Чергова апеляція у справі Антоненка. Нові наклепи від суду. Документи

Апеляційний суд завтра переглядає ухвалу про ув’язнення Андрія Антоненка. Обурення викликають “нові” аргументи, наведені суддею Голуб. Антоненко небезпечний, тому що був в АТО і назвав прокурора потворою.


Публікуємо повний текст ще неоприлюдненої ухвали від 23.03.2021 у виконанні с. Голуб про ув’язнення пана Антоненка та доповнення (фактично – нову редакцію) апеляційної скарги захисника Дмитра Кругового. 

 

Маючи відношення до військової служби, Антоненко А.С. неодноразово відвідував зону АТО, як у зв’язку із проходженням військової служби, так і з волонтерською діяльністю, де міг мати доступ до зброї та бойових припасів.

В повному тексті ухвали зрештою з’явилися мотиви, якими нібито керувалася с. Голуб (рішення про продовження ув’язнення вона вдіповідно ч. 3 ст.331 КПК  приймає одноособово) окрім тяжкості пред’явленого обвинувачення і чому його на відміну від пані Кузьменко за майже тотожних обставин тримають за гратами. Виявляється, що  суд також враховує існування ризику летальності… Оскільки, маючи відношення до військової служби, Антоненко А.С. неодноразово відвідував зону АТО, як у зв’язку із проходженням військової служби, так і з волонтерською діяльністю, де міг мати доступ до зброї та бойових припасів. Зазначені висновки суду ґрунтуються, в тому числі, на наявних даних у розпорядженні суду, про що неодноразово заявляла сторона обвинувачення, зокрема, щодо факту вилучення у обвинуваченого корпусу від міни МОН-50.

Зазначені судом обставини викликали обурення сторони захисту, яка заявила:

  • По-перше, останнє твердження суду є свавіллям, приниженням, дискримінацією не лише обвинуваченого, волонтерів і військових, а навіть будь-яких осіб, які відвідали зону ООС, адже суд у такий спосіб презюмував ризик летальності у зв’язку із доступом до зброї усіх таких осіб. Сторона обвинувачення і суд зобов’язані обґрунтовувати не сам факт наближення до зброї в минулому, а її незаконне придбання, вільне пересування, зберігання і майбутній ризик летальності внаслідок її застосування. Отже безумне припущення суду про доступ до раніше прихованої зброї є нічим іншим як зневагою не лише до військових, інших відвідувачів зони ООС,  а й до усієї правоохоронної системи, військової служби правопорядку, військової прокуратури — органів, зобов’язаних не допускати незаконний обіг зброї. Навіть прокурор не додумався до подібних збочених припущень про те, що у пана Антоненка зі стародавніх часів зберігається захована зброя, яку не змогли виявити численні обшуки і оперативні заходи після його арешту.

  • По-друге, суд взагалі не обґрунтував, чому ризик, пов’язаний з доступом до зброї, не усувається, скажімо, цілодобовим домашнім арештом (в квартирі, де вже був проведений обшук).

  • По-третє, суд навіть не приступав до дослідження доказів щодо корпусу міни МОН-50 (вилученого, до речі, без ухвали слідчого судді), але захист визнає, що подібний безпечний, законно здобутий, неодноразово публічно продемонстрований предмет перебував у власності пана Антоненка. Ця пластикова коробка не є зброєю і створює ризик летальності хіба що в хворій уяві хоплофоба. 

  • По-четверте, все сказане не є новою обставиною і не згадувалось в ухвалах про ув’язнення пана Антоненка, що суд приймав раніше.

