Справа Шеремета. Стенограма і аналіз промови прокурора Зузака 5 лютого 2020 року. Відео

Наводимо повну стенограму, відео і короткий фактчек промови прокурора Зузака С.О. під час 1го продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Андрія Антоненка (Справа 757/4849/20-к, слідчий суддя Печерського районного суду Пісанець В.А).

Матеріал наводиться з метою подальшого документування порушень прав людини і неправдивих повідомлень в суді з боку сторони обвинувачення і переслідування винних осіб.

Ретельний правовий аналіз читайте також за посиланням

Якісні в мантіях. Судова мотивація ув’язнення Андрія Антоненка і аргументи захисту. Документи.

Відео містить субтитри декількома мовами. Стенограма за посиланням.

Короткий коментар щодо фактів

    • Повідомлена Антоненку підозра доводиться зокрема протоколом огляду місця події від 20.07 2016 року — це огляд місця, де був підірваний автомобіль, додатковим оглядом місця події від 24.07 2016 року, де виявлено пошкодження на автомобілі, протоколом допиту потерпілої Притули, протоколом огляду трупа в приміщенні моргу Київського клінічного бюро судово-медичної експертизи, висновком експерта номер 2017 від 10.08 2016 року, відповідно до якого смерть Шеремета настала від вибухової травми, множинних осколкових поранень, тощо.
      • Це – стандартна маніпулятивна тактика обвинувачення, покликана створити уяву про наявність великої кількості доказів. Перелічені вище матеріали доводять лише сам факт події злочину і жодним чином не стосуються пана Антоненка і ніяк не підтверджують обґрунтованість пред’явленої підозри саме йому.
  • Експертами встановлено, що під час виготовлення вибухового пристрою, яким підірвали Павла Шеремета, використовувалася елементи міни МОН-50 [радянська копія міни Claymore]
        • Це також маніпуляція, розрахована на необізнаність споживача інформації, оскільки не називається, які саме елементи походять від міни, а також не згадується факт, що модель міни є лише припущенням експертів.
        • Наприклад, електродетонатор ЕДП (і його водостійка модифікація ЕДП-р) не є елементом міни, це окремий промисловий виріб, який використовується як у військових вибухових пристроях різних типів, так і в цивільній вибуховій справі. МОН-50 може підриватися не лише детонатором такого типу, а ще наприклад, запалом МД-5М або запалом для ручних гранат УЗРГМ.

       

