Якщо подружжя має неповнолітніх дітей, шлюб за загальним правилом розриває суд. Залежно від обставин подружжя подає спільну заяву разом із домовленостями щодо дітей або один із подружжя звертається з позовом. Наявність дитини розлученню не перешкоджає, але впливає на процедуру, документи й строк розгляду.
Розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини – різні юридичні питання. Якщо батьки домовилися, судовий спір про проживання може не знадобитися. Якщо згоди немає, потрібно окремо оцінити, чи варто поєднувати вимоги в одній справі та які докази підтверджують найкращі інтереси дитини.
Як подати на розлучення, якщо є діти
Сімейний кодекс передбачає два основні судові сценарії. Вибір залежить від того, чи обоє з подружжя погоджуються на розлучення та чи врегулювали питання щодо дітей.
| Ситуація | Як звертатися до суду | Що має значення |
| Обоє згодні на розлучення і мають спільних дітей | Спільна заява подружжя за статтею 109 СК України | До заяви додають письмовий договір про проживання дітей, участь у забезпеченні їхнього життя та умови здійснення права на особисте виховання |
| Один із подружжя не погоджується або ухиляється | Позов одного з подружжя за статтею 110 СК України | Суд з’ясовує фактичні взаємини, причини звернення та обставини, важливі для сторін і дітей |
| Одночасно є спір про місце проживання дитини | Позов із належно сформульованими вимогами або окрема справа | Потрібні докази умов життя дитини, участі кожного з батьків і висновок органу опіки та піклування |
Отже, відповідь на питання, як подати на розлучення, коли є діти, починається з оцінки домовленостей між батьками. Згода другого з подружжя спрощує структуру справи, але не дає можливості розірвати шлюб через ДРАЦС у звичайному порядку.
Виняток передбачений статтею 107 СК України: один із подружжя може подати заяву до ДРАЦС незалежно від наявності дітей, якщо другого визнано безвісно відсутнім або недієздатним.
Спільна заява подружжя, яке має дітей
Якщо обоє бажають припинити шлюб, вони звертаються до суду зі спільною заявою. Разом із нею подають письмовий договір, у якому визначають, з ким проживатимуть діти, яку участь у забезпеченні їхнього життя братиме той із батьків, хто проживатиме окремо, і за яких умов він здійснюватиме право на особисте виховання.
Домовленість про розмір аліментів оформлюють нотаріально посвідченим договором. Якщо платник не виконує його умови, аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд перевіряє, чи не порушують подані домовленості особисті та майнові права дітей або одного з подружжя.
За статтею 109 СК України суд ухвалює рішення після спливу одного місяця від дня подання заяви. Це мінімальна законодавча межа, а не гарантія завершення процедури за місяць: значення мають завантаженість суду, правильність документів і набрання рішенням законної сили.
Якщо згоди немає
Один із подружжя має право подати позов про розірвання шлюбу без згоди іншого. Відмова відповідача, неявка або небажання підтримувати контакт самі по собі розлучення не блокують, якщо суд належно повідомив учасника та встановив передбачені законом підстави.
Позов за загальним правилом подають за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача. Позивач може звернутися за своїм місцем проживання, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти, він не може виїхати до місця проживання відповідача за станом здоров’я чи з інших поважних причин. За домовленістю сторін справа також може розглядатися за місцем проживання позивача.
Є тимчасові обмеження на право пред’явити позов. За загальним правилом позов про розірвання шлюбу не подають під час вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім винятків, прямо передбачених статтею 110 СК України. Перед зверненням потрібно перевірити, чи застосовується обмеження до конкретної ситуації.
Для дистанційної підготовки документів і комунікації із судом можна скористатися сервісом онлайн-розлучення. Формат участі сторін визначає суд з урахуванням процесуальних заяв і обставин справи.
Які документи потрібні
Перелік залежить від обраної процедури та додаткових вимог. Для підготовки справи зазвичай перевіряють:
- паспортні й реєстраційні дані сторін;
- свідоцтво про шлюб або відомості про актовий запис;
- свідоцтва про народження дітей;
- відомості про зареєстроване місце проживання сторін;
- докази надсилання іншій стороні копій документів, якщо цього вимагає процесуальна форма;
- документ про сплату судового збору або підтвердження підстав для звільнення від нього;
- письмові домовленості щодо дітей, якщо подається спільна заява;
- докази обставин, на яких ґрунтуються додаткові вимоги.
Якщо одночасно заявляється визначення місця проживання дитини, до базового пакета додають документи про фактичний догляд, житло, навчання, стан здоров’я, звичний режим і стабільність середовища. Великий набір паперів не замінює доказової логіки: кожен документ має підтверджувати конкретну обставину.
