами невизначеності Гейзенберга” з посиланням на основоположні труди з квантової механіки. Цікавий факт, що психіатр Седнев Владислав Володимирович, друг, колега і співавтор пана Ірхіна, нині займає посаду заступника голови “Научно-методического управления Генеральной прокуратуры ДНР”. На роботи В.В.Седнєва пан Ірхін в своїй “експертизі” посилається п’ять разів (8], [14], [15],[16],[17]), однак єдиною загальновизнаною роботою цього “наукового методиста ДНР” є стаття “Критерії  оцінки порнографії в кримінальному процесі” (/ І.О.Бабюк, М.В.Маркова, В.В.Седнєв // Андрология и сексуальная медицина. – 2007. – N 1(2). – С. 30 – 35.).

Не вдаючись в оцінку висновків цих “експертів-психологів” зауважимо, що в тексті висновку часто-густо використовується різновид демагогічного прийому argumentum ad verecundiam, який в даному випадку полягає у використанні складних вигадливих термінів, які під час прискипливого аналізу виявляються застосованими недоречно а іноді є звичайною наукоподібною ахінеєю.

Ось цей “перелік термінів”

1. індивідуальні просторово-часові структури зовнішнього вигляду та невербальної поведінки об’єкту

2. психолого-функціональні ознаки його (об’єкту) конституційної тілобудови та особливостей невербальної поведінки

3. діагностично-значимі маркери ознак невербальної поведінки

4. психолого-функціональні ознаки його (об’єкту) конституційної тілобудови

5. індивідуально-психологічні кінематичні та динамічні особливості рухової моторики невербальної поведінки

6. окремі діагностично-значимі маркери індивідуально-психологічних функціональних поведінкових особливостей невербальної поведінки

7. конгруентність окремих функціональних індивідуальних кінематичних та динамічних особливостей рухової моторики та індивідуально- психологічних зовнішньоповедінкових ознак особи №1 та особи №2
   

А от і власне весь  текст дослідження по суті — з повним науковим обґрунтуванням і аналітикою. Ця ідентифікація варта довічного ув’язнення. Насолоджуйтесь

• виражене розхитування корпусом тіла в сторони внаслідок перенесення ваги тіла на наступаючу ногу (на кшталт «ведмежої ходи») у Особи No1 та у Особи No2 конгруентні між собою, тобто – співпадають і є тотожними;

• переважно широка постановка ніг під час ходи (дистанція між ногами) з помітним розворотом ступней ніг носками назовні під час ходи та при наступанні у Особи No1 та у Особи No2 конгруентні між собою, тобто -співпадають і є тотожними;

• виражені еліпсоподібні рухи плечей під час ходіння у поєднанні з суттєвим виносом уперед різнойменного плеча при наступанні у Особи No 1 та у Особи No2 конгруентні між собою, тобто —співпадають і є тотожними;

• елементи невербальних поведінкових проявів у вигляді індивідуальних компенсаторних рухів руками під час ходіння, що здійснюються переважно за рахунок плечових відділів рук із помітно незначними та малоамплітудними рухами передпліч, у Особи No1 та у Особи No2 конгруентні між собою, тобто —співпадають і є тотожними;

• за своїм ритмом, швидкістю, довжиною кроку, еластичністю, визначеністю напрямку, елементами руху при ходінні, окремим положенням тіла у цілому та його частин у Особи No1 та аналогічні особливості сукупності індивідуально-психологічних маркерів ознак невербальної поведінки у Особи No2 конгруентні між собою, тобто – співпадають і є тотожними;

• переважно пряма, стала, «жорстка» осанка спини під час ходіння у Особи No1 та у Особи No2 співпадають і є тотожними.

Ремарка. Термін конгруентність в психології не зовсім те ж саме, що в геометрії. Він, означає, грубо кажучи,  узгодженість в словах і діях, гармонію внутрішнього і зовнішнього, аж ніяк не співпадіння ознак різних людей.

Доволі цікавим є посилання експертів на дослідження ними міміки підозрюваного (при тому що портерист заперечує будь-яку видимість облич), а також те, що пан Ірхін (до речі, за освітою – вчитель російської мови і літератури) прогресивно називає себе “доктором філософії”, хоча насправді є пересічним міліцейським кандидатом наук з темою дисертації “Психологічні засади професійного відбору кандидатів на керівні посади в органах внутрішніх справ України”.

Продовжуємо спостерігати за розвитком подій.

Пряме посилання для скачування висновку експертів.

Читайте також:

Касово-апаратний жах? Огляд нових законів

До уваги засновників ТОВ. Апокаліпсис 17.06 не відбудеться. Ідеальний статут за 1 грн

Published by: Леонід Маслов

View all posts by Леонід Маслов