      • Встановлено лише один елемент, який вирогідно походить від промислово виготовленої міни – це металева нарізна втулка запального гнізда для вкручування туди детонатора або уніфікованого запалу (див. малюнок). Але такі ж саме втулки використовуються для вкручування детонаторів в інших пристроях, зокрема МОН-90. Міна МОН-50 просто є більш розповсюдженою і ймовірно єдиною знайомою для експертів, які робили висновок.
      • Вражаючі елементи (шрапнель) у вигляді роликів походять від відходів підшипників і можуть бути узяті як з міни МОН-50, МОН-90 або ОЗМ-72 так і від звичайних підшипників або напиляні з металевого прута. Немає жодних доказів, що шрапнель у ВП, який вбив Павла Шеремета була виготовлена промисловим способом
  • Під час обшуку Антоненко з допомогою брата своєї дружини приховав корпус вихолощеної, міни МОН-50, який не є забороненим предметом (оскільки не містить вибухівки)
      • Неправда, що це відбувалося під час обшуку. Це було перед його початком, отже дії пана Антоненка не є незаконними.
      • Хоча корпус МОН-50 був вилучений у сусідів Антоненка незаконно (без ухвали слідчого судді) і є неналежним доказом, підозрюваний під час допиту 28.12.2019 впізнав цей артефакт як свій і все про нього розповів. Корпус був подарований як сувенір у вихолощеному стані у присутності свідків, які це у подальшому підтвердили, з чого випливає, що він жодним чином не має відношення до вбивства. Отже, не мало місця приховування доказів.
      • У корпусі міни Антоненка обидві втулки запального гнізда і уся шрапнель на місці в повній наявності !
      • Антоненко раніше неодноразово розміщував зображення цього предмета в мережі Facebook (21.11.2019, 20.11.2019, 18.11.2019, 23.08.2019, 10.01.2017).
      • Типовою, нехай можливо і недалекоглядною, поведінкою особи, яку хибно звинуватили у тяжкому злочині, є намагання уникнути подальшого спотворення доказів слідчими. Не виключено, що поліціянти, застосували типовий оперативний прийом: знаючи про наявність у Антоненка корпусу міни по мережі Facebook умисно спровокували подібну поведінку, надаючи йому свободу спілкування перед обшуком і свободу пересування його шуріну, Руслану Єрмоченку. Як інакше пояснити подібну “необачність” виконавців обшуку?
    • Відповідно до висновку експертів саме з використанням вибухової речовини на основі гексогену також був підірваний автомобіль Павла Шеремета. 
      • Це неправда. Нема жодних доказів того, що  для вчинення злочину використовувалася вибухова речовина гексоген (RDХ) або пластикова вибухівка ПВВ-5А (радянська версія C-4 на основі гексогену, якою споряджаються протипіхотні міни). На місці вибуху автомобіля Павла Шеремета усюди був знайдений дифеніламін, притаманний для пороху (або динаміту), а мікроскопічні частинки гексогену знайдені виключно на уламку детонатора ЕДП-р, де їм і слід бути, адже детонатори споряджаються одним грамом гексогену. Детальніше за посиланням.
    • Пан Антоненко був ідентифікований двома різними експертизами — психологічною експертизою невербальної поведінки, проведеною експертами КНДІСЕ, і криміналістичним аналізом ходи міжнародного експерта “Івана Бірча
      • Про психологічну експертизу — це неправда. Не було ніякої психологічної експертизи невербальної поведінки. Було вкрай грубе пересічне порівняння ходи, яке здійснили працівники КНДІСЕ, не маючи на це ані методик, ані хисту, ані наукових робіт в цій галузі. Оскільки вони є психологами, для легалізації своїх досліджень вони назвали ходу “невербальною поведінкою”. З таким успіхом вони могли б, наприклад, судити футбольні матчі — поведінка гравців на полі теж в основному невербальна. 
      • Усі перелічені у висновку працівників КНДІСЕ наукові джерела, які вони зазначили у висновку не мають відношення до ідентифікації осіб за ходою, зато є посилання на російський підручник з дезінформації, труди працівника прокуратури ДНР Седнєва, у тому числі зроблені сумісно з головою експертної комісії паном Ірхіним. Детальніше за посиланням.
      • Висновки криміналістичного аналізу ходи Айвона (не Івана) Бірча були вкрай обережними, з великою кількістю застережень,зокрема з прямим посиланням на посібник для судів, де написано, що немає жодних доказів, що хода є унікальною; немає надійної бази даних; немає опублікованих та перевірених рівнів помилок; не опубліковані дослідження методом чорної скриньки надійності та повторюваності аналізів; не існує стандартизованої методології аналізу, порівняння та зголошення характеристик ходи.
    • “Іван Бірч” був залучений законно, відповідно до статті 23 Закону України “Про судову експертизу” 
      • Це неправда. Відповідно до статті 23-ї Закону України “Про судову експертизу” право включити до складу експертної комісії Бірча належить виключно директору КНДІСЕ. Плата іноземним фахівцям за участь у судовій експертизі та відшкодування інших витрат, пов’язаних з її проведенням, здійснюється за домовленістю сторін. Однак в онлайн системі державних закупівель немає жодного згадування про укладений між КНІДСЕ і Бірчем договір на надання послуг за участь в судовій експертизі і компенсацію йому відповідних витрат. Щодо здійснення цих витрат Бірчу КНІДСЕ відповів стороні захисту, що це таємниця. Водночас, у висновку експертизи прямо зазначено, що Айвон Бірч був залучений не КНДІСЕ, а таким собі Максимом Рибачуком. Ймовірно, це Рибачук Максим Васильович, полковник, начальник відділу міжнародного розшуку осіб Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.
      • Максим Рибачук, який не має жодного процесуального статусу в справі, замість керівника КНДІСЕ ще до призначення експертизи особисто надавав Бірчу усі файли і навіть надавав вказівки як треба провести експертизу, про що безпосередньо записане в експертному висновку. Відеофайли, надані Бірчу, а також надані йому вказівки відсутні в матеріалах провадження.
  • Було встановлено що пан Антоненко підтримує стосунки з Юлією  Кузьменко  з 2016 року. Раніше він це приховував.
      • Маніпуляція. “Підтримувати стосунки” можливо по-різному. До 21.07.2016 пан Антоненко і пані Кузьменко були знайомі лише віртуально. Вони познайомилися в Facebook випадково, через об’яву про ДТП 29.01.2016 року, активно спілкувалися на різні теми, в основному – після реального знайомства, коли Юлія разом з сином відвідала концерт Андрія
      • Про “приховував” – це 100% брехня. Під час свого першого і останнього допиту 29.12.2019 пан Антоненко розповів про їхнє “фейсбучне” знайомство і подальші стосунки на волонтерському підгрунті, про першу зустріч на концерті 21.07.2016
    • Пан Антоненко і пані Кузьменко до дня трагедії обмінялися 89 повідомленнями в Facebook Messenger
      • Так, якщо бути точними — 87 повідомлень по двох акаунтах Антоненка. Текст усіх повідомлень легко уміщується на двох сторінках аркушу паперу А4.
    • Пан Антоненко і пані Кузьменко в Facebook обговорювали якесь вбивство, яке збиралися приховати
      • Так, обговорювали. Насправді 02.07.2017 ними обговорювалось в Facebook Messenger резонансне затримання офіцерів 8 полку спецназа, які підозрювались у нанесені 30.06.2014 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть Олега Куницького
      • Про “приховати” — брехня, бо Юлія пропонувала Андрію видалити пост на захист підозрюваного військовослужбовця, якого вважала винним. До речі, він не засуджений і досі.
    • Пан Антоненко 6 (шість) разів з 2016 по 2020 рік перетинав державний кордон, тому може втекти.
      • Це брехня, навіть якщо забути про те, що можливість втечі не залежить від кількості перетинів кордону і наявності віз і паспортів, що ЄСПЛ вважає подібну логіку хибною і що 6 перетинів кордону в обидва боки — це не так вже і багато. Річ в тім, що перетинів було не 6, а 2  (два!) — в Молдову і назад і обвинувачення підкрипило це документально.
      • Хоча ймовірно це було ненавмисною помилкою внаслідок плутанини, прокурор Зузак в судовому засіданні вперто наполягав на шости перетинах, показуючи довідку про два (і що більшу кількість не встановлено)
  • Також в мережі Фейсбук виявлено недвозначний запис Антоненка про те, що він проживає в Празі, що свідчить про його намір змінити місце проживання
      • Це брехня. інформаційний пост в Facebook щодо проживання в Празі у 1995 році може свідчити лише про проживання в Празі в 1995 році, а ні про якаісь наміри. 
      • Очевидно поліціянти застосовують Facebook мовою окупанта, який відображає запис так: “Теперь живет в Праге”. Українська версія показує так “1995. Переїхав у місто Prague, Czech Republic”