Скільки триває розлучення, якщо є діти
Універсального строку немає. Спільну заяву суд не може задовольнити раніше ніж через місяць після подання. У позовному провадженні строк залежить від відкриття справи, повідомлення учасників, позиції відповідача, додаткових вимог і завантаженості суду.
Суд може надати подружжю строк для примирення, який за Цивільним процесуальним кодексом не перевищує шести місяців. Розгляд стає довшим, якщо позов залишили без руху через недоліки, відповідача складно повідомити, потрібен висновок органу опіки, досліджується великий обсяг доказів або рішення оскаржують.
Шлюб припиняється в день набрання рішенням суду законної сили, а не в день подання позову чи оголошення резолютивної частини. Загальний строк апеляційного оскарження становить 30 днів, але момент його обчислення залежить від того, коли рішення проголошено або вручено учаснику.
Як швидко розлучитися, якщо є діти? Найбільше часу економить не спроба оминути процедуру, а правильно обраний вид звернення, повний пакет документів, актуальні адреси сторін і відсутність зайвих непов’язаних вимог.
Чи потрібно визначати місце проживання дитини
Не в кожній справі. Якщо батьки фактично виконують домовленість і спору між ними немає, суд не зобов’язаний окремо визначати місце проживання дитини лише через розірвання шлюбу.
Більше того, відсутність спору є самостійною підставою для відмови в позові. Верховний Суд підтвердив це, зокрема у постанові від 15 січня 2025 року у справі № 755/15383/23: якщо батьки, які проживають окремо, дійшли згоди, з ким проживатиме дитина, і другий з батьків цього не заперечує, права позивача не порушені, тому підстав для судового визначення місця проживання немає. Схожий висновок сформульований у постанові від 10 липня 2024 року у справі № 127/16211/23.
Юридична фіксація потрібна, коли один із батьків не визнає домовленість, самовільно змінює місце проживання дитини, перешкоджає стабільному режиму або між сторонами виник реальний спір.
Рішення про проживання дитини не позбавляє другого з батьків батьківських прав і не припиняє його обов’язку брати участь у вихованні та утриманні. Порядок спілкування, аліменти, виїзд за кордон і поділ майна – окремі питання.
Як визначається місце проживання дитини за віком
Стаття 160 СК України розмежовує правила залежно від віку:
- до 10 років місце проживання дитини визначають батьки за взаємною згодою;
- від 10 до 14 років потрібна спільна згода батьків і дитини;
- якщо батьки проживають окремо, дитина від 14 років визначає місце проживання самостійно.
Якщо батьки не домовилися щодо малолітньої дитини, спір може вирішити орган опіки та піклування або суд. Звернення до органу опіки не позбавляє права надалі звернутися до суду.
Думка дитини, яка досягла 10 років, має бути заслухана. У постанові від 29 січня 2025 року у справі № 759/8056/22 Верховний Суд скасував рішення судів саме тому, що думку одинадцятирічної дитини щодо місця проживання не з’ясували, і наголосив, що відсутність згоди одного з батьків на опитування не звільняє суд від цього обов’язку.
Водночас суд перевіряє, чи є позиція дитини самостійною, чи не сформована вона через тиск, конфлікт лояльності або вплив одного з батьків.
Що враховує суд у спорі між батьками
Закон не встановлює автоматичної переваги матері або батька. Суд оцінює сукупність обставин, пов’язаних із життям конкретної дитини.
| Критерій | Що може підтверджувати його у справі |
| Ставлення до батьківських обов’язків | Участь у навчанні, лікуванні, побуті, розвитку та щоденному догляді |
| Особиста прихильність дитини | Стабільність стосунків, висновки спеціалістів, пояснення та поведінка дитини |
| Вік і стан здоров’я | Потреба в певному режимі, лікуванні, доступності школи чи реабілітації |
| Стабільність середовища | Тривалість проживання, соціальні зв’язки, школа, гуртки, близькі родичі |
| Умови проживання | Безпечність житла, особистий простір, доступ до освіти й медицини |
| Поведінка кожного з батьків | Готовність співпрацювати, підтримувати зв’язок дитини з іншим із батьків і не втягувати її в конфлікт |
Матеріальне становище має значення, але більший дохід або більша квартира самі по собі результат не визначають. Стаття 161 СК України орієнтує суд на ставлення батьків до обов’язків, прихильність дитини, її вік, здоров’я та інші істотні обставини.
Принцип найкращих інтересів дитини закріплений у Конвенції ООН про права дитини. Актуальні підходи касаційного суду систематизовані в огляді практики Касаційного цивільного суду від 10 березня 2026 року, який охоплює рішення, внесені до реєстру з грудня 2023 до січня 2026 року.