  • По-п’яте, ані на досудовому розслідуванні, ані під час судового розгляду сторона обвинувачення не заявляла про наявність ризику летальності, який міг би створювати пан Антоненко. Суд послався на те, що на це звернула увагу сторона потерпілого. Однак це не відповідає дійсності. Сторона потерпілих констатувала факт, що ризик летальності у зв’язку із доступом до зброї має враховуватись під час обрання запобіжних заходів, але жодних доказів і навіть припущень на користь подібного ризику не наводила. Отже суд самостійно, порушуючи принцип диспозитивності, нехтуючи принципом поваги до людської гідності вигадав подібну мотивацію як виправдання грубого порушення прав людини.

21.10.2020 будучи незадоволеним судовим рішенням щодо продовження йому строку дії запобіжного заходу проявив агресивну поведінку у бік прокурора, вигукував на адресу останнього образи та погрози

Крім того, суд зазначив, що ним враховувалась неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого Антоненка А.С. зафіксована на відеозаписі судового засідання 21.10.2020, де він будучи незадоволеним судовим рішенням щодо продовження йому строку дії запобіжного заходу проявив агресивну поведінку у бік прокурора, вигукував на адресу останнього образи та погрози.

Захист називає це прямою підтасовкою фактів.

   Дивитись відео інцидента на YouTube


«Тишин, доказательства давай. Что ты на меня смотришь?. Потвора»

Дослівно єдиними словами пана Антоненка після завершення засідання були «Тишин, доказательства давай. Что ты на меня смотришь?», потім, відвернувшись: «Потвора». В цих словах не було жодної погрози, а зневажливе оціночне судження висловлене після закінчення засідання. Не може не викликати обурення у особи, яка перебуває півтори роки під вартою, приховування від неї доказів стороною обвинувачення (наразі оригінали ключових доказів досі не відкриті стороні захисту і не надані суду). 

У суду на подібну поведінку, якщо б він вважав її протиправною, були інші засоби реагування. Пан Антоненко не був притягнутий до адміністративної відповідальності ані за ініціативою суду, ані іншими органами, стягнення в порядку, передбаченому КПК України, на нього не накладалось.

Закон не встановлює відповідальності за критичні і навіть зневажливі висловлювання на адресу публічної особи, тим більше за це немає відповідальності у вигляді тримання під вартою

З урахуванням принципу свободи слова і того факту, що прокурор є публічною особою, закон не встановлює відповідальності за критичні і навіть зневажливі висловлювання на його адресу, тим більше за це немає відповідальності у вигляді тримання під вартою. Звернення на “ти” захист вважає не чемним, однак з урахуванням такої різниці у віці, що пан Антоненко міг би бути батьком пана Тішина, подібну необачність українські звичаї допускають.

Крім того, незрозуміло, яким чином тримання під вартою може усунути можливість критики на адресу прокурора у майбутньому, і чому, скажімо, порука, застава або домашній арешт не зможуть стримати подібну критику.

На виправдання продовження тримання під вартою слід наводити нові обставини

Захист заявив, що розцінює подібні інсинуації з боку суду виключно як наклеп, помсту суспільству за гучне обурення порушенням прав людини і просив  апеляційну інстанцію окрему увагу звернути на той факт, що події 21.10.2020 були суду відомі, але не згадувались як обґрунтування тримання під вартою Антоненка і не можуть виправдовувати відступ від принципу Летельє (зменшення ризиків з плином часу).

На виправдання продовження тримання під вартою слід наводити нові обставини, вважають захисники.

Нагадаємо, що сьогодні відбулося 14 судове засідання, в якому прокурор так і не спромігся представити до кінця усі відео 7 тому, який досліджується вже третій день. Всього докази обвинувачення складають 28 томів, з яких за 7 місяців досліджено неповних 7. Засідання за вимогами статті 322 КПК мали б відбуватися безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. У разі, якщо суд не взмозі розглянути справу протягом розумного строку, він зобов’язаний звільнити ув’язненого на підставі §3 статті 5 Конвенції.

Дивіться також на нашому сайті

Справа Антоненка. Захист спростовує побрехеньки Авакова

Вбивство Шеремета. Де бреше прокурор? Усі факти стисло

 





Напишіть відгук