  • Встановлено, що пан Антоненко має знайомства у тому числі й з особами, які раніше судимі, а саме з подружжям Грищенків. Зокрема, слідством виявлено спільну фотографію пана Антоненка і пані Грищенко
    • Маніпуляція. Не зазначено в чиєму акаунті Facebook виявлено фотографію і з яким текстом.
    • З подружжя Грищенків пан Антоненко не знайомий ані з ким
    • З Влада і Інни Грищенків судимість має лише Влад, якого пан Антоненко ніколи не бачив
    • Щодо Інни Грищенко — це вона фотографувалася з паном Антоненком під час концерту в шпиталі, а не він з нею. І це на її сторінці, а не Антоненка розміщене сумісне фото. Вони не ж навіть віртуальними друзями. З напису до фотографії видно, що раніше ці особи не зустрічалися. 
  • Подружжя Грищенків підозрюється у вчиненні замаху на життя підприємця з використанням аналогічного, схожого вибухового пристрою, яким було підірвано автомобіль Павла Шеремета.
    • Це брехня. Окрім типу кріплення (на неодимових магнітах) не можна стверджувати, що є щось спільне між цими вибуховими пристроями. Один облонковий, другий — безоболонковий, в одному тип підриву дистанційний, в другому — через мотузку,  вибухові речовини ймовірно теж різні. 
    • Ну й,між іншим, маленька деталь — нині покійний (природною смертю) пан Чекурак був не простим підприємцем, а місцевим кримінальним авторитетом. Це ніяк не свідчить на користь підозрюваних, але згадування про нещасного “підприємця” в контексті звинувачень на адресу невинних (за презумпцією) осіб не робить честі обвинуваченню. 
  • Відмінність форми бороди у Антоненка з особою на відео пояснюється тим, що Антоненко в інші часи носив “іспанську” бороду, за формою схожою на бороду зловмисника. Це розбиває позицію захисту.
    • Це маніпуляція, розрахована на неуважну аудиторію.  Не має значення, яка форму бороди була у Антоненка, скажімо у 2018 році, як продемонстрував прокурор. Форму бороди підозрюваного треба передивлятися за день до і через день після подій. На зображеннях видно, що це — не іспанська борідка.
    • Захист на стадії досудового розслідування взагалі не заявляв про відмінність форми бороди, оскільки експертиза стверджувала, що зображення на відео недостатньо чітке. Аргументація обвинувачення про нечіткість зображення суперечить його аргументації про бороду.