Дитина за кордоном і спільна фізична опіка
Для родин, розділених війною, важливі два висновки з цього огляду.
Перший: проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови в позові про визначення місця проживання, а повернення дитини в Україну не є передумовою вирішення спору. Такий висновок сформульовано в постанові Об’єднаної палати КЦС від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19. Водночас той із батьків, хто перебуває з дитиною за кордоном, не звільняється від доказування: потрібно показати конкретне місце перебування, умови середовища та власне матеріальне становище.
Другий: за наявності у батьків належних житлових умов, доходів і за відсутності ризиків для дитини суд може застосувати модель спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини з кожним із батьків. Ця позиція викладена, зокрема, у постановах від 22 травня 2024 року у справі № 643/7509/21 і від 6 серпня 2025 року у справі № 172/491/22. До дитини, яка досягла 14 років і сама обрала, з ким проживати, режим почергового проживання не застосовується.
Для дитини з особливими потребами почергове проживання потребує окремого обґрунтування та висновків фахівців про відсутність негативного впливу зміни середовища.
Роль органу опіки та піклування
У судовому спорі про місце проживання дитини участь органу опіки та піклування обов’язкова. Орган обстежує умови проживання, збирає відомості та подає письмовий висновок щодо розв’язання спору.
Висновок не замінює рішення суду і наперед визначеної сили не має. Суд може з ним не погодитися, якщо документ недостатньо обґрунтований або суперечить інтересам дитини. Так само суд може визнати помилковим відхилення обґрунтованого висновку: у справі № 754/3063/22 Верховний Суд скасував рішення судів саме тому, що вони без належних підстав відхилили висновок органу у справах дітей про доцільність почергового проживання.
Тому сторонам потрібно аналізувати не лише підсумкову рекомендацію, а й факти, на яких вона побудована.
Чи варто поєднувати розлучення і спір про дитину
Процесуальне законодавство дозволяє об’єднувати пов’язані вимоги, але доцільність залежить від ситуації. Якщо спору щодо дитини немає, додаткова вимога без потреби ускладнить і подовжить розлучення, а суд може відмовити в ній через відсутність порушеного права.
Коли конфлікт реальний, спільний розгляд допомагає суду побачити повну картину. Водночас участь органу опіки, обстеження житла, заслуховування дитини, забезпечення позову або експертні дослідження впливають на тривалість справи. Суд також може роз’єднати вимоги, якщо спільний розгляд ускладнює вирішення спору.
Перед поданням варто визначити, який результат потрібен уже зараз: лише припинити шлюб, зафіксувати проживання дитини, врегулювати спілкування, стягнути аліменти чи захистити дитину від самовільного переміщення.
Тимчасові заходи, поки справа триває
Якщо є ризик, що дитину перемістять або що контакт із одним із батьків обірветься, застосовують забезпечення позову. Практика касаційного суду визнає, зокрема, такі заходи:
- заборона вчиняти дії, спрямовані на зміну місця проживання дитини, до набрання рішенням законної сили;
- обмеження виїзду дитини за межі України без згоди другого з батьків;
- тимчасове усунення перешкод у спілкуванні та встановлення графіка зустрічей;
- зобов’язання забезпечити регулярне спілкування дистанційно, якщо дитина перебуває за кордоном.
Такі заходи не вирішують спір по суті й діють до ухвалення рішення. Заходи, які фактично зводяться до контролю за виконанням майбутнього рішення, суди відхиляють.
Як підготуватися до спору про місце проживання
- Зафіксувати, де дитина фактично проживає, навчається та отримує медичну допомогу.
- Описати звичний режим і реальну участь кожного з батьків у щоденному догляді.
- Зібрати документи про житло, школу, здоров’я, витрати та соціальні зв’язки дитини.
- Зберегти коректну комунікацію щодо проживання, зустрічей, лікування й навчання.
- Оцінити ризик самовільного переміщення дитини та потребу в забезпеченні позову.
- Підготуватися до обстеження умов проживання органом опіки та піклування.
- Сформулювати вимоги так, щоб вони відповідали фактичному спору й інтересам дитини.
Якщо паралельно потрібно врегулювати утримання дитини, це може потребувати окремої вимоги або провадження щодо стягнення аліментів. Після повноліття право на утримання автоматично не продовжується: для дитини, яка навчається і потребує допомоги, окремо оцінюють підстави для стягнення аліментів на повнолітню особу.