      І, насамкінець, позиція захисту, полягає не в бороді, а в тому, що Антоненко на 8-10 см вищий на зріст, ніж особа на відео. 

Якісні в мантіях. Судова мотивація ув’язнення Андрія Антоненка і аргументи захисту. Документи.

12 березня Київський апеляційний суд залишив без змін ухвалу слідчого судді Пісанця про продовження строку тримання під вартою Андрія Антоненка (Riffmaster). Поки судова колегія виготовляє повний текст (мотивувальну частину) ухвали, публікуємо матеріали цього процесу.

В ньому, зокрема, до справи були долучені висновки фототехнічних експертиз зросту осіб на відео з місця злочину (170 см та 172 см), з яких випливає, що за найгіршою оцінкою похибки (3%) будь-яка особа, яка хоч на міліметр вище 177,16 см не може бути особою на відео закладання вибухівки. В судовому засідання прокурор Зузак вперше за три місяці слідства оголосив результати офіційного експертного вимірювання (габітоскопії) зросту підозрюваного Антоненка: 180 (179,6-179,7) см.

Клопотання слідчого про продовження строків і показання підозрюваного були опубліковані нами раніше.

Зазначаємо, що ухвала слідчого судді, яка оскаржувалась, окрім заявлених в апеляційних скаргах її юридичних вад по суті, містить плагіат, безвідповідальне копіювання і хибну мотивацію. Так, 86% тексту, включаючи помилки, є прямим копіюванням ухвали слідчого судді Вовка від 14.12.2019 (плагіат в тексті виділений зеленим кольором). 

Підозрюваний Андрій Антоненко в тексті, включаючи резолютивну його частину, тричі згадується в жіночому роді (підкреслено червоним). Норма частини 1 статті 183 КПК України дослівно цитується тричі. 

Норма частини 3 статті 5 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, яка наголошує, що “заарештованому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження” процитована з кричущим божевільним викривленням: “кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду”. Саме цю норму захист вважає такою, що грубо порушується стороною обвинувачення і судовими інстанціями. Саме право на звільнення з-під варти у разі затягування слідства грубо зневажається. А от “звільнення від судового розгляду” саме і є тим, що система витворяє з підозрюваним — його тримають під вартою без суду без доказів, перешкоджаючи захищатись від необґрунтованої підозри.

Також (дивіться апеляційну скаргу Дмитра Кругового) слідчий суддя Пісанець, вслід за суддею Вовком, послався на неіснуючу в практиці ЄСПЛ тезу про те, що “суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства”. Нічого подібного в практиці ЄСПЛ ніколи не стверджувалось, а вищенаведений шарлатанський набір слів є нічим іншим, як перекрученим аналізом відмінності понять “катування” і “приниження”, наведеним в рішенні від 28.07.1999 у справі “Selmouni v. France”, п. 101  : “Суд вважає, що деякі діяння, які в минулому були віднесені до “нелюдського і принизливого поводження” на відміну від “тортур”, можуть бути класифіковані в майбутньому по-різному. Він вважає, що все більш високий стандарт, що вимагається у галузі захисту прав людини та основоположних свобод, відповідно і неминуче вимагає більшої суворості в оцінці порушень основних цінностей демократичних суспільств)”.  Простіше кажучи, висловлювання ЄСПЛ в контексті засудження протиправних дій слідства у перекрученому вигляді використані заради виправдання інших протиправних дій слідства!

Захист пана Антоненка закликає суддів апеляційного суду під час виготовлення мотивувальної частини їхнього рішення, Верховний Суд, органи суддівської влади, науковців, міжнародну спільноту, урядові та неурядові, правозахисні організації, надати належну оцінку цьому перекручуванню і засудити подібне ставлення суддів до виконання своїх обов’язків.   

Окрім того, слідчий суддя Пісанець послався в тексті “своєї” ухвали на один з п’яти ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме ризик “вчинення підозрюваним інших злочинів” , який не заявлявся стороною обвинувачення (про це можна переконатися, вивчивши клопотання слідчого). Прокурор Зузак під час апеляційного оскарження під час своєї промови дав неправдиву інформацію, що він заявляв про такий ризик усно. Натомість, вивчення записів засідання свідчить про те, що в судовій залі прокурор збрехав.

Публічна заява захисту щодо так званої МОН-50 Андрія Антоненка

ПУБЛІЧНА ЗАЯВА

щодо припинення інсинуацій сторони обвинувачення з поданням в судах і в ЗМІ хибної інформації про корпус МОН-50 підзахисного Антоненка

З метою запобігання інсинуацій зі сторони деяких представників обвинувачення захист пана Антоненка заявляє.

Під час надання свідчень, яке відбулося в приміщенні ІТТ ГУ НП у м. Києві 28.12.2019, пану Антоненку були продемонстровані світлини з зображенням вихолощеної міни МОН-50 – предмет,  зовні схожий на корпус МОН-50 (наявність на фронтальній частині корпусу, під написом “к противнику” чорної риски що нагадує посмішку – “смайлику”), що належав йому і раніше використовувався як реквізит для створення агітаційних плакатів. Підзахисний впізнав корпус МОН-50 зі “смайликом”, зображений на світлинах, як такий, що належить йому, та зауважив, що більше того, світлини з цим корпусом також неодноразово розміщувались ним на його сторінці в соціальній мережі Facebook (див. фото з його сторінки від 21.11.2019, 20.11.2019, 18.11.2019, 23.08.2019, 10.01.2017), а також на агітаційних плакатах до Дня сержанта. Він чітко назвав історію походження цього предмету та назвав декількох свідків, які можуть це підтвердити, щонайменше один з яких вже офіційно надав відповідні показання.