Типові помилки батьків
- вважати, що наявність дітей не дозволяє розлучитися без згоди другого з подружжя;
- подавати спільну заяву без належних домовленостей щодо дітей;
- автоматично поєднувати розлучення з усіма сімейними спорами;
- доводити, що інший із батьків «поганий», замість показати умови, які відповідають інтересам дитини;
- тиснути на дитину або просити її повторювати підготовлену позицію;
- самовільно змінювати місце проживання дитини без оцінки правових наслідків;
- ігнорувати орган опіки та зміст його висновку;
- вважати, що рішення про проживання автоматично вирішує аліменти, спілкування або виїзд за кордон.
Окремо варто знати про категорію справ, яку Верховний Суд прямо кваліфікував як зловживання правом: позови військовослужбовців про визначення місця проживання дитини, подані задля штучного створення підстав для звільнення з військової служби. У постановах від 13 березня 2024 року у справі № 495/2284/23 і від 22 січня 2025 року у справі № 495/432/23 суд вказав, що приватноправові інструменти не можна використовувати для уникнення конституційного обов’язку, а рішення судів першої інстанції в таких справах скасовував. Це означає, що штучний спір не лише не дає результату, а й створює ризики для самого позивача.
Так само ризиковано використовувати дитину як аргумент у конфлікті між дорослими. Суд оцінює, чи здатен кожен із батьків підтримувати стабільне середовище, поважати зв’язок дитини з іншим із батьків і відокремлювати батьківські обов’язки від взаємних претензій.
Як SENSE супроводжує розлучення з дітьми
Команда спочатку визначає, який між сторонами спір: лише щодо припинення шлюбу чи також щодо проживання, утримання та виховання дитини. Юристи аналізують підсудність, документи, фактичне проживання дитини, домовленості батьків і ризики поєднання кількох вимог.
Якщо справа стосується місця проживання, SENSE допомагає сформувати доказову позицію, підготувати процесуальні документи, взаємодіяти з органом опіки та представляти інтереси клієнта в суді. Рекомендований сценарій залежить від віку дитини, її звичного середовища, позиції другого з батьків і доказів, а не лише від бажання швидше завершити розлучення.
Поширені питання
Як подати на розлучення, якщо є дитина, але другий із подружжя не погоджується
Потрібно подати позов до суду. Згода відповідача не є обов’язковою умовою, але суд має належно його повідомити та перевірити обставини справи. Окремо враховують обмеження щодо подання позову під час вагітності та протягом року після народження дитини.
Як подати на розлучення, якщо є неповнолітні діти й обоє згодні
Подружжя подає спільну заяву за статтею 109 СК України. До неї додають письмовий договір щодо проживання дітей, участі в їхньому забезпеченні та умов особистого виховання тим із батьків, хто житиме окремо.
Чи можна розлучитися через ДРАЦС, якщо є діти
За загальним правилом подружжя зі спільними неповнолітніми дітьми розлучається через суд. ДРАЦС може розірвати шлюб за заявою одного з подружжя незалежно від наявності дітей, якщо другого визнано безвісно відсутнім або недієздатним.
Чи може дитина після розлучення жити з батьком
Так. Закон не надає матері автоматичної переваги. За наявності спору суд оцінює найкращі інтереси дитини, участь кожного з батьків у вихованні, стабільність середовища та інші істотні обставини.
Чи обов’язково визначати місце проживання дитини в рішенні про розлучення
Ні. Якщо спору немає, батьки виконують домовленість без окремої позовної вимоги, а суд може відмовити в такому позові через відсутність порушеного права. Для спільної заяви письмова домовленість про проживання дітей є частиною пакета документів за статтею 109 СК України.
Чи можна визначити почергове проживання дитини з кожним із батьків
Так, за певних умов. Суд може застосувати модель спільної фізичної опіки, якщо обоє батьків здатні забезпечити належне виховання, мають відповідні умови, а ризиків для дитини не встановлено. До дитини, яка досягла 14 років і самостійно обрала місце проживання, така модель не застосовується.
Чи можна згодом змінити місце проживання дитини
Так, якщо батьки домовилися або істотно змінилися обставини й новий порядок відповідає інтересам дитини. Водночас тривале невиконання попереднього рішення суду само по собі зміною обставин не вважається.
Висновок
Процедура розлучення, якщо є діти, залежить від згоди подружжя та наявності спорів щодо дітей. За домовленості подають спільну заяву з відповідними договорами. За відсутності згоди один із подружжя звертається з позовом, а питання проживання дитини додають лише тоді, коли воно справді потребує юридичного вирішення.
Щоб не ускладнити справу, до подання документів потрібно розділити вимоги, перевірити підсудність і зібрати докази під кожне спірне питання. У спорі про дитину визначальними є її безпека, стабільність, зв’язки та реальні умови виховання, а не формальна перевага одного з батьків.