Також слідством було призначено комплексну хімічну та вибухотехнічну експертизу, за результатом якої було встановлено, що цей предмет у наданому для дослідження вигляді до категорії боєприпасів і вибухових пристроїв не відноситься (висновок від 21.12.2019 за № 34249/34250/19-31/34251+34253/19-34).

З фототаблиць до цього експертного дослідження вбачається, що в зазначеному корпусі відсутні будь які пошкодження склеєних секцій груп циліндрів (вражаючі елементи усі на місці) та наявні різьбові з’єднання (втулки запальних гнізд), що також видно на світлинах. 

Водночас, за даними висновку комплексної судової вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи, проведеної 09.12.2016 (висновок експерта № 11-1/111/14-1/17/14-2/9) на місці вибуху автомобіля Павла Шеремета знайдені циліндричні вражаючі елементи, ймовірно від МОН-50, та втулка запального гнізда. Вочевидь, вони не можуть при цьому одночасно знаходитися в корпусі МОН-50, що належить підзахисному.

За тим самим висновком, майже на усіх предметах, які виявлені на місці злочину, знайдені сліди дифеніламіну — стабілізатору нітроцелюлозних порохів, який є компонентом, характерним для вибухового перетворення нітроцелюлозних (бездимних) порохів. Подібні речовини до елементів конструкції МОН-50 не входять. 

Сліди гексогену, який дійсно входить до складу пластиду ПВВ-5А (використовується у тому числі в мінах МОН-50), були виявлені лише на одному предметі — фрагменті полімерного матеріалу рожевого кольору (ВТ-4, пакет №  3444414) і ніде більше. Цей предмет є залишком пластикатової пробки електродетонатора ЕДП-р. Гексоген є елементом конструкції капсюлю КД-8А такого детонатора. Усі сліди гексогену, виявлені експертами, походять виключно від детонатора, а не від заряду пластиду МОН-50.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що знайдений корпус МОН-50 зі “смайликом” може мати якесь відношення до вибухового пристрою, який використовувався як знаряддя злочину.

Будь-яких питань з цього приводу у слідства більше не виникло.

Заява зроблена з метою уникнення подальших маніпулятивних і неправдивих заяв зі сторони обвинувачення, подібних тим, що неодноразово лунали під час судових засідань.

До заяви додаються ілюстративні матеріали та витяги з матеріалів експертиз.

Просимо представників ЗМІ без обмежень копіювати і розповсюджувати цю заяву.

Захисники Андрія Антоненка 

Віталій Галенченко

Дмитро Круговий

Станіслав Кулик

Витяг з висновку експерта від від 21.12.2019 № 34249/34250/19-31/34251+34253/19-34

Витяг з висновку експертів від 09.12.2016 № 11-1/111/14-1/17/14-2/9 Презентація МВС ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ ПРО ХІД РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВА П. ШЕРЕМЕТА 08.02.2017

Взяття під варту Андрія Антоненка – повний текст ухвали

Ухвалою Печерського районного суду від 14.12.2019 у справі \№ 757/65165/19-к (к/п № 12016100000001206 від 20.07.2016) підозрюваним в умисному вбивстві Павла Шеремета, вчиненому небезпечним способом організованою групою, задоволені клопотання слідчого і застосовані запобіжні заходи до трьох підозрюваних осіб.

Вони не визнають вину.

Наші адвокати Дмитро Круговий і Віталій Галенченко, обидва учасники АТО, серед інших, здійснюють захист одного з підозрюваних — Андрія Антоненка. Наш підзахисний узятий під варту до  08.02.2020. Повний текст ухвали був виготовлений суддею ввечері 18.12.2019, Віталій Галенченко подав апеляцію 19.12.2019, поряд з апеляціями інших адвокатів.

В судове засідання Київського апеляційного суду 20 грудня не з’явились прокурори і не був доставлений підозрюваний. Засідання відкладене на понеділок, 23 грудня о 13